Головна перевага економічної програми ВОC у тому, що вона абсолютно чесна. За рівнем чесності вона ділить почесне перше місце з програмою Комуністичної партії Симоненка. Обидві програми не збираються вдавати з себе, що начебто націлені на якісь економічні досягнення. Їхня головна мета – «справедливий» перерозподіл того, що є, та експлуатація природних та людських ресурсів заради суспільного блага.
Власне, Програма.
З 60 параграфів програми ВОС десять стосуються енергосектору та газової труби: все перерахуємо, геть іноземців, стягнемо більше з росіян за транзит, а краще – заберемо геть усе та перепродамо самі на західному кордоні. Декларується розвиток енергоощадних технологій, альтернативних джерел та інший ідеалізм, розрахований на гуманітаріїв, якщо не за фахом, то за духом.
На Галичині, напевно, є виші з хімічними фахами. У Калуші має такий бути, може, у Надвірній або Франківську. Логічно, якщо б у Львові також. Отже, невже не знайшлося нікого, хто пояснив би авторам та прихильникам програми, з чого виробляється сечовина, щоб не було в програмі таких дурниць, як «газ в обмін на карбамід»? Добре, що немає борошна в обмін на хліб.
Програма абсолютно чесно заявляє, хто платитиме за весь український рай на Землі:
29. Скасувати криміналізований податок на додану вартість. Запровадити єдиний соціальний податок з доходів громадян з прогресивною шкалою оподаткування та базовою ставкою у розмірі 20%. Не оподатковувати доходи громадян у розмірі мінімальної заробітної плати. Встановити прогресивні податки на розкіш (на нерухомість, предмети розкоші тощо). Направляти як мінімум 30% надходжень від податків на розкіш на зниження споживчих цін на товари першої необхідності.
Справа у тому, що ПДВ разом з податком на доходи фізичний осіб – є найбільш збираними податками не тільки в Україні, а й, взагалі, практично в усіх країнах, де є хоча б якесь системне народне господарство та податкова система. Зараз ми, як споживачі, сплачуємо ПДВ у складі цін за товари та послуги, а податок з доходів платимо 15%. ВОС пропонує нам платити за прогресивною шкалою, тобто буде й більше, ніж базова 20% ставка. З бідних ВОС взагалі нічого не стягуватиме. Отже, хто той лох, котрий за все заплатить? Декларативно – це багатій. Але власне багатіїв економічна політика ВОС ліквідує, як клас:
11. Ухвалити Закон про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва. Заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані. Гарантувати державний контроль над природними монополіями.
А де в нас ще є багатії?
Якщо сказане вище не переконує, то непрямим чином свідчить про уявлення авторів програми про те, з якого обсягу бізнес стає вартим державної уваги, наступний пункт:
12. Перевірити законність приватизації усіх великих підприємств (у яких середньооблікова кількість працівників перевищує тисячу осіб у рік або обсяг валового доходу від реалізації продукту в рік перевищує п’ятдесят мільйонів гривень). Повернути незаконно приватизовані об'єкти у державну власність та власність трудових колективів.
Валовий дохід приблизно п’ять мільйонів євро – це навіть не рівень районного консервного заводу. А у промисловій сфері – це рівень малого підприємства у власності однієї особи або родини (інженер, що вирішив не йти на базар, а спробував працювати за фахом у власному бізнесі). Причому, у промисловому бізнесі сам власник за такого обсягу зніматиме собі дуже скромну зарплату, яку у Києві можна заробити на посаді офісного ховраха.
Спробуємо оцінити також максимальну ефективність компанії, яка відповідає граничним умовам ВОС:
5 мільйонів поділити на 1000 працівників дорівнює 5000 євро на рік на одну особу. Як ви вважаєте, на яку зарплату може претендувати працівник такого підприємства?
Отже, неминуче прогресивна шкала буде, як і за часів Кучми (до 2004 року), вважатиме «багатіями» не те, що не багатих людей, а й навіть і не середніх.
А наступний пункт робить приватизацією власне й не приватизацією, а приватну власність не приватною і не власністю:
13. Забезпечити можливість найманим працівникам набути право власності на підприємства державної та комунальної форм власності, брати участь у їхньому управлінні та в справедливому розподілі прибутків. Дозволити працівникам продавати свою частку в підприємстві виключно відповідному підприємству. Зобов’язати працівників, які припинили трудові відносини з підприємством, продати свою частку цьому підприємству.
