Церкви и политика

  • Автор теми bsv
  • Дата створення

mangust

патріот
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Относительно генерала КГБ – ну как не порадеть родному человечку? Ведь Гундяев – это «агент Михайлов», упоминавшийся в опубликованных материалах комиссии Верховного Совета («комиссии Якунина-Пономарева») о связях КГБ и РПЦ в советское время. Вот данные сайта ura.inform: «На своем сайте «Антикомпромат» политолог и исследователь Владимир Прибыловский упоминание агента «Михайлова» в материалах комиссии Якунина-Пономарева. Январь 1973: «В Таиланд и Индию для участия в работе ВСЦ (Всемирного Совета Церквей — RUpor) выводились агенты органов КГБ «Магистр» и «Михайлов». Данные агенты оказывали выгодное влияние на работу Совета и представили материалы, представляющие оперативный интерес о положении в ВСЦ и характеризующие данные на отдельных деятелей. (…) Зам. начальника 4 отдела 5 Управления КГБ при СМ СССР подполковник Фицев».

В частном определении комиссии Верховного Совета говорилось также: «Комиссия обращает внимание руководства РПЦ на антиконституционное использование Центральным комитетом КПСС и органами КГБ СССР ряда церковных органов в своих целях путем вербовки и засылки в них агентуры КГБ. Так, по линии Отдела внешних церковных сношений выезжали за рубеж и выполняли задания руководства КГБ агенты, обозначенные кличками «Святослав», «Аламант», «Михайлов», «Топаз», «Нестерович», «Кузнецов», «Огнев», «Есауленко» и другие. Характер исполняемых ими поручений свидетельствует о неотделенности указанного Отдела от государства, о его трансформации в скрытый центр агентуры КГБ среди верующих». Конец цитаты.

Сейчас РФ правит бывший подполковник КГБ (потешный царь Дмитрий, конечно же, всерьез восприниматься не должен). Господину Гундяеву такое правление не может не нравиться. Кирилл не скрывает своей симпатии к светской (читай: путинской) власти. Вот цитата из «Широко продвигать мысль о вредности либерализма нынешний «консервативно-либеральный» патриарх начал еще будучи митрополитом Смоленским и Калининградским и главой отдела внешних церковных связей московского патриархата. Но, как и ранее (к примеру, на встрече с активистами движения «Молодая Гвардия» в ноябре 2007 г.) эти выступления носят характерные черты искажения идей либерализма».

Конечно, ведь либерализм для России явление не только чуждое, но и вредное. Зато можно заставить светские власти подчиняться властям церковным: «Выдвигаемые им идеи вращались вокруг превращения Церкви в настоящее государство в государстве, обеспечения ее финансовой, политической и организационной. Именно Кирилл потребовал перечислять часть подоходного налога россиян в бюджет религиозных организаций, в том числе Русской православной церкви. Именно он стал активно пропагандировать активное вмешательство Церкви в светскую жизнь и в политику, в том числе для ее влияния на власть с позиции «Священство выше Царства». Единственное, чего уже удалось достичь Кириллу, — создание парамилитарного «православного корпуса» внутри прокремлевского молодежного движения «Наши». Во время проведения архиерейского собора в Храме Христа Спасителя (Москва) «нашисты» совместно с милицией охраняли близлежащие районы, не выпускали из метро сторонников опального митрополита Диомида и препятствовали работе журналистов». (по материалам сайта rupor.info).

Быть успешным бизнесменом в России, не поддерживая правящий режим, невозможно. Пример Ходорковского в этом убеждает. Кирилл правящий режим поддерживает и за это вознагражден. В 2002 году он купил пентхаус в Доме на набережной с видом на храм Христа Спасителя (квартира зарегистрирова на Гундяева Владимира Михайловича, «о чем есть соответствующая запись в кадастровой ведомости» (The New Times. №50 [96] от 15 Декабря 2008). В СМИ появлялась «информация о покупке митрополитом виллы в Швейцарии» (там же). Этот бодрый старичок (родился 20 ноября 1946 года) фанат горных лыж (для этого и купил себе виллу в Швейцарии), породистых собак, водных лыж и скоростного вождения автомобиля.

