Re: Голодомор 1932-33 годов в Украине
Сообщение от loyer_1
мне непонятно, каким боком относится приведенное вами четверостишие к нашему "не совсем спору". "Двух концов" в данном случае не может быть по определению. Потому как я именно и пытался доказать оппоненту, что согласно логическому закону - Exclusi tertii principium - эти "двух концов" одновременно быть не может никак, а может быть лишь "или только это, или исключительно то..."
Так что, ваша губермановская "эпитафия" здесь не катит. Если бы Илья Губерман узнал как вы его нелепо "подставили", он бы вас побил.
Не хотів затрачувати ваше самолюбство, ви ж саме для того щоб самоутвердиться тут сперечаєтесь? "Я вумний, я всіх пересперечаю, я всіх обхаю…" але ту т таки скажу що ви знову не в той ступ… бо на І не лише Ілля є ім’я але є ще і Ігор ..) саме Ігоря Губермана я цитував…
:amazement:Гм... Навіть не збагну з чого почати. Тому почну з анекдоту.
- Мальчик, здравствуй!
- эээ...ыыы...эээ...
- Как тебя зовут?
- Здрааасте...
- Мальчик, ты шо тормоз?
- Вася... Сам ты тормоз...
Анекдот як раз в тему щодо вашого "своєчасного" реагування на моє минулорічне повідомлення.
Перечитав ваш пост та все, що йому передувало. Тепер, здається, згадав у чому справа й майже зрозумів причину цієї вашої не зовсім адекватної і зовсім не чемної на мою адресу сентенції. Хоча, по правді сказати, так і не "в'їхав": що означають і до якої саме мови належать ці ваші "вишукані" фразеологізми - "
затрачувати ваше самолюбство" і "ви знову не в той ступ".
По черзі й по суті.
Перше. Бажання, як ви написали, "самоутвердиться" я мав аж у ті часи, коли ви тільки намагалися вимовити слово "мама". Тому ваші припущення щодо мене у цій частині хибні. До того ж, не виключене, що цей підлітковий комплекс ви з якихось причин переносити на оточуючих з самого себе. У процесі дорослішання це все повинно зникнути...
Друге. Щодо вашого закиду до мене "тут сперечаєтесь" у мене аж два варіанти відповіді, бо я не зовсім збагнув де саме це "
тут".
Якщо під "тут" ви маєте на увазі форум взагалі, то дійсно я іноді влізаю в яку-небудь гарячу "суперечку" (звісно, якщо вона мені взагалі цікава і якщо я на предметі її дійсно розуміюся), але лише у разі: коли хтось або настирливо хоче комусь втовкмачити якусь нісенітницю під виглядом "мудрості"; або надто зухвало себе поводить з опонентами; або починає хибно глузувати (ну от точно так як ви) з моїх висловлювань. Цей перелік, здається, вичерпний.
Якщо ж ви під "тут" мали на увазі саме цю тему "Голодомор...", то нагадаю як тут тоді розгортались події.
Я вліз у полеміку з опонентом, який публічно натякнув про своє право "виховувати прихильників теорії "Голодомор=геноцид". Я аргументовано наголосив цьому опоненту, що його висловлювання протирічать логіці, а саме - закону "виключного третього". Після того, як я (вважаю так) довів йому, що (символічно кажучи) не можна стверждувати, що "2+3" може одночасно дорівнювати й "5" й "-5", - той опонент взагалі зник кудись (можливо, йому стало соромно).
І тут несподівано виповзаєте ви зі своєю губерманівською "афоризмою", й використовуючи мій нік "всуї", "яко Еклезіаст", мені з тим опонентом "роз'яснюєте": мовляв, дарма ви, хлопці, сперечаєтесь, бо будь-яка істина все одно завжди десь посередені. Хоча полеміка тоді між нами точилася не про якісь суб'єктивні історичні оцінки чогось взагалі, а саме про об'єктивну алогічність суджень мого опонента, з яких істинним могло бути лише якесь одне його судження, а не одразу два. Тобто виходило, що процитований вами віршик був у даному разі "ни к селу, ни к городу", бо по-вашому виходило, що 2+3 у нашому прикладі дорівнює "0". А таке, само по собі, не лізе ні в які ворота. Тому я й зіронізував, що вказаного вами І.Губермана" ви "підставили", бо ваша "афоризма" про "серединність істини" там було зовсім недоречна.
І третє. Я дійсно помилився щодо імені автора, якого ви під вашою "афоризмою" вказали як "І.Губерман". Це сталося з тієї причини, що у природі відомі одразу два поєти на прізвище "Губерман" - Ігор та Ілля. Я не є пошановувачем творчості ні одного з них, тому не знав кому саме належить та "афоризма". Хоча мені відомо, що у емігранта Ігора "Губерман" - то лише псевдонім ще з тих часів, коли він з іншими поетами-дисидентами (Синявським та Данієлем) займалися підпільним "самиздатом". До того ж, мені чомусь здалося, що неслов'янському прізвищу "Губерман" більш гармонійно підходить ім'я "Ілля". Що ж помилився.
Але... цю свою помилку я не вважаю достатьною підставою для того, щоби ви зараз мали право публічно та ще й у такому неввічливому стилі висловлювати свої критичні оцінки щодо моєї особистості. Бо ви, мабуть, вже десь п'ятнадцятий за рахунком індивід (і далеко не самий інтелігентний й інтелектуальний), кому раптом чомусь кортить дописати на мою адресу якісь свої "епітети". Я вже до цього звик.:shock:
Хоча в мене ж теж є певні висновки щодо ваших розумових і моральних якостей, але ж я їх публічно не оголошую, оскільки впевнений, що спілкування з подібними до вас особами було б особисто для мене й безплідним, й не цікавим.