Фальсіфікація на президентських виборах 2010 року.
- Автор теми WalkMan
- Дата створення
- Статус
Відповідь: Фальсіфікація на президентських виборах 2010 року.
Увага!
Якщо вам на дільниці будуть пропонувати одержати бюлетень де є штамп "ВИБУВ" напроти будь якого з кандидатів, знайте, він вже зіпсований.
Жоден з кандидатів з виборів не знятий
ось тут офіційне джерело з УНІАНу, яке я вище процитував:
Бюлетень з штампом "ВИБУВ" буде вважатись зіпсованим, і за кого б Ви по ньому не проголосували, Ваш голос не буде зарахований.
Якщо Вам будуть пропонувати такий бюлетень, не беріть, не підписуйтесь що отримали, доки Вам не дадуть бюлетеня без штампу. А про такий факт повідомляйте у цій темі.
І судячи з того, що багато бюлетенів зіпсовано, варто проголосувати завчасно.
Увага!
Якщо вам на дільниці будуть пропонувати одержати бюлетень де є штамп "ВИБУВ" напроти будь якого з кандидатів, знайте, він вже зіпсований.
Жоден з кандидатів з виборів не знятий
ось тут офіційне джерело з УНІАНу, яке я вище процитував:
You must be registered for see links
Бюлетень з штампом "ВИБУВ" буде вважатись зіпсованим, і за кого б Ви по ньому не проголосували, Ваш голос не буде зарахований.
Якщо Вам будуть пропонувати такий бюлетень, не беріть, не підписуйтесь що отримали, доки Вам не дадуть бюлетеня без штампу. А про такий факт повідомляйте у цій темі.
І судячи з того, що багато бюлетенів зіпсовано, варто проголосувати завчасно.
Відповідь: Фальсіфікація на президентських виборах 2010 року.
Рейтинг передвиборчого шахрайства
Чи існує життя після виборів? Звісно, ні. В це не вірить жоден виборець. Так само, в це не вірить і працівник штабу. Гроші на витрати штаби вимагають наперед. Кандидат після виборів спалює мости. Що може вимагати бабця, яка працювала на виборчій дільниці, масовщик, який цю бабку знайшов, начальник штабу, який знайшов масовщика? Що може вимагати піарник, та й у кого, коли всі штаби розформовано, бюджети поділено й розкрадено?
Приходить працівник у виборчий штаб, і бачить порожні стіни, попіл від спалених накладних та протяги. Виборчий штаб — циганський табір, що з дня голосування “уходіт в нєбо”.
За результатами виборів-2010 складено рейтинг найбільш непорядних кандидатів.
Нажаль, скандали, пов'язані з невиплатою заробітної платні працівникам штабів, виборчих комісій, спостерігачам — мало цікавлять пресу та пересічного громадянина. Ажіотаж після виборів відбувається з приводу обіцянок реформ, розчарувань від програшу або ейфорії від перемоги улюбленого кандидата.
На думку пересічного громадянина — отримувати платню за роботу на кандидата є не почесно. Мовляв, це ж боротьба за ідею. Вони ж бо, електорат, йдуть голосувати безкоштовно, чому ж мають отримувати гроші за вибори спостерігачі? Саме тому, відчергувавши на дільницях до виборів, рознісши кожному виборцю запрошення, відпрацювавши дві доби власне під час виборів бабця залишена напризволяще. Кому скаржитись, що робити, і в кого вимагати справедливості — невідомо.
Неблагонадійні роботодавці можуть стати прем'єрами, головами Верховної Ради чи президентами й усі ми віритимемо їхнім обіцянкам не знаючи про те, що з самого початку вони зробили ставку на непорядність.
Стандартним кидком є безпечна розводка членів комісій та спостерігачів. Їх наймають для залякування кандидата-противника. Переважно, це робиться технічними кандидатами, або тими, які явно не потраплять у другий тур. Для таких підрахунок голосів не має великого значення. Але допомогти чи нашкодити такою армією на виборчих дільницях (4500 чоловік лише для міста Києва) кандидатам-фаворитам можна суттєво. Саме тому торг із ними влаштовується за рахунок армії виборчих дільниць. При певних домовленостях кандидат відкликає всю цю публіку, пояснюючи все звичайним скороченням. В результаті люди, які вже почали працювати на виборчій дільниці (чергували, розносили запрошення і т.д.) лишаються напризволяще. На Україну це біля 70 тис. чоловік.
