Фокс Малдер
Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: УПЦ КП, Католическая Церковь и протестанты вмешиваются в политику Укр
Я згоден з думкою Інгеборге Дапкунайте про те, що народ України та Росії являє собою два зовсім різних менталітети. Крім її аргументів дозвольте додати від себе. Як на мене, то російський народ завжди вірив в "Божу природу" свого царя-батюшки - чи то був князь з династії Рюриковичів, чи перехідний Борис Годунов, чи великий князь з родини Романових. Росіяни завжди йшли бити до них челом, що б там не сталось - альтернативи не було і бути не могло. Українці ж мали альтернативу - обираємою були посади в сеймі (під час нашого перебування в Речі Посполитій), обираємою була посада українського гетьмана, обираємою був кошовий атаман війська Запорізького. Тому ми більше звикли до демократії та плюралізму (звучить по-горбачовськи, але кращого терміну я не підберу). Остнні приклади сучасної історії:
- Борис Єльцин, один з ініціаторів розвалу СССР, один з лідерів нового демократичного руху в Росіїї. Під його керівництвом росіяни зупинили заколот в 1991 році (т. зв. ГКЧП), не дали повернутись до відновлення колишнього союзу. Користувався підтримкою більшості населення Росії. Але в певний час "привів за руку" свого спадкоємця - Путіна. Новий лідер Росії повернув політику в протилежний бік і став називати розпад СССР - найбільшою трагедією ХХ-го століття. Вирішувала Росія, який обрати собі гімн - чи то "Слався" Глінки, чи іншу версію. Путін сказал: "Атставіть!", і призначив свій варіант, абсолютно ігноруючи думку більшості росіян. І що ж вони? "Схавали", і зараз рукоплещуть свому новому лідерую. А його рейтингам може позаздрити будь-який політик в світі. Одним словом продовжує існувати віра в доброго "батюшку царя" (я не стверджую добре це чи погано, просто констатую факт).
- Подібні події на Україні - Кучма привів за руку свого спадкоємця (Януковича). На нього в 2004 році працювали всі державні ЗМІ, весь адмінресурс. Але українці його не прийняли, і Верховний суд підтвердив їх бажання мати собі другого Президента.
То ж гадаю, що не слід розділяти російський народ та російський уряд - вся історія Росії показує, що перший завжди підтримував другого (знову не ставлю свою оцінку, а лише констатую факт). Це тотожні поняття і я б не став їх розділяти, а тим більше займати сторону одного з них.
По-перше, чесно, мені стало якось спокійніше, що в Вашому пості вже набагато манше сарказму та скептицизму по відношенню до моїх (та інших, протилежних за думкою) постів. Повторюю, що це я кажу щиро, без всякого наміру "підковирнути" та поблазнювати. Але дозвольте все ж Вам заперечити. Я все ж вважаю, що російський народ і російський уряд являють собою одне ціле, тому немає ніякого резону казати. що російський уряд неналежно ставиться до свого народу. Я не згоден з думкою КАЕЛЬ про те, щоПочему вы мне навязываете роль комментатора и защитника Русского правительства? (замете не Русского народа, а именно Русского, точнее кремлевского правительства, Русский народ и Русское правительство это разные понятия) И с чего вы взяли, что я буду комментировать а тем более защищать? А вы именно пишите про Русскую власть.
У меня к ней еще больше претензий и еще больше возмущений. Не только как по отношению Кремля к Украине, а еще как Кремля к своему же народу и еще более возмущает отношение к православной церкви.
.современные "патриоты" ненавидят Россию, которая нам родная по крови и по психологии,
Я згоден з думкою Інгеборге Дапкунайте про те, що народ України та Росії являє собою два зовсім різних менталітети. Крім її аргументів дозвольте додати від себе. Як на мене, то російський народ завжди вірив в "Божу природу" свого царя-батюшки - чи то був князь з династії Рюриковичів, чи перехідний Борис Годунов, чи великий князь з родини Романових. Росіяни завжди йшли бити до них челом, що б там не сталось - альтернативи не було і бути не могло. Українці ж мали альтернативу - обираємою були посади в сеймі (під час нашого перебування в Речі Посполитій), обираємою була посада українського гетьмана, обираємою був кошовий атаман війська Запорізького. Тому ми більше звикли до демократії та плюралізму (звучить по-горбачовськи, але кращого терміну я не підберу). Остнні приклади сучасної історії:
- Борис Єльцин, один з ініціаторів розвалу СССР, один з лідерів нового демократичного руху в Росіїї. Під його керівництвом росіяни зупинили заколот в 1991 році (т. зв. ГКЧП), не дали повернутись до відновлення колишнього союзу. Користувався підтримкою більшості населення Росії. Але в певний час "привів за руку" свого спадкоємця - Путіна. Новий лідер Росії повернув політику в протилежний бік і став називати розпад СССР - найбільшою трагедією ХХ-го століття. Вирішувала Росія, який обрати собі гімн - чи то "Слався" Глінки, чи іншу версію. Путін сказал: "Атставіть!", і призначив свій варіант, абсолютно ігноруючи думку більшості росіян. І що ж вони? "Схавали", і зараз рукоплещуть свому новому лідерую. А його рейтингам може позаздрити будь-який політик в світі. Одним словом продовжує існувати віра в доброго "батюшку царя" (я не стверджую добре це чи погано, просто констатую факт).