 

hed1n.ru

стебанутый
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Именно тогда, в 1992г. и возникла УПЦ-КП. Эту "церковь" создал и возглавил бывший киевский экзарх Филарет. Почему бывший? Потому, что в том же 1992г. украинские епископы на Харьковском Архиерейском Соборе сняли Филарета с должности предстоятеля УПЦ и за преступления перед Церковью (о них мы поговорим позднее) запретили священнослужение. Это решение, кстати, признали Предстоятели всех Православных Церквей мира, а также Римско-католическая церковь. Перед этим Филарет проиграл выборы на роль главы Русской Православной Церкви (Поместный Собор, тогда, выбрал патриархом Алексия II). Но Филарет не сдался, то есть не покаялся. И создал свою личную, "карманную" "церковь". И назвал ее "красиво" - УПЦ-КП. Потом собрал лишенных сана монахов и сделал их "епископами" и "архиепископами". Дальше - стал захватывать приходы и прочие владения для своих расстриженных "священников".


"Монах Филарет не только не выполнил, как надлежит верующему человеку, запрет Церкви и не покаялся ... но и путем обмана единолично завладел всеми финансами УПЦ ... под видом объединения церквей состоялся грабеж всех православных Украины Филаретом."
Под этим заявлением в газете "Голос Украины" от 29 мая 1997г. подписались 311 человек. Представители УПЦ, УАПЦ и других общественных организаций.
Но как скрыть это от "хронически безденежной" общественности? Да еще скрыть с выгодой для себя?
Все очень просто. Необязательно "изобретать велосипед". Все отсутствующие финансы и прочие грехи нужно "повесить" на своего заклятого врага.
Заклятый враг Филарета и его УПЦ-КП известен - это Украинская Православная Церковь (УПЦ).
Обратите внимание. УПЦ легитимная церковь, признанная всеми. Каноническая. Чего нельзя сказать о УПЦ-КП. Вселенский Патриарх Варфоломей I сказал: "В Православии такого института, как УПЦ-КП, не существует, а Филарета никто не считает архиереем..." (Из доклада вице-премьер-министра М. Жулинского Президенту Украины Л. Кравчуку под N5-116 от 11 октября 1993г. после посещения Константинополя.).
Украинский чиновник, Ген.прокурор Украины В.Шишкин 20 августа 1993г. признал УПЦ-КП структурой, созданной незаконно.


Но незаконность существования своего "киевского патриархата" Филарета нисколько не смущает, и в результате появляется "арабская сказка" (иначе нельзя назвать) о том, что УПЦ ежегодно отправляет в Россию многие сотни миллионов (!) долларов США. Бедные отцы из УПЦ до сих пор то ли возмущаются, то ли оправдываются за это фантастическое преступление. Которого никогда не совершали. И не могли совершить...
Внести раскол в Церковь. Заразить общество махровым национализмом. Посеять вражду, ненависть и подозрительность ко всем инакомыслящим. Ради власти Филарет готов пойти на все. И в его "таланте" можно не сомневаться.
Харчев Константин Михайлович, бывший председатель Совета по делам религий при Совете Министров СССР, вспоминает: "...Митрополит Киевский Филарет среди членов Священного Синода был, пожалуй, самый грамотный... Всегда с честью выкручивался из сложных положений и всегда давал приемлемые для нас результаты... Прекрасный был исполнитель... (его работа) сводилась к защите и пропаганде партийной позиции... нет никакого давления на Церковь, Церковь у нас живет свободно-то есть, простите, бред сивой кобылы..."


Это не ошибка. Это говорит советский партаппаратчик и опытный коммунист о своем "лучшем" коллеге по "работе" в интервью в начале 90-х. Именно так. И никак иначе. Интервью брал Александр Нежный, журналист из "Огонька". Нежный - фигура не случайная. Он знает о проблемах Церкви (в том числе и украинской) не понаслышке. Нежный-большой профессионал. Берет интервью у детей Филарета (у монаха Филарета, давшего обет безбрачия, по сведениям Янины Соколовской ("Известия"), две дочери, по сведениям А.Нежного - две дочери и сын); выискивает в архивах, кого комитет госбезопасности СССР называл в своих отчетах агентом "Антоновым", еще с 1967 года (выяснилось, агент "Антонов", Филарет и Михаил Денисенко одно и то же лицо); рассуждает о роли "матушки" Евгении Петровны Радионовы в церковных делах ("матушка", практически, гражданская жена Филарета) и т. д. (журнал "Огонек" .N45, 48-49 (1991г.), N4 (1992г. ) Поэтому А.Нежного и Филарет и его "матушка" - Евгения Петровна, и другое филаретовское окружение, боится как огня. И понятно почему. Ведь Нежный знает о них гораздо больше, чем пишет в своих статьях.


