Льдинка
New Member
Третий день украинской Недели прет-а-порте:
Темою своєї наступної колекції для ТМ „Столичний” Едуард Насиров вибрав село. І спорядив усією відповідною атрибутикою: намиста, крайки, плахти, жупани, шаровари. Кольорова гама, запропонована дизайнером на майбутню осінь, незвично яскрава: червоний, фіолетовий, хакі, охристий. Незвична, оскільки осінь-зима за негласною дизайнерською змовою тяжіє до чорних тонів. Поєднує їх в один комплект він також доволі сміливо і трохи перстарався з декором – золота тасьма на фіолетових спідницях була явно зайвою. Шаровари, які Насиров пропонував у своїй індійській колекції, перекочували і в наше село. Можливо, вони й органічні в українському національному костюмі, але як модний одяг навряд чи будуть затребувані. А ось вузькі брюки кольору хакі нібито перешиті зі старих армійських штанів, непогані. Як незле вийшов і трикотаж – приємний меланж сливово-сірих тонів, модні шапочки напевне користуватимуться популярністю. За жіночі головні убори я би поставила п+ятірку – оригінально і красиво. Ефектно виглядало і червоне шовкове пальто зі шлейфом, підперезане атласним кушаком. Поки не можна сказати, що дизайнер знайшов себе. Може варто змістити акценти зі студентської пропрацьовки теми на красивий одяг. І головне – модний, - запитує Тетяна Хмелівська.
Фешн-студія Muna дебютувала на UFW, маючи вже таких представницьких клієнтів як Тіна Кароль та Лілія Подкопаєва. При спробі завоювати нові верстви модної публіки дизайнер Олена Іванова взяла в союзники перевіреного Штірліца – колекція називалася „Совершенно секретно”, а дефіле відбувалося під „Не думай о секундах свысока…». Тема відповідала стилістиці – післявоєнні 40-ві, радистка Кет у беретику з мтелавим пиптиком-антенкою, й класична секретарка – сукні і костюми приталеного силуету, довжина до середини коліна, накладні плечі, плісировка. Шовкові сукні з контрастним оздобленням мають акцент на талії, а костюми і блузи доповнюються стрічками, бантами, поясами. Перевороту в моді колекція не зробила, але Muna „вистрілила” грамотно, привернувши увагу модниць насамперед хорошим рівнем виконання одягу. Наприклад, фінальну сукню нареченої – шовкову з шифоновим шлейфом, ззаду на підтяжках, і замість весільних атрибутів – парашут, уже замовила одна реальна наречена.
Ставка Юрія Вариводи на тренди - лаковану шкіру і чорні прозорі жакети-чохли поверх блуз – не дала очікуваного дизайнером ефекту модності. Вузькі брюки із лакованої шкіри з зеленими стібками, підкочені чорно-білі плісировані спідниці, урочисті білі блузи з короткими прозорими піджаками поверх і болоньєві куртки – набір гримучий і безладний. Поєднати їх однією ідеєю Юрію не вдалося. Широкий білий пояс на чорних шовкових брюках зорово укорочував ноги моделям, а лаковані корсети, одягнені поверх суконь, які в свою чергу були навантажені шовковими жабо і прозорими чохлами викликали внутрішній протест. Синій металік і темно-зелений шовки з чорним поєднувалися непогано, але невдалий підбір фактур не давав цим благородним кольорам розкритися по-справжньому.
Когось із дизайнерів регулярно надихає музика, когось вулиця, когось література, а Наташу Глазкову – культура малих народів. За натхненням для осінньо-зимової колекції „...Приєднання Вічності...” дизайнерка подалася на Алтай, легенда про Принцесу Алтаю – втілення гармонії жіночого і чоловічого начал – породила образ сильної, гордої жінки з ніжною душею. Суворі лінії брючних костюмів зі стрункою геометрією комірів, які нагадують пташине крило, і красивими металевими пряжками, пом+якшують настрочені „арочні” волани. Гордо тримати голову жінці від Глазкової допомагають високі стійки блуз, підтримувані рядом гудзиків, норкові міні-шалики, зав+язані на трикотажних светриках, високе горло кашемірових светриків з вишитими грифонами та іншою знаковою символікою. Вишукана вишивка бісером і рішельє на кремових, перлинних речах додала аристократичності. У Наташі Глазкової склався імідж дизайнера, від якого чекають пошуку і експериментів, вони, звісно були і в цій колекції, але грамотно дозовані, відтак образ жінки сезону осінь-зима вийшов цілісним і загадковим. Молодіжна лінія Sketches by Nastya потішила приємною кольоровою гамою – креветочний і салатовий вдало розбавили базові коричневий і сірий. Підтяжки, майки з глибокими вирізами, рейтузи, вузькі брюки з застроченими складками на колінах і внизу, багато фішок із шкіри, аплікації - стильно і весело.
