Відповідь: Re: Відповідь: Україна на початку ХХ сторічча.
Забавно
Немецкая армия тоже помагала в борьбе за независимость? И статейки Грушевского о "украинско-немецком братстве" тоже за независимость? В СССР он вернулся тоже с целью вернуть независимость, пошёл работать в Академию Наук?
Ещё вопрос, почему Центральная Рада, борясь за незалежнисть, вела переговоры с Временным правительством о входе УНР в Российскую Республику на правах широкой автономии?
Німці допомогали згідно Берестейської мирної угоди, коли, доречи, УНР виступала як вже визнана держава, з власними кордонами. За те, що німці отримали купу зерна з України, вони дпомогли вигнати більшовиків. Серед керівництва УНР було багато тих, хто з різних причин був проти такої угоди, але її всеодно було укладено. Після початку заворушень у самий Німетчині, спровакованих агентами більшовиків і за їх, точніше за ті, що вони понакрадали, гроши, війська з України були виведені.
Чому Грушевський пійшов працювати у СРСР, це вже я не знаю, можу лише здогадуватись, тому, якщо цікаво зробити власний висновок, почитайте більш літератури про нього.
Центральна Рада проголосила Незалежність лише 4-м Універсалом, коли вже було і сліпому зрозуміло, що у Пітері-Москві і стара влада, і нова, бачать Україну лише як теріторію імперії, яка нічого сама не повинна вирішувати. Голова Центрально Ради Грушевський не був ярим прихильником незалежності, може тому і більшовики його і не ростріляли.
You must be registered for see links
20.11.1917 — проголошено створення УНР як широкої національної автономії при збереженні федеративного зв'язку з Росією у 3 Універсалі Української Центральної Ради
22.01.1918 — проголошено самостійність УНР у 4 Універсалі Української Центральной Ради. Це сталося після розгону більшовиками Установчих зборів у Петроградi - першого легітимного законодавчого органу Росії після зречення Миколи Другого. У той же час роспочинається агресія військ Радянської Росії на чолі з есером Муравйовим. Вторгнення на українські землі сталося на заклик малочисельної більшовиської фракції Української Центральної Ради, що в грудні 1917 скликали Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Цей так званий з'їзд було скликано після провалу більшовицьких планів щодо керування Всеукраїнським з'їздом рад, що тоді ж таки проходив у Києві. Харківський з'їзд оголосив пролетарську Українську Народну Республіку Совєтів.
09.02.1918 — Українська Центральна Рада підписала Берестейський договір, яким Україну як незалежну державу було визнано державами Четверного союзу та РРФСР. Радянська Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громад, установ УНР, укласти з нею мирний договір. В порушення домовленностей з РРФСР у березні у Харкові проголошується створення сателітної УСРР. Військові формування УСРР та її уряд було швидко вигнано за кордони, встановлені договором, німецько-австрійскими окупаційними силами, на введення яких у тому же договору погодилась Центральна Рада.
20.02.1918 — Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народної Республікі прийняла резолюцію про прилучення Кубані на федеративних підставах до УНР.
29.04.1918 — за пронімецького гетьманського уряду назву УНР було замінено назвою Українська Держава, Українську Центральну Раду розпущено.
14.12.1918 — за Директорії відновлено назву УНР. Трохи до цього німецько-австрійська окупація скінчилася внаслідок поразки ціх держав у Першій світовій війні. Після цього розгорнулася друга україно-російська війна між урядами Радянської Росії та Директорією УНР.
01.01.1919 — Проголошення Директорією УНР автокефалії Православної церкви в Україні.
18.01.1919 - 21.01.1920 — Делегація УНР бере участь у Паризької мирної конференції Антанти, яка вирішує майбутне спірних земель європейських держав, що програли у Першої світової війні. УНР намагалась отримати міжнародне визнання, але це суперечило позиції Великобританії, що підтримувала ідею «єдиної та неподільної Росії», та Франції, що намагалася посилити Польщу за рахунок західноукраїнських земель для того, щоб припинити просування на Захід більшовизму. Певні опасання західних держав були пов'язані з неспроможністю УНР організувати велику регулярну армію та поширенням соціалістичних ідей у стані керівництва. УНР не було офіційно визнано, натомість Польща отримала масштабну військову допомогу, яка частково була задіяна проти Української галицької армії.
22.01.1919 — внаслідок договору між керівництво УНР та ЗУНР, юрисдикція УНР поширена також на західні українські землі колишньої Австро-Угорщини (Акт Злуки), хоча уряд ЗУНР (ЗОУНР) продовжував автономно існувати. Через декілька місяців потому внаслідок постійних конфліктів з Польщею, РРФСР, Румунією, а також білогвардійцями та махновцями, територія, що контролювалася УНР, становила невеликий район навколо Кам'янця-Подільского (трикутник смерті).
30.08.1919 — українська армія визволяє Київ, водночас зі сходу до якого просувається Добровольча армія генерала Дєнікіна. Спроба домовитись щодо спільних узгоджених дій УНР та Білої Росії проти більшовиків не вдається через великодержавницьку шовіністичну позицію білого офіцерства[1]. Армія УНР відійшла на захід, а Добровольча армія разгорнула невдалий наступ на Москву, який завершився повною поразкою білого руху та подальшим відступом Добровольчої армії до Криму. Взимку 1919 війська Червоної армії беруть під контроль Наддніпрянську Україну. Відновлюється УСРР, що стає формально незалежною державою.
25.04.1920 — УНР укладає військовий союз з Польщєю (єдине визнання УНР як міжнародного суб'єкту), за умови поновлення самостійної української держави (без Галичини, яка повинна була увійти до Польщі на правах автономії), після чого починається спільний широкий наступ проти Червоної Армії. У квітні було взято Київ, але вже до серпня наступ повністю відбито і війська Червоної Армії відкинули польські війська під Варшаву. Фактичне існування УНР на українських землях було припинено. Директорія й уряд УНР виїхали у еміграцію до Польщу, яка надавала їм фінансову підтримку (див. Екзильний уряд УНР).
18.03.1921 — Після "дива на Віслі" і катастрофи Радяської Армії РРФСР, УСРР й Польща підписали Ризький мирний договір, згідно якому територія України розподілялася по річці Збруч. Уряд УНР не був допущений до переговорів. Незабаром уряд ЗОУНР також було формально розпущено.
1939 - 40 рр. — уряд УНР переїхав до Франції.
1947 - 92 рр. — створена і діяла Українська Національна Рада як передпарламент екзильного Державного Центру УНР, що продовжив традиції самостійного республіканського уряду України.
22.08.1992 — Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного Центра УНР Президентові України Леоніду Кравчуку, що Українська Незалежна Держава, проголошена 24 серпня 1991 року є правонаступницею Української Народної Республіки (УНР).
