setty
Граф
Да вот те словечки что Хединру приводил
И еще осмелюсь не согласится с вами, но мне кажетя вы не правы насчет смерти языка, поскольку он умирает когда им перестают пользоватся, а не тогда когда он перестает менятся до неузнаваемости. Если язык остается неизменным и востребованным широкими массами он жив, почему же нет?
You must be registered for see links
и подобные им частенько ступорят.И еще осмелюсь не согласится с вами, но мне кажетя вы не правы насчет смерти языка, поскольку он умирает когда им перестают пользоватся, а не тогда когда он перестает менятся до неузнаваемости. Если язык остается неизменным и востребованным широкими массами он жив, почему же нет?
Супчик
Съёмщик
То, что ты слышишь утром на кухне (или в эфире телеканала СТБ) - это не совершенно новый язык, а совершенно старый (т.н. харьковское правописание украинского языка, принятое в 1927 году на Всеукраинской конференции правописания в Харькове).
Фокс Малдер
Торговець чорним деревом
Ті хлопці не мають філологічної освіти, не чули, що таке "скрипниковський правопис", але "мнят ся" великими вченими і "авторитетно втірают" про полонізацію, про засилля діаспорщини та іншу ахінею.
Є бажання вислухати справжнього дипломованого філолога - ласкаво просимо:
До Хедіна! Ви, якщо не треба, то скрізь тикаєте цитатки Костомарова, а коли б можна його і процитувати, то надаєте перевагу "желєзному". Чому, не знаєте часом?
Костомаров, так Костомаров!
Є бажання вислухати справжнього дипломованого філолога - ласкаво просимо:
You must be registered for see links
і
You must be registered for see links
.До Хедіна! Ви, якщо не треба, то скрізь тикаєте цитатки Костомарова, а коли б можна його і процитувати, то надаєте перевагу "желєзному". Чому, не знаєте часом?
Костомаров, так Костомаров!
Виділення моє. Свідчить воно, очевидно, про те, що Костомаров не усвідомлював себе скоріше росіянином, ніж українцем. Так що коли наступного разу будете говорити про українського вченого Костомарова, то знайте, що це не зовсім коректно...
Останнє редагування:
U235
Забанен
Меняться, не значит - развиваться. То кстати, выше есть цитата... я не помню чья, но весьма серьезных людей. Там в примерах, тупой "машинный" перевод уровня Google-translate, понятно что приятного там мало. Да и вообще, я за 5-ть лет перебывания в СумГУ только раз услышал чистый украинский язык, я офигел, парень с преподом разговаривал на чистейшем украинском, без всяких "милициянтив" и "Европ", препод был под гипнозом ) хотя она одна из тех... поклонниц вечно живого, в сумской интерпретации ("у меня нима шариковой ручьки" и т.д.). И еще, раз начали приводить каналы как "носители" живого языка, то давайте поищим ихних кукловодов, кто там правит бал.
Вот, в ВИКИ :"В 2004 году контроль над каналом окончательно перешёл к структурам, близким к Виктору Пинчуку. Вместо Федуна правление СТБ возглавил Владимир Бородянский, который ранее работал начальником отдела управления медиаактивами «Альфа-банка» на Украине («Новый канал», «Наше радио», «Московский комсомолец в Украине»)." вот так вот, кукловод оказался из "тех самых" интервентов великого, а паскудит украинский спецом, имхо конечно, в башку ему я не смотрел. И таких примеров вагон и тлега...
Останнє редагування:
Merime
New Member
Народні наріччя або ж діалекти XVII століття не фіксувались на письмі, оскільки ще існувала мода на книжну мову, дуже далеку від живої розмовної, яку вперше зафіксував і почав популяризувати Котляревський. Проте окремі слова потрапляли у твори українських письменників того часу, які своїм взірцем брали народнопісенне віршування, а не церковне. Напр. Іван Величковський. Також в лексиконах (словниках) того часу можемо щось відшукати (напр. "Лексикон словено-роський" Памво Беринди). Дещо в козацьких літописах Самовидця, Грабянки, Величка. Щось у записах іноземців. Напр. польських хроніках, "Описі України" Боплана 1654 р. Але цілісної картини ми не маємо. Проте народна мова легко реконструюється за фольклорними творами даного регіону, які мають здатність до тривалого консервування текстів. Напр. обрядово-магічна поезія, замовляння тощо.
Все що Ви пишете - правда, точніше, майже правда, а вірніше, повна маячня. Особливо в тому контексті, в якому Ви намаєтесь тлумачити Русь. Русь, як територія Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Переяславщини, дійсно мала одну мову - вона існує й досі, це київсько-полтавський діалект ,який ліг в основу української літературної мови. Усі інші землі та племена мали свої мови, поєднані спільним слов'яським походженням, але ця спільнота була ще за царя Панька, тобто Орія. Суздаль же та Новгород Руссю не були.
