Re: Янукович В. Ф. і Партія Регіонів.
Про какую порядочность идет речь? :lol: Ты обищал что покинешь нас на несколько дней :?
Оффтопики.
- Автор теми Satori
- Дата створення
Nahrapov
Буржуй и учёный
Re: Відповідь: Герои УПА
Давай обсудим, в каком месте города поставить памятник этим великим людям. Я предлагаю напротив памятника Ленину, шоб мозолили ему глаза. Да размером сделать их поболее, чем у "вождя мирового пролетариата".
Ай да, Стейн! Молодец! Поддерживаю. Бандера и Шухевич - наши национальные герои. Они - настоящие українці. И мы с тобой - настоящие українці. Будем командовать тут, несмотря на вопли россиян.
Давай обсудим, в каком месте города поставить памятник этим великим людям. Я предлагаю напротив памятника Ленину, шоб мозолили ему глаза. Да размером сделать их поболее, чем у "вождя мирового пролетариата".
krapa
парниша
Re: Герои УПА
закон один для всех.
Я соблюдаю закон и с Ваших слов я "раб"
Stein Вы фанатик и сеите хаос
закон один для всех.
Я соблюдаю закон и с Ваших слов я "раб"
Відповідь: Герои УПА
Я знаю.
Закон для тих, кому подобається жити в тюрмі. Статті Карного кодексу обмежують не менше, аніж грати камер. А розпорядок дня "менеджера середньої ланки" так само жорстко розписаний, як і середньостатистичного в'язня колонії.
Шановний пан Фокс Малдер цитував у сусідній гілці висловлювання Леніна: "Никто не повинен в том, если он родился рабом; но раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает свое рабство (в даному випадку виправдовуючи його "дотриманням законності", - Штайн), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам."
krapa
парниша
Re: Відповідь: Герои УПА
С Ваших слов,Вы не признаете закон?
давайте все сейчас "наплюем" на закон и будем как Вы пропагандировать противозаконие.
С Ваших слов,Вы не признаете закон?
Відповідь: Герои УПА
"Ом — мані — падме — хум", ми всі перебуваємо у пошуці Дао. Якщо користуватися християнськими категоріями, це звучатиме так: яким шляхом нам вилізти з цієї дупи? Свій вихід пропонує Ющенко, інший пропонують комуністи. Ми здогадуємося, що, швидше за все, ці варіанти є невірними. А позаяк вони є невірними, вони є небезпечними. Це ситуація тюремної камери, з якої треба робити підкоп. Один балбєс пропонує копати туди, і ми точно знаємо, що в результаті опинимося в караулці; другий мурзик пропонує копати сюди, і ми точно знаємо, що опинимося в тюремному лазареті; з пропозиції третього негідника ми точно знаємо, що потрапимо в штрафний ізолятор. Вертухай, безумовно, є ворогом, але ті, хто намагається вивести нас чи в штрафний ізолятор, чи в караулку, чи в лазарет, — хіба вони не є ворогами? Так, це люди, які хочуть втекти. Але вони хочуть втекти не туди. Якби ми були в тюремній камері, то безумовно, їх потрібно було б різати заточкою чи заганяти під нари. Не вони мають визначати напрямок втечі.
Адже ми хочемо втекти на волю. Хоча на волі є багато прикрого. Там не будуть годувати за розпорядком, не будуть виводити на прогулянку, там є дуже багато негідників, там ми не зможемо написати заяву тюремному начальству чи прокурору, там на нас чекають небезпеки; і головне, що там, на волі, нас будуть ловити. І коли ми, сидячи в тюремній камері, агітуємо тікати туди, де по нас навздогін будуть стріляти, — що ми чекаємо почути у відповідь від наших сусідів по камері? Вони швидше оберуть можливість тікати у тюремний лазарет, де максимум, що може загрожувати,— це повернення назад у камеру. І там не буде невизначеності. Вони швидше стукануть на нас тюремному начальству.
БРАТСТВО агітує за свободу, яка є загрозою. І тому за нами мало хто піде. І там, насправді, можемо опинитися тільки ми. Якщо нам поталанить. Якщо ми зробимо підкоп, обдуримо охорону, поріжемо заточкою опозиціонера на верхніх нарах.
Наші одномірні брати вірно відчувають небезпеку там, куди ми повземо. Свобода не означає спокій. І коли ми будуємо власну стратегію на найближче майбутнє, ми маємо розуміти, що там небезпека, там протяги й нежить. І за такого роду агітацію ніхто не буде любити.
