Стаття про проплачені ,,мітинги ,, та пікетування шльондрами та проститутками ....
«За Україну і за гроші». Проплачені протести: погляд зсередини
«Правий сектор» ніколи не брав участі у проплачених акціях. Більша частина «Правого сектору» знаходиться зараз на війні»
You must be registered for see links
і Таля Форест
Київ – Щодня в Києві, окрім вихідних, сотні людей борються за люстрацію і виявляють патріотизм – за гроші. Кореспонденти Радіо Свобода проникли у середовище мітингувальників, які щодня пікетують Вищий господарський суд України, і, зокрема, з’ясували, що мітинги є платними. Протест іде під патріотичними гаслами, але водночас деякі його учасники зізнаються, що насправді представляють «ліві» сепаратистські організації. Що ж до організаторів акції – як виявилося, вони приймають замовлення на нові акції, та мають свої розцінки.
Щодня у робочі дні десятки киян о пів на сьому ранку записуються на акцію за звільнення голови Вищого господарського суду України (ВГСУ) Богдана Львова. На майданчику біля виходу з метро «Печерська», де це відбувається, збираються переважно молодь і пенсіонери. Сюди прийшла і кореспондентка Радіо Свобода, під виглядом звичайної київської студентки. Із блокнотами та ручками координатори акції протесту складають списки охочих отримати 150 гривень за день мітингування під Вищим господарським судом. Минулого дня через знайомих та мережу «Вконтакте» вони повідомили «активістам» про можливість заробити на «стихійному протесті»....
«Протестувальники за викликом»: скільки і як платять
Після сьомої години ранку куратори вишикували «активістів» у колони по п’ять, перерахували їх та наказали рухатися з метро «Печерська» у бік Вищого господарського суду. Дорогою учасники зізналися представникові Радіо Свобода, що протест має тривати місяць, кожного робочого дня. Гроші видають біля метро «Арсенальна»: близько п’ятої, після завершення протесту, куратори груп виплачують своїм підлеглим зарплату готівкою, а то й перераховують на банківську картку.
Прикметно, що «гонорар» мітингувальників залежить від того, чи вчасно організатори акції надіслали гроші «ватажкам» груп. З деякими «везунчиками» розрахувалися день у день, а іншим обіцяють заплатити пізніше, за кілька днів одразу, дізналося Радіо Свобода.
Координатори різних груп і платять по-різному. Інколи доводиться отримувати платню частинами. Одній учасниці акції за три дні «ватажки» виплатили 40 гривень, але пообіцяли віддати всю суму пізніше. І дійсно, по обіді гроші надійшли на її картку. Інша дівчина за свій перший день протесту заробила повну суму, але за два наступних – нічого. Координатор обіцяє, що заплатить за кілька днів.
Гроші видають так: люди шикуються в чергу, і куратор викликає кожного за іменем зі списку та видає домовлену суму. Мітингувальник Олексій заспокоює: минулого разу куратор заплатив йому вчасно. Сергій (куратор групи, в яку інтегрувався представник Радіо Свобода), мовляв, теж не з тих, хто «кидає» чи зволікає з оплатою, додає Олексій. Але він визнає, що деякі «ватажки» недоплачують своїм підлеглим – кладуть собі до кишені.
«Я декілька разів з ним працював, то нормально. Він максимум наступного дня розраховується», – зізнається Олексій.
Перебіг «протесту»: кричати – мусиш, в туалет – не можеш
Нецензурною лайкою «ватажки» (більшість із них – молодь) змушували учасників вишикуватися попід судом на початку пікету. Виходити в туалет заборонили одразу, за чаєм та в інших справах – теж, мовляв, інакше «мітингуватимете за «спасибі».
Журналістці Радіо Свобода доводилося просити її куратора таємно принести їй чаю, а в підсумку – навіть тікати з акції, пояснюючи це «дзвінком від батька». Тамара, керівниця «пенсіонерської» групи під час самого дійства, агресивно звинувачувала молодь з інших груп у поганій роботі, супроводжуючи це криками, і погрозливими жестами.
Інша пенсіонерка-активістка пояснила кореспондентці Радіо Свобода, що кричати гасла – обов’язкова умова. Ще одна учасниця розповіла про камери, які фіксують кількість людей та ефективність їхнього «народного протесту». Радіо Свобода помітило декількох людей, які знімали мітинг на фото й відео – для організаторів. Тому, коли з’являються камери, потрібно кричати більш обурено та намагатися щиро переживати ситуацію, радять протестувальники зі стажем.
Натомість на камеру протестувальники кажуть, що прийшли добровільно і безкоштовно, бо втомилися від суддівського свавілля.
Лише один учасник пенсійного віку зізнався у коментарі: дійсно, він стоїть за гроші.
«Скільки платять – по різному. Мені – двісті (гривень). Залежить від того, скільки годин стоїш», – пояснив пенсіонер-учасник.
Сутички з правоохоронцями, підбурювання та обкидання будівлі суду яйцями – робота, яка оплачується понаднормово. Високі молодики спортивної статури в «балаклавах», так звані «провокатори» – вищий щабель «протестної» ієрархії. Після дев’ятої, коли судді почали йти на роботу, вони з’явилися невідь-звідки та стали кидати яйця у центральний вхід Вищого господарського суду. І поспіхом втекли. Очевидці кажуть, що 3 лютого «провокатори» схопили на вході голову ВГСУ Богдана Львова: його силоміць посадили на лаву і змушували написати заяву про відставку.
Радіо Свобода спитало думку про ці події в самого
Богдана Львова. Він не сумнівається в тому, що протест є зрежисованим, через рішення суду, невигідні певним представникам бізнесу.
«Мітинг відбувається на замовлення певної групи осіб, і кожен зі співробітників суду – усі бачили, як сплачуються кошти. Це співпало з рядом резонансних справ, які розглядаються: зокрема, справа стосовно повернення багатомільйонного кредиту», – переконує суддя Львов.
Богдан Львов визнає, що частина депутатів парламенту, зокрема від об’єднання «Самопоміч», наполягає на розформуванні цього суду та на переформатування структури вищих судів загалом. Однак причину щоденних пікетів він пов’язує не з цим. Що ж до хабаря, у якому голову суду звинувачують і протестувальники, і окремі парламентарі – Богдан Львов наголошує, що вони не мають відео чи аудіо ймовірного інциденту, «бо його не було». Більше того, пікет зі звинуваченням його у хабарництві розпочався до того дня, коли, за словами організаторів протесту, вони нібито виявили конкретний факт хабарництва, доводить Львов.
...«Платні» мітинги – ознака бідності
Підзаробити на патріотизмі українці вважають за щастя: відстоюєш гідну ідею й водночас гроші отримуєш. Проте, ніякої гідності в цьому немає, а люди йдуть на проплачену акцію не через хороше життя, пояснює Радіо Свобода соціальний психолог
Олег Покальчук. Його не дивує наявність у спільноті «платних мітингарів» людей із сепаратистськими поглядами.
«Величезна маса людей є просто населенням, тому абсолютно спокійно «пускається у всі тяжкі», не думаючи ні про мораль, ні про Кримінальний кодекс України. Для них ніякого Майдану не було, просто нові обставини, нові можливості, нові декорації», – говорить психолог Покальчук.
Декан факультету, де навчається мітингувальник Артем, регулярно телефонує його матері через те, що він не ходить на пари. Артем – відвідує проплачені акції разом із бабусею, як вона каже, щоб заробити на життя. І пропускає заняття заради цього. Юнак щодня з восьмої до шостої виголошує в мікрофон гасла «Люстрація!», «Крадій!», «Хабарник!», «Львова на нари!», а його бабця тим часом з іншими пенсіонерками тримає плакати.
Серед охочих заробити на мітингах – люди на межі бідності. Тут є другокурсник у полатаних черевиках, який не має коштів на обнову, дівчина, яка не має чим платити за квартиру в Києві. Деякі присутні на «протесті» зізнавалися, що давно працюють таким чином, бо це єдиний їхній заробіток....
Стаття повністю :
You must be registered for see links