Парламентарии Украины (О.Шевченко, М.Мотюк, В.Чорновил, И.Бойко, В.Ивасюк, А.Глуховский, С.Головатый, Т.Нагулко - всего 26 человек) в заявлении от 20 января 1992г. отмечали: "Не случайно Предстоятель Украинской Церкви митрополит Филарет правдами и неправдами ищет путей быстро заменив свои лозунги, чтобы заручиться поддержкой нового правительства и сохранить свою порочную систему управления Церковью... именно митрополит Филарет (Денисенко) тесно связал свою тридцатилетнюю деятельность со службами КГБ, чтобы угодить власти КПСС, прослужить безбожному правительству не столько в интересах Церкви, сколько ради карьеры и возможности держать церкви в Украине в руках единоличной диктатуры. Все это отталкивает от церкви людей, сводит на нет проповедническую, миссионерскую работу честного священства, углубляет вражду и содействует расколам."
Обратите внимание на предложенные фамилии депутатов, которые подписали это заявление. Это не коммунисты. И даже не демократы. Это именно те люди, которых мы называем "щири украинцы" Некоторые из них, в свое время, отсидели сроки за "национализм". О чем эти люди предупреждают нас в январе 92 года?. О том, что Филарет вовремя сообразил "откуда ветер дует". Быстро сообразил.
"Он, Филарет, и Лавру закрывал, и семинарию закрывал в шестьдесят первом... А когда на Украине Рух начался, Филарет нас специально созвал: Вы с руховцами никакого дела не имейте. Это бандиты, это провокаторы... Филарет говорит, надо Родине помогать... властям доносить..." Вспоминает архимандрит Пимен (Соболев) еще о "советском" Филарете.
"Украина как независимая держава вряд ли должна закрывать глаза на присутствие на своей территории влиятельной структуры, напрямую подчиненной заграничному центру..."
Эта установка уже "незалежного" Филарета. Еще недавно "патриарх УПЦ-КП" призывал своих священников помогать "заграничному центру". Еще недавно борцов за независимую Украину он называл бандитами и провокаторами.


Но об этом Филарет уже вряд ли вспомнит.
Феодосий-митрополит Полтавский и Кременчугский вспоминает:"... Этот "патриот" (Филарет) никогда не говорил на украинском языке, и не потому, что не мог, а просто не хотел... отрекся от него. Он знал, что так быстрее сможет сделать карьеру. И он ее сделал."
Все правильно. В советские времена украинский язык был, мягко говоря, не в моде. Для того, чтобы сделать в УССР карьеру нужно было забыть о нем. Забыть напрочь. А всех тех, кто продолжает "упрямо" вспоминать "ридну мову", называть, например, "петлюровцами".
"Я не подчинюсь решению Архиерейского Собора Русской Православной Церкви об отлучении меня от Церкви. ...поскольку являюсь предстоятелем "украинской православной церкви киевского патриархата" и не имею никакого отношения к РПЦ".


Об этом заявил на одной из пресс-конференций патриарх УПЦ-КП Филарет. Сейчас он неожиданно вспомнил, что "не имеет никакого отношения к РПЦ". Сейчас он неожиданно вспомнил украинский язык, от которого в свое время "отрекся".
"Трагедия сегодняшнего украинского православия в таком явлении, как филаретовщина. Ведь пока она будет существовать, кризис в украинском православии не минет" ("патриарх" Мстислав).
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Сравните сайты Московской Патриархии и УПЦ КП. На сайте УПЦ КП, что не статья, то политика.

І ще одна порада протодиякону Андрію Кураєву та Ко: краще організовуйте у своїй Росії омріяні вами православні терористичні акції для зміцнення «свого» православ’я, ніж смієтеся над чужими втратами та горем. Впевнені: в Росії скоро прозріють православні люди і зрозуміють, хто такий патріарх Кирил, хто такий протодиякон Кураєв і куди вони тягнуть канонічну доньку Української Церкви – Церкву Московського Патріархату.
Голова Тернопільської облради принципово не зустрічатиме Кирила
Візит Кирила в Україну важко назвати пастирським
Напередодні, 31 липня, у центрі Сімферополя, неподалік від консульства Російської Федерації, до якого прибув Московський патріарх Кирил, активісти партії «Свобода» вивісили на своєму офісі великий портрет Патріарха Філарета з написом: «Крим та Херсонес моляться з Патріархом Філаретом».
Годинник Патріарха Кирила як чинник Української Помісної Церкви
и т.д. и т.п. Прям православный сайт! Даже о дне независимости США написали. О как. Как Филарет его отмечал :)
У святкуванні Дня незалежності США взяв участь Святійший Патріарх Філарет
Каждая статья высер про Патриарха Кирилла. Вот она, кп-шная церковь!
В УАПЦ вообще видео с Новодворской ))) И идёт борьба с УПЦ КП :)
 