Поекспериментувавши минулого сезону з другою лінією ...for peace..., цього разу Ірина Каравай зосередилася лише на марці Nota Bene Karavay – друга лінія не на часі, вирішила дизайнерка. Естетська любов Каравай до прямих ліній, геометрії природно трансформувалася в японську тематику, з якою Ірина повелася вкрай обережно: дизайн „вузькооких” окулярів – перший акцент, деталі, зроблені за логікою орігамі – другий, пояси-обі спереду на сукнях і пальтах – три. А любов до прямокутних полочок, прямих силуетів, запАхів у Ірини Каравай настільки давня, що назвати це спеціальною „японістикою” цією колекції язик не повертається. Фірмові прийоми дизайнера – як то любов до підтяжок і плащівки, числені перев+язки, об+єм за допомогою зібраних на резинку ліній – залишилися і в цій колекції. Кольори – приглушені, яскравих акцентів додають зелений і фіолетовий.
Тетяна Земськова і Олена Ворожбит показали розкішну колекцію ділових костюмів, розбавлених шикарними шовковими блузами і сукнями. Назвали її „Зима в Венеції”, і я зразу їм повірила. Тому що лискучий фіолотево-синій, лавандовий, димчато-сливовий шовк як ніщо інше нагадує сталевий блиск води на нічному Гранд-каналі. „Мода дрейфує від розкоші і гламуру в бік суворості, - каже Олена Ворожбит, - але наші жінки не погодяться розпрощатися з красивими речами, тому ми залишили широкі рукави в блузах, та інші деталі”. Основу колекції складають костюми чіткого крою, суворого силуету з вовни в смужку, що відсилають до сексуальності Марлен Дітріх. Високі брюки на підтяжках чи оксамитові шорти з жилетом у поєднанні з шовковими блузами створюють елегантний букет емоцій. Гігантські лакові сумки, лакові чоботи і високі рукавички додають модного глянцю деяким класичним поєднанням. Фішка колекції – коси із тканин, якими оздоблені капюшони курток, подоли спідниць, сукні. Дизайнери заперечили будь-які асоціації з Юлією Тимошенко, мовляв, коси – це традиційно український елемент, а створюючи універсальний одяг, хочеться залишити на ньому хоч якусь національну відмітину.
На показі Андре Тана стався справжній аншлаг – глядачів прийшло більше, ніж вміщувала зала „Альта-Експо”. Чи то шанувальники таланту дизайнера надто стрімко розмножуються, чи то пан Тан надрукував забагато запрошень, але вже за десять хвилин присісти було ніде і в проході лишилися навіть ті, хто мав білети в перший ряд. Вже по перших тактах саундтреку можна було здогадатися, що на подіумі зараз з*являться гості з майбутнього. Своєю вбудованою антеною Андре Тан вловив сигнал з Парижа, де футуризм оголосили однією з головних тенденцій наступного сезону. Від романтизму, жіночності і інтелектуальності минулих сезонів майже нічого не лишилось – самі лише шовкові тканини з атласним блиском (здебільшого срібні і чорні), цитати з чоловічого парадного костюму (загнуті кутики коміру сорочки для краватки-„метелика” були присутні у кожній другій моделі) та гарріпоттерівські мантії за плечима, які стали більш геометричними і нагадували плащі героїв „Зоряних війн”. Найфутуристичнішими в колекції були прорезинені костюми кислотного блакитного і металевого кольорів та такі собі легінси з широкої резинки, крізь яку виглядали яскраві колготки, а чи не найголовнішими -- плаття-сорочки прямого силуету з довгим рядом ґудзиків і круглими полами. Напрочуд добре дизайнерові вдались дві—три космічні куртки-вітровки зі сріблястого шовку, з асиметричною застібкою-блискавкою, хлястиками та прострочкою на плечах. Цікавою була і епізодична поява серед срібного і чорного елементів кольору електрик (наприклад, тоненької краватки). Крім того, Андре Тан не втримався і повторив у вечірній сукні ефектне нашарування чорного гіпюру на кольорову тканину, яке вже декілька років полюбляє головний дизайнер Christian Dior Джон Гальяно, а в цьому сезоні полюбили чи не всі українські дизайнери. Ще в колекції можна було знайти сліди Альбера Ельбаза з Lanvin, Франсиско Коста Calvin Klein та багатьох інших дизайнерів. І все це на фоні Ніколя Ґеск*єра, який в колекції для Balenciaga нагадав fashion-світові про футуризм, - розшифровує бекгарунд Маша Халізєва.
