Re: Грузино-Осетинский конфликт
Всегда удручала недалекость.
Не менше, ніж переконаність у непомильній істинності своїх тверджень.
Эти искривления в понимании настоящего патриотизма и здорового национализма практически есть бред замутненного сознания.
І патріотизм і націоналізм (які за великим рахунком є синонімами) не потребують додаткових епітетів - "настоящий" ,"здоровий", оскільки "ненастоящий" або "нездоровий" націоналізм/патріотизм є своїм запереченням, тобто зрадництвом, прислужництвом, запроданством і .т.п.
Если мы будем в Европе, то энергию будем брать из космоса?
Це був би вихід. А того часу абсолютизувати Росію як постачальника енергоресурсів не варто. До того ж вона не просто постачальник, а продавець. І всі добре розуміють, що товар має свою цінність, доки його купують. І що продавець також не меншою мірою залежить і від покупця.
Вот Гриценко верно сказал. Нужно отозвать заявку о ПДЧ.
У таких випадках зазвичай додають: я так думаю.
Патриотизм и верность нации значит поливать помоями соседей?
Ні, це значить витирати помиї, які на нас традиційно ллють наші сусіди (якщо бути точним - лише один). До речі, це привід для роздумів - чому лише одного нашого сусіда так дратує поведінка України?
Беседы насчет "все зло от русских" - смех и горечь от поголовной забобонности.
Точніше це можна назвати стереотипом сприйняття. ВІн чітко зафіксований у менталітеті українського народу за останні триста років. Прикладом можуть слугувати приказки та прислів'я, які, як відомо, є квінтесенцією народної мудрості. Ось дещо з української народної скарбниці про москальську експансію, яка почалася також із введення "миротворчого контингенту" у другій половині 17 ст.: „Що Бог в нас народе, а люд наробе – москаль же теє у нівеч зводе”; „У йому тільки віри, як у москалеві правди” ; "Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе, та й всіx у ликах воде"; "Москаль як ворона, та хитріший чорта"; "Не великий москаль, та страшний"; "Москаль з 6icoм порадились, та й на лихо понадились"; "Мабуть москаль тоді красти перестане, як чорт молицця Богу стане"; "Так і нам було казано: „Москаля бійтесь, бо він заріже”); "Москаль не свій брат, не помилує"; "Од чорта одхристисся, а від москаля не одмолисся"; "Москалеві годи як трясці, а все бісом дивицця"; "Від москаля поли вріж та тікай"; "З москалем дружи, а камінь за пазухою держи"; ”Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована”; "У йому стільки віри, як у москалеві правди"; ”Москаль викрутнями перебуваєцця, тім ж він скрізь погано лаєцця”; ”Москаль ликом чваницця й кожному під ніс з ним пхаецця”; ”Хоч убий москаля, то він зуби вискаля”. (Номис, 1863).