Російська інтервенція в україну. березень 2014.

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Історія повторюється.

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся року на залізничній під селищем та поблизу села , за 130 на північний схід від . Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля голова Української Центральної Ради назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет присвятив героїчному вчинкові . Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою випустив в обіг пам'ятну гривню.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти , який врятував молоду українську державність.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Майже те, що й зараз:
Розклад сил
Неоголошена війна Радянської Росії проти розпочаласяв серединігрудня року, а з проголошенням незалежності УНР, року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. «Маніфестом до українського народу» дав зрозуміти, що Радянська не змириться з існуванням незалежної України, — так що передбачали поширення революції і на терени України. року Всеукраїнський з'їзд Рад у проголосив Україну радянською республікою і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін . Попри те, що загін названо Східним фронтом, він становив більше ніж шість тисяч чоловік, переважно і червоногвардійців та матросів флоту. Наприкінці грудня 1917 року радянську владу вже було встановлено у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях. На черзі був . Загальне командування операцією захоплення столиці здійснював Михайло Муравйов; більшовицьке угрупування під його особистим керівництвом нараховувало до 6 тис. чоловік, мало і артилерію. Наступ на місто війська вели двома групами: одна залізницею Харків- -Київ, друга у напрямі - -Київ.

Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до ще влітку до січня кількість військ вірних зменшилася до близько 15 тисяч людей в усій країні. Історики звертають увагу на здеморалізований стан українських військ, на їхню стомленість війною та, передусім, на відмінну систему революційних агітаторів у складі більшовицьких військ, які схиляли на свій бік цілі загони армії УНР. Іншою загрозою для УНР, до речі, була велика кількість більшовицьких прихильників у країні, навіть у Києві. Вирішальним для долі бою під Крутами і реально загрозливим для уряду УНР було і , яке успішно придушено. За таких умов єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України.

Найкраще цю ситуацію описав у своїй книзі «Відродження нації»:
«…Це була війна впливом… Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що ми з великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. , правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас.
Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами ту державність так само, як і ми її розуміли»…
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Формування загонів
У уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами — а вже року на зборах студентів молодших курсів св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня . Незабаром з'явилося у київських газетах звернення до українського студентства.
Звернення «До українського студентства»:

( за р.)
«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…»

Усупереч радянським теоріям, вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для небажаючих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів. До новоствореного куреня навіть вступили учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва. Таким чином удалося скласти дві сотні, на чолі яких поставили студента Українського народного університету — старшину (сотника) Андрія Омельченка.

Для охорони кордонів України з півночі на станції Бахмач із середини грудня 1917 року перебував український гарнізон у складі чотирьох сотень (старших курсів) 1-ї Київської юнацької (юнкерської) школи імені . прийшло повідомлення від командира цього загону з-під , що негайно потрібно допомоги проти більшовицьких загонів, що нападають. А вже 27 січня прибуло підкріплення: перша сотня новоствореного Студентського куреня. Переважна більшість студентів була без жодної військової підготовки, дві швидко сформовані сотні мали недостатньо боєприпасів та були погано озброєні: мали лише 16 кулеметів та саморобний бронепоїзд у вигляді артилерійської гармати на залізничній платформі. На додаток, уже під час самого бою, приєдналося ще й 80 добровольців з підрозділів місцевого .
 

Glucker

Здесь был статус
Щойно в місцевому маркеті на Прокоф'єва були помічені троє точно немісцевих: з чітким російським акцентом, багато лаялись в голос, хамовиті, взагалі не орієнтувались в маркеті і багато бігали по ньому - купили палку дешевої ковбаси дві бутилки кока-коли і два батони...може то параноя, але акцент!!!навіть на сході люди так не розмовляють...поведінка доволі дивна такого ще не бачив...
Враховуючи те, що завтра о 12 годині у Сумах на пл.Незалежності буде Народне віче "Ні війні", цілком можливо що ці "молодчики" були там не просто так... У всякому разі, тим хто піде на віче, треба бути обережними і не вестись на можливі провокації, а при потребі - дати достойну відповідь.
 

KOCTa

Dedywkо |Co100
Команда форуму
Супер Модератор
Загалом все, що зараз відбувається дуже нагадує 21-й рік. Тому, варто ще й це переглянути:



Причини тяжких поразок у 1941 р. криються не в слабкості СРСР, а в негативних явищах, властивих тогочасному режиму. Серед них варто зазначити такі:

– прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації, переоцінка значення радянсько-німецьких договорів, прорахунки у визначенні строків нападу Німеччини на Радянський Союз;
– неукомплектованість Червоної армії кваліфікованими командирськими кадрами, кращі з яких стали жертвами сталінських репресій (знищено 20 % командного складу Червоної армії). Нові командири були погано підготовлені, некомпетентні. На початку 1941 р. лише 7 % командного складу мали вищу освіту. Гітлер, обізнаний зі станом Червоної армії, глузливо називав її „глиняним колосом без голови”;
– незавершеність заходів по зміцненню західних кордонів, які змінились на початку війни;
– немобілізованість частин Червоної армії (Сталін боявся спровокувати напад Німеччини);
– воєнний досвід Німеччини, яка завоювала більшу частину Європи і за воєнно-економічним потенціалом значно перевершувала Радянський Союз. На початку війни вона мала перевагу в живій силі і техніці. Так, армія Німеччини і її союзників, що виступила проти СРСР, налічувала 5,5 млн. солдат і офіцерів, у той час як радянські війська – 2,9 млн.
 

Dragline

Железяка
Действительно можно бесконечно переписываться и "безысходно мазать сопли". Тут в соседней ветке поставил поставил ключевой вопрос "А вы наивно полагаете,что Украина будет незалежна?" На него каждый должен дать честный ответ. На мой субъективный взгляд - нет, ибо это показал опыт последних лет. Но тогда возникает следующий законный вопрос: "А с кем ты?" Варианта ответа два потому,что ответ: "Мы сами по себе" уже не катит. Кто ближе англосаксы (видео с Нуланд я тут выкладывал о том сколько денег они вложили в "развитие демократии")?. И они, естественно, хотят получить отдачу. Или Россия.
P.S. Я вчера просил ссылку. Есть?
Да в наших условиях речь идёт не сколько о независимости, сколько о противостоянии окупации. По этому вопрос Гидрона как-бы не сосвсем своевременен. Лично я вижу независимость Украины в свободе от всякого рода претензий (территориальных, этнических) и шизофренически - имперских устремлений прежде всего крупного сопредельного государства - России. Если этого удастся добиться - будет победа. Небольшая, но тем не менее. Боюсь , что кто-то обидится, но опять-же, исторически сложилось так, что слияния с Россией жаждут в основном, маргиналные слои населения, (как с той, так и с другой стороны) люди, утратившие в силу возрастной деградации способность трезво мыслить, и лелеющие в глубине души надежду, что вхождение Украины в состав РФ это аллюзия реставрации СССР, и, как следствие, возвращение в нечто привычное. А "вернуться" им очень хочется.
Да, на счёт ссылки. Они-то есть. Но только в бумажно - библиотечном варианте, либо в архивно - машинописном. Боюсь, что предоставить их одним кликом вряд-ли получится.
 

rfvgy

Ukrainian
Зараз краще думати про те, що на своєму місті треба робити.
З риторики чурки Чуркіна в ООН є один цікавий меседж - Владі України потрібно оголосити військовий стан у східних областях і ввести туди війська , УКРАЇНСЬКІ звичайно .
 
Зверху