Леонід Кравчук: з Будапештським меморандумом нас просто обдурили
27 января 2016, 16:09
You must be registered for see links
Існує багато рецептів врегулювання конфлікту на Донбасі, однак, у України був шанс не допустити там війни. Таку думку в інтерв'ю "Обозревателю" висловив перший президент України Леонід Кравчук.
Політик також розповів, чому прийняв рішення відмовитися від ядерної зброї, за яке його зараз активно критикують, підкреслюючи, що наявність такого виду озброєнь могла би стати стримуючим фактором для Росії, що дозволило б уберегти Крим та не допустити війни на сході України.
Перший президент пояснив, чому Будапештський меморандум, який мав гарантувати міжнародний захист Украини від зовнішньої агресії, не спрацював, та розповів, хто винен в неефективності цього документа.
- Леоніде Макаровичу, найбільша проблема Україні зараз - окупація Донбасу. Які шляхи виходу з ситуації ви бачите?
- Найкращим шляхом виходу із ситуації було б не допустити окупації Донбасу, а ми це могли зробити.
- Яким чином?
- Тоді у нас були можливості. Я дуже часто спілкуюся з людьми різного рангу: і генерали армії, і генерал-полковники, і полковники, які були в той час у тому районі. Більшість із них, і я маю всі підстави їм вірити, говорять: аби було більше політичної волі і розуміння самої стратегії Росії і місцевих сепаратистів, а також дій, які б відповідали конкретним умовам з використанням наших можливостей, і без перебільшення ми могли б принаймні не допустити такого масштабного захоплення нашої території, хоча у нас могли б бути проблеми на кордоні.
А коли ми вже допустили ворога на свою територію, причому, вглиб, то люди, які жили і живуть у цих регіонах, не все тоді зрозуміли, не усвідомили, чим це може завершитись, повірили, що сценарій, який їм запропонували сепаратисти під контролем і управлінням Кремля, – це для них благо, і підтримали їх.
Ядерна зброя, яка була на території України, не могла бути предметом лякання. Це була чужа, я наголошую, чужа ядерна зброя
Ми говорили весь час: це ж люди, не можна діяти різко, треба дуже обережно, а терористи не звертали уваги на людей, захопили територію, а потім звернули всю вину на нас. Нам потрібно було в той час діяти на кордоні, поставити заслони не з прикордонників, а з регулярних військ.
- Побутує думка, що відмова від ядерної зброї, яка відбулась за вашого президентства, певним чином спонукала Росію до таких дій, бо в України не було ядерної зброї, і тому вона не могла налякати Росію своєю військовою потужністю. Наскільки обгрунтованою ви вважаєте таку думку?
- Хоча я проти слова "налякати", але налякати можна тоді, коли є чим. Якщо ти лякаєш, а в тебе немає чим налякати, ти виглядаєш комічно.
Ядерна зброя, яка була на території України, не могла бути предметом лякання. Це була ядерна зброя, поставлена СРСР на території України, і боєголовки виготовлені за межами України. Тобто це була чужа, я наголошую, чужа ядерна зброя, поставлена на нашу українську землю. Тому всі системи виготовлення ядерної зброї, контролю ядерної зброї, управління ядерною зброєю, її випробування і збереження знаходились не в Україні, вони знаходились у Москві.
І таким чином, перед нами постало питання: ми можемо чи не можемо взяти цю ядерну зброю під свій контроль і забезпечити ось ці складові, про які я говорив? Мої спілкування, аналізи, висновки, які давали військові, вчені, зокрема, Інститут ядерної фізики (Борис Патон брав участь тоді у засіданні Верховної Ради з цього приводу), засвідчили, що Україна цього зробити не може.
Ми не виготовляли ядерних боєголовок, а проходив час, і потрібно було ядерні боєголовки замінювати. В 1998 році час життя тих боєголовок закінчувався – вони ставали небезпечними, якщо їх не замінити. Небезпечними з різних точок зору, це міг бути ще не один Чорнобиль.
Ядерні боєголовки не продають на ринку. Отже, ми, не маючи можливості їх виготовити, повинні були звернутися до Росії, щоб вона їх забрала і поставила нам нові…
Ну, по-перше, ніхто ще ніде і ніколи в світі не знає такого, щоб хтось ставив комусь свої боєголовки. Кожна країна виготовляє цю зброю сама, якщо хтось поставить свої ядерні боєголовки в іншій країні, то тоді вже та країна стає жертвою свого ж власного постачальника ядерної зброї. Цього ніколи не було і, мабуть, ніколи не буде.