Минулого сезону Олена Голець створила колекцію на випадок, якщо завтра підвернеться нагода відправитися в навколосвітній круїз, цього разу – призначення й естетика залишилися, а сезон помінявся. Courchevel навіяв дизайнеру колекцію відверто красиву, буржуазну і абсолютно практичну. Накинеш на вечірню сукню-міді або люрексову в підлогу дуту куртку з гудзиками-стразами, або світлу дублянку з коротким рукавом-ліхтариком – і на модному гірськолижному курорті почуваєшся в повному порядку. Вдень випити кави можна і в об+ємних „пажеських” шортах чи бріджах вершника з тонким сірим трикотажним светриком – лаконічно і елегантно. Без хутра в Куршевелі мешканці Рубльовки вас не зрозуміють, Олена передбачила й це – хутряні жилетки, спортивні куртки, пончо, а до них – високі лакові рукавички і чоботи. Пончо від Голець, безформенність яких заперечують бордові лакові пояси, обіцяють стати сенсацією наступного сезону на будь-якому курорті. Починалося дефіле так гламурно – Welcome to Courchevel, а закінчилося поліцейською сиреною, під яку хлопець у светрику „Олігарх” розкидав доларові купюри. Виявляється, на колекцію може надихнути і цьогорічний скандал з російським олігархом Прохоровим у Куршевелі. „Когда б вы знали из какого сора растут стихи, не ведая стыда...”
Темою своєї наступної колекції для ТМ „Столичний” Едуард Насиров вибрав село. І спорядив усією відповідною атрибутикою: намиста, крайки, плахти, жупани, шаровари. Кольорова гама, запропонована дизайнером на майбутню осінь, незвично яскрава: червоний, фіолетовий, хакі, охристий. Незвична, оскільки осінь-зима за негласною дизайнерською змовою тяжіє до чорних тонів. Поєднує їх в один комплект він також доволі сміливо і трохи перстарався з декором – золота тасьма на фіолетових спідницях була явно зайвою. Шаровари, які Насиров пропонував у своїй індійській колекції, перекочували і в наше село. Можливо, вони й органічні в українському національному костюмі, але як модний одяг навряд чи будуть затребувані. А ось вузькі брюки кольору хакі нібито перешиті зі старих армійських штанів, непогані. Як незле вийшов і трикотаж – приємний меланж сливово-сірих тонів, модні шапочки напевне користуватимуться популярністю. За жіночі головні убори я би поставила п+ятірку – оригінально і красиво. Ефектно виглядало і червоне шовкове пальто зі шлейфом, підперезане атласним кушаком. Поки не можна сказати, що дизайнер знайшов себе. Може варто змістити акценти зі студентської пропрацьовки теми на красивий одяг. І головне – модний, - запитує Тетяна Хмелівська.
Фешн-студія Muna дебютувала на UFW, маючи вже таких представницьких клієнтів як Тіна Кароль та Лілія Подкопаєва. При спробі завоювати нові верстви модної публіки дизайнер Олена Іванова взяла в союзники перевіреного Штірліца – колекція називалася „Совершенно секретно”, а дефіле відбувалося під „Не думай о секундах свысока…». Тема відповідала стилістиці – післявоєнні 40-ві, радистка Кет у беретику з мтелавим пиптиком-антенкою, й класична секретарка – сукні і костюми приталеного силуету, довжина до середини коліна, накладні плечі, плісировка. Шовкові сукні з контрастним оздобленням мають акцент на талії, а костюми і блузи доповнюються стрічками, бантами, поясами. Перевороту в моді колекція не зробила, але Muna „вистрілила” грамотно, привернувши увагу модниць насамперед хорошим рівнем виконання одягу. Наприклад, фінальну сукню нареченої – шовкову з шифоновим шлейфом, ззаду на підтяжках, і замість весільних атрибутів – парашут, уже замовила одна реальна наречена.