Основним “кидалою” такого кшталту на цих виборах був Сергій Тігіпко. Домовившись із Тимошенко про прем'єрство, останній відкликав майже всіх своїх працівників із дільниць. Окрім того, це 7,5 млн долл. економія для штабу.
Варіант із невиплатою тим, хто вже відпрацював, теж мав місце. Спочатку працівникам обіцяли заплатити після виборів. Потім просили зачекати до певного числа, адже це саме тоді в них, начебто, мала прийти каса. Насправді ж, певну дату назначають на день, коли закриваються штаби. В центральному штабі кандидата всім пояснюють, що коли працівник домовлявся з районним штабом, то хай від нього (вже розформованого) й вимагає.
На цих виборах переважно кидали спостерігачів. Їх кинути найпростіше, адже вони одразу підписують документ про роботу на громадських засадах, і нічого не можуть вимагати потім.
Що цікаво, з самого початку людина, яка приходить у виборчий штаб з метою попрацювати, запрошується масовщиком. Масовщик і обіцяє платню. В самому же штабі про плату зазвичай не кажуть. Ніхто не знає, скільки платять. Причина в тому що, по-перше, при невиплаті грошей у штабі скажуть, що нічого й не обіцяли, по-друге працівникам штабу невідомо, скільки доходить грошей до працівника. Саме тому, коли відбувається “кидок”, ошуканих працівників відсилають до масовщиків, часто пояснюючи, що тим, начебто заплачено, і з них потрібно й вимагати.
Одразу по виборах у Деснянському районі Києва відбулися масові акції протесту членів комісій та спостерігачів. “Прибічникам” “гаранта” замість обіцяних 800 гривен видали по 125 гр., що їх ніяк не влаштовувало. Обурення вилилось навіть у бійки.
У Запорізькій області штаб Богословської влаштував акцію протесту. Кандидат, за їхніми словами, кинув не лише членів комісій і спостерігачів, але й увесь штаб. Заробітну платню скасовано, а штаби розпущено.
Члени комісій і спостерігачі, яких було скорочено за день до виборів, готують акції під штабом Тігіпка та біля ЦВК. Як заявляють ошукані працівники, вони готують опудало кандидата для спалення.
Розчарування в політиці дійшло до своєї критичної точки. Розчарований електорат “кинули” не тільки на передвиборчих обіцянках, але й на гроші. Розчарування змінюється ненавистю.
Чи вплинуть ці ексцеси на популярність тих або інших кандидатів — наразі невідомо. Окрім того скандали, які стали широко відомі, є лише верхівкою айсберга.
Наразі за наявними даними ми склали власний рейтинг кандидатів, які більше за всіх кинули власних працівників:
1. Сергій Тігіпко
2. Віктор Ющенко
3. Інна Богословська
4. Арсеній Яценюк
5. Анатолій Гриценко
6. Юлія Тимошенко
7. Віктор Янукович
Рейтинг передвиборчого шахрайства
Чи існує життя після виборів? Звісно, ні. В це не вірить жоден виборець. Так само, в це не вірить і працівник штабу. Гроші на витрати штаби вимагають наперед. Кандидат після виборів спалює мости. Що може вимагати бабця, яка працювала на виборчій дільниці, масовщик, який цю бабку знайшов, начальник штабу, який знайшов масовщика? Що може вимагати піарник, та й у кого, коли всі штаби розформовано, бюджети поділено й розкрадено?
Приходить працівник у виборчий штаб, і бачить порожні стіни, попіл від спалених накладних та протяги. Виборчий штаб — циганський табір, що з дня голосування “уходіт в нєбо”.
За результатами виборів-2010 складено рейтинг найбільш непорядних кандидатів.
Нажаль, скандали, пов'язані з невиплатою заробітної платні працівникам штабів, виборчих комісій, спостерігачам — мало цікавлять пресу та пересічного громадянина. Ажіотаж після виборів відбувається з приводу обіцянок реформ, розчарувань від програшу або ейфорії від перемоги улюбленого кандидата.
