Відповідь: Янукович В. Ф. і Партія Регіонів.
Янукович з народом
Невідомо, чи зможе бюджет обійтися без податкового кодексу, але Янукович без Партії Регіонів – може.
Якщо десять років тому гаслом дня було «Україна без Кучми!», то нині - «Янукович без ПР!» Навіщо вона йому, якщо в нього вже є міліція, СБУ, прокуратура і стара Конституція?
Партія Регіонів формулює, голосує і захищає податковий кодекс, а Янукович накладає вето. І всі в партії розуміють, що це вето не на кодекс, а на партію. Перед цим Янукович дає публічну вказівку прокуратурі не зважати на партійну приналежність корупціонерів, тобто грести своїх.
Майданні конспірологи кажуть: це донецькі навмисно розіграли, щоб збити хвилю народного гніву.
Весела собі гра: Азаров у лайні, Клюєв у лайні, Єфремов у ньому ж таки, і тільки Чечетов гадає, що це крем-брюле. Заразом і Тігіпко, який йшов в уряд, як захисник інтересів бізнесу, виявився душителем бізнесу, бо бізнес здатен захистити тільки Янукович.
Два слова за нашу делікатну хвилю народного гніву.
Легальні акції протесту – мов волання зґвалтованої жінки: не зрозумієш, від чого кричить – від обурення, чи від оргазму. Азаров був впевнений, що від оргазму.
Добрих людей, які взялися організовувати протестний майдан можна зрозуміти: невпорядкована публіка поштовхається з «Беркутом», поб‘є кілька машин, а на допити тягатимуть тих, хто стояв на трибуні. Тому вожді зазвичай є найкращими помічниками міліції.
Саме на допомогу громадського активу завжди сподівалися есесівці в їхній важкій і відповідальній роботі – охороні концтаборів. Купки подвижників у чорній формі вистачало на багатотисячну юрбу в‘язнів. Потрібно було лише охороняти периметр. Все інше «унтерменші» робили самі – підтримували порядок у бараках, наглядали один за одним на роботах, забезпечували безперебійне функціонування газових камер.
Отже, якщо ви справді деструктивний елемент і готуєте втечу, вам спочатку доведеться відібрати мегафон у блок-капо на трибуні, який весь час закликає зберігати спокій, не піддаватися на провокації і не перешкоджати охороні крематорія. І вже тільки по тому братися за представників печерського районного управління есесівських справ.
Замість того, щоб лякати владу, підприємці вирішили її розчулити. Вони вдалися до тактики отця Федора з «12 стільців», який не наважувався відібрати гарнітур і не міг вкрасти, тому виплакав його. Підприємці виплакали вето. Це означає, що плакати доведеться довго. Бо сміятися собі дозволяють лише люди з протилежними поведінковими стереотипами. Як кажуть у нас у Єнакієво, «лучше крякнуть братком, чем кукарекнуть пєтушком».
Потроху зливаючи Партію Регіонів, Янукович перебуває в загальному есенгівському тренді: Лукашенку не потрібна правляча партія. Медведєва правляча партія виразно обтяжує. Вона потрібна Путіну, бо він вимушений тримати на президентській посаді Медведєва.
Правляча партія потрібна олігархам, які тримають президентом Януковича. Але правляча партія – ніщо без Януковича. В цьому зерно майбутнього конфлікту.
З усіх наполеонів справжнім наполеоном є той, кого визнає наполеоном головлікар психіатричної лікарні. В політиці не так: головлікар обирається загальним таємним демократичним голосуванням наполеонів.
Отже, змістом українського життя буде протиріччя між принципами клінічної психіатрії та мареннями вітчизняної політики, хоч як би вони не були подібні.
Янукович з народом
Невідомо, чи зможе бюджет обійтися без податкового кодексу, але Янукович без Партії Регіонів – може.
Якщо десять років тому гаслом дня було «Україна без Кучми!», то нині - «Янукович без ПР!» Навіщо вона йому, якщо в нього вже є міліція, СБУ, прокуратура і стара Конституція?
Партія Регіонів формулює, голосує і захищає податковий кодекс, а Янукович накладає вето. І всі в партії розуміють, що це вето не на кодекс, а на партію. Перед цим Янукович дає публічну вказівку прокуратурі не зважати на партійну приналежність корупціонерів, тобто грести своїх.
Майданні конспірологи кажуть: це донецькі навмисно розіграли, щоб збити хвилю народного гніву.
Весела собі гра: Азаров у лайні, Клюєв у лайні, Єфремов у ньому ж таки, і тільки Чечетов гадає, що це крем-брюле. Заразом і Тігіпко, який йшов в уряд, як захисник інтересів бізнесу, виявився душителем бізнесу, бо бізнес здатен захистити тільки Янукович.
Два слова за нашу делікатну хвилю народного гніву.
Легальні акції протесту – мов волання зґвалтованої жінки: не зрозумієш, від чого кричить – від обурення, чи від оргазму. Азаров був впевнений, що від оргазму.
Добрих людей, які взялися організовувати протестний майдан можна зрозуміти: невпорядкована публіка поштовхається з «Беркутом», поб‘є кілька машин, а на допити тягатимуть тих, хто стояв на трибуні. Тому вожді зазвичай є найкращими помічниками міліції.
Саме на допомогу громадського активу завжди сподівалися есесівці в їхній важкій і відповідальній роботі – охороні концтаборів. Купки подвижників у чорній формі вистачало на багатотисячну юрбу в‘язнів. Потрібно було лише охороняти периметр. Все інше «унтерменші» робили самі – підтримували порядок у бараках, наглядали один за одним на роботах, забезпечували безперебійне функціонування газових камер.
Отже, якщо ви справді деструктивний елемент і готуєте втечу, вам спочатку доведеться відібрати мегафон у блок-капо на трибуні, який весь час закликає зберігати спокій, не піддаватися на провокації і не перешкоджати охороні крематорія. І вже тільки по тому братися за представників печерського районного управління есесівських справ.
Замість того, щоб лякати владу, підприємці вирішили її розчулити. Вони вдалися до тактики отця Федора з «12 стільців», який не наважувався відібрати гарнітур і не міг вкрасти, тому виплакав його. Підприємці виплакали вето. Це означає, що плакати доведеться довго. Бо сміятися собі дозволяють лише люди з протилежними поведінковими стереотипами. Як кажуть у нас у Єнакієво, «лучше крякнуть братком, чем кукарекнуть пєтушком».
Потроху зливаючи Партію Регіонів, Янукович перебуває в загальному есенгівському тренді: Лукашенку не потрібна правляча партія. Медведєва правляча партія виразно обтяжує. Вона потрібна Путіну, бо він вимушений тримати на президентській посаді Медведєва.
Правляча партія потрібна олігархам, які тримають президентом Януковича. Але правляча партія – ніщо без Януковича. В цьому зерно майбутнього конфлікту.
З усіх наполеонів справжнім наполеоном є той, кого визнає наполеоном головлікар психіатричної лікарні. В політиці не так: головлікар обирається загальним таємним демократичним голосуванням наполеонів.
Отже, змістом українського життя буде протиріччя між принципами клінічної психіатрії та мареннями вітчизняної політики, хоч як би вони не були подібні.