Интересные статьи из интернета.

[Yurij]

Крестный Батька. Путешествие в кровавый тоталитаризм

Тоталитаризм виден сразу, как только сходишь с поезда: чистейший, вылизанный угнетенными жителями привокзальный район, где нет ни одного бомжа!

Куда же подевались эти замечательные, свободолюбивые люди? Да нет им места в тоталитарном государстве, их тут вывозят в ЛТП и принудительно лечат! Это возмутительный пережиток совкового тоталитаризма! То ли дело любой вокзал Москвы-матушки, свободолюбивой столицы нашей толеГантной родины: как выйдешь – сразу аромат свободы от десятков вольнолюбцев без определенного места жительства, спящих на каждой вокзальной лавке.

Весь стиль Минска пропитан угнетением, порабощением, кровью и страданиями несчастных людей, которые вынуждены сами содержать свой город в чистоте, так как тоталитарное правительство не завозит по 2-3 миллиона трудолюбивых гастарбайтеров из Таджикистана и других толерантных стран. Тоталитарное правительство заставляет граждан трудиться самостоятельно.

Чем же еще примечателен кровавый режим Лукашенко, кроме того, что дядя Саша спит с бабами, а не с мальчиками-катамитами, как это принято на Рублевке? А вот чем. Это, если верить слухам, самая настоящая фашистская диктатура. Говаривают, что во время одного из чеченских замесов прибежали к Батьке на поклон полтыщи семей толерантной чеченской национальности, и стали просить Батьку пустить их на ПМЖ в Беларусь. А Батька им говорит: «Дык вы же бандиты!». А чеченцы ему: «Нэт-нэт! Мы благародные пир… джьигиты! Мы сбежяли аат вайны, хатым мырна жить!». Батька впустил их. Наши толерантные чеченцы тут же занялись своим обычным толерантным делом: рэкет, наркотики, бандитизм и прочие блага любой цивилизованной страны. Но Батьке это не понравилось! Он пригнал несколько камазов и вывез все полтыщи семей до последнего толерантного чеченца на границу со Смоленской областью, и, как говорят, напоследок сказал им жуткое слово: «Пиздуйте отсюда к ебене матери!». С тех пор нет в Беларуси этих толерантных замечательных людей, и другие не едут – ведь кому понравится ездить в кузове камаза после кресел мерседеса на вайнахском автопробеге. Фашизм, одно слово.

Остальное здесь

You must be registered for see links

 

[Sander]

You must be registered for see links

 

[blackboy]

Відповідь: Интересные статьи из интернета.

Опрос: 71% россиян доверяют телевидению больше всего

71% россиян доверяют телевидению, и только 4% - интернету, показывают результаты опроса Фонда Общественное мнение.

Согласно данным опроса, за новостями России и мира следят 62% респондентов. 87% опрошенных узнают новости благодаря телевидению. 22% респондентов сообщили, что о последних события в стране и мире им рассказывают родственники, друзья и знакомые. Из газет и журналов черпает информацию 20%, по радио новости узнают 19%. 13% респондентов сообщили, что читают новости в интернет-изданиях, а 4% предпочитают форумы, в блоги и социальные сети.

В той же последовательности выстраивается и рейтинг доверия к источникам информации. 71% опрошенных больше всего верит телевидению. Всего 6% доверяют новостям, услышанным от знакомых. 3% - за печатной прессой, 4% - за радиостанциями и 4% - за новостными сайтами в интернете. И лишь 1% доверяет блогам и социальным сетям.

Участники опроса ФОМ выбрали лидерами доверия Первый канал (57%), Россия 1 (49%), НТВ (34%), местные телеканалы (11%) и Россия 2 (9%). Среди прессы - Аргументы и факты, Комсомольская правда и Российская газета.

Отметим, по данным Министерства финансов России, обнародованным в августе, государство потратит 174 миллиарда рублей на поддержку средств массовой информации в 2011-2013 годах.

 

[SlawaKPSS]

Купи себе немного Бога. Сделай это сегодня.