Ставка Юрія Вариводи на тренди - лаковану шкіру і чорні прозорі жакети-чохли поверх блуз – не дала очікуваного дизайнером ефекту модності. Вузькі брюки із лакованої шкіри з зеленими стібками, підкочені чорно-білі плісировані спідниці, урочисті білі блузи з короткими прозорими піджаками поверх і болоньєві куртки – набір гримучий і безладний. Поєднати їх однією ідеєю Юрію не вдалося. Широкий білий пояс на чорних шовкових брюках зорово укорочував ноги моделям, а лаковані корсети, одягнені поверх суконь, які в свою чергу були навантажені шовковими жабо і прозорими чохлами викликали внутрішній протест. Синій металік і темно-зелений шовки з чорним поєднувалися непогано, але невдалий підбір фактур не давав цим благородним кольорам розкритися по-справжньому.
Когось із дизайнерів регулярно надихає музика, когось вулиця, когось література, а Наташу Глазкову – культура малих народів. За натхненням для осінньо-зимової колекції „...Приєднання Вічності...” дизайнерка подалася на Алтай, легенда про Принцесу Алтаю – втілення гармонії жіночого і чоловічого начал – породила образ сильної, гордої жінки з ніжною душею. Суворі лінії брючних костюмів зі стрункою геометрією комірів, які нагадують пташине крило, і красивими металевими пряжками, пом+якшують настрочені „арочні” волани. Гордо тримати голову жінці від Глазкової допомагають високі стійки блуз, підтримувані рядом гудзиків, норкові міні-шалики, зав+язані на трикотажних светриках, високе горло кашемірових светриків з вишитими грифонами та іншою знаковою символікою. Вишукана вишивка бісером і рішельє на кремових, перлинних речах додала аристократичності. У Наташі Глазкової склався імідж дизайнера, від якого чекають пошуку і експериментів, вони, звісно були і в цій колекції, але грамотно дозовані, відтак образ жінки сезону осінь-зима вийшов цілісним і загадковим. Молодіжна лінія Sketches by Nastya потішила приємною кольоровою гамою – креветочний і салатовий вдало розбавили базові коричневий і сірий. Підтяжки, майки з глибокими вирізами, рейтузи, вузькі брюки з застроченими складками на колінах і внизу, багато фішок із шкіри, аплікації - стильно і весело.
Поекспериментувавши минулого сезону з другою лінією ...for peace..., цього разу Ірина Каравай зосередилася лише на марці Nota Bene Karavay – друга лінія не на часі, вирішила дизайнерка. Естетська любов Каравай до прямих ліній, геометрії природно трансформувалася в японську тематику, з якою Ірина повелася вкрай обережно: дизайн „вузькооких” окулярів – перший акцент, деталі, зроблені за логікою орігамі – другий, пояси-обі спереду на сукнях і пальтах – три. А любов до прямокутних полочок, прямих силуетів, запАхів у Ірини Каравай настільки давня, що назвати це спеціальною „японістикою” цією колекції язик не повертається. Фірмові прийоми дизайнера – як то любов до підтяжок і плащівки, числені перев+язки, об+єм за допомогою зібраних на резинку ліній – залишилися і в цій колекції. Кольори – приглушені, яскравих акцентів додають зелений і фіолетовий.
Тетяна Земськова і Олена Ворожбит показали розкішну колекцію ділових костюмів, розбавлених шикарними шовковими блузами і сукнями. Назвали її „Зима в Венеції”, і я зразу їм повірила. Тому що лискучий фіолотево-синій, лавандовий, димчато-сливовий шовк як ніщо інше нагадує сталевий блиск води на нічному Гранд-каналі. „Мода дрейфує від розкоші і гламуру в бік суворості, - каже Олена Ворожбит, - але наші жінки не погодяться розпрощатися з красивими речами, тому ми залишили широкі рукави в блузах, та інші деталі”. Основу колекції складають костюми чіткого крою, суворого силуету з вовни в смужку, що відсилають до сексуальності Марлен Дітріх. Високі брюки на підтяжках чи оксамитові шорти з жилетом у поєднанні з шовковими блузами створюють елегантний букет емоцій. Гігантські лакові сумки, лакові чоботи і високі рукавички додають модного глянцю деяким класичним поєднанням. Фішка колекції – коси із тканин, якими оздоблені капюшони курток, подоли спідниць, сукні. Дизайнери заперечили будь-які асоціації з Юлією Тимошенко, мовляв, коси – це традиційно український елемент, а створюючи універсальний одяг, хочеться залишити на ньому хоч якусь національну відмітину.
