Так і є, люди блукають думками і поняття про Божественне їм здається "полным бредом", не помічаючи того що саме вони не можуть знайти відповіді : чи буде що після смерти ?, та й взагалі навіть не звертають уваги з чого складається їхнє життя... Дивно чути від людей з матеріальним світосприйняттям, що всі процеси нашого буття керуються не Богом, а мають якусь власну "вероятность"... Це вже протирічча, бо тоді дуже вже все нестабільне і в любий момент може просто зникнути у випадку збою матеріальної системи... Але не це важливо, бо не там шукаємо відповіді, до цього треба просто спитати себе: а що ж в нас так боїться вмерти ? Дуже правильно : віриш, не віриш, а кінець для всих буде один, тільки де ж тоді ховається оте нехотіння помирати ?... Я бачив самих запеклих противників віри, вони наполегливо сперечались, але в кожного з них було стільки бажання щоб їх просто любили і ще... страх, але ж коли вони навіть не хочуть признати що в них є душа яка наповнена почуттями, то яким чином вони будуть мислити про Господа, як вони зрозуміють зміст віри в нього? ....шукати треба не ззовні, а спробуйте заглянути всередину та подивитись на справжнє своє "Я", і тільки тоді ми зрозуміємо що скадає наше істинне життя... По внутрішній наповненості й проявляються всі діяння зовнішні, там двигун всього, там і відповідь що приведе до Бога. Саме важливе - придивляймося які почуття в нас живуть, чим керуємось : чи злом, чи добром ?... Бо Господь є Істина та Любов - власне саме Життя, а Зло та Неправда все знищують - тобто Смерть... Всі люди по своїй природі добрі, от і страшно їм перед Смертю, тільки здається не розуміють справжнього в собі, не бачуть своєї душі, по тому й нема в них віри... Просто незнання, так послухайте свого серця... про що воно стучить ?....