Золотые купола Душу мою радуют… © Михаил Круг​

Помните, комраден, во время последнего визита святейшего Гундяева в Украину в июле сего года он наградил преподобного Виктора Фёдоровича неким церковным орденом? А именно - вручил президенту Януковичу высшую награду РПЦ - орден Святого равноапостольного Князя Владимира I степени. Патриарх Кирилл тогда отметил, что это высшее отличие РПЦ, которым награждают исключительно патриархов и глав государств. А формулировка обоснования награждения знаком отличия подобного ранга была такая:

«За внимание к трудам по укреплению православия в Украине и в связи с 60-летием со дня рождения»

Я тогда ещё крепко задумался, как так, и чем именно наш Профессор так укрепил православие в Украине? Подумалось, может ВФЯ на пару с женой Люсей мощно занимаются благотворительностью из личных средств? Поразмыслил я об этом и забыл. Нонче картинка немного прояснилась. Поступили прелюбопытные сводки с мест. Теперь становится понятно, за ЧТО дают ордена нашему любимому гаранту и его благоверной. Так вот я Вам расскажу. Это весьма любопытно.

Как-то раз Виктор Свет Федорович Янукович заглянул на освящение Свято-Андреевского Кафедрального собора в Каховке Херсонской области. В разгар действа местный епископ Московского Патриархата, помолился и изрёк после:

«Сегодня мы встречаем Лидера самой большой политической силы, которую поддерживает большинство наших сограждан. В Почаевской, Святогорской, Печерской, других православных обителях и храмах с благодарностью вспоминают о помощи, которую оказывает православию Партия регионов».

Типа, благодаря стараниям (и финансовому участию, ясен пончик) одного из соратников Лидера Партии регионов храм обрел второе дыхание и новую жизнь. Да и сам Виктор Федорович, как оказалось, подкинул баблишка на необходимые причиндалы:

«Когда летом этого года возник вопрос о приобретении крестов, которые увенчают купола нашего собора, я обратился к Виктору Януковичу. И уже через несколько дней получил необходимые средства. Это говорит о том, что Виктору Федоровичу глубоко небезразлична вера и церковь наших отцов», - сказал епископ.

И, естественно, метко подытожил в конце: «После стольких лет испытаний, посланных Виктору Януковичу, Господь пошлет ему помощь и дарует победу».

Все эти цитаты имеются в оригинале ни где-нибудь, а на официальном сайте Партии Регионов. Пастырь-епископ молвил своё слово в декабре прошлого года, аккурат за несколько дней перед выборами.

Конечно же, совсем небезынтересно было узнать, лично ли гражданин Янукович оплатил кресты. Ведь епископ утверждал, что обратился к Виктору Федоровичу, а денежные средствА потом поступили от некоего загадочного мистера хэ.

Камрады из «proUA» провели своё расследование. В ходе которого изучили постановление Кабмина от 14 июня этого года, коим нынешний лидер Партии регионов Николай Азаров утвердил расходы Стабилизационного фонда на отдельные объекты соцкультбыта. Следите за мыслью. Объекты соцкультбыта. Запомним это. Среди расходов на строительство больниц, квартир для молодежи, спортивных объектов, транспортной инфраструктуры и прочего, что очень даже необходимо для комфортного бытования граждан в своей стране, было обнаружена и такая интересная статья:

«Субвенція з державного бюджету міському бюджету м. Нової Каховки Херсонської області на будівництво Кафедрального собору – 1 400 тис. гривень».

Да, Вы правильно поняли. Именно так. Из госбюджета, то есть из кармана ВСЕХ украинцев независимо от их конфессиональной принадлежности, в том числе мусульман, католиков и прочих, про атеистов я вообще молчу, включая детей, взяли деньги и дали на «внутренние отделочные работы в соборе». В соборе РПЦ. Безвозмездно, таксскать. У нас ведь бюджет это позволяет делать направо, и налево. Он же у нас бездефицитный. Не говоря уже о моральной стороне. Почему-то меня терзают смутные сомнения, чтобы товарищ Азаров взял, да и отстегнул вот так же с барского плеча деньжат на строительство, скажем, мечети в Джанкое. Ну, вот сомневаюсь и всё тут…

Основной момент. Если кто-то на минуточку запамятовал, то у нас по конституции церковь отделена от государства.

Шаг, по меньшей мере, странный и, КАК БЫ, не совсем законный. Мягко говоря.