Над нами все ще тяжіють народницькі уявлення. Ми споглядаємо світ крізь окуляри XIX століття. Нам здається, що потрібно загітувати велику кількість людей, що народ потрібно кудись повести; здається, що ті люди, котрі наважилися виступити проти Кучми, уже являють собою якусь цінність, і що б вони не говорили про нас, вони все ж якоюсь мірою є колегами в боротьбі. Але рожеві окуляри XIX століття потрібно покласти в шухляду поряд з геополітикою та класовою боротьбою і забути про них. Тому, що ми одинокі. І ми завжди будемо в меншості. Колись я закидав московському ісламісту Гейдару Джемалю: „Ви, мусульмани, хочете на весь світ нав'язати чалму". Він відповів: „Я цього не хочу. Бо виходячи з доктрини ісламу і зі слів пророка, ми завжди будемо в меншості". Більшість не буває святою, не буває відданою; більшість не веде боротьбу, бо це не її функція. І Гейдар Джемаль мав рацію.
Ми з вами, християни, завжди будемо в меншості. І ця меншість повинна бути боєздатною. Мова іде про створення нової опозиції. Вона не може бути сконструйована через політтехнології.
"Ом — мані — падме — хум", ми всі перебуваємо у пошуці Дао. Якщо користуватися християнськими категоріями, це звучатиме так: яким шляхом нам вилізти з цієї дупи? Свій вихід пропонує Ющенко, інший пропонують комуністи. Ми здогадуємося, що, швидше за все, ці варіанти є невірними. А позаяк вони є невірними, вони є небезпечними. Це ситуація тюремної камери, з якої треба робити підкоп. Один балбєс пропонує копати туди, і ми точно знаємо, що в результаті опинимося в караулці; другий мурзик пропонує копати сюди, і ми точно знаємо, що опинимося в тюремному лазареті; з пропозиції третього негідника ми точно знаємо, що потрапимо в штрафний ізолятор. Вертухай, безумовно, є ворогом, але ті, хто намагається вивести нас чи в штрафний ізолятор, чи в караулку, чи в лазарет, — хіба вони не є ворогами? Так, це люди, які хочуть втекти. Але вони хочуть втекти не туди. Якби ми були в тюремній камері, то безумовно, їх потрібно було б різати заточкою чи заганяти під нари. Не вони мають визначати напрямок втечі.
Адже ми хочемо втекти на волю. Хоча на волі є багато прикрого. Там не будуть годувати за розпорядком, не будуть виводити на прогулянку, там є дуже багато негідників, там ми не зможемо написати заяву тюремному начальству чи прокурору, там на нас чекають небезпеки; і головне, що там, на волі, нас будуть ловити. І коли ми, сидячи в тюремній камері, агітуємо тікати туди, де по нас навздогін будуть стріляти, — що ми чекаємо почути у відповідь від наших сусідів по камері? Вони швидше оберуть можливість тікати у тюремний лазарет, де максимум, що може загрожувати,— це повернення назад у камеру. І там не буде невизначеності. Вони швидше стукануть на нас тюремному начальству.
БРАТСТВО агітує за свободу, яка є загрозою. І тому за нами мало хто піде. І там, насправді, можемо опинитися тільки ми. Якщо нам поталанить. Якщо ми зробимо підкоп, обдуримо охорону, поріжемо заточкою опозиціонера на верхніх нарах.
Наші одномірні брати вірно відчувають небезпеку там, куди ми повземо. Свобода не означає спокій. І коли ми будуємо власну стратегію на найближче майбутнє, ми маємо розуміти, що там небезпека, там протяги й нежить. І за такого роду агітацію ніхто не буде любити.
Над нами все ще тяжіють народницькі уявлення. Ми споглядаємо світ крізь окуляри XIX століття. Нам здається, що потрібно загітувати велику кількість людей, що народ потрібно кудись повести; здається, що ті люди, котрі наважилися виступити проти Кучми, уже являють собою якусь цінність, і що б вони не говорили про нас, вони все ж якоюсь мірою є колегами в боротьбі. Але рожеві окуляри XIX століття потрібно покласти в шухляду поряд з геополітикою та класовою боротьбою і забути про них. Тому, що ми одинокі. І ми завжди будемо в меншості. Колись я закидав московському ісламісту Гейдару Джемалю: „Ви, мусульмани, хочете на весь світ нав'язати чалму". Він відповів: „Я цього не хочу. Бо виходячи з доктрини ісламу і зі слів пророка, ми завжди будемо в меншості". Більшість не буває святою, не буває відданою; більшість не веде боротьбу, бо це не її функція. І Гейдар Джемаль мав рацію.
Ми з вами, християни, завжди будемо в меншості. І ця меншість повинна бути боєздатною. Мова іде про створення нової опозиції. Вона не може бути сконструйована через політтехнології.
Останнє редагування: