Где это там? Я вас не понимаю, конкретизируйте пожалуйста.
2010, другий тур. Що краще: Янукович, Тимошенко чи "Проти всіх"?
- Автор теми KOCTa
- Дата створення
Faradey
Живой
Не в защиту регионов... а в опровержение неправды... Я ни разу не сказал, что Янукович святой... Но он не обещает так много..
Мои слова всего лишь здравый смысл..
Бармалей
Болеющий за город
Многие, рожденные в СССР были и пионерами, и комсомольцами, и партийными были, да-да :lol: Многие врачи, учителя, преподаватели в ВУЗах, кстати, тоже. Они все теперь "люди второго сорта"? :lol:
ЗЫ. По сабжу. Идти на выборы необходимо, иначе найдутся кгхм... шалуны, которые могут проголосовать за нас. Я лично пойду и поставлю отметку "не поддерживаю ни одного".
Хватит, в 2004 я уже голосовал "против"... В результате пять лет стыдился мыздобула. :|
Zenith
Хронограф
Нет, Только те, что вдруг взяли и по быстрому перекрасились. Кроме того тигипко был не просто комсомольцем, а комсомольским босом. А такими были далеко не многие.
Відповідь: 2010, другий тур. Що краще: Янукович, Тимошенко чи "Проти всіх"?
Симуляція проти фальсифікації
Американці на виборах обирають президента, українці на виборах президента обирають собі долю. В цьому і полягає помилка, адже долю можна знайти, лише вибираючи між калібрами, а не між кандидатами.
Іще років п‘ятнадцять тому можна було казати, що президент – це не більше аніж президент. Нині президент – це значно менше, аніж президент п‘ятнадцять років тому. Навіть в Росії, яка прагне життя як 50 років тому.
Коли ми повірили, що Ющенко – месія, ми зробили його президентом (щоб він став Каіафою) замість дати йому титул, притаманний добропорядним месіям, скажімо, архімандрита Матронинського монастиря, а ще краще, блок-капо у віддаленій в‘язниці; краще, якби така була десь на острові Зміїному, щоб він як Нельсон Мандела підбадьорював нас поетичними посланнями і невнятними пророцтвами, доречі, досі лишився б нашою надією.
Щоправда, дивовижним чином, для нього не все втрачене. Після програшу на виборах він раптом віднайшов для себе природну роль – тінь батька Гамлета – несподівано з‘являтися нізвідки і викривати змовників. Те, що треба, якщо враховувати, що кожний український виборець трошки принц датський.
Мудрість – в утриманні. Досвідчена людина знає, що найкраще в коханні – це все, що відбувається до першого статевого акту. Звісно, буває інакше, проте для цього потрібні сильні душі і чисті почуття, а де їх нині знайдеш? Політика і була цим театром попереднього залицяння, доки не з‘явилися сайти знайомств.
Гі Де Бор колись написав есе «Суспільство спектаклю». Найсильніше в цьому есе – назва. Вона вичерпує тему. Згодом ми змушені були заперечити йому: нині у нас суспільство театральних афіш. Видовища, найчастіше, вже нікому не потрібні. Днями до мене звернулися друзі з однієї з сусідніх столиць з проханням за гроші організувати антигрузинську акцію біля Секретаріату президента на Банківській. Щоб не ображати їх, я сказав, що всі наші люди зайняті фальсифікацією виборів і нам не до акцій. Не треба ніяких людей – заперечили «друзі» - достатньо, щоб ти підписався під повідомленням, що акція була. Я – людина старомодна – і таки відмовився протиставити свій бренд грузинській театральній афіші на догоду чужій симуляції. Вірніше, вже не симуляції, а симульованій симуляції. Все, як в економіці. Європейські бренди обдурюють нас сумочками китайського виробництва, а китайці фальсифікують вже не сумочки, тобто не себе, але етикетки. Китайські товаровиробники косять під європейців, які самі не виробляють.
Янукович мавпує «російський блок», який симулює проросійську активність в Криму, а Тимошенко вдає тих, хто симулює націоналізм. Політика намірів і декларацій загалом заступила політику симуляцій. Звідти таємничі грузини зі зловісними загадковими завданнями розосереджені по донецьких підвалах і донецькі бойовики стягнуті під Київ і боротьба за вивіску на МВС.
І якщо фішкою минулих виборів була симуляція фальсифікацій, то нині маніфестація симуляції фальсифікацій протистоїть містифікації фальсифікацій. Це важко осягнути, втім і не треба. Варто слухати музику слів, а не їхній зміст.
