Церкви и политика

  • Автор теми bsv
  • Дата створення

Zuzuka

прагну...
Відповідь: ВО "Свобода"

з метою поліпшення вашою юридичної освіти раджу почитати.
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: Відповідь: ВО "Свобода"

hed1n.ru? ви в неділю вийдіть на центральну вулицю Сум і послухайте якою мовою ведуться служби та іще і в колонки, що чує все місто. пряме порушення кількох законів.
а те що якійсь архімандріт заявив, ще не означає, що він зробе.
Богослужебным языком является церковнославянский. Не путайте с чем-то иным. Все Божественные Литургии, Бдения и прочие службы проводятся исключительно на церковнославянском.
 

Zuzuka

прагну...
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

мда. схоже ви взагалі церкви будь-якого патріархату обходите.
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Відповідь: ВО "Свобода"

Богослужебным языком является церковнославянский. Не путайте с чем-то иным. Все Божественные Литургии, Бдения и прочие службы проводятся исключительно на церковнославянском.
Та ні, це Ви щось плутаєте. Церковнослов'янська, якщо не помиляюсь то македонський діалект давньоболгарської мови. Саме нею розмовляли Кирило і Мефодій, саме в її рамках (якщо там можна висловитися про мову) і створил свою "кирилицю". Можливо дипломовані філологи мене в чомусь поправлять, але скажу що церковнослов'янська надто далека від російської. На "Сотні" з храму почути російську можна набагато частіше за церковнослов'янську.
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

Сьогодні в новинах почув, що нинішній президент росії "мєдвєд" перебуваючі в Англії на саміті "20-ки" взяв автограф у авторки "Гаррі Потера". Ай, ай, ай... Як же він дивитиметься тепер в очі новоспеченому патріарху, церква якого поклала скільки зусиль на вівтар боротьби з цим "сатанізмом".
 

hed1n.ru

стебанутый
Re: Відповідь: Re: Відповідь: ВО "Свобода"

Та ні, це Ви щось плутаєте. Церковнослов'янська, якщо не помиляюсь то македонський діалект давньоболгарської мови. Саме нею розмовляли Кирило і Мефодій, саме в її рамках (якщо там можна висловитися про мову) і створил свою "кирилицю". Можливо дипломовані філологи мене в чомусь поправлять, але скажу що церковнослов'янська надто далека від російської. На "Сотні" з храму почути російську можна набагато частіше за церковнослов'янську.
)) вы думаете служба в храме идёт постоянно?

вот вам Триоди Постная, только современным шрифтом.
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: ВО "Свобода"

)) вы думаете служба в храме идёт постоянно?

