Голодомор 1932-33 годов в Украине

[hed1n.ru]

Кто в Москве был главным? Не Сталин ли?
Но для вас Сталин не грузин, а коренной москвич...
Ибо нельзя нынче пенять на братский грузинский народ, кумовья же все-таки.

 

[fux]

Вообще-то интересная ситуация, когда речь идет об ответсвенности государства (правоприемника государства) за какие-от огрехи в прошлом. Некоторые политики предлагают потребовать от России, как от правоприемницы СССР компенсаций, а если Россия в ответ начнет требовать финансовые компенсации за все построенные промышленные объекты, дороги, городские объекты, затраты на содержание армии для охраны нашей территории и т.д. это ведь тоже затраты, и к чему мы в итоге прийдем? А потом мы вспомним про поляков, литовцев, татар, турок, румын, венгров, кому бы предъявить счет за половецкие и печенежские набеги, а можно еще Греции - они же свои колонии имели и скифы-рабы у них были...
Правда Россия этого никогда не сделает, потому что Украина и украинцы были в СССР да и в Российской империи такие же государствообразующие блоки, как и русские, стержень державы.
И если уж и поднимать вопрос геноцида то Украина несет такую же ответсвенность как и Россия. Хотя повторюсь, геноцида направленного на уничтожение украинской нации не было, было тоталлитарное управление всеми народами СССР при Сталине, это да.

 

[Merime]

Хотя повторюсь, геноцида направленного на уничтожение украинской нации не было,

Я оце почитав вас та інших, і у мене таке враження, що у вас замість голів телевізори або монітори, а замість мізків - диктори і телетекст. Підіть в народ, знайдіть ще живих свідків і запитайте в них - що це було і яке воно було. А тоді жонглюйте термінами ,якщо у вас тоді на це вистачить совісті. Пізнавайте істину самі і не користуйтесь чужими думками з інету та телевізора. І підіть запаліть свічку по померлим і не блюзнірствуйте і не розводьте зайві теревені. Над нами літають міліони невідспіваних і непом'янутих душ, які ніяк не знайдуть спокою...

 

[Serg_T]

Кто в Москве был главным? Не Сталин ли?
Но для вас Сталин не грузин, а коренной москвич...
Ибо нельзя нынче пенять на братский грузинский народ, кумовья же все-таки.

Он и для россиян москвич, они его даже с путиным сравнивают (и это в оффициальных СМИ).

 

[Serg_T]

Кто в Москве был главным? Не Сталин ли?
Но для вас Сталин не грузин, а коренной москвич...
Ибо нельзя нынче пенять на братский грузинский народ, кумовья же все-таки.

Для стероидных обьясню - РФ правонаступница СССР, а помимо прав есть еще и ответственность А шоб вы тут кипятком не писялись, и сопельками не какались - Украина !ОФИЦИАЛЬНО! Рф в геноциде не обвиняет. Ну и на последок - если вам так хочется обсчатся с однодумцами, рульте на севастополь.инфо, к братьям по разуму.

 

[Vlad_S]

Для стероидных обьясню - РФ правонаступница СССР, а помимо прав есть еще и ответственность А шоб вы тут кипятком не писялись, и сопельками не какались - Украина !ОФИЦИАЛЬНО! Рф в геноциде не обвиняет..

В России сейчас по этому поводу царит ликование

...Ну и на последок - если вам так хочется обсчатся с однодумцами, рульте на севастополь.инфо, к братьям по разуму.

А это не Ваше дело

 

[Trast]

Помаранчевое кодло занимается геноцидом украинского народа который год. А чтоб недалёкая биомасса, "боронь Боже", не встрепенулась, её науськивают на призрак канувшего в Лету коммунизма.
Мол, вы, гонимая нация, народ терпила, живёте так хреново из-за пережитого геноцида и ущемления в прошлом..И т.д и т.п. И славные представители народа-терпилы брызгают слюной на форумах и кричат о том, как их жестоко наклоняли и безжалостно имели. Если бы
хоть у одного из них хватило ума на секунду разогнуться и посмотреть кто их пользует в данный момент. Но нет!
Им некогда отвлекаться от борьбы с ненавистным прошлым. Жгите дальше...Лучшего вы и не достойны. ИМХО.

