Регіональний культ Карго
© Володимир Щербина, «Народний Оглядач»
Імітатори з Партії Регіонів вважають, що треба все робити так, як “помаранчеві”.
Під час Другої світової війни на тихоокеанському театрі воєнних дій зародилось явище, що отримало назву “культ карго”. Під час протистояння з Японією на островах Тихого океану висадились американські військові. Туземці з подивом спостерігали, що американці не працюють в звичному їм виді (тобто не плетуть циновки, не вирощують батат тощо), а в той же час отримують літаками та кораблями “карго” (вантаж) – величезну кількість гарних корисних речей. Одяг, взуття, смачні консерви, намети, сірники, залізні ножі тощо. Але чому це “карго” приходить саме до американців? Напевно вони знають якійсь магічні ритуали, що боги саме їм надсилають оце чудове “карго”. Туземці уважно спостерігали за американцями і все запам’ятовували.
Після війни американські базі були покинуті, а коли через кілька років антропологи прибули на острови, то побачили дивні речі.
Туземці вирубували в лісі просіки (“злітні смуги”) або будували на березі щось схоже на причали. Поряд ставили хатину з довгою бамбуковою “антеною”. Вони робили з деревини та ліан копії літаків в натуральний розмір, смолоскипами відтворювали “посадочні вогні”. На “плацу” біля “злітної смуги” імітували проведення “стройової підготовки”. А жерці з дерев’яними “навушниками” щось кричали в бамбукові “мікрофони”. На багатьох островах повністю відмовились від старих релігійних культів і стали поклонятись “літакам” та “летовищам”. Це явище отримало назву “культ карго”.
От саме подібний “культ карго” ми спостерігаємо зараз в Києві. Керівники Партії Регіонів та їхні союзники по сей час абсолютно щиро вірять, що Майдан-2004 був “американською політтехнологією” і був влаштований на американські гроші. От і намагаються якомога точніше відтворити зовнішні ознаки “того Майдану”. Наймають і везуть в Київ людей, ставлять намети, роздають прапорці та блакитні стрічки тощо. Пояснювати їм, що Майдан неможливо відтворити штучно – все рівно, що розповідати тихоокеанським туземцям про індустріальну економіку. І як туземці вперто імітують дії американських військових, так і регіонали будуть вперто намагатись як можна точніше зімітувати “помаранчевий Майдан”.
Їхнє “наметове містечко”, що все літо простояло в Маріїнському парку, нічого не дало. Отже тепер регіонали вирішили, що треба все зробити, як “помаранчеві” – поставити “наметове містечко” на Майдані Незалежності та створити там сцену – таку ж, як була у “помаранчевих”. Найняти побільше людей (“от тільки у американців грошей було більше, то й більше народу найняли”), забезпечити їх атрибутикою. Найняти артистів. Може також перекрити Хрещатик. Зробити звернення в Конституційний Суд. Поміняти склад ЦВК.
Що буде далі? А далі будуть спроби повторення інших кроків “помаранчевих”. Будуть імітації підтримки діаспори – для цього в таборі регіоналів почнуть вивішувати прапори іноземних держав. Будуть спроби імітації блокування державних установ – принаймні деяких. Грошей для найму статистів повинно вистачити. Може навіть спробують повторити “барабанно-діжкові” шумові ефекти. І тому подібне.
Чого в решті-решт вони досягнуть? А нічого. Максимум, на що здатні ці імітатори, - це знищити траву в Маріїнському парку, напаскудити в центрі Києва та погіршити міліцейську статистику кількості випадків хуліганства, пиятики, нецензурної лайки та дрібних злочинів.
Розповідати регіоналам про відмінності – справа абсолютна безперспективна. Як туземець ніколи не зрозуміє особливостей індустріальної економіки, так і регіонали ніколи не зрозуміє, що ще до Майдану-2004 були акції “Україна без Кучми”, що протягом літа-2004 наростала акція сумських студентів, що 22 листопада 2004 року на Майдан САМОСТІЙНО вийшли кияни, а вже ввечері почали САМОСТІЙНО прибувати люди з різних регіонів. Регіонали ніколи не зрозуміють (і не повірять), що в помаранчевому наметовому містечку були люди, яких перед від’їздом в Київ відспівували в церкві, тому що були впевнені, що вони їдуть на вірну загибель. Що багато старших людей прийшли в наметове містечко для того, щоби у випадку атаки внутрішніх військ прийняти на себе перший удар і таким чином дати можливість евакуюватись безвусим студентам, які не мають досвіду справжнього силового протистояння. Що кияни масово носили в наметове містечко їжу та теплі речі, а багато хто надав свої квартири для приїхавших протестувальників. І багато інших “дрібничок”, які неможливо штучно відтворити. Регіонали так і не зрозуміли, чому масове завезення у 2004 році найнятих “прихильників” нічого їм не дало.
