"Славянское язычество" или же "Родная Вера"
- Автор теми ALF
- Дата створення
Yurij писав:
То в мене виникає логічне запитання, а чи варто нам взагалі брати до уваги ці "перщоджерела" цю ворожу пропаганду? Якщо у вас не має дійсно першоджерел, то навіщо ви нам рекламуєте і рекомендуєте до вивчення писанину монахів та чужинців, які с осудом та різними перекрученнями доводять до нас уявлення про віру та історію нашого народу та землі?
Пане Yuri'ю, на жаль є лише такі джерела. І все, що ми знаємо про давньослов'янські вірування, знаємо сами з цих джерел. Всі вчені, які щось написали про наші вірування, користувалися лише цими джерелами. Їх справді небагато тому, коли вчені хочуть зробити якісь ширші узагальнення, ніж дозволяє зміст писемних джерел, вони поєднують їх з археологічними даними (варіант археологічних пам'яток, пов'язаних з нашими віруваннями див., наприклад, у книзі Русанової і Тимощука:
Не потрібно лякатись, що всі ці джерела написані "не нашими". Просто потрібно навчитись з них брати ту інформацію, яка нам потрібна, а не те, що нам нав'язували її автори (християни чи мусульмани). Для цього на початку потрібно навчитись в цих джерелах розрізняти шар фактів і шар оцінок цих фактів. Факти потрібно брати і використовувати, ворожі оцінки - відкидати, натомість відібраним фактам давати свої оцінки. На рівні фактів у тих джерелах справді подано дуже багато цікавої інформації, в істинності якої не можна сумніватись. Для підтвердження правдивості таких фактів можна використати і можливості порівняльного методу. Для прикладу, тут уже згадувалось ім'я бога Сварога. І сказано було, що єдина згадка імені цього бога є лише в Іпатіївському літописі під 1114 роком. Може виникнути сумнів: а чи не вигадка це християнського літописця? Але якщо порівняти цю інформацію з відомостями з арійських ВЕД, де зустрічається бог, на імя Варуна (бог неба), то мибачимо два імені богів з однаковим коренем -ВАР. Далі, відомо, що слов'яни - пізні індоєвропейці, арії - ранні, отже вірування слов'ян можна кваліфікувати як розвиток ранньоіндоєвропейських вірувань. Це означає, що бог на ймення СВАРОГ справді міг існувати, незалежно від того, хто дав повідомлення про його існування: християнин чи слов'янин. До того ж ми знаємо ім'я ще одного бога західних слов'ян на ймення Сварожич, а у східних слов'ян сварожичем називався вогонь. Це ще більше скріплює наші переконання в існуванні цього бога. Ну і т. д.
То в мене виникає логічне запитання, а чи варто нам взагалі брати до уваги ці "перщоджерела" цю ворожу пропаганду? Якщо у вас не має дійсно першоджерел, то навіщо ви нам рекламуєте і рекомендуєте до вивчення писанину монахів та чужинців, які с осудом та різними перекрученнями доводять до нас уявлення про віру та історію нашого народу та землі?
Пане Yuri'ю, на жаль є лише такі джерела. І все, що ми знаємо про давньослов'янські вірування, знаємо сами з цих джерел. Всі вчені, які щось написали про наші вірування, користувалися лише цими джерелами. Їх справді небагато тому, коли вчені хочуть зробити якісь ширші узагальнення, ніж дозволяє зміст писемних джерел, вони поєднують їх з археологічними даними (варіант археологічних пам'яток, пов'язаних з нашими віруваннями див., наприклад, у книзі Русанової і Тимощука:
You must be registered for see links
), або ж з можливостями лінгвістичного підходу (тут виділяютьсяч праці сучасих російських учених Топорова та Іванова). Не потрібно лякатись, що всі ці джерела написані "не нашими". Просто потрібно навчитись з них брати ту інформацію, яка нам потрібна, а не те, що нам нав'язували її автори (християни чи мусульмани). Для цього на початку потрібно навчитись в цих джерелах розрізняти шар фактів і шар оцінок цих фактів. Факти потрібно брати і використовувати, ворожі оцінки - відкидати, натомість відібраним фактам давати свої оцінки. На рівні фактів у тих джерелах справді подано дуже багато цікавої інформації, в істинності якої не можна сумніватись. Для підтвердження правдивості таких фактів можна використати і можливості порівняльного методу. Для прикладу, тут уже згадувалось ім'я бога Сварога. І сказано було, що єдина згадка імені цього бога є лише в Іпатіївському літописі під 1114 роком. Може виникнути сумнів: а чи не вигадка це християнського літописця? Але якщо порівняти цю інформацію з відомостями з арійських ВЕД, де зустрічається бог, на імя Варуна (бог неба), то мибачимо два імені богів з однаковим коренем -ВАР. Далі, відомо, що слов'яни - пізні індоєвропейці, арії - ранні, отже вірування слов'ян можна кваліфікувати як розвиток ранньоіндоєвропейських вірувань. Це означає, що бог на ймення СВАРОГ справді міг існувати, незалежно від того, хто дав повідомлення про його існування: християнин чи слов'янин. До того ж ми знаємо ім'я ще одного бога західних слов'ян на ймення Сварожич, а у східних слов'ян сварожичем називався вогонь. Це ще більше скріплює наші переконання в існуванні цього бога. Ну і т. д.