- Тобто, крім газової залежності від Росії, ми могли поставити себе ще й в ядерну залежність?
- Абсолютно правильно! Ми могли спробувати налагодити виробництво лінії боєголовок. Україна не такою аж відсталою республікою була, щоб не могла їх виготовити, - вона могла. Але ми порахували, і на це потрібно було близько 60 млрд доларів, а казна була пуста.
Крім того, розпочати виготовлення ядерної зброї – це підставити себе під світ. Нам прямо заявили США, що, якщо Україна не позбавиться ядерної зброї - будуть санкції: і економічні, і політичні. Відверто було сказано. Я вів розмови з президентом, з віце-президентом США. Росія сказала: "віддайте ядерну зброю, поки ми можемо її взяти, якщо не віддасте її зараз, в 1998 році ми її не візьмемо. От що нам було робити?
Часто люди, які цю тему розвивають, думають що ядерна зброя як пістолет - поклав і так хай лежить, змастив і лежить довго-довго. А це живий організм ядерного процесу, і цього не можна не враховувати. Тому, коли мені задають такі питання, то я до всіх звертаюсь: повірте, у мене особисто немає жодної причини фантазувати навколо цієї теми - то були реалії, з якими потрібно було рахуватися, і ми не могли їх не враховувати. Інша справа, що, коли ми вже погодили і склали ядерну зброю…
- …то в нас був Будапештський меморандум.
- От! Так в Будапешті нас просто обдурили.
- Що ви маєте на увазі?
- Сказали, що забезпечать нам і суверенітет, і територіальну цілісність… Там написано: "ніяка зброя, ніколи, ні за яких умов не буде використовуватися проти України". Під цим документом стоїть підпис Єльцина.
- А також представникаів Британії та США.
- Британії, США, і потім приєдналися до цього Франція і Китай.
- Чому цей механізм не було використано, коли Росія окупувала Крим, а потім розпочала війну на Донбасі?
- Тому що ці держави, які підписали разом з Росією цей документ, не знайшли способу, окрім санкцій, вплинути на Росію.
І коли це питання піднімалося на різних рівнях, в тому числі, я задавав деяким дипломатам, які зі мною спілкувалися, вони говорили: немає механізму виконання.
Цей меморандум підписав не я, а Кучма, я вже тоді не був президентом. Я запитував, а як же готували документ, знаючи, що він ніколи не буде виконуватися? Тому я й кажу, що обдурили.
Час змінився, ситуація змінилася, а Будапештські угоди навіть не називаються. Я не чув, щоб десь на зустрічах, коли обговорювалися питання України, хтось хоча б нагадав, що був такий меморандум
І зараз в різних обговореннях кримської проблеми, Донбасу, Мінських домовленостей я весь час наголошую – Мінські угоди не дадуть остаточного результату. Треба вищий рівень, вищий статус обговорення і підписів, тому це може бути лише рівень Будапештського меморандуму, можливо, доповнений участю країн, які сьогодні відіграють велику роль в ЄС, скажімо, Німеччини. А можна й без Німеччини обійтися, ну й інші, я не буду зараз перераховувати всіх.
Час змінився, ситуація змінилася, а Будапештські угоди навіть не називаються. От скажімо, я не чув, щоб десь на зустрічах, чи то у Франції, чи у Мінську, коли обговорювалися питання України, хтось хоча б нагадав, що був такий меморандум.
- То чому ж Кучма підписав меморандум без механізму втілення його в життя?
- Коли ми підписували Біловезьку угоду, то там теж не було таких механізмів виконання. Обидві ці угоди - так звані рамочні документи. Під час їх обговорення також вирішується, які наступні кроки мають бути зроблені, щоб цей документ виконувався.
Тобто проблема не в тому, що в меморандумі немає механізму його виконання, в ньому мало б бути записано, що цей документ буде діяти, або набуде сили чи набуває чинності, за умови прийняття відповідних рішень, які будуть супроводжувати процес вирішення цих проблем.
Тоді західним країнам все хотілося зробити дуже швидко, тому що вони ставили головним завданням зберегти себе, а не Україну. Бо всі боєголовки, які стояли на українській землі, були націлена на Сполучені Штати Америки – 165 боєголовок, і всі націлені на США. Ясна річ, коли я сиджу за столом переговорів, я ж не думаю про сусідів, що поряд зі мною, я думаю про себе, як Україну огородити і зберегти. Так і там було, країни Заходу думали про свої інтереси, але не можна їх в тому звинувачувати.
Але ми після цього забули про Будапештський меморандум і згадали тільки тоді, коли Росія сказала, що його виконувати не буде.