Но, чем дальше в лес – тем толще партизаны, дальше ещё интереснее. Тем же постановлением Кабмин распорядился выдать еще 3 миллиона гривен на строительство Соборного храма Божьей Матери в городе Курахово Донецкой области. На сайте этого города любой интересующийся гражданин имеет возможность ознакомиться с информацией, что сам храм освящен еще в 2005 году и уже успел занять первое место на областном конкурсе сакральной архитектуры.

Правда, здорово? У меня лично возникает вполне резонный вопрос к пану Азарову и кабмину. КАК и КУДА освоят эти три миллиона государственных бюджетных денег? Ответ имеется. Однако, весьма оригинальный. Три ляма пойдут (читай: их распилят) на строительство домика, в котором будут воскресная школа, иконописная мастерская, паломнический центр и дом для престарелых. На эту, в общем-то малогабаритную хозяйственную постройку, украинцы и скинулись еще тремя лимонами.

Итого, простая арифметика показывает, что за короткий срок, из кармана налогоплательщиков ВСЕХ конфессий изъято почти четыре с половиной миллиона гривен в пользу двух храмов УПЦ Московского Патриархата. Который НЕ ДОЛЖЕН иметь совершенно никакого отношения к бюджету Украины. Очень, очень лихая «благотворительность» При этом товарищ Азаров в расходах Стабилизационного фонда не заложил ни одной копейки ни на один храм другой православной конфессии. Про мусульман, католиков, протестантов и, чёрт побери, иудеев даже говорить смешно, сами понимаете…

Теперь ясно, почему Кирилл так любит катать шоу-программы по Украине, и лобзаться в дёсна с Профессором? Рука руку моет.

Для полноты картины маслом следует отметить, что это июньское постановление кабмина принималось именно в разгар подготовки к визиту в Украину Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. Он, дав июльскую гастроль, включил Януковича с Азаровым в экспертный совет «Экономика и этика», призванный решать проблемы «отечественной экономики с опорой на базовые духовные ценности Православия». Ну, просто не мог Гундяяв не оценить подобные, экономические подвиги на ниве спонсорства московского православия, зафиксированные постановлением Кабмина.

Вот такое вот милое меценатство. Известный филантроп ВФЯ руками Азарова вытаскивает из карманов налогоплательщиков деньги, спонсирует и финансирует Московский Патриархат, чтобы угодить своему другу Кириллу.

РЕЗЮМЕ. Момент первый. Я ВСЁ понимаю. Что благотворительность это НУЖНОЕ и ПРАВИЛЬНОЕ дело. Но… Почему эти деньги, бюджетные деньги, не пустить на детскую больницу? На борьбу с туберкулёзом? Этого не понимаю, категорически. Благотворительностью нужно заниматься из СВОЕГО кармана, если уж Душа так просит. А не за счёт пенсионеров и инвалидов из госбюджета. Это уже не благотворительность выходит, а кощунство. И должностное преступление. Если не сказать хуже. Жертвовать деньги на храм или нет, и, главное, на КАКОЙ храм (государство должно уважать чувства ВСЕХ граждан, не зависимо от их вероисповедания) это личное дело КАЖДОГО. И чиновник любого ранга не имеет права решать это за гражданина. Момент второй. Данное постановление кабмина является антиконституционным. И если Виктор Фёдорович РЕАЛЬНО гарант конституции, то он ОБЯЗАН его отменить.

ЗЫ. Для справочки. «Неправославных» граждан, то есть неверующих и представителей других христианских конфессий и нехристианских церквей в Украине две трети. Это по официальным данным. На самом деле больше.


1st (29.08.2010) durdom.in.ua

 

[Z3RG]

Порошенко купил саблю за «штуку», а Пономарев — пианино за $15 тыс.

Хотите услышать легенды о том, как Юрия Луценко напугала цена $500, а кум Ющенко Петр Порошенко выложил за саблю целую тысячу «зеленых»? Поезжайте в выставочные залы на Броварском проспекте (возле станции метро «Левобережная»). Если повезет — вы сможете там увидеть некогда правую руку главы МВД Геннадия Москаля, нардепа-бютовца Сергея Власенко или замглавы АП Геннадия Васильева. А в минувшую субботу здесь прогуливался сам Виктор Ющенко. А все потому, что уже много лет каждую субботу тут собираются коллекционеры со всей Украины. Среди желающих купить раритеты встречаются и VIP-ы.

