Плач Ярославни, тобто щирої українки Аїди Болівар, кандидата психологічних наук
You must be registered for see images
Один день у пеклі – з Будапешта до Відня на потязі з мігрантами.
Це було жахливо. Температура під 40 градусів і величезне скупчення людей, які тиждень не милися.
Поряд зі мною опинилася молода сирійка з трьома дітьми. Дівчата 5 й 6 років та маленький хлопчик-немовля. Попереду неї сів її чоловік.
Батьки сіли, а їхні маленькі дочки стояли у проході. Пізніше "любляча мама" влаштувала своє немовля на підлозі між моїми черевиками...
Вже не перший рік триває сирійська війна.
На мій погляд, коли ці жінки народжували, вони усвідомлювали, що умов для виховання дітей немає, та не хотіли про це думати...
Мені довго не давало спокою те, що я побачила: як мати відбирає у дитини їжу, як люди не соромляться "ходити під себе", як ніхто з них не має поваги до іншої нації, але всі вимагають кращого життя і навіть не планують жодної подяки до тих, хто їх приймає...
Я знаю, що багатьох "вразила" новина про померлого сирійського хлопчика, про його батька, який обіймає свою дитинку зі сльозами...
Але я бачила інших – які ходили ногами по дітях, які відбирали харчі, які били своїх жінок...
То толерантна Європа має прийняти їх?
Переконана – ці мігранти ніколи не будуть лояльними до своєї нової країни. Тільки невеличка кількість з них підтримає європейські цінності!
Водночас сирійці вимагають доступу до країн з найвищим рівнем життя.
Вони не лишаються в Греції, Словаччині, Угорщині. Вони прагнуть до Німеччини, Швеції, Австрії... А чого це раптом?
Чому в той самий час українці мають терпіти принизливу процедуру отримання візи та кожного разу більш суворі умови для реєстрації?
Чому Європа не відкриває кордони для нас – для людей, які соціалізуються, які працюватимуть, які мають освіту, які вивчать мову, які все ж є християнами. Це інша ментальність!
Та особливо мене непокоїть, що за 10 років саме ці новоприбулі "німці" та "австрійці" впливатимуть на рішення своєї країни: а чи приймати Україну в НАТО і ЄС?
Вони мешкатимуть в Європі, а де будемо ми – я не знаю...
You must be registered for see links
Але куди поділися ті прості люди, що на фото вишче? Цей "грозний" чомусь мені нагадує другу частину "Назад в майбутнє". Це все не робить життя простих людей кращим. Просто кадирочний "оазіс".