- Подібні події на Україні - Кучма привів за руку свого спадкоємця (Януковича). На нього в 2004 році працювали всі державні ЗМІ, весь адмінресурс. Але українці його не прийняли, і Верховний суд підтвердив їх бажання мати собі другого Президента.
То ж гадаю, що не слід розділяти російський народ та російський уряд - вся історія Росії показує, що перший завжди підтримував другого (знову не ставлю свою оцінку, а лише констатую факт). Це тотожні поняття і я б не став їх розділяти, а тим більше займати сторону одного з них.
Я не заперечую за цими бабусями їх життєвого досвіду. Я схиляюсь перед ними, як перед людьми, що пережили німецьку окупацію, рабський труд в повоєнні роки, підйом сільського господарства та утиски, за їх релігійні переконання. Але я заперечую, що тези про "неіснування такої країни, як Україна" та бажання захистити такого українофоба, як Затулін виходить щиро з їх сердець. Я переконаний, що то все справа їх інструкторів, і, нажаль, я констатую, що інструктори належать до кіл близьких до УПЦ МП.А там где вы пишите про грозных православных бабок (кстати бабки у нас то что надо) Так не смотря на то, что они закончили, по вашим словам три класса, они имеют за плечами огромный жизненный опыт. И основная часть жизни прошла в очень даже не простые времена. Вы знаете как было при советской власти ходить в храм? На это надо было не мало мужества. И кто знает, как мы бы поступили в то время. По этому называть их управляемыми пешками на шахматной доске, анти-морально.
Знову повернусь до "бабусь". Я сам особисто бачив, що багато з них розуміють російську мову, але в побуті нею не користуються (вона не є для них рідною) - їх навчили молитв російською мовою, і вони їх повторюють, бо альтернативи немає. Тому якою мовою правити службу вирішує священник (навіть не вирішує, бо все вже вирішено на вищих колах). Тому не згодний з тим, що Ви згадуєте бажання приходу. Немає бажання приходу - є традиції конфесії.Украинский язык. На каком языке молится, решает приход. Сразу видно, не знаете уставов и лезете со своим.
Знову не згодний. Такої честі (бути зображеним на грошових знаках) ми з Вами не заслужимо ніколи. А ось він заслужив. І я не звинувачую в усьому "бабок", бо не вони йому оголошували анафему, а РПЦ за вказівкою Петра І. Невже за те, що він був для свого часу однім з найосвіченіших людей, що за свої кошти збудував не одну церкву та зробив безліч пожертв? В чому його провина? Ви мені так і не сказали.Про Мазепу я бы помолчал, это очень спорная личность. Его с большим успехом «поносят» за пределами Церкви. И ОПЯТЬ ВЫ ВИНИТЕ ВО ВСЕМ ТОЛЬКО ПРАВОСЛАВНЫХ БАБОК ИЛИ НЕ БАБОК, хотя этот вопрос больше касается всей общественности, а в Церкви он присутствует только лишь потому, что часть общественности Церковные люди.
З мене достатньо і того, що католицька чи протестанська церкви відкрито та брутально в США не підтримують Італію, Ватикан, Берлін, Лондон (чи будь який інший іноземний центр), чого не скажеш про УПЦ МП (надто вже кидається у очі їх бажання роззявляти рота не вказівки з Кремля). Прикладів я наводив багато, повторюватись не буду.Помнить кто-то, чтобы католики или протестанты давали оценку Билу Клинтону, до решение суда, делала Моника ему импичмент или нет?
Комментирует ли сейчас католическая и протестантская церковь спор между Бушам и сенатом?