You must be registered for see images

Частый гость. Ющенко покупает рушники, горшки и трости в серебре. Фото А. Курмаз

ЧТО БЕРУТ. Самый частый гость на барахолке — Виктор Ющенко. Он начал сюда ходить еще будучи главой НБУ. «Помню, как ему люди протягивали купюры, на которых стояла его электронная подпись как главы Нацбанка, и он рядом ставил еще один автограф — уже от руки», — улыбается торговец украинской стариной Олесь. «Но Ющенко скупает не только рушники и горшки. Мне рассказывали, как однажды он купил трость в серебре, а Порошенко саблю — она якобы около $1 тысячи стоила. Но последние 4—5 лет Порошенко тут не видно», — говорит один из коллекционеров. «Время от времени появляется Юрий Луценко: он интересуется холодным оружием. Ходят слухи, что и Шуфрич тоже интересуется оружием, но его здесь ни разу не видели. Спикер Литвин собирает антикварные книги: как-то купил у моего соседа по истории за $20 — она издана в XIX веке, хотя некоторые книги XVII века могут стоить $2—5 тысяч. Бютовец Сергей Власенко интересуется старинными книгами по юриспруденции. А нунсовец Кирилл Куликов — перстнями и печатками. Он купил тут старинный перстень за 300 грн. Здесь, на барахолке, перстни стоят в диапазоне $10—700. Хотя я знаю историю, как одному нашему археологу предлагали $100 тыс. за перстень, который он нашел, но он отказался от денег и сдал находку в музей», — рассказал нам один из коллекционеров. «А вот регионал Валерий Бондик смотрит медали и значки. У меня он как-то купил безделицу за $50. Вообще здесь бывает много знаменитостей: ходят певцы Гарик Кричевский, несколько раз видел Олега Скрипку, Виктор Павлик как-то купил у моего соседа гармошку», — говорит другой коллекционер. «А Александр Пономарев скупает старинные пианино. В основном они тут стоят порядка $1 тыс., но он, говорят, однажды приобрел инструмент за $15 тысяч», — подхватывает разговор его коллега.

Кроме того, продавцы говорят, что несколько раз видели на барахолке Геннадия Москаля, а также его тезку — Геннадия Васильева. «Он остановился у моего лотка, я спросил его, чем он интересуется, но он не ответил и ничего не купил», — говорит продавец Анатолий.

ЛЕГЕНДЫ. На барахолке о VIP-покупателях ходят легенды. «Однажды мне рассказали историю, как Юрий Луценко рассматривал какой-то исторический фолиант. Спрашивает: «Сколько?». Ему отвечают: «500». Он говорит: «Смотри, сынок, недорого». Продавец уточняет: «500 долларов». Говорят, Луценко как ветром сдуло», — смеется один из коллекционеров. «Ну, это кому как повезет. У меня были совершенно другие истории: как-то подходит один депутат, интересуется, почем статуэтка. «Сто», — отвечаю. Он достает из кармана 100 долларов и протягивает мне. Я взяла, конечно, хотя вообще-то имела в виду 100 гривен, — смеется женщина-антиквар. — У нас тут даже анекдот ходит: двое нардепов на аукционе Сотбис купили небольшую картину Пикассо за $25 тыс. И один другому говорит: «Ну, Вася, открытку мы уже купили, теперь надо выбрать подарок». Здесь порой подшучивают над богатеями: «Люди где-то слышали, что антиквариат — признак хорошего вкуса. Такую дрянь порой берут!» — говорит наша собеседница.

У МОСКАЛЯ — 1000 ТАРЕЛОК. «Я коллекционирую медали, полковые знаки и знаки военных учебных заведений царской империи. Самые редкие в моей коллекции — два знака, Чугуевского и Одесского военных училищ. Одесское существовало даже в эмиграции до 1923—24 годов, — сказал нам Валерий Бондик. — Но на Левобережной я ничего интересного не находил. Хотя кое-что покупал». «Я там тоже ничего не находил, хотя и бывал там, — говорит Геннадий Москаль. — Я коллекционирую тарелки. Самый древний из моих экспонатов — 1800 года. Дело в том, что когда-то в Австро-Венгрии и Польше производили настенные тарелки с росписью цветками, увековечивали императора Франца Иосифа, его наследника, убитого в Сараево. Несмотря на то, что прошло столько времени, роспись на тарелках до сих пор не утратила своего цвета. Сейчас такую работу уже никто не делает».