 

[МАХ]

Щоб забезпечити з6ip необхідного режимові зерна, Сталін вирядив своїх перших заступників Вячеслава Молотова й Лазаря Кагановича для нагляду за зернозаготівлею на Україні. Знову, для конфіскації збіжжя мобілізували партійних активістів. Очевидно, багатьом із них забракло духу на таку справу, оскільки в цей час було звільнено близько третини працівників, що перебували на відповідальних посадах у колгоспах. Для підтримки активістів радянські чиновники використовували регулярні війська та підрозділи ОДПУ, які безжально громили села, що відмовлялися віддавати продукти. Експропріювали навіть насінне зерно, необхідне для сівби наступного року. Попри всі ці заходи під кінець 1932 р. режимові вдалося зібрати лише 70% запланованого. У промові, виголошеній у січні 1933 р., Сталін наказав партійному апаратові подвоїти зусилля: «Не дозволяйте, щоб вашу увагу відвертали всілякі фонди і резерви, не забувайте про основне завдання: розгортайте кампанію зернозаготівель... і прискорюйте її. Першою вашою заповіддю є виконати зернозаготівлю».

З цієї цитати можна, виділити, те що багато українців не бажали виконувати злочинні накази… склад суттєво змінився, тому недоречно говорити, що голодомор спричинили самі ж українці, указуючи на партійні списки…

"Українська Історія" Орест Субтельний, Київ "Либідь"1993р. 507-512ст.

Голодомор 1932-1933 рр.
Голод 1932-1933 рр. став для українців тим, чим був голокост для євреїв і різанина 1915 р. для вірменів. Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить досьогодні. Кинув він і чорну тінь на методи й досягнення радянської системи.

Найважливішим у трагедії голоду є те, що його можна було, уникнути. Сам Сталін заявляв: «Ніхто не може заперечити того, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував 1931р.» Як указують Р. Конквест і Б. Кравченко, врожай 1932 р. лише на 12% був меншим середнього показника 1926--1930 рр. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично конфісковувала більшу їх частину для власного вжитку. Ігноруючи заклики й попередження українських комуністів, Сталін підняв план заготівлі зерна у 1932 р. на 44% . Це рішення й та жорстокість, із якою режим виконував його накази, прирекли мільйони людей на смерть від голоду який можна назвати не інакше, як штучним.

Про байдужість режиму до людських страждань, ціною яких здійснювалася його політика, свідчив ряд заходів, проведених у 1932р. В серпні партійні активісти отримали юридичне право конфіскації зерна в колгоспах, того ж місяця в дію було введено ганебний закон, що передбачав смертну кару за розкрадання «соціалістичної власності». За пом'якшуючих обставин такі «антидержавні злочини» каралися 10 роками виснажливої праці. Для того щоб не дати селянам кидати колгоспи у пошуках їжі, була впроваджена система внутрішніх паспортів. У листопаді Москва видала закон, що забороняв давати селянам колгоспне зерно, доки не буде виконано план державних заготівель.

Під загальним керівництвом надзвичайної хлібозаготівельної комісії Молотова загони партійних активістів у пошуках зерна нишпорили в кожній хаті, зривали підлоги, залазили в колодязі. Навіть тим, хто вже пухнув з голоду, не дозволяли лишати собі зерно. Якщо ж виявлялося, що хтось не голодує, то його підозрювали у переховуванні зерна. Повертаючись до цих подій, один партійний активіст так пояснював мотиви, що тоді керували ним: «Ми вірили, що , Сталін мудрий керівник... Нас обманули, бо ми хотіли бути обманутими. Ми так вірили в комунізм, що були ладні піти на будь-який злочин, якщо його підмальовували хоч крихтою , комуністичної фразеології».

