Слово Русь еще в XI и XII в. употреблялось в двух значениях: в тесном для киевской земли, в обширном для всего материка, под управлением князей Рюрикова дома.
Буду вдячний за літописну цитату, яка б це підтвердила. І слово "материк" - це недоречна тут гіпербола (чи метафора), адже ці землі аж ніяк не обіймали материк.
В 1547 году великий князь Московский Иван IV Грозный был коронован Царём, и принял полный титул: «Мы, великій государь Иванъ, Божіею милостію царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ».
Зверніть увагу у наведеній цитаті, що Русь, Володимирщина, Московія, Новгород ,Перм, В'ятка, Булгарія стоять через кому. Що це означає? Що є Русь, а є інші території, які до неї не належать, інакше можна було б просто написати - я государь Русі. Якщо ж припустити, що Русь тут збірна назва і після неї двокрапка, то вийде маразм - яка ж Перм чи Булгарія є Руссю? Так само виходить з цієї фрази, що
Руссю не є усі інші перераховані землі - і Московія у т.ч. І це на кінець 16 ст. (!!!) Чиста логіка Вашої цитати руйнує хиткі домисли Ваших умовиводів.
В исходе XIII столетия, хан Батый сделал князя Ярослава старейшим между князьями, летописец выражается так: И рек ему: Ярославе, буди ты старей всем князем в русском язъще (Лавр. Лет., 201).
Правильно языце, себто народі. І до чого тут ця цитата про київського князя, який дійсно належить до руського народу? Не до московського ж...
По поводу москалей и т.п. была так же и куча других, скажем так прозвищ. Живя в полесье называли себя полещуками (на Волыни) или полехов. В местах где были распространены католицизм и Православие, народ себя называл либо православным, либо католиком. Так же нам известные кацапы и хохлы (за прически и бороды). Ещё были цуканы, саяны, горюны, талагаи, буйцы, райки. Вот например известны цокалки и цвякуны, потому что одни употребляли ц вместо ч.
Повна мішанина... Треба ж розрізняти етноніми (назви народів) і назви за релігійними ознаками. Потім етноніми діляться на автоетноніми і ксеноетноніми (власні і чужі назви). Поліщуки - це самоназва, москалі - це ксеноетнонім ,який міг не співпадати із самоназвоною народу (як напр. ми називаемо німців німцями (досить образливе, до речі, слово), а вони для себе мають геть іншу самоназву). Саяни і горюни - це невеличкі етнічні групи зі своєю самоназвою. Коротше, у кожному випадку треба мух окремо, котлети окремо. Я лише доводив, що українці від давніх давен і до початку ХХ ст. називали своїх сусідів москалями, а наповнення негативним змістом цього терміна відбувалось поза їх участю.
Пардон, какая Украина в 16-17 ст?
Чому Вам так страшно визнати, що Україна була раніше ХХ ст.? Візьміть хоча б Гоголівського "Тараса Бульбу", дія якого відбувається на поч. 17 ст. і порахуйте частоту вживання слова Україна?
По поводу иностранного слова. Вы осознаёте влияние Константинополя на нашу жизнь в те времена? Там наши земли именовались либо Русь либо Россиа.
Там вони могли іменуватись як завгодно, але жодна країна не назвала себе ксеноетнонімом (чужим іменем), а лише своїм, так як звали себе всередині країни, так, як називав себе народ - так зробили бритти, скотти, германці, франки, римляни, руси. А народ,який не звав себе "россами" (бо не має такого народу), раптом називає себе Россією. Усе
це свідчить не про народний, а про кабінетний витвір цієї назви, яку вигадали вчені мужі на вимогу згори і довго-довго привчали народ себе іменувати по-новому. Але так до кінця й не вирішили - хто ж вони: русскіє чи россіянє? Як до речі, правильно їх називати?
А у вас касательно ваших фольклорных исследований осталась какая-то работа? Или это так для себя? Если есть интересно почитать.
Якщо це про етнічні стереотипи щодо москалів, жидів, циган, то це велика стаття в академічному збірнику ІМФЕ НАНУ (але тираж невеликий, і є далеко не в кожній бібліотеці). Якщо про інші роботи - то їх близько сотні, про яку саме річ?