You must be registered for see links

 

[Stein]

Відповідь: Интересные статьи из интернета.

Що дає Африка світові? Здається, лише СНІД

Зусилля даремні. Поки ми спостерігаємо, як африканські держави наполегливо відмовляються зробити хоч щось в ім’я відновлення бодай подібності цивілізації в Зімбабве, чаша для збору подаянь на користь Ефіопії знову мандрує з рук в руки. Пройшло майже 25 років з тих пір, як в Ефіопії стартувала прославлена добродійна кампанія «Нагодуйте світ!», очолена Бобом Гелдофом, ірландським рок-музикантом й актором, відомим нам за головною роллю у фільмі «Стіна». За цей час населення Ефіопії збільшилося з 34 до 78 мільйонів.

Скажіть мені, чому я повинен допомагати продовженню демографічного вибуху в цій країні? Де логіка? Логіки немає. Є дві причини відкинути всяку логіку.

Одна з них – моя совість. Друга – все той же кадр, що знову зображає дитя з широко розкритими очима, яке знову дивиться в камеру, котра знову відображає трагедію.

Пробачте мене. Моя совість побувала в цій країні разом з моїм тілом і моїми грішми. На відміну від більшості з вас, читаючих ці рядки, мені довелося побувати в Ефіопії, і подібно більшості з вас, я жертвував свої кровні добродійним фундаціям, щоб зупинити голод в цій країні. Та дитина, хлопчик з широко розплющеними очима, якого нам вдалося врятувати трохи більше, ніж двадцять років тому, виріс і перетворився на міцного хлопця. З членом, що постійно стирчить, і автоматом Калашникова за спиною, тепер він породжує нове потомство коли йому заманеться.

Безсумнівно, повинен знайтися аргумент для підтримки дієздатності цієї хижацької й безглуздої економічно-соціально-сексуальної системи – але мені такий аргумент невідомий. Є лише цілий ряд причин відмовитися від написання цих рядків.

Бо вони не принесуть мені нових друзів, а лише накличуть праведний гнів авторів «листів в редакцію», що сердито фарисействують, – неодмінних затичок в діжці будь-якої дискусії в житті Ірландії, що посміхаються з вершини своєї моральної переваги. Можливо, вони доведуть до сказу навіть кращих людей Ірландії, правозахисників, філантропів і гуманістів, якими я захоплююся. Хай буде так.

Тільки прошу вас, панове розгнівані фарисеї, будь ласка! Будь ласка, не опускайтеся до ледачих аналогій – не згадуйте Великий Голод, що увійшов до історії Ірландії як межа між «до і після», подібно другій світовій війні в Росії. Ці події незіставні. За 20 років Голоду Ірландія втратила 30 відсотків свого населення. За той же термін – завдяки західним продуктам харчування, важким грузовикам «Мерседес-Бенц» і транспортним літакам «Локхид» – населення Ефіопії збільшилося більше ніж удвічі.

На жаль, ця нещасна країна не самотня в своєму безумстві. Десь там, за горизонтом, лежить і Сомалі – ще один чарівний край традицій жіночого обрізання і запальних нероб з автоматом в руках, наркотичною жуйкою в роті та вічно твердим членом у штанях.

Насправді, перед нами майже цілий континент сексуально нестриманих жебраків – і десятки мільйонів людей, що виживають лише завдяки допомозі решти світу.

Ця залежність не збудила ні політичну розсудливість, ні здоровий глузд. Замість них процвітає лише ідіотизм у дусі вуду, коли грядущий президент Південної Африки твердо вірить в промивання геніталій після сексу водою з-під крана як в надійний засіб запобігання інфекції. Не доводиться і говорити про те, що бідність, голод і соціальна розруха – погані ліки від безглуздих воєн в Уганді, Конго, Судані, Сомалі, Еритреї та інших країнах.

Так, поза сумнівом, ця картина написана широкими мазками. Але саме такими мазками історія відображає свої найяскравіші та поворотні епізоди. Японія, Китай, Росія, Корея, Польща, Німеччина, В’єтнам, Лаос і Камбоджа зазнали в XX столітті куди жорстокіші удари історії, ніж майже будь-який куток Африки.

Нині майже всі ці країни так чи інакше надають допомогу або інвестують гроші до Африки. Що вкладає Африка, край обширних саван і пишних пасовищ, в решту світу? Мабуть, хіба що СНІД.