delfium
Затворник
Знаєш чому??? Тому що такі Іпатії як ти - знещили знання і знаючих людей: волхвів і т.д. Вирізали і палили містами і селами. Хрестили Русь кров`ю, а потім понаписували своїх "лєтопісєй".
А хто писав ці веди??? Твій кумир Ахіневич? Так ти також інглііст?? Ну ось тоді все стало одразу зрозуміло!!!!
Чи може розкажеш нам що "Пісні птиці Гамаюн" це підробка ,а твої веди - справжні і написані до хрещення Русі??? 1) А я хіба не те казав спочатку? Ти взагалі мене слухав? А себе? Ти ж кричав що немає Сварога,тепер кричиш що є. Ти клоун? Чи просто троль?
А чому вогонь називали - Сварожич - пояснити? Чи може спочатку видаси свою версію по Ахіневичу?
nazar_ukr
Ну от ми з вами прийшли до висновка, що Сварог існує, також самоназва "русич" частіше зузтрічається в дещо іншій формі, як "русин", "руський" і т.д. що це змінює? То що ви нам хочете довести чи сказати, в чому суперечка? У нас же не існує непорушних канонів де не можна змінити навіть букву. В мене склалось враження, що ви хочете нам сказати щось таке, що може перевернути все наше уявлення про віру предків чи представити якесь вами впорядковане і систематизоване вчення. То давайте...
Брошуру прочитав, чогось досі не відомого для себе, що б змінило мої уявлення про віру предків не знайшов.
Ну от ми з вами прийшли до висновка, що Сварог існує, також самоназва "русич" частіше зузтрічається в дещо іншій формі, як "русин", "руський" і т.д. що це змінює? То що ви нам хочете довести чи сказати, в чому суперечка? У нас же не існує непорушних канонів де не можна змінити навіть букву. В мене склалось враження, що ви хочете нам сказати щось таке, що може перевернути все наше уявлення про віру предків чи представити якесь вами впорядковане і систематизоване вчення. То давайте...
Брошуру прочитав, чогось досі не відомого для себе, що б змінило мої уявлення про віру предків не знайшов.
Yurij писав:
Ну от ми з вами прийшли до висновка, що Сварог існує, також самоназва "русич" частіше зузтрічається в дещо іншій формі, як "русин", "руський" і т.д. що це змінює? То що ви нам хочете довести чи сказати, в чому суперечка? У нас же не існує непорушних канонів де не можна змінити навіть букву. В мене склалось враження, що ви хочете нам сказати щось таке, що може перевернути все наше уявлення про віру предків чи представити якесь вами впорядковане і систематизоване вчення. То давайте...
Брошуру прочитав, чогось досі не відомого для себе, що б змінило мої уявлення про віру предків не знайшов.
Пане Yuri'ю, так мова ж і не йшла про, що бога Сварога не було. Подивіться уважніше. Мова йшла про те, що руські посли не могли називати ім'я цього бога. Тому, що ніякі джерела цього факту не підтверджують. Це фальсифікація .
Слово "русич" в давньоруській історії не зустрічається взагалі. Було відомо лише слово "русин".
Я хочу сказати лише одне: не потрібно перебріхувати історію слов'янського рідновірства. І це все. Більше нічого.
Відносно порушення канонів. Непорушні канони існують: 1) не можна ігнорувати факти минулого; 2) не можна вигадувати факти, навіть коли дуже хочеться. Це є брехня.
І загальний висновок: не може в історичній основі рідновірства лежати брехня.
Ніякого перевороту я робити не збираюся. Мій "переворот" полягає в тому, що закликаю декого до елементарної чесності в роботі з джерелами рідновірства. А така чесність може виникнути лише після деякого навчання. Тому, що неуцтво, невігластво і породжують більшість фантастичних уявлень про давнослов'янське рідновірство.
Ну от ми з вами прийшли до висновка, що Сварог існує, також самоназва "русич" частіше зузтрічається в дещо іншій формі, як "русин", "руський" і т.д. що це змінює? То що ви нам хочете довести чи сказати, в чому суперечка? У нас же не існує непорушних канонів де не можна змінити навіть букву. В мене склалось враження, що ви хочете нам сказати щось таке, що може перевернути все наше уявлення про віру предків чи представити якесь вами впорядковане і систематизоване вчення. То давайте...