На думку пересічного громадянина — отримувати платню за роботу на кандидата є не почесно. Мовляв, це ж боротьба за ідею. Вони ж бо, електорат, йдуть голосувати безкоштовно, чому ж мають отримувати гроші за вибори спостерігачі? Саме тому, відчергувавши на дільницях до виборів, рознісши кожному виборцю запрошення, відпрацювавши дві доби власне під час виборів бабця залишена напризволяще. Кому скаржитись, що робити, і в кого вимагати справедливості — невідомо.
Неблагонадійні роботодавці можуть стати прем'єрами, головами Верховної Ради чи президентами й усі ми віритимемо їхнім обіцянкам не знаючи про те, що з самого початку вони зробили ставку на непорядність.
Стандартним кидком є безпечна розводка членів комісій та спостерігачів. Їх наймають для залякування кандидата-противника. Переважно, це робиться технічними кандидатами, або тими, які явно не потраплять у другий тур. Для таких підрахунок голосів не має великого значення. Але допомогти чи нашкодити такою армією на виборчих дільницях (4500 чоловік лише для міста Києва) кандидатам-фаворитам можна суттєво. Саме тому торг із ними влаштовується за рахунок армії виборчих дільниць. При певних домовленостях кандидат відкликає всю цю публіку, пояснюючи все звичайним скороченням. В результаті люди, які вже почали працювати на виборчій дільниці (чергували, розносили запрошення і т.д.) лишаються напризволяще. На Україну це біля 70 тис. чоловік.
Основним “кидалою” такого кшталту на цих виборах був Сергій Тігіпко. Домовившись із Тимошенко про прем'єрство, останній відкликав майже всіх своїх працівників із дільниць. Окрім того, це 7,5 млн долл. економія для штабу.
Варіант із невиплатою тим, хто вже відпрацював, теж мав місце. Спочатку працівникам обіцяли заплатити після виборів. Потім просили зачекати до певного числа, адже це саме тоді в них, начебто, мала прийти каса. Насправді ж, певну дату назначають на день, коли закриваються штаби. В центральному штабі кандидата всім пояснюють, що коли працівник домовлявся з районним штабом, то хай від нього (вже розформованого) й вимагає.
На цих виборах переважно кидали спостерігачів. Їх кинути найпростіше, адже вони одразу підписують документ про роботу на громадських засадах, і нічого не можуть вимагати потім.
Що цікаво, з самого початку людина, яка приходить у виборчий штаб з метою попрацювати, запрошується масовщиком. Масовщик і обіцяє платню. В самому же штабі про плату зазвичай не кажуть. Ніхто не знає, скільки платять. Причина в тому що, по-перше, при невиплаті грошей у штабі скажуть, що нічого й не обіцяли, по-друге працівникам штабу невідомо, скільки доходить грошей до працівника. Саме тому, коли відбувається “кидок”, ошуканих працівників відсилають до масовщиків, часто пояснюючи, що тим, начебто заплачено, і з них потрібно й вимагати.
Одразу по виборах у Деснянському районі Києва відбулися масові акції протесту членів комісій та спостерігачів. “Прибічникам” “гаранта” замість обіцяних 800 гривен видали по 125 гр., що їх ніяк не влаштовувало. Обурення вилилось навіть у бійки.
У Запорізькій області штаб Богословської влаштував акцію протесту. Кандидат, за їхніми словами, кинув не лише членів комісій і спостерігачів, але й увесь штаб. Заробітну платню скасовано, а штаби розпущено.
Члени комісій і спостерігачі, яких було скорочено за день до виборів, готують акції під штабом Тігіпка та біля ЦВК. Як заявляють ошукані працівники, вони готують опудало кандидата для спалення.
Розчарування в політиці дійшло до своєї критичної точки. Розчарований електорат “кинули” не тільки на передвиборчих обіцянках, але й на гроші. Розчарування змінюється ненавистю.
Чи вплинуть ці ексцеси на популярність тих або інших кандидатів — наразі невідомо. Окрім того скандали, які стали широко відомі, є лише верхівкою айсберга.
Наразі за наявними даними ми склали власний рейтинг кандидатів, які більше за всіх кинули власних працівників:
1. Сергій Тігіпко
2. Віктор Ющенко
3. Інна Богословська
4. Арсеній Яценюк
5. Анатолій Гриценко
6. Юлія Тимошенко
7. Віктор Янукович
- Статус