Тим часом населення Африки росте, обганяючи зростання її ресурсів, катастрофічно руйнуючи екологію. До 2050 року населення Ефіопії складе 177 мільйонів людей – еквівалент нинішніх Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів і Люксембурга разом узятих, тільки розташованих на обпалених сонцем і вже майже позбавлених білкової їжі землях Східної Африки.

Отже, наскільки осмисленим є наше бажання активно допомагати збільшенню дорослого населення жорстоко перенаселеної, екологічно розореної й економічно залежної країни?

Наскільки етичний сьогоднішній порятунок з голоду ефіопських дітей, яким завтра світить обрізання тупим ножем, убогість, голод, насильство та сексуальна експлуатація, результатом якої стане ще півдюжини нових дітей, що дивляться широко розкритими очима в майбутнє, наповнене тією ж красою життя? Можливо, це принесе заспокоєння вам – що і є першопричиною такої щедрої добродійності. Але цього недостатньо.

Ця егоїстична щедрість – одне з проклять Африки. Вона утримує на плаву політичні системи, що загибли би без неї.

Вона продовжила війну Еритреї та Ефіопії майже на десятиріччя. Вона надихнула Біла Гейтса на програму позбавлення всього континенту від малярії – хвороби, яка за відсутності елементарної особистої самодисципліни залишається практично найефективнішим з нині існуючих засобів боротьби з перенаселенням.

За словами Гейтса, у разі успіху цієї програми десятки мільйонів дітей зможуть уникнути ранньої смерті і дожити до зрілого віку. Чудово. Що далі? Втім, я знаю. Хай приїжджають до нас. Саме так.

Кевін Майерс, газета «Independent» (Ірландія), 2008

 

[Stein]

Відповідь: Интересные статьи из интернета.

Ad majorem Dei gloriam!

Нація не реагує на подразники: на збільшення комунальних тарифів і пенсійного віку, на Чорноморський флот і Табачника, на сверблячку Кирила і запалення Крима, на удари молотка під колінку й кирзачка в гомілку. Помаранчева депресія, біло-синя апатія.

Лікарі страшніші за хворобу: МВФ пропонує лікувати невроз ін’єкцією, Москва – ампутацією.

Проте, саме невроз породжує надію. Справа в тому, що природа людини і нації – як збірної особи, інструментальна. Людина створена як знаряддя втілення великих ідей, грандіозних абстракцій. Коли вона позбавлена зовнішнього сенсу, коли вона живе виключно для себе, вона невротизується. В такому випадку невроз є свідченням душевного здоров’я. Скажімо, людина, яка радіє опинившись у тюрмі і не хворіє бажанням свободи, не прагне втекти – є хворою людиною. Народ, який не невротизується нестачею слави і свободи – насолоджується спокоєм і смертю.

Український народ відчуває спрагу, але не здогадується про існування води. Можна тлумити спрагу медикаментозно або сугестивно, а можна зачерпнути з джерела.

Ми застосовуємо одну з християнських метафор – джерело – бо у світі залишились тільки релігійні смисли.

Зустрічаючись із новим пацієнтом, Юнг з’ясовував чи той часом не католик, і почувши ствердну відповідь, відправляв до священика. А сам брався експериментувати з невротиками-атеїстами, вони все одне приречені.

Український народ мав би прийняти дозу тіла і крові, але рука священика трясеться і здається, зараз випустить чашу. Розсипаються Царські Ворота. Головами лібералів пробивають їх агаряни. Акціонерні патріархати та митрополії з обмеженою відповідальністю витряхають карнавку, до вівтаря протискаються нещасні, хрещені водопровідною водою і тягнуть «Господи помилуй», але луна, що відбивається від яскраво розмальованих стін, доносить до вуха: «розіпни його!»

Можливо, місія нашого народу в тому, щоб в очікуванні другого пришестя не допустити другого розп’яття, щоб знову зібратися в Церкву? Як зауважував о.Олександр Шмеман, «таїнству Царства передує таїнство зібрання. До церкви не ходять, в церкву збираються».

Люди прагнуть не «покращення життя вже позавчора», а віддати його в ім’я ідеалів. Зректися диявола – це відмовитись від себе.