Колись доводилось самОму чіпляти маску і вештатись зимовими венеціанськими п‘яццо і каналетто, нині достатньо нік-нейму і кави перед комп‘ютером. Проте, іноді віртуальний карнавал спотикається об прикру реальність. Так СБУ, як завжди несподівано і недоречно, відволіклося від звичної оперативної роботи проти мертвих ворогів і замість поборювати НКВД арештовує живих шпигунів з ФСБ. Шпигуни задовго до політиків були майстрами симуляції, містифікації, фальсифікації і ухиляння від роботи, тому щиро обурені розривом віртуальності, адже в реальність вже давно ніхто не вірив.
Це як ніби ви обливаєте брудом когось в Інтернеті, а він приходить і б‘є вас по пиці. Політика – брендована симуляція, і боротьба з політикою (весь технологічний набір антиглобалізму) теж симуляція, яка все ще не підвищилися до бренду, але прагне цього.
Розрив цієї порочної послідовності досягається лише через політичне насильство, тому реальність справедливо сприймається виборцем як загроза.
Уяви, брате, що з‘являється дехто і хоче зробити з тебе людину. Відтепер він піднімає тебе о пів на шосту ранку, щоб піддати щоденним виснажливим тренуванням, примушує вчити латину і давньоєврейську, не дає лінуватися і боятися, змушує до самопожертви в ім‘я великих абстракцій і обливає холодною водою. Ти проголосуєш за цього садиста? І ми всі скажемо – не хочемо ставати нацією, лише спати до обіду і плювати на дієту!
Електронні сни значно кращі за сморід поля бою. Не вередуй, іди на вибори, дурашка.
Симуляція проти фальсифікації
Американці на виборах обирають президента, українці на виборах президента обирають собі долю. В цьому і полягає помилка, адже долю можна знайти, лише вибираючи між калібрами, а не між кандидатами.
Іще років п‘ятнадцять тому можна було казати, що президент – це не більше аніж президент. Нині президент – це значно менше, аніж президент п‘ятнадцять років тому. Навіть в Росії, яка прагне життя як 50 років тому.
Коли ми повірили, що Ющенко – месія, ми зробили його президентом (щоб він став Каіафою) замість дати йому титул, притаманний добропорядним месіям, скажімо, архімандрита Матронинського монастиря, а ще краще, блок-капо у віддаленій в‘язниці; краще, якби така була десь на острові Зміїному, щоб він як Нельсон Мандела підбадьорював нас поетичними посланнями і невнятними пророцтвами, доречі, досі лишився б нашою надією.
Щоправда, дивовижним чином, для нього не все втрачене. Після програшу на виборах він раптом віднайшов для себе природну роль – тінь батька Гамлета – несподівано з‘являтися нізвідки і викривати змовників. Те, що треба, якщо враховувати, що кожний український виборець трошки принц датський.
Мудрість – в утриманні. Досвідчена людина знає, що найкраще в коханні – це все, що відбувається до першого статевого акту. Звісно, буває інакше, проте для цього потрібні сильні душі і чисті почуття, а де їх нині знайдеш? Політика і була цим театром попереднього залицяння, доки не з‘явилися сайти знайомств.
Гі Де Бор колись написав есе «Суспільство спектаклю». Найсильніше в цьому есе – назва. Вона вичерпує тему. Згодом ми змушені були заперечити йому: нині у нас суспільство театральних афіш. Видовища, найчастіше, вже нікому не потрібні. Днями до мене звернулися друзі з однієї з сусідніх столиць з проханням за гроші організувати антигрузинську акцію біля Секретаріату президента на Банківській. Щоб не ображати їх, я сказав, що всі наші люди зайняті фальсифікацією виборів і нам не до акцій. Не треба ніяких людей – заперечили «друзі» - достатньо, щоб ти підписався під повідомленням, що акція була. Я – людина старомодна – і таки відмовився протиставити свій бренд грузинській театральній афіші на догоду чужій симуляції. Вірніше, вже не симуляції, а симульованій симуляції. Все, як в економіці. Європейські бренди обдурюють нас сумочками китайського виробництва, а китайці фальсифікують вже не сумочки, тобто не себе, але етикетки. Китайські товаровиробники косять під європейців, які самі не виробляють.
Янукович мавпує «російський блок», який симулює проросійську активність в Криму, а Тимошенко вдає тих, хто симулює націоналізм. Політика намірів і декларацій загалом заступила політику симуляцій. Звідти таємничі грузини зі зловісними загадковими завданнями розосереджені по донецьких підвалах і донецькі бойовики стягнуті під Київ і боротьба за вивіску на МВС.
І якщо фішкою минулих виборів була симуляція фальсифікацій, то нині маніфестація симуляції фальсифікацій протистоїть містифікації фальсифікацій. Це важко осягнути, втім і не треба. Варто слухати музику слів, а не їхній зміст.