Брошуру прочитав, чогось досі не відомого для себе, що б змінило мої уявлення про віру предків не знайшов.
Пане Yuri'ю, так мова ж і не йшла про, що бога Сварога не було. Подивіться уважніше. Мова йшла про те, що руські посли не могли називати ім'я цього бога. Тому, що ніякі джерела цього факту не підтверджують. Це фальсифікація .
Слово "русич" в давньоруській історії не зустрічається взагалі. Було відомо лише слово "русин".
Я хочу сказати лише одне: не потрібно перебріхувати історію слов'янського рідновірства. І це все. Більше нічого.
Відносно порушення канонів. Непорушні канони існують: 1) не можна ігнорувати факти минулого; 2) не можна вигадувати факти, навіть коли дуже хочеться. Це є брехня.
І загальний висновок: не може в історичній основі рідновірства лежати брехня.
Ніякого перевороту я робити не збираюся. Мій "переворот" полягає в тому, що закликаю декого до елементарної чесності в роботі з джерелами рідновірства. А така чесність може виникнути лише після деякого навчання. Тому, що неуцтво, невігластво і породжують більшість фантастичних уявлень про давнослов'янське рідновірство.
op:Дивна у вас логіка, якщо Сварог існує, то чому посли не могли назвати імя цього Бога? Чи ви просто хочете сказати що немає писемного підтвердження самого факту, що посли прибувши до Візантії говорили такі слова?
То вчіть, пояснюйте, давайте докази, а ви поки що тільки критикуєте учасників цієї теми на форумі. Напишіть нам тут щось, що б розширило наші знання, а так ви просто нас назвали невігласами не написавши нічого нового і корисного.
22 мая Троян
Троян (Трибогов День) — праздник конца весны и начала лета, когда на смену младому Яриле-Весеню приходит Трисветлый Даждьбог. Святодень, посвященный победе Бога Трояна над Черным Змеем. О сию пору родноверы прославляют Сварожий Триглав — Сварога-Перуна-Велеса, сильных во Прави, Яви и Нави. По поверьям, Троян явился воплощением мощи Сварога, Перуна и Велеса, соединивших свои силы в борьбе со Змеем, порождением Чернобога, грозившим некогда уничтожить все Тремирье.
О сию пору издревле поминали предков и творили обереги от бесчинств, творимых русалками и неприкаянными душами «заложных» покойников (умерших «не своей», то есть неестественной смертью). В ночь на Трояна девицы и женщины «опахивали» деревню, дабы оберечься от злых сил.
В народе говорили: «С Духова дня не с одного неба — из-под земли тепло идет», «Придет Свят Дух — будет на дворе, как на печке». Согласно народным поверьям, сего дня как огня боится всякая нечисть, а перед самым Солнечным восходом на Духов день открывает Мать Сыра-Земля свои тайны, и потому знахари ходят в это время «наслушивать клады». Как и на Ярилу Вешнего, роса в этот день считается священной и целебной.
После зачина проводят обряд «Постриги» для юношей, посвящение в воины. Далее устраивают пир в поле. Обрядовая страва: сладости, яичница, пироги. В требу приносят обрядовое пиво. Перед игрищами разыгрывают сказку или древнее предание. Обязательны любовные игрища и пляски.
Троян (Трибогов День) — праздник конца весны и начала лета, когда на смену младому Яриле-Весеню приходит Трисветлый Даждьбог. Святодень, посвященный победе Бога Трояна над Черным Змеем. О сию пору родноверы прославляют Сварожий Триглав — Сварога-Перуна-Велеса, сильных во Прави, Яви и Нави. По поверьям, Троян явился воплощением мощи Сварога, Перуна и Велеса, соединивших свои силы в борьбе со Змеем, порождением Чернобога, грозившим некогда уничтожить все Тремирье.
О сию пору издревле поминали предков и творили обереги от бесчинств, творимых русалками и неприкаянными душами «заложных» покойников (умерших «не своей», то есть неестественной смертью). В ночь на Трояна девицы и женщины «опахивали» деревню, дабы оберечься от злых сил.
В народе говорили: «С Духова дня не с одного неба — из-под земли тепло идет», «Придет Свят Дух — будет на дворе, как на печке». Согласно народным поверьям, сего дня как огня боится всякая нечисть, а перед самым Солнечным восходом на Духов день открывает Мать Сыра-Земля свои тайны, и потому знахари ходят в это время «наслушивать клады». Как и на Ярилу Вешнего, роса в этот день считается священной и целебной.
После зачина проводят обряд «Постриги» для юношей, посвящение в воины. Далее устраивают пир в поле. Обрядовая страва: сладости, яичница, пироги. В требу приносят обрядовое пиво. Перед игрищами разыгрывают сказку или древнее предание. Обязательны любовные игрища и пляски.