Знаменитий вор в законе Джаба Іоселіані у своїй дотепній книжці "Герменевтика і театр" цитує проф. Данелія – інтерпретатора й перекладача Арістотеля грузинською: вихід глядача з власного "я", зруйнування тісних стін свого емпіричного "я" й злиття з великим океаном людства (на ґрунті типізації - Дж.І.) - ось що є трагічний катарсис за Аристотелем.

Алілуйя, браття і сестри! - особистість найсильніше проявляється через втечу. І через діалектичну втечу від себе, від власної особистості. "Людина – те що має бути подолане" - казав Ніцше, хоча це міг би сказати й Христос, принаймні, Він це робив. Чим більше особистість зрікається себе, тим більшою вона стає. Нація досягає величі, коли розчиняється у власній місії.

Вже пів-року в Одеському слідчому ізоляторі сидить політв‘язень Олексій Макаров. В його справі недолюдки слідчий, прокурор і суддя виступають як довершені потвори. Банда «прокуратура» лінується далі фабрикувати його справу, і тому має намір видати його своїм московським колегам і вчителям. У Росії йому загрожує до 10 років ув‘язнення за організацію мирних протестних акцій, незважаючи на те, що по його справі вже є рішення міжнародного суду в Гаазі, яке визнає ерефію винною в порушенні його прав.

Можливо, він плаче, б‘ється в істериці, чи занурившись у чорну апатію забився в куток своєї камери? Аж ніяк! – він сповнений мрій, грандіозних планів і оптимізму. Я давно не зустрічав людину з настільки світлим світосприйняттям. Він просить в адвоката передавати йому книжки по історії революційних рухів і знає, що боротьба не буває марною.

Натомість, марними є спроби його тюремщиків за допомогою алкоголю, амфетамінів і радощів корупції розширити свою мляву, анемічну, вузеньку екзистенцію.

Олексій Макаров має навдивовижу здорову і діяльну натуру. Всупереч розпоширеній думці, навіяній, зокрема, невротичною прозою Достоєвського, фанатики рідко бувають невротиками. Хіба що іноді шизофрениками.

Блискучій воєнний льотчик і психіатр Антоній Кемпінський пише в своєму вишуканому есе про шизофренію: «У шизофренії ієрархія цінностей піддається інверсії. Перша таблиця Мойсея (яка стосується справ божественних і остаточних, на відміну від другої, де йдеться про побутове) стає найважливішою. Шизофреник міг би сказати собі: «Царство моє не від світу цього». Завдяки цьому, можливо, суспільство шизофреників значно краще за суспільство так званих нормальних людей або невротиків, і в ньому відсутня боротьба за владу, інтриги, заздрість».

У революціонерів чи святих голова у хмарах, але на відміну від шизофреників, ноги твердо стоять на землі. Ідеалізм, філософічність у них поєднується з практичністю і творчою волею.

Не випадково фабрики по виробництву святих – середньовічні чернечі ордени починали свою діяльність з піклування за хворими. В госпіталі ти маєш досягати конкретного результату щодня.

В очікуванні визнання Папою ордену, який вони замислили, перші шестеро єзуїтів на чолі з Лойолою зібралися у Венеції. Аби не марнувати часу, вони взялися дбати за тих, кого всі інші боялися торкатися – хворих на заразні хвороби. Шестеро єзуїтів прали їхній одяг, міняли постіль, діставали ліки, в разі потреби губами відсмоктували гній з виразок і пухирів. Що цікаво, за два роки ніхто з шести не підчепив заразу. Не дивно, що згодом єзуїти по всьому світові проявляли чудеса організації.

Більше аніж кредитів Україна потребує великих ідей, висловлених у рішучій формі. Не одержавши місію, вона не подолає апатію для здійснення економічних реформ. Не послухається націоналізму, який є необхідним інстинктом самозбереження нації. Навіщо їй самозбереження, коли вона не знає, навіщо жити?

Але вже незабаром з‘явиться невеличка купка фанатиків, які всерйоз повірять, що Україна повинна стати мечем Бога живого в ХХІ-му столітті, і ми зі здивуванням побачимо, як за ними потягнуться люмпени і бариги, мєнти «роздадуть табельну зброю бідним», єпископи покаються і повірять, телеглядачі розіб‘ють екрани, судді відімкнуть ґрати і заспівають псалми, і тоді, за давнім пророцтвом, Азаров заговорить українською, і в Газпромі закінчиться газ.

