А вот никак не бороться. Подстраиваться, привыкать, уживаться.
Живите, учитесь радоваться, а вам бы лишь бороться с любой мелочью. Берегите силы для стоящих сражений )
+100!!
Колись сама запізнювалась регулярно. Панікувала, гризла себе. Результат - стрес, неуважність, забуті речі і знову ж таки - запізнення. Потім примусила себе заспокоїтись з цього приводу - стала зібранішою. Тепер запізнююсь дуже рідко.
Щодо чужих запізнень - менше переймаюсь питанням: "Чи поважають мене кохану?" Це теж зайвий стрес і до усуненя причин запізнень немає ніякого стосунку. Якщо є у мене можливість і бажання зачекати - зачекаю, не проблема, якщо ні - не буду чекати і хвилини.