Відповідь: Церкви и политика
КП має історичний шанс
Сьогодні в Україні відбувається ескалація конфлікту між Московською та Київською патріархіями. На провідних сайтах МП волають про «повернення 90-х». Привід – те, що «розкольники» нібито силою забрали храм МП у Чернігівській області. Проте, інформації про це у світських ЗМІ не було. Зате було кілька гучних скандалів, викликаних некоректною поведінкою кліриків МП. І «некоректна» – це ще м’яко сказано. Якщо у Луганській області скандал, знову ж таки пов’язаний із храмом (тільки тепер агресором виступає МП), то у Дніпропетровській – із дитячою школою-інтернатом. Так, її звели за радянських часів на землях монастиря. Так, половина будівель – це колишні будівлі монастиря. Але хіба можуть православні монахи виганяти дітей – та ще й за рішенням світсько-бісівського суду?
Зараз у Київського патріархату є унікальна можливість вийти зі стану «розколу». І не просто увійти у спільноту канонічних православних церков, а стати однією із небагатьох істинно-православних груп. Для цього потрібно задекларувати свою відмову від сергіанства та екуменізму. І щиро рухатися у зворотному від них напрямку. Ще рік тому це було б неможливим. Важко відкидати сергіанство, коли користуєшся явною прихильністю та всілякою підтримкою влади. Раніше це було б відвертим лицемірством. Тепер – ні. А на екуменізм КП і так не вельми страждала.
Антисергіанська та антиекуменічна позиція Київського патріархату дала б дуже великі шанси на визнання його іншими православними церквами із такими ж орієнтирами. І це не утопія. По-перше, анафема патріарху Філарету оголошена лише Московською патріархією. Тобто, інші можуть прийняти його у спілкування без будь-яких умов. По-друге, ті православні групи, які дійсно намагаються берегти чистоту віри, розуміють: одна справа – розкол із політичних причин (як це було у 1992). Інша – із богословських.
Це вивело б стосунки КП та МП на зовсім інший рівень. Нарешті суперечки велися б не за майно, а за істину Христову. Як це і має бути між християнами. Більше того. Слід розуміти, що істинно-православних груп у світі дуже мало. РПЦЗ, російські катакомбники, грецькі, болгарські та румунські старостильники. От і все. І самі ці групи – маленькі. Поява такої чисельної групи, як КП, що охоплює таку велику територію і стоїть на позиціях безкомпромісно-чистого православ’я, змінила б усе. І не лише у православному світі. У світі взагалі.
Для цього потрібно небагато. Всього лише віра і воля 39 чоловік (єпископів Київського патріархату). Щире й жагуче бажання служити істині Христовій. І все. Але це непомірно багато, оскільки йдеться про живих людей.