Враховуючи, що реприватизація – одна з обіцянок ВОС, то класу здатних скомпенсувати скасування ПДВ власників в Україні не набереться.
Так само не приватну і не власність пропонується впровадити й на землю. Взагалі, землі присвячено 9 параграфів. Фактично всі вимоги ВОС вже давно втілені в діючому законодавстві, що аж ніяк не запобігло збагаченню кількох десятків осіб. Норма про дозвіл приватної власності тільки на землі під приватним будинком та прибудинкову територію – велкам бек трохи осучаснений СРСР.
З податкового, крім згаданого вище, пропонується впровадити новим Податковим кодексом соціально справедливу спрощену систему (без пояснень, за якими принципами), а також впровадження оподаткування бізнесу за прогресивної школою за принципом: «малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки». Знов-таки не ясно, які податки маються на увазі. ПДВ скасований. Податок на прибуток? Ну, і яка практика його стягнення? Здається, програму писала людина далека від практики.
Цей пункт також свідчить про те, що на податках у ВОС ніхто не знається:
30. Запровадити комплексне податкове стимулювання інвестицій у науку, освіту та інновації. Зменшити податок з прибутку до 5% на ту частину прибутку підприємств, яку спрямовують на технологічне оновлення засобів виробництва згідно з передовими технологіями.
По-перше, формулювання абсолютно хибне, бо з нього не видно, що саме є об’єктом оподаткування: колишній прибуток, який вже витратили, або прибуток поточного періоду, коли придбали основний засіб. А якщо купують не з прибутку, а з кредитних коштів? Якщо не прискіпуватися і не доводити до абсурду, і не думати про людей апріорно погане, то напевно, йдеться про період, в якому придбали основний засіб. Тоді не ясно, чим свободівців не влаштовує існуюча система амортизації, зокрема прискорена? І чи хтось уявляє собі, як складно буде вирахувати «частину прибутку підприємств»? Напевно це писала людина, яка мислить категоріями «фондів» з курсу «економіки підприємства», а не фінансовими та податковими категоріями валових доходів та витрат, або людина, яка мислить категоріями дуже малого бізнесу, де коштів та сил вистачає лише на одну операцію в звітний період з усіма ж податковими наслідками в той самий період, без можливості законного їх розподілу по інших періодах.
А ще ж доведеться запобігти зловживанням, коли підприємства почнуть ховати придбання товарів для реалізації під придбання основних засобів...
Програма ВОС також передбачає всілякий захист українців та витиснення з України іноземного капіталу: перевага українським інвесторам при приватизації, обмеження для іноземців в енергосекторі, заборона власності на землю, заборона володіння контрольними пакетами банків.
Доволі дивний наступний пункт:
33. Забезпечити абсолютну прозорість НБУ та доступність для правоохоронних органів. Обмежувати незалежність НБУ при надзвичайних економічних ситуаціях, наприклад, економічній кризі, війні. Ввести кримінальну відповідальність за антисоціальну монетарну та іншу політику НБУ, яка призводить до зубожіння широких верств населення. Ухвалити закон про золотовалютні резерви держави.
Нібито НБУ це якийсь приватний банк, іноземна амбасада з принципом екстериторіальності, а не державний орган держави Україна. Може, краще новий закон про НБУ запропонувати?
Ось ще про боротьбу з іноземцями:
38. Зобов’язати проводити будівництво державних та комунальних об’єктів виключно силами вітчизняних фахівців, таким чином створюючи робочі місця для громадян України.
39. Запровадити цільове пільгове державне кредитування малого та середнього сільського господарства, зокрема, для забезпечення сільгоспвиробників засобами виробництва. Запровадити широкомасштабні галузеві програми прямих дотацій. Забезпечити державну підтримку інновацій в сільському господарстві.
40. Ухвалити державну програму розвитку виробництва сільськогосподарської техніки. Накласти через 5 років після її оголошення заборонні мита на імпорт сільськогосподарської техніки, еквівалент якої виробляється в Україні.
Оплатіть хтось керівництву ВОС відвідання кількох сільськогосподарських виставок та підприємств за кордоном та в Україні!
ВОС збирається регулювати ціни і створювати мережі збуту (Госснабсбьіт, нє?):
42. Створити мережі збуту української сільськогосподарської продукції.
43. Встановити паритет закупівельних та відпускних цін на сільськогосподарську продукцію. Забезпечувати продовольчі потреби держави виключно вітчизняною сільськогосподарською продукцією (окрім продуктів, які не вирощують на території України).