вот вам Триоди Постная, только современным шрифтом.
З цього приводу:
НА КІНЕЦЬ цієї праці розповім іще, що ж то таке сучасна богослужбова мова, т. зв. мова церковнослов`янська. У нас часто кажуть, ніби це мова старослов`янська, мова Кирила й Ме-фодія, а тому її треба конче зберігати в Церкві. Історія цієї мови показує, що це зовсім не так.
Перші Богослужбові Книги та Книги Св. Письма переклали нам з грецької на живу слов`янську мову Св. брати Кирило та Мефодій іще десь у половині ІХ-го віку. Це була мова, яку з дитячих своїх років знали Св. Брати, — жива болгарська мова з околиць м. Солуня, батьківщини Кирила й Мефодія. Ось ця болгарська мова, докладніше — жива солунська говірка македонського наріччя IX віку й зветься старослов`янською мовою.
Старослов`янська мова, як мова болгарська, не була в нас в Україні зовсім зрозуміла вже в час нашого офіційного схрещення в Х-му віці. А з часом вона в нас застарілася й ставала все більше незрозумілою. Щоб цього не було, уже в старовину завжди потроху змінювали незрозумілі болгарські слова на свої зрозумілі, і цим церковна мова сильно відсвіжувалася. Так, наприклад, так зв. Галицька (з м. Галича) Євангелія 1144-го року має дуже підсвіжену мову. Те саме треба сказати про Новий Заповіт у перекладі Митрополита Київського й усієї Руси Олексія 1355 року (т. зв. Чудівський Новий Завіт).
Ці два процеси в житті старослов`янської мови, — процес її застаріння й забуття в народі, а
з другого боку процес її підсвіження заміною незрозумілого на зрозуміле, — ці два процеси ніколи не спинювалися в Українській Церкві, а в кінці допровадили до того, що в віках ХІІ-ХІИ постала нова церковнослов`янська мова, що мало вже була подібна до мови старої слов`янської.
Напочатку в нас панувала ідея, що мовою літературною мусить бути тільки мова церковна, але з половини ХУІ-го століття в Україні появляється зовсім інша ідея, — що літературною мовою мусить бути жива народня мова. Це була зовсім революційна ідея, яка сильно й глибоко вплинула на українську духову культуру.
Ось тому в Україні ще з ХУІ-го віку потроху розвивається, особливо ж з віку ХУІІІ-го, одна від однієї незалежні, мова церковна та мова літературна, і кожна йде своєю дорогою. Через це дуже скоро церковна мова стала в нас не зовсім зрозуміла навіть для Духовенства, а нова літературна мова виросла в нас без помітнішого впливу мови церковної.
Зовсім інший процес ішов у Росії, — протестантський рух у XVI-му столітті її не захопив, і вона зовсім не знала нової ідеї, яку тоді поволі прийняла вся Європа, а з нею й Україна, — щоб літературною мовою ставала жива народня мова. Росія полишилася аж до початку XIX ст. при старій ідеї, що літературною мовою мусить бути мова церковна, а для цього вона невпинно, особливо в ХVIII-му столітті, підсвіжувала свою церковнослов`янську мову, замінюючи незрозумілі старослов`янські слова та форми на зрозумілі російські. І тільки в ХІХ-му столітті Росія повно зрозуміла вагу й силу нової ідеї, яку Україна помалу приймала ще в ХУІ-му віці, — щоб літературною мовою була мова жива народня.
Ось таким чином трапилося, що російська літературна мова органічно виросла на мові церковній, а тому російський інтелігент ще й тепер таки не зле розуміє свою церковну мову.
За ХІХ-те століття Св. Синод став сильно виправляти мову Богослужбових Книжок, усе наближаючи її до мови російської, робив він це тихо, ніколи не скликаючи для цього церковних Соборів, — обходився при помочі т. зв. справ-щиків, що були при Синодальній Друкарні в Москві. Справщиками все були чисті росіяни, і вони завжди нахиляли новослов`янську богослужбову мову до російської.
Ось тому правильно пише світової слави академік ВЛгіч: "Російська літературна мова із усіх слов`янських мов найближча до церковнослов`янської по кількості однакових слів. Павутиння останньої на протязі віків ніде не защепилося так сильно, ніде не пустило такого глибокого коріння в мову народню й літературну, як у Росії„ ("Рассуждения юго-славянской й русской старины", 1895 р., ст. 377).
Цією новою церковнослов`янською мовою, що з часом стала в Росії просто архаїзованою російською мовою, за ХУІІІ-ХІХ століття російський Синод поскладав багато нових Молитов, Акафістів, Служб Святим та Житій їхніх і тдн. І так постала нова ніби " церковнослов`янська „, а в істоті своїй просто архаїзована російська мова, що з мовою старослов`янською має не багато спільного. Коли б Кирило й Мефодій почули цю мову, вони б мало зрозуміли її...
В російській Церкві звичайно панувала аж надто виразно російська вимова богослужбового тексту, а це робило "слов`янську мову зовсім російською, напр. Господі, памилуй! І Російський Синод не один раз наказував Духовенству не московщити церковно-слов`янської мови, але це не помагало. І 28-го березня 1862-го року Св. Синод знову видав наказа, і підтвердив Духовенству „читати в Церквах благоговійно, а слов`янських слов не вимовляти по-російському ("славянских слов не произно-сить русским наречием").
Світової слави російський учений філолог академік Ф.Фортунатов так пише про сучасну російську церковнослов`янську мову: "Сь теченіемь времени старославянскій языкь обратился у нась в тоть искусственный искаженный языкь, который употребляется теперь вь Богослужении й называется церковнославянскимь языкомь. Не смешивать сь зтимь ломаннымь языкомь древний церковнославянскій языкь,, (див. його "Лекцій по фонетике церковнославянскаго языка„, Спб., 1919 р., ст. 2).
Так само й російський славіст кн. Н.Трубецкой зве сучасну церковнослов`янську мову "штучною від самого початку„, зве її "навіть для свого часу дуже перестарілою„.
Отож, наука встановила, що сучасна богослужбова церковнослов`янська мова — це зовсім не мова старослов`янська, це зовсім не давня мова Кирила й Мефодія, — це часто просто архаїзована російська мова.


Тому, повністю погоджуюся з тим, що сказала пані Zuzuka. Те, що ми чуємо з "матюкальників" на Сотні і ті тексти, що Ви наводите в своєму пості - аж ніяк не церковнослов'янська мова, а так би мовити "архаїзована російська".
 

Vlad_S

Скептик
Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: ВО "Свобода"

...Те, що ми чуємо з "матюкальників" на Сотні і ті тексти, що Ви наводите в своєму пості - аж ніяк не церковнослов'янська мова, а так би мовити "архаїзована російська".
Это ничего не меняет, язык на котором ведется богослужение есть внутреннее дело церкви, которая отделена от государства. Если Вы считаете, что из громкоговорителей на Сотне раздается что-либо противозаконное - обратитесь в суд...
 

Zuzuka

прагну...
Відповідь: "ТАЙНЫ ЦЕРКВИ" и их возможные последствия

мова - внутрішня справа. питань і претензій нема. алевнутрішня справа чомусь лунає на вулицю.
 
Зверху