На показі Андре Тана стався справжній аншлаг – глядачів прийшло більше, ніж вміщувала зала „Альта-Експо”. Чи то шанувальники таланту дизайнера надто стрімко розмножуються, чи то пан Тан надрукував забагато запрошень, але вже за десять хвилин присісти було ніде і в проході лишилися навіть ті, хто мав білети в перший ряд. Вже по перших тактах саундтреку можна було здогадатися, що на подіумі зараз з*являться гості з майбутнього. Своєю вбудованою антеною Андре Тан вловив сигнал з Парижа, де футуризм оголосили однією з головних тенденцій наступного сезону. Від романтизму, жіночності і інтелектуальності минулих сезонів майже нічого не лишилось – самі лише шовкові тканини з атласним блиском (здебільшого срібні і чорні), цитати з чоловічого парадного костюму (загнуті кутики коміру сорочки для краватки-„метелика” були присутні у кожній другій моделі) та гарріпоттерівські мантії за плечима, які стали більш геометричними і нагадували плащі героїв „Зоряних війн”. Найфутуристичнішими в колекції були прорезинені костюми кислотного блакитного і металевого кольорів та такі собі легінси з широкої резинки, крізь яку виглядали яскраві колготки, а чи не найголовнішими -- плаття-сорочки прямого силуету з довгим рядом ґудзиків і круглими полами. Напрочуд добре дизайнерові вдались дві—три космічні куртки-вітровки зі сріблястого шовку, з асиметричною застібкою-блискавкою, хлястиками та прострочкою на плечах. Цікавою була і епізодична поява серед срібного і чорного елементів кольору електрик (наприклад, тоненької краватки). Крім того, Андре Тан не втримався і повторив у вечірній сукні ефектне нашарування чорного гіпюру на кольорову тканину, яке вже декілька років полюбляє головний дизайнер Christian Dior Джон Гальяно, а в цьому сезоні полюбили чи не всі українські дизайнери. Ще в колекції можна було знайти сліди Альбера Ельбаза з Lanvin, Франсиско Коста Calvin Klein та багатьох інших дизайнерів. І все це на фоні Ніколя Ґеск*єра, який в колекції для Balenciaga нагадав fashion-світові про футуризм, - розшифровує бекгарунд Маша Халізєва.
Минулого сезону Олена Голець створила колекцію на випадок, якщо завтра підвернеться нагода відправитися в навколосвітній круїз, цього разу – призначення й естетика залишилися, а сезон помінявся. Courchevel навіяв дизайнеру колекцію відверто красиву, буржуазну і абсолютно практичну. Накинеш на вечірню сукню-міді або люрексову в підлогу дуту куртку з гудзиками-стразами, або світлу дублянку з коротким рукавом-ліхтариком – і на модному гірськолижному курорті почуваєшся в повному порядку. Вдень випити кави можна і в об+ємних „пажеських” шортах чи бріджах вершника з тонким сірим трикотажним светриком – лаконічно і елегантно. Без хутра в Куршевелі мешканці Рубльовки вас не зрозуміють, Олена передбачила й це – хутряні жилетки, спортивні куртки, пончо, а до них – високі лакові рукавички і чоботи. Пончо від Голець, безформенність яких заперечують бордові лакові пояси, обіцяють стати сенсацією наступного сезону на будь-якому курорті. Починалося дефіле так гламурно – Welcome to Courchevel, а закінчилося поліцейською сиреною, під яку хлопець у светрику „Олігарх” розкидав доларові купюри. Виявляється, на колекцію може надихнути і цьогорічний скандал з російським олігархом Прохоровим у Куршевелі. „Когда б вы знали из какого сора растут стихи, не ведая стыда...”
Все что нада видно! Да и вторая ниче так!