Noochelovek

Гуманист
Re: Церкви и политика в Украине

Интересная тема...
Церковь во все времена была политикой.И сегодня, как никогда.Вот, например,недавно побывал на одной из "встреч" церкви, которая сама себя называет, "мы не секта".Так там очень талантливый "пастор".В процессе "проповеди" он несколько раз упомянул, как хорош Турчинов и сама леди Ю. И что первый - самый настоящий христианин.И мне стало понятно откуда в этой секте ветер дует...
 

Noochelovek

Гуманист
Re: Церкви и политика в Украине

А ещё кое-что есть здесь :
 

Noochelovek

Гуманист
Re: Ответ: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Kramar пишет :
" я вірю в Бога, але глибоко переконаний, що церква не має до Бога жодного стосунку. Це інструмент впливу на людську свідомість, комерційний проект - що завгодно, але аж ніяк не провідник до Бога та наставник у виконанні христових заповідей".
Здесь Вы абсолютно правы. И дело не только в отце Георгие - они все (священники, пасторы новых церквей) - в этом отношении абсолютно одинаковы. Потому они и конфликтуют часто...
 

Jagger

Повелитель Зерга
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Церковь как и религия хрестьянская - оружие привезенное из иерусалима. Именно приверженцы христьянства развалили Рим и погрузили европу в хаос, мракобесие и антисанитарию. Первое что сделали христьяне-закрыли библиотеки и закрыли доступ масс к информации. Церковь хрестьянская по сути, принципу построения и иерархии - партия. Причем дивным образом похожа на ту же коммунистическую партию. Основной фундамент - слепая вера в абсурды. А церкви и прочая чипуха - гос орган по контролю за людьми и деньгами. До Петра Первого Церковь собирала таможенные пошлины и владела землей. Сейчас другим бизнесом занимаются. Кстати интересно что большинство нынешних новоиспеченных батюшек - бывшие коммунисты и комсомольцы. Так что нет разницы между христьянскими церквями Украины, России, Армении ит.д. Как нет разницы между Коммунизмом, христьянством, демократией, иудаизмом. и прочими мировыми признаками уродства духа и мысли человеческой.
 

Noochelovek

Гуманист
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Вот неплохой материал на эту тему :
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Именно тогда, в 1992г. и возникла УПЦ-КП. Эту "церковь" создал и возглавил бывший киевский экзарх Филарет. ...
Отакої... Ви ж, начебто, створили собі тут образ руйнівника міфів 90-х, а виявляється, що самі ці міфи і створюєте (принаймні, пропагуєте). Тоді ще раз повторю за паном loyer_1: "Звідки у Вас стільки нахабства, щоби так впевненно говорити про події, яких Ви, не пам'ятаєте (щонайменше не усвідомлювали, бо, якщо не помиляюся Вам тоді було всього 5 років, чи близько того)?"
Вже послухайте тих, хто "пережив" ті події і більш-менш усвідомлював те, що відбувається.
Так ось, до Вашого відома, "створив" цю церкву аж ніяк не Філарет. Утворилася вона шляхом об'єднання частин УПЦ МП та УАПЦ і першим Патріархом було обрано Мстислава. Другим Патріархом її був Володимир (Романюк). А ось вже по його смерті предстоятелем став Філарет.
Щодо різних закидів до нього - так це також дуже добре пам'ятаю. Поки він був при РПЦ - так ніхто ні пари з вуст. Аж потім раптом кремлівська пропаганда, як з ланцюга зірвалася: і він аморальний, і діти в нього позашлюбні, і агентом КГБ був (хохма ще мені - а те, що всі патріархи РПЦ починаючі від Сергія були агентами Кремль чомусь замовчує :) ).
Нагадує байку Крилова, де "ты виноват уж тем, что хочется мне кушать..." Муляє очі церковна автокефалія України, тому й знаходять будь-який привід, щоби причепитися та вилити чергову порцію лайна. Зараз нападають на Філарета... Щодо останнього пункту звинувачень. Що бідна пропаганда Кремлі скаже, коли місце Філарета займе інша особа? Він вже точно буде з нового типу священників, і в співпраці його буде важко звинуватити (чого не скажеш про священників з РПЦ). Як, скажімо, в цьому плані не заплямував свого сумління другий предстоятель УПЦ КП - Володимир (Романюк):
Святіший Патріарх Володимир
РОМАНЮК Василь Омелянович
(Патріарх Володимир)
(нар. 09.12.1925, с. Химчин, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. — п. 14.07.1995, м. Київ)​

