Відповідь: Церкви и политика
Різдва не буде
«Війна з Різдвом» - не метафора, а термін. Яким на Заході позначають ініціативи, спрямовані на заборону різдвяної символіки й термінології. Війна триває уже не перший рік. Розпочинається, вона, як правило, на догоду мусульманам (хоч іноді її ініціюють атеїстичні організації). В авангарді війни з Різдвом нині виступають США та Британія.
Лейбористський уряд останньої заявив нещодавно про висунення нового законопроекту. Він фактично може відмінити святкування Різдва. І це в них називається «законопроектом рівності». Уже зараз місцева влада туманного Альбіону поводиться дивно, коли йдеться про Різдвяні свята. У деяких місцях влада забороняє встановлювати прикрашені ялинки на подвір’ях приватних будинків, запалювати різдвяні вогні. Щоб не ображати сусідів-мусульман. Міські ради прибирають слово «Різдво» з назв святкових заходів. Традиційні паради й карнавали тепер не «різдвяні» - а «зимові» чи «канікулярні». Радники уряду закликали політиків не говорити публічно про християнське походження Різдва. Християнські організації побоюються, що наступним кроком буде прибирання з лікарень, будинків пристарілих та навчальних закладів хрестів. Які часто висять на стінах у холах чи палатах.
Це було б закономірно. І навіть, певною мірою, справедливо. За даними опитувань, близько 60% британських школярів не знають, яка саме подія святкується під назвою «Різдво». Більшість дорослих, мабуть, таки знає. Проте, погоджується на подібні законопроекти в ім’я «уникнення ризику». Проти скасування Різдва виступає незначна кількість переконаних християн. Справедливість же полягає в тому, що, коли вже суспільство готове відмовлятися від вікових традицій, їх мають скасовувати законодавчо. Мусульмани мають утискати формальних християн. Останніх поменшає, спільноти стануть здоровішими. Справжні християни, захищаючи віру, постраждають. Сподобляться Царства Небесного. Звісно, наряджати ялинку на подвір’ї, прикрашати будинок іграшковими ангелами – не є обов’язком християнина, лише місцевою традицією. Проте, «вірний у малому – й у великому вірний».
Під час активної ісламської експансії маніякально триматися традицій – життєва необхідність. Так, колись одна з найбільш масштабних і тривалих догматичних суперечок розгорілася через бажання світської влади Візантії вилучити з ужитку ікони.
Щоправда британці, на відміну від американців, ще мають надію на порятунок християнських цінностей. У їхній країні є люди, які за жодних обставин не коритимуться антихристиянським законам. І живуть вони у бунтівній Північній Ірландії. Колись по ТБ показували передачу про протистояння між католиками і протестантами у Белфасті. У шестирічних діточок з католицького кварталу запитали, як вони ставляться до протестантів: «Ми не любимо їх, бо вони не люблять Богородицю і святих. Тому, коли у них свято, ми будемо кидати каміння», - промовив русявий хлопчина.
Скоро діточки ворогуючих кварталів підростуть. І, сподіваємося, об’єднаються. Для війни з кварталами мусульман і безбожників. Нам же лишається дякувати Богові за те, що масовим святом в Україні є Новий рік, а не Різдво. І молитися, щоб так було й надалі.