Голод, який поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на початку 1933 р. Підраховано, що на початку року середня селянська родина з п'яти чоловік мала близько 80 кг зерна, щоб проіснувати до наступного врожаю. Інакше кажучи, кожний її член мав близько 1,7 кг на місяць. Залишившись без хліба, селяни їли котів, собак, щурів, кору, листя, навіть пили помиї з добре забезпечених кухонь членів партії: Мали місце численні випадки канібалізму. За словами одного радянського автора, «першими вмирали чоловіки. Потім діти. В останню чергу помирали жінки. Але перш ніж , померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство». Партійні активісти продовжували конфісковувати збіжжя, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. Один із них, Віктор Кравченко, згодом писав: «У бою люди гинуть швидко, вони борються, їx підтримує товариська солідарність і почуття обов'язку. Тут я бачив, як люди вмирають на самоті, поступово, вмирають страшною смертю, без усілякої думки виправдати свою загибель самопожертвою в ім'я справи. Їх загнало в пастку і лишило там вмирати з голоду, кожного в своїй хаті, політичне рішення, ухвалене в далекій столиці за столами конференцій чи банкетів. У цьому, не було навіть втіхи чогось неминучого, що полегшило б страждання. Наймоторошніше було дивитись на маленьких діток, висохлі, як у скелета, кінцівки яких звисали з роздутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди дитинства, перетворивши їх на замордованих примар; і лише в очах ще лишився відблиск далекого дитинства».

Сталін та його помічники, звичайно, дивилися на все інакше. У 1933 р, помічник Сталіна на Україні Мендель Хатаєвич, що керував кампанією зернозаготівель, із гордістю заявляв; «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!»

Відомо, наскільки малодостовірною є радянська статистика того часу (роздратований результатам перепису 1937 р., що виявив страхітливо високу смертність, Сталін наказав розстріляти керівників програми перепису). Радянські архівні матеріали,що стосуються сталінської доби донедавна залишалися не доступним. Тому важко остаточно визначити кількість померлих з голоду. За підрахунками, що спираються на методи демографічної екстраполяції, число його жертв на Україні коливається в межах 3-б млн. чоловік.

У той час як на Україні й особливо в південно-східній частині та на Північному Кавказі (де жило багато українців) лютував голод, більша частина власне Росії ледве відчула його. Одним з чинників, що допомагають пояснити цю особливість, було те, що згідно з першим п'ятирічним планом «Україна ... мала служити колосальною лабораторією випробування нових форм соціально-економічної та виробничо-технічної перебудови сільської економіки «всього Радянського Союзу». Про значення України для радянських економістів-плановиків писалося в передовій статті «Правди» від 7 січня 1933 р. під заголовком «Україна - вирішальний фактор зерно заготівель». Відтак перед республікою ставилися непомірно великі вимоги. Як показав Всеволод Голубничий, Україна, забезпечуючи 27% загальносоюзноrо врожаю зернових, проте, виконувала аж 38% плану зернозаготівель. Б. Кравченко стверджує, що українським колгоспникам платили вдвоє менше, ніж російським.

3 огляду на тривалу традицію приватного землеволодіння українці, чинили колективізації упертіший опір, ніж росіяни. Тому на Україні, як ніде, режим здійснював свою політику - з усіма її страхітливими наслідками - швидшими темпами, ніж в інших республіках. Як, писав Василь Гроссман радянський прозаїк і колишній партійний активіст: « Було ясно, що Москва покладає на Україну великі сподівання. А результатом стало те, що найбільший гнів вона спрямувала проти України. Нам казали, що на Україні приватновласницькі інстинкти сильніші, ніж в Російській республіці. І справді, на Україні справи йшли набагато гірше, ніж у нас».

Інші вважають, що голод був для Сталіна засобом послаблення українського націоналізму. Зрозуміло, що пов'язаність націоналізму з селянством не оминуло пильності радянського керівництва. Сталін казав, що «селянське питання було основною, квінтесенцією національного питання... По суті, національне питання є селянським питанням». У 1930 р. провідна українська комуністична газета далі розвинула це ототожнення, заявивши: «спеціальне завдання колективізації на Україні полягає в тому, щоб… знищити соціальну базу українського націоналізму - індивідуальне селянське господарство» . Тому можна дійти висновку, що у кращому випадку Сталін вважав смерть мільйонів людей необхідною ціною індустріалізації. В гіршому ж він свідомо дозволяв голодові змітати всякий опір у цій осо6ливо неспокійній частині його імперії.