 

[bsv]

Хасиды устроили беспорядки на Украине

Киев. 13 сентября. ИНТЕРФАКС - Паломники-хасиды, которые прибыли на Украину для празднования иудейского Нового года в городе Умань, избили местных жителей.

Конфликты сразу в нескольких частях города возникли в минувшую пятницу, перед отбытием большинства паломников с Украины, сообщает в понедельник украинский выпуск газеты "Комсомольская правда".

Одна из ссор возникла в иудейском квартале Умани, неподалеку от могилы цадика (праведника) Нахмана. Местная жительница, несколько дней назад сдавшая свою квартиру паломникам, решила навестить жилище, поскольку соседи жаловались на громких постояльцев. Явившись в квартиру, она попыталась сделать замечание, но в ответ последовали крики.

Услышав шум, из своей квартиры вышел сосед и попытался вызвать милицию. Сделать это ему не удалось: хасиды выхватили телефон и начали избивать мужчину. Когда тот выбежал на улицу, паломники догнали его и продолжили избиение. Один из прохожих вступился за земляка, но в ответ получил несколько режущих ударов ножом в область живота.

Уже через несколько минут возле дерущихся появились две машины патрульно-постовой службы. Однако хасиды окружили милиционеров кольцом, чтобы не дать им арестовать зачинщиков драки. Утихомирить паломников удалось лишь подоспевшему подкреплению - бойцам "Беркута".

В результате конфликта пострадали и два работника милиции - у них синяки и ссадины.

В этом году паломники-хасиды отмечали 200-летие со дня смерти раввина Нахмана, чья могила находится в Умани. Как известно, каждую осень паломники едут в этот город, чтобы на могиле своего духовного наставника отпраздновать Новый год по еврейскому календарю.

You must be registered for see links

 

[Z3RG]

You must be registered for see links

 

[mangust]

Відповідь: Интересные статьи из интернета.

Серед кандидатів у судді КС - спеціаліст з будівництва саун і басейнів?

На Х позачерговому з’їзді суддів України, який скликано на 16 вересня, будуть призначатися судді Конституційного Суду України за квотою з’їзду суддів.

Як повідомило джерело УНІАН, замість суддів, які звільнилися з КС за власним бажанням, зокрема, пропонується призначити до Конституційного Суду голову Апеляційного суду м. Києва, лауреата Державної премії в галузі архітектури Антона ЧЕРНУШЕНКА. А.ЧЕРНУШЕНКО за повідомленням ЗМІ, отримав державну премію за активну участь у будівництві будівлі Апеляційного суду, де знайшлося місця для сауни, басейну, тренажерного залу для суддів.

Крім того, за інформацією ЗМІ, замість вибулих суддів, на посади членів КС пропонуються: суддя Апеляційного суду Луганської області Михайло ЗАПОРОЖЕЦЬ та суддя Апеляційного суду Харківської області Михайло ГУЛЬТАЙ.

УНІАН 14 вересня звернувся до голови Вищого адміністративного суду Олександра ПАСЕНЮКА, який є членом оргкомітету підготовки з’їзду, із проханням підтвердити інформацію щодо кандидатури А.ЧЕРНУШЕНКА, втім відповіді поки що не отримав.

Як повідомляв УНІАН, Конституційний Суд 9 вересня припинив повноваження суддів Івана ДОМБРОВСЬКОГО, Ярослави МАЧУЖАК і Анатолія ДІДКОВСЬКОГО, які написали заяви про звільнення за власним бажанням. Ще раніше, 2 вересня, КС ухвалив рішення про припинення повноважень судді В’ячеслава ДЖУНЯ.

Суддя Конституційного Суду України Я.МАЧУЖАК вважає, що рішення про звільнення трьох суддів КС пов`язане з майбутнім розглядом питання про конституційність політреформи 2004 року. Я.МАЧУЖАК додала, що сьогодні складається враження, що певні політичні сили хочуть змінити склад суду під певну політичну ситуацію.

Відповідаючи на питання, чи здійснювався на неї тиск з боку Адміністрації Президента або парламенту з метою написання заяви про відставку, Я.МАЧУЖАК сказала: «Я не можу сказати, що на мене в цій ситуації хтось тиснув. Застосували більш витончені методи, які примусили мене написати заяву».