Колись доводилось самОму чіпляти маску і вештатись зимовими венеціанськими п‘яццо і каналетто, нині достатньо нік-нейму і кави перед комп‘ютером. Проте, іноді віртуальний карнавал спотикається об прикру реальність. Так СБУ, як завжди несподівано і недоречно, відволіклося від звичної оперативної роботи проти мертвих ворогів і замість поборювати НКВД арештовує живих шпигунів з ФСБ. Шпигуни задовго до політиків були майстрами симуляції, містифікації, фальсифікації і ухиляння від роботи, тому щиро обурені розривом віртуальності, адже в реальність вже давно ніхто не вірив.
Це як ніби ви обливаєте брудом когось в Інтернеті, а він приходить і б‘є вас по пиці. Політика – брендована симуляція, і боротьба з політикою (весь технологічний набір антиглобалізму) теж симуляція, яка все ще не підвищилися до бренду, але прагне цього.
Розрив цієї порочної послідовності досягається лише через політичне насильство, тому реальність справедливо сприймається виборцем як загроза.
Уяви, брате, що з‘являється дехто і хоче зробити з тебе людину. Відтепер він піднімає тебе о пів на шосту ранку, щоб піддати щоденним виснажливим тренуванням, примушує вчити латину і давньоєврейську, не дає лінуватися і боятися, змушує до самопожертви в ім‘я великих абстракцій і обливає холодною водою. Ти проголосуєш за цього садиста? І ми всі скажемо – не хочемо ставати нацією, лише спати до обіду і плювати на дієту!
Електронні сни значно кращі за сморід поля бою. Не вередуй, іди на вибори, дурашка.
с чего Вы взяли, что это вранье?? это правда чистейшей воды. У меня несколько знакомых там работают, и они рассказывали, что перед НГ дали якобы премии в размере 300-400 грн. каждому, а потом руководство сказало, за кого им НУЖНО проголосовать. В противном случае грозились отобрать премию и уволить с работы. В прошлом туре они не сумели отследить кто же оказался "предателем" (т.е. проголосовал не за их кандидата) и теперь в следующем туре голосующий должен делать фотоотчет за кого он голосовал и показать начальству (чтобы знать кого из "непокорных" увольнять).
да что Вы такое говорите??? Самому хоть не смешно это писать??? Или может Вы относитесь каким-то боком к руководству завода и поэтому так яростно его защищаете?
Останнє редагування:
Nahrapov
Буржуй и учёный
Зениц
У нас, українців, очень развита интуиция. Тот, кто остался преданным коммунякой, получил 3%, а тот, кто "предал", получил 13%. Так шо не иди против народа, дорогой. Народец наш український всегда прав, бо он нутром чувствует, кто хороший, а кто бяка. Согласись.
Останнє редагування:
Faradey
Живой
Лакоста... Премию дали не якобы, а всем.. Во-вторых чтоб ни говорило руководство, нкито не может проследить кто и за кого голосовал... Мало того, на заводе многие кричат Я ЗА ЮЛЮ!! и никто не проводит отстрел...
А как будет проходить фотоотчет? Вы даете себе отчет, что не у всех нынче телефоны с фотоаппаратами..
)
Я понимаю, что серце горит..И хочеться правды.. Но хоть немного подвергайте услышанное анализу..
Вот ответьте мне на вопрос... Какой механизм определения кто за кого голосовал?
А как будет проходить фотоотчет? Вы даете себе отчет, что не у всех нынче телефоны с фотоаппаратами..
)Я понимаю, что серце горит..И хочеться правды.. Но хоть немного подвергайте услышанное анализу..
Вот ответьте мне на вопрос... Какой механизм определения кто за кого голосовал?
не переживай, если надо и фотоаппарат дадут, и в кабинку за тобой пойдут (сразу вспомнила 2004 год и как голосовали в СНАУ), никого и ничего не пожалеют, лишь бы их "Хам" был президентом. Сейчас смотрю телевизор и наблюдаю эти "телемосты" Януковича с регионами нашей бедной Украины (хотя тут одного Харькова с их Допкиным хватит, чтобы стошнило), как будто мы вернулись в прошлое и все рукоплескают "единому спасителю страны" - "мессие-Януковичу" и рвут глотку, крича и рукоплеская этому убожищу. На сколько можно себя не уважать, чтобы голосовать за ЭТО???Лакоста... Премию дали не якобы, а всем.. Во-вторых чтоб ни говорило руководство, нкито не может проследить кто и за кого голосовал... Мало того, на заводе многие кричат Я ЗА ЮЛЮ!! и никто не проводит отстрел...
А как будет проходить фотоотчет? Вы даете себе отчет, что не у всех нынче телефоны с фотоаппаратами..
Я понимаю, что серце горит..И хочеться правды.. Но хоть немного подвергайте услышанное анализу..
Вот ответьте мне на вопрос... Какой механизм определения кто за кого голосовал?