Вартим уваги аспектом голоду є намагання викреслити його з суспільної свідомості. Ще до зовсім недавнього часу радянська позиція зводилася до заперечення самого факту голод. Якби стали відомими масштаби трагедії, то, цілком очевидно, це завдало 6 серйозної шкоди тому образові країни, що його прагнула створити Москва як у себе вдома, так і за кордоном. Тому влада довго забороняла відкрито говорити про голод в СРСР.

Хоч деякі газети на Заході повідомляли громадськість про голод, тут же замовчувалися його страхітливі масштаби. Багатьом на Заході важко було повірити, що в той час як Радянський Союз експортує зерно й відмовляється від чужоземної допомоги, на Україні може лютувати голод. Здійснивши ретельно обставлені режимом подорожі по СРСР, такі світила західноєвропейської культури, як Джордж Бернард Шоу та колишній прем’єр Франції Едуард Ерріо, поверталися, захоплено оповідаючи про ,радянські досягнення, про задоволених і ситих селян. Підлещуючись до Сталіна, московський кореспондент газети Нью-Йорк Таймс» Уолтер Дюранті неодноразово в своїх статтях заперечував існування голоду (хоч у приватних розмовах допускав, що від голоду, можливо, загинуло 10 млн. чоловік). За глибину, об'єктивність, тверезу оцінку і виняткову ясність його репортажів з СРСР у 1932 р. Дюранті нагородили Пулітцерівською премією.

Хоч західні уряди й знали про голод, їхня позиція в цій справі була подібною до викладеної в одному документі .Британського міністерства закордонних справ: «Це правда, що ми, звичайно, маємо певний обсяг інформації про голод на Півдні Росії, аналогічної тій, що з'являлася в пресі... Ми не хочемо, однак, її обнародувати, оскільки це образило 6 радянський уряд і завдало б шкоди нашим стосункам з ним». До того ж багато західних інтелектуалів у період Великої депресії виявляли сильні прорадянські симпатії та енергійно відкидали всяку критику CРCP, особливо в питанні про голод. Як зауважив Р. Конквест, ганебним було не те, що вони виправдовували дії Ради а те, що вони навіть чути про них не хотіли, що вони не бажали,подивитися фактам в обличчя.

"МЕТОДИКА Викладання Історії Української РСР" Лисенко.М.М. Київ "Радянська школа" 1985р. Рекомендовано управлінням шкіл Міністерства освіти УРСР
В темі "Перемога колгоспного ладу у сільському господарстві" жодного слова про 32-33 роки...

"Історія СРСР (1917-1984рр.)" І.Б.Берхін, Київ "вища школа", 1984р., Допущено Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються із спеціальності "Історії"
Не буду цитувати.... але не знайшов жодного слова про голод і мільйоні жертв, проте йдеться про, те що село розвивається, проводиться його модернізація, і зростання зборів врожаю...

Важко не помітити різницю…
Мені не зрозуміло чому довгий час взагалі наговорилось про голод. Можливо Москві є що приховувати? Адже ще й досі Росія не надала нам повного доступу до архівів того часу…
Ми не звинувачуємо якусь одну націю, ми засуджуємо дії тодішньої радянської влади! Тому родовід Сталіна тут недоречний! .. Жиреновський має коріння з України, і що? Тепер ганьба всьому українському народу?... Людина яка вбивала мільйони людей, як і Гітлер не має жодного виправдання, а тим більше якогось відношення до будь-якого народу…