43 – ще привіт, точніше «папа!» іноземцям.
І ще про економічний ізоляціонізм:
48. Стимулювати поетапну заміну імпортованої продукції на продукцію національного виробництва (насамперед – велика і мала сільськогосподарська техніка, легка промисловість, продукти харчування).
Начебто не було в Україні ізоляціоністської політики авторства Кучми, Азарова, Пустовойтенка (1996-приблизно до 2000).
Не тільки нічого чужого нам не потрібно, але й свого не дамо:
50. Дозволяти експорт невідновлювальної сировини та похідних товарів лише за відповідними ліцензіями.
З цією програмою ВОС збирається створювати середній клас (60% населення), давати йому безвідсоткові позики на житло. Взагалі, на безвідсоткові позики можуть розраховувати також і селяни. Держава збирається бути дуже щедрою! За чий рахунок? Пишуть, що будівельні компанії стануть забов’язані зводити соціальне житло за низькими цінами. Ви знаєте такі компанії? Я – знаю! Це совітські СМУ. І що, який результат совітських житлових програм?
Ще один параграф про державну монополію:
37. Забезпечити надходження коштів від транзитного потенціалу України до державного бюджету і направити їх на побудову транспортної інфраструктури.
Привіт від совітських контор «Союзвнешттранс», «Союзвнешсервис», «Инфлот», «Совтрансавто» і т.д.
Отже, якщо підсумувати:
1. ВОС ліквідує великий бізнес, оскільки він стратегічний, шляхом його націоналізації.
2. ВОС впровадить державну монополію практично на весь енергосектор та транзит (не тільки енергоносіїв, але всього взагалі).
3. Значно виросте державний сектор: згаданий великий бізнес, 30% банківського сектору.
4. Держава фінансуватиме пільги населенню, кредити національному виробнику з невеликого та середнього бізнесу, селянам
5. Водночас, держава вимагатиме від бізнесу участі в державних програмах (житло (55), пам’ятки культури та архітектури (16))
6. Право приватної власності буде обмежене до рівня кооперативно-НТП/МП-шного соціалізму горбачовської перебудови.
7. Економічний ізоляціонізм: імпортозаміщення, обмеження експорту тільки тим, що нам самім не потрібно. Ясно, що під контролем держави.
8. Податковий тягар для людей виросте, але мусить бути скомпенсований соціальними програмами переважно за рахунок бізнесу.
9. Більш-менш чітко у Програмі артикульовані наміри стосовно подальшого розвитку видобувної економіки, заснованої на сировині та енергоносіях, а також на географічному становищі (транзит). Трохи уваги приділяється намірам розвивати виробнитво малої сільгосптехніки. Стосовно решти можливих галузей - тільки спорадичні декларації.
10. Програма написана у стилістиці реформаторських ініціатив комуністичної "демократичної" верхівки горбачовського СРСР, тобто капіталізм без капіталізму, власність без власності, щоб ринок, але ніхто не програв, щоб були підприємці, але за їх рахунок, шоб пролетаріат та інтелігенція квартири отримували, щоб дороги ремонтували та пам'ятки старини відновлювали. Напевно, автори - немолоді люди з кафедри якоїсь ринкової дисципліни, а в анамнезі - "Планового господарства", "Політекономії соціалізму" і т.д.
11. Програму розраховано на найманих працівників з низькими заробітками, на бюджетників та на тих, кому економіка автоматично "додасться, якщо українська Україна постане".
І порівняйте це з економічним та соціальним блоком програми Комуністичної партії України:
Що мене дивує, що таку програму народили представники партії, яка більше, ніж повністю складається з вихідців з історичної області, де ще жива пам’ять про тотальну націоналізацію, розкуркулення, державний контроль, колективізацію. І власне в тій історичній області ця партія набрала більшість на місцевий виборах. Соціально-економічний мазохізм якийсь та історико-культурна амнезія!
Раніше я вважав, що ВО "Свобода" це західноукраїнський аналог ПР, тобто грає на тому самому люмпенському електоральному полі, що й ПР. Але після ознайомлення з Програмою я змінив свою думку. ВОС це аналог КПУ для електорату, який поділяє всі положення комуністичної програми, крім ставлення до релігії, Росії та історії України.
![mi][a](/data/avatars/m/0/547.jpg?1391470248){kind=avatar}