Член Організації Українських Націоналістів (ОУН), Української Гельсінкської групи (УГГ), Патріарх УПЦ КП.
Уперше Романюк потрапив до рук НКВС 19-літнім - за належність до Організації Українських Націоналістів (ОУН). Восени 1944 засуджений Військовим Трибуналом НКВС Станіславської (нині — Івано-Франківської) обл. до 20 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Щоправда, цей термін як "як неповнолітньому" знизили до 10 років. Покарання відбував у Кустолівській сільськогосподарській колонії №17 Полтавської обл.
1946 в таборі засуджений за "антирадянську агітацію і пропаганду". Карався в Магаданській обл.

1959 Романюк реабілітований, після чого зміг повернутися в Україну. Служив дияконом, 1964 вступив до Московської духовної семінарії, ніс пастирське служіння на Івано-Франківщині.

У зв’язку з арештом історика В.Мороза (01.06.70) Р. виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського р-ну, а Романюку заборонили правити службу Божу.

У січні 1972 Романюк заарештований, у липні 1972 засуджений за ст. 62 ч. 2 КК УРСР ("антирадянська агітація і пропаганда") на 7 р. таборів особливо суворого режиму і 3 р. заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Покарання відбував у таборі ЖХ-389/1-8 (сел. Сосновка в Мордовії). Брав участь у голодовках у дні політв’язня і прав людини, у дні початку репресій в Україні 1972 та інших акціях протесту. 01.07.76 відмовився від радянського громадянства.

У 1977 Василь Романюк разом з Є.Кузнєцовим і Д.Шумуком увійшов до складу Комітету сприяння поліпшенню дружнього клімату між політв’язнями, взаємної поваги і визнання гуманітарних прав особи.

У 1978 Василь Романюк та Олекса Тихий написали документ "Спроба узагальнення", у якому проголошують вищим принципом громадського і міжнаціонального співіснування Загальну декларацію прав людини ООН, пакти і документи ООН про незалежність і суверенітет націй і народів та відмежовуються від політики і практики КПРС у національному питанні, від трактування нею поняття "демократія".

У розділі "Історична доля України" викладається погляд авторів на результати приєднання України до Росії, особливо сумні в радянський період (розкуркулення, голод 1932-33, післявоєнні репресії тощо). Звідси побажання в майбутньому бачити Україну незалежною демократичною державою, де кожному громадянину будуть ґарантовані його права.

І, нарешті, в третьому розділі "Можливі форми опору" автори пропонують для врятування нації від духовного і культурного знищення прийняти певні "норми поведінки для українця". Вони зводяться, в основному, до пасивного спротиву русифікації: уживати тільки рідну мову, не служити в армії за межами України, не їхати на роботу за межі України і т. ін. Крім того, дотримуватися загальнолюдських норм поведінки: не лихословити, не пиячити, не наживати предметів розкоші, не нагромаджувати грошей, а витрачати їх на благодіяння і т. ін. У висновку Василь Романюк та О.Тихий пишуть: "Не треба порушувати закони. Достатньо користуватися законами, які проголосила Конституція СРСР".
Романюк стає також членом-засновником Товариства колишніх радянських політв’язнів.

1978 група в’язнів Мордовських таборів - членів Української Гельсінкської Групи (УХГ), серед яких С.Караванський, Б.Ребрик, Д.Шумук та інші, рекомендувала Василя Романюка в члени УГГ. Романюк оголошений членом Групи з лютого 1979.

13.01.79 два наглядачі побили Романюка, який на знак протесту оголосив голодовку. 15.01.79 його взяли на етап — на трирічне заслання. На етапі зняв голодовку. Ще за тиждень до етапу в Романюка забрали всі речі на обшук. Повернули перед самим етапом, запевнивши, що все на місці, нічого не вилучено. Згодом Романюк виявив, що пропали всі його рукописи. А на етапі відібрали молитовники та зошит зі псалмами.