Представители самых многочисленных этносов на территории СССР по материалам переписей 1926, 1937 гг. (выдержка)
Национальность | 1926 г. | 1937 г. | 1937 в % к 1926
Русские | 77 791 124 | 93 933 065 | 120,7 %
Украинцы | 31 194 976 | 26 421 212 | 84,7 %
Белорусы | 4 738 923 | 4 874 061 | 102,9 %
Узбеки | 3 955 238 | 4 550 532 | 115 %
Татары | 3 029 995 | 3 793 413 | 125,2 %
Казахи | 3 968 289 | 2 862 458 | 72,1 %
Евреи | 2 672 499 | 2 715 106 | 101,6 %
Азербайджанцы | 1 706 605 | 2 134 648 | 125,1 %
Грузины | 1 821 184 | 2 097 069 | 115,22 %
Армяне | 1 568 197 | 1 968 721 | 125,5 %
Мордвины | 1 340 415 | 1 248 867 | 93,2 %
Немцы | 1 238 549 | 1 151 601 | 92,9 %

З цих даних, можемо зробити висновок, що найбільше постраждала Україна і Казахстан… але за кількістю найбільше померло саме українців, від 5 до 8 млн.… Що голод був штучно створений не виникає і сумнівів….

You must be registered for see links

Також не можна відкидати той факт, що в містах продовольства хватало (де половина населення будо росіяни), селян же не пускали до міста через відсутність паспортів…..



Чому ви ділите світ на чорне і біле?.. де біле для вас це росія, а чорне –США? Та ще й звинувачуєте нас в тому ж, але зі зміною кольорів на протилежні….
Не гідно виправдовувати дії радянського уряду, від яких гинули мільйони людей… на відміну від вас, ми не виправдовуємо дій США в В’єтнамі чи бомбардування Хіросімі і Нагасакі… Наш президент веде політику євроінтеграції, а не, як вам хотілося політику маріонеткової країни Росії… Наша ціль – НАТО, бо це єдина діюча європейська організація колективної безпеки, альтернативи якої немає!
Можливо годі оправдовувати дії Кремля і всіляко лобіювати інтереси росії? Бо просто огидно читати…. «Вытащи свой язык из задницы российской власти, это делают собаки, ты же не собака?»(с фильму «Большой куш») …

Напевне в кожній українській родині, хтось постраждав від голодомору 32-33рр. Я наприклад, багато чув про голодомор з вуст своїх родичів, що пережили ті страшні часи… Тому просто не гуманно говорити про голод, якщо самі нічого ніколи не чули, і я маю сумнів, що ваші родичі не переживали його також… хіба що вони були в тих партійних радах на які ви нам постійно тичете…
І не пишіть своїх тупих коментарів, які не чим не підтверджені, про Ющенковський популізм… бо такі теми як геноцид, грузино-осетинський конфлікт, УПА лише зменшують його рейтинги …про те як сьогодні погано жити… Доки ви будите не поважати, національні цінності, доки й будемо так жити…

P.S.Будьте так добры прочитайте цитату с книги, прежде чем писать о голоде 32-33гг., я ее пол дня сканировал)

 

[Serg_T]

В России сейчас по этому поводу царит ликование
А это не Ваше дело

Вы спалились Во-первых - писалось не вам (вернее я думал что хедин.ру - не вы:lol, а во-вторых - я че-то думал что вы там не завсегдатай, переоценил однако

 

[Serg_T]

Помаранчевое кодло занимается геноцидом украинского народа который год. А чтоб недалёкая биомасса, "боронь Боже", не встрепенулась, её науськивают на призрак канувшего в Лету коммунизма.
Мол, вы, гонимая нация, народ терпила, живёте так хреново из-за пережитого геноцида и ущемления в прошлом..И т.д и т.п. И славные представители народа-терпилы брызгают слюной на форумах и кричат о том, как их жестоко наклоняли и безжалостно имели. Если бы
хоть у одного из них хватило ума на секунду разогнуться и посмотреть кто их пользует в данный момент. Но нет!
Им некогда отвлекаться от борьбы с ненавистным прошлым. Жгите дальше...Лучшего вы и не достойны. ИМХО.

Потому то плохо и живем, что такие как вы по земле нашей ЕЩЕ ходят.