Відповідь: Re: Які якості повинні бути у Президента.
Може це вас завтра поставлять до стінки заради якоїсь ефемерної величі влади якось маньяка? Що ви тоді заспіваєте під дулом автомата?
Революція як повалення тільки тоді є такою, коли перевертає, перш за все, дотихчасові уявлення про революцію. „Минулого не буде!" — говорить вона. Ось її жах! Все тепле і зручне гніздиться в минулому, а майбутнє дивиться холодними очима, там гуляють протяги і нежить. Революціонер є першим, хто одержує від неї в зуби.
Не грайтесь в якусь висмоктану з пальця "велич". Ідіть і працюйте, робіть те, до чого є хист. І в цьому буде ваша велич. І велич країни, де кожен працює на своємі місці, а не бухає, краде, сачкує... І ще одне. Кому потрібна ця "велич"? Усі хочуть жити нормальним особистим життям, а не ідеями величі, не ідеями пірамід, заради яких вони мають дочасно здохнути.
Ви ставите свої власні шкурні інтереси вище за інтереси держави, інтереси нації. І ви ще говорите про якийсь соціалізм? Таке суспільство приречене. З нього нічого не буде...
Є країни, в яких з кінця сімдесятих нічого не трапляється, мешканці яких насолоджуються небаченим добробутом, спокоєм, стабільністю. Майбутнє гарантоване всім ладом суспільства. Громадянин може планувати життя на десятиліття вперед. Такого ще ніколи не мало людство. Якби взяти будь-кого, з будь-якої доби після вигнання з Едему й показати сучасну Бельгію або Міннесоту, сказав би, що бачить Царствіє Боже.
Проте вечорами мешканці вирію сідають біля телевізорів і довго споглядають вигадане пекло — фільми про ґвалтівників і вбивць, або світлі стрічки про нещастя. Я підозрюю, що душі праведників крізь шпаринки в стіні Едемського саду підглядають за пеклом. Чим бо вони ще мали займатись у своїй вічності?
Маніхеї підло брешуть, трактуючи життя через війну доброго світла і темного зла. Насправді нас розриває діалектичний конфлікт потрібного з цікавим. І заспокоює гармонійне поєднання неприємного зі шкідливим. По-справжньому нас цікавлять лише прояви і пригоди особистості. Відколи подвиги недопустимі — вона проявляється у злочинах.
Ми відчуваємо, що насправді вже не потрібні суспільству. Ми любимо телевізійних злочинців, бо вони мстяться суспільству за нас.
Яка мета? Керувати всім світом, чи хочаб половиною? Цьго потрібно щоб Президент хотів?
Найперше - це мати можливість грати незалежну роль у світовій політиці. Право самому приймати рішення і тиснути на інших, а не лише бути об'єктом чийогось тиску.
Пару мільонів незгідних ростріляє, серед яких цілком імовірно опинетесь і Ви, бу Ви ж проти всіх, і тихо сидіти не у Ваших принципах, я так розумію.[...]А що з усього цього отримає звичайний громадянин? Пихатість від того що у ярмі його тірана ще й сусідня держава? Що я особисто, як пересічний громадянин отримаю наприкінці?
"Расчетливые люди достойны презрения. Это объясняется тем, что расчеты всегда основываются на рассуждениях об удачах и неудачах, а эти рассуждения не имеют конца. Смерть считается неудачей, а жизнь - удачей. Такой человек не готовит себя к смерти и поэтому достоин презрения. Более того, ученые и подобные им люди за умствованиями и разговорами скрывают свое малодушие и алчность. Люди часто не видят этого."
. Ну якщо уряд ворог своєму народу, чи партії які його створять не хотять отримати голоси на наступних виборах, то лише тоді він на все це грошей не даст. Особливо якщо Президент почне з цього проводу якусь інформаційну компанію. Наприклад, як зараз наш шановний, напередодні виборів, раптом, після 5-ти років, згадав що він якось причетний до армії. Головне щоб бажання було. Звісно повної мілітарізації уряд не допустить, але отримати необхідне, особливо при умові, що не буде ніяких компроматів, що ці гроши уходять "наліво", буде не складно.