Казочка цікава.
От тільки у дійсності казкового народовладдя ніколи не було. Так, було віче, яке у різні часи мало більший, чи менший вплив на державні, чи місцеві справи. Але людям властиво перейматись більше власними справами, а не державними. Тому завжди щось вирішує хтось, хто дорвався до "кнопочек". Звичайні люді перейматись починають, коли щось починає їх особисто торкатись дуже суттєво.
Біла Русь, Мала Русь, Чорна Русь - це вже визначення, які пізніше вигадали, вже після того, як Русі не стало. До цього були просто князівства, в яких жили певні етнографічні групи.
У Заліссі і далі взагалі не слов'яни, а фіно-угорські народи.
Невський зрадником не був, він у Орді був "своїм", дитинство там провів, виховувався, а далі був цілком нормальним ординським намісником, який вправно відправляв до столиці податки.
Білорусь називалась Літовією.
Далі. За часів, доки Московія не привласнила українські землі, у нас тут у містах було
You must be registered for see links
. Це можно теж якоюсь мірою до народовладдя віднести.
За часів козаччини на посади обирались всі - від писаря до гетьмана. Ну, крім духовенства. Це, теж певною мірою народовладдя. Ну і, як правильно написали, з приходом Московії все це через деякий час скінчилось.