Знов все так, тільки трошечки не так. Факти вірні, акценти фальшовані. Ну, по-перше про "воссоєдінєніє" зараз просто смішно говрити. Що ж до Семена Полоцького, Степана Яворського, Данила Туптала (Ростовського), Феофана Прокоповича - то це не "жители нашего общего государства" (який єзуїтський пасаж!), а українці, вихованці києво-могилянського колегіуму, який своєю місіонерською місією вважали освіту темного, малограмотного московського народу (якби було не так, їх би не запросили). І не лише народ, а й московські попи. Петро в 1698 р. писав патріарху: "Священники у нас грамоте мало умеют. Ежели б их в обучение послать в Киев в школы".Російський професор ХІХ ст. П.Морозов писав: "Петр видел, что московское духовенство в своем образовании стоит неизмеримо ниже киевлян, что в Великороссии видится только заматерелое грубости чудо, всех ужасных виддов ужасное, и нет людей, которые могли бы руководить просвещением духовенства, заботиться о школах, следить за ходом и результатом преподавания, вот почему, желая поднять уровень бразования в этой среде, он необходимо должен был обратиться к киевским ученым". Що з цих цитат випливає? по-перше, те, що не було ніякої "литературной жизни государства", а буле темне сердньовічне царство, яке взялись просвітити київські вчені і письменники. Друге, те, що мови російської на той час (на 17 ст.) ще не було. Вона постала як результат просвітницької діяльності киян. За ними на Москву вирушили купці, ремісники, до яких у науку поступали росіяни. В літописі читаємо "Царь Федор одежу малоросийскую великороссиянам повелел носить". Українські церковні співаки занесли в Московію моду на особливу церковну одіж. Князь Борис Голіцин зачісувався по-козацькому. Церковний живопис цілком підпав під вплив київських майстрів. Ще до Ломоносова було запроваджено поділ мови на три "штилі". Бєлінський багато пізніше писав: "Говорят, будто есть правило, что слова, которыя в нынешнем малороссийском наречии выговариваются через І, должно писать через "ять" (е) . Странное правило. Да какое нам дело до того, как выговаривают или как не выговаривают малороссияне одинаковые с нами слова? Почему нам надо сообразовываться в нашем правописании с выговором малороссиян?" А справа в тому, що саме так учили грамоти московитян у 17 столітті київські вчителі. Але на 19 століття, отримався сяку-таку освіту і заборонивши в Україні книгодрукування і власну освіту, Росія вже могла собі дозволити забути свох вчителів. А сьогодні і не пробувати навіть згадати, не кажучи вже про подяку.
Merime
New Member
Римляни, тобто? Треба буде при нагоді полякам сказати)))
Це явне перебільшення. Я знаю багатьох викладачів цього університету, які досконало володіють українською. І значна частина з них говорить нею в побуті. А також студентів, які чудово говорять українською. Дехто з них лише нею. А також там багато творчих україномовних молодих авторів.
Ну, це вже перекос. Давайте й Костомарова віддамо, а разом з ним і двох інших братчиків - Куліша і Шевченка. Не варто на одній цитаті, без опертя на контекст і політичну ситуацію того часу, робити такі заяви. Костомаров своїми науковими працями, фольклорними збірками, поетичними книжками, політичними маніфестами (типу "Книги буття українського народу") зробив для України більше, ніж десятки "щиросердних і незаплямованих".
U235
Забанен
Це моє ІМХО, часів 2002-2007 рр, і у нас по ДУМ викладач не складала враження "профі" :звісно, правила вона знала, але....) Що наразі в СумДУ робиться не знаю, бо маю нагоду спостерігати лише через веб камеру (доречі, встановлену не дуже вдало).
з.і. До ВУЗу вчив всі дисципліни українською, а підчас перших лекцій російською я розумів, але автоматично в голові не відкладалося як українською, зараз навпаки
.
Merime
New Member
Я теж там нечастий гість, але часто зустрічаюсь з цими людьми, вони переважно гуманітарії: журналісти, мовники, історики, філософи. Що ж до інших кадрів - знайомий мало.
U235
Забанен
Ну от інші якраз такі, як я ). Тобто процес іде, але _дуже_ нерівномірно: катастрофічно не вистачає літератури (можна сказати ширше: технічної, україномовної бази знань) технічного спрямування. А це величезна біда, яку більшість навіть не усвідомлює. Наприклад наведіть мені не думаючи гарний підручник по ОС GNU Linux на українській мові ....