Заслання Романюк відбував у в с. Сангар у Якутії, де працював кочегаром і сторожем. Дружина приїхала до нього на постійне проживання.
У лютому 1982, після 20 років неволі, Романюк повернувся в м. Косів, де мешкала його родина. Одразу був узятий під адміністративний нагляд.
У 1987-1990 Василь Романюк працював у Північній Америці в парафіях УАПЦ (Українська автокефальна православна церква) в діаспорі, займався літературною працею, зокрема, написав книгу "Голос у пустелі".

1990 Романюк пострижений у чернецтво з ім’ям Володимир. З травня 1990 — єпископ Ужгородський і Виноградівський, пізніше — архієпископ Вишгородський і Білоцерківський, вікарій Київський УАПЦ. З початку 1993 Р.— архієпископ Львівський і Сокальський, член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), а з 13.05.93 — місцеблюститель Патріаршого Престолу УПЦ КП, митрополит Чернігівський і Сумський. У жовтні 1993 Р. обраний Патріархом УПЦ КП.
Раптово помер 14.07.95.

Керівництво УПЦ КП вирішило поховати Патріарха 18 липня на території Собору св. Софії в Києві. Влада дозволу на це не дала, мотивуючи відмову тим, що собор св. Софії — історико-архітектурний пам’ятник, що перебуває під охороною ЮНЕСКО, і запропонувала поховати Патріарха на Байковому кладовищі. Патріархат УПЦ КП з цим погодився, однак в останній момент відмовився від такого розв’язання питання про поховання, на думку багатьох спостережників - під тиском ультра-патріотичних сил, зокрема, УНА-УНСО і деяких народних депутатів України. Унаслідок цього, траурна процесія повернула на Софійську площу. Органи правопорядку, намагаючись перешкодити похованню, явно перевищили свої повноваження, що призвело до жорстокого побиття учасників похорону загоном "Беркут", у результаті чого потерпіли прості миряни. Цей день дістав назву „кривавий вівторок“.

Патріарх похований на Софійській площі біля стін дзвіниці Собору св. Софії.

 
Останнє редагування:

Jagger

Повелитель Зерга
Re: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Отакої... Ви ж, начебто, створили собі тут образ руйнівника міфів 90-х, а виявляється, що самі ці міфи і створюєте (принаймні, пропагуєте). Тоді ще раз повторю за паном loyer_1: "Звідки у Вас стільки нахабства, щоби так впевненно говорити про події, яких Ви, не пам'ятаєте (щонайменше не усвідомлювали, бо, якщо не помиляюся Вам тоді було всього 5 років, чи близько того)?"
Вже послухайте тих, хто "пережив" ті події і більш-менш усвідомлював те, що відбувається.
Так ось, до Вашого відома, "створив" цю церкву аж ніяк не Філарет. Утворилася вона шляхом об'єднання частин УПЦ МП та УАПЦ і першим Патріархом було обрано Мстислава. Другим Патріархом її був Володимир (Романюк). А ось вже по його смерті предстоятелем став Філарет.
Щодо різних закидів до нього - так це також дуже добре пам'ятаю. Поки він був при РПЦ - так ніхто ні пари з вуст. Аж потім раптом кремлівська пропаганда, як з ланцюга зірвалася: і він аморальний, і діти в нього позашлюбні, і агентом КГБ був (хохма ще мені - а те, що всі патріархи РПЦ починаючі від Сергія були агентами Кремль чомусь замовчує :) ).
Нагадує байку Крилова, де "ты виноват уж тем, что хочется мне кушать..." Муляє очі церковна автокефалія України, тому й знаходять будь-який привід, щоби причепитися та вилити чергову порцію лайна. Зараз нападають на Філарета... Щодо останнього пункту звинувачень. Що бідна пропаганда Кремлі скаже, коли місце Філарета займе інша особа? Він вже точно буде з нового типу священників, і в співпраці його буде важко звинуватити (чого не скажеш про священників з РПЦ). Як, скажімо, в цьому плані не заплямував свого сумління другий предстоятель УПЦ КП - Володимир (Романюк):

Есть видео о том как Филарет проводил службу за для укрепления позиций компартии. И кадылом он махал, и песни пел и крестился. Очередной обиженный ущел в опазицию
 
Зверху