Билли Бонс
Well-Known Member
Депутат Верховной Рады Украины из фракции БЮТ Сергей Терехин внес законопроект, согласно которому с 1 января 2010 года в стране должен быть введен налог на Интернет в размере 1% от стоимости каждого переданного байта.
Кроме этого, законопроект предполагает налог в 1% на услуги кабельного ТВ, также налогообложению в размере 5% подлежит стоимость прокатных свидетельств, билеты в театры и кинотеатры, носители информации, которые содержат фильмы (CD, DVD, Blu-ray), сообщает Прайм-Тасс.
Из вырученные средств планируется финансировать госзаказ на постановку театральных спектаклей, документальных и художественных фильмов, а также субсидировать стоимости билетов на спектакли и фильмы, которые произведены по государственному заказу. Сбор на развитие театра и кинематографа будет взиматься ежемесячно.
БЮТ прогнозирует, что в 2010 году внедрение данного сбора поможет аккумулировать в бюджет 300 миллионов гривен. Именно налог на интернет, считают бютовцы, поможет собрать 260 миллионов. Таким образом, чтобы собрать данную сумму, необходимо установить налог на уровне 7,5% от стоимости интернет-услуг.
Проект
вноситься н. д. Сергієм Терьохіним (посвід. N 199)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні
Стаття 1. Загальні положення
1.1. Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні (далі - збір).
1.2. Збір є загальнодержавним податком, доходи від справляння якого зараховуються до складу спеціального фонду державного бюджету України.
1.3. Кошти спеціального фонду державного бюджету України від справляння збору використовуються виключно для:
1.3.1 фінансування державного замовлення на постановку театральних вистав та виробництво національних документальних та художніх фільмів (включаючи анімаційні);
1.3.2 субсидування повної або часткової вартості вхідних квитків або інших подібних документів, які дають право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, вироблених у межах державного замовлення, а також субсидування повної або часткової вартості їх прокату у кіномережі та/або на каналах телебачення;
1.3.3 повного або часткового субсидування витрат на гастрольну діяльність театральних труп з виставами та/або витрат на покази фільмів, вироблених у межах державного замовлення, на фестивалях, інших театральних та кінематографічних акціях, включаючи міжнародні;
1.3.4 повного або часткового субсидування витрат на постановку театральних вистав або вироблення фільмів у межах переддипломної, дипломної та післядипломної творчої діяльності обдарованої молоді (незалежно від форми їх навчання - бюджетної або контрактної);
1.3.5 фінансування державного замовлення на збереження та відновлення (реставрацію) національної кінематографічної спадщини, у тому числі на її архівацію та підтримання поточних витрат такого архіву, переведення на сучасні носії збереження інформації;
1.3.6 реконструкції, поточного ремонту та поліпшення основних фондів театрів, театральних та кінематографічних студій, майно яких перебуває у державній або комунальній власності, а також на балансі Національної спілки кінематографістів України.
Стаття 2. Об`єкти оподаткування
2.1. Об`єктами оподаткування збором є:
2.1.1 вартість прокатних свідоцтв, виданих відповідно до законодавства, крім прокатних свідоцтв на фільми, зазначені у підпунктах 1.3.2 та 1.3.4 пункту 1.3 статті 1 цього Закону;
2.1.2 вартість вхідних квитків (інших подібних документів), які дають право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, крім частини вартості таких вхідних квитків (інших подібних документів), яка субсидується із спеціального фонду державного бюджету згідно з підпунктом 1.3.2 пункту 1.3 статті 1 цього Закону;
2.1.3 вартість вхідних квитків (інших подібних документів), які дають право доступу на гастрольні заходи, визначені такими Законом України "Про гастрольні заходи в Україні";
2.1.4 вартість носіїв інформації, захищених авторським правом, які містять фільми (у тому числі анімаційні) при їх продажу в оптовій чи роздрібній мережі або для їх прилюдного показу за наявності відповідного дозволу;
2.1.5 вартість послуг, які надаються локальними мережами отримання та передання даних (Інтранет), включаючи платні послуги місць тимчасового розміщення фізичних осіб (готелі, мотелі, інші подібні місця) з надання за плату права перегляду фільмів, незалежно від того, чи включається така плата до загальної вартості проживання або справляється окремо. Якщо така плата включається до загальної вартості проживання, то об`єктом оподаткування є така загальна плата;
2.1.6 вартість послуг, які надаються глобальними мережами отримання та передання даних (Інтернет) з підключення абоненту, із справляння абонентської плати за наданий трафік, за фактично використані абонентом одиниці виміру обсягу отриманих або відправлених даних, кратних одному байту, або за будь-які інші додаткові плати абонента за користування Інтернетом, у тому числі із застосуванням мобільного зв`язку;
Стаття 3. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування збором є вартість (ціна) об`єктів оподаткування, зазначених у статті 2 цього Закону.
3.2. Якщо право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, гастрольних заходів, послуг Інтранету або Інтернету надається безоплатно особам, які у свою чергу надають спонсорську або меценатську допомогу для виробництва, поширення або прокату відповідно таких театральних вистав, фільмів, організації гастролей або послуг, то сума такої спонсорської або меценатської допомоги вважається базою для оподаткування збором.
3.3. Якщо під час проведення гастрольних заходів вартість проданих квитків (інших подібних документів) є меншим за суму гонорарів, наданих суб`єкту (суб`єктам) такої гастрольної діяльності, то така від`ємна різниця також уважається базою оподаткування.
Стаття 4. Платники збору
4.1. Платниками збору є особи, які поставляють товари або послуги, що підпадають під визначення об`єктів оподаткування згідно із статтею 2 цього Закону.
4.2. Особи, які згідно з нормами цього Закону є платниками збору, не включають такий податок до бази оподаткування податком на додану вартість для відповідних оподатковуваних товарів (послуг).
4.3. Сума фактично сплаченого збору включається до валових витрат особи, яка є платником податку на прибуток підприємств, та не включається до складу витрат особи з метою її оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
4.4. Особи, які не сплачують податок на додану вартість та/або податок на прибуток підприємств у загальному порядку, не можуть надавати товари або послуги, оподатковувані збором.
Стаття 5. Ставки збору
5.1. Ставки збору становлять:
5.1.1 5 відсотків до об`єктів оподаткування, визначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 цього Закону, з урахуванням положень пункту 3.2 статті 3 цього Закону;
5.1.2 1 відсоток до об`єктів оподаткування, визначених у підпунктах 2.1.5 - 2.1.6 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.
Стаття 6. Порядок справляння збору та реєстрації платника
6.1. Платники збору вносять його до спеціального фонду державного бюджету у строки, передбачені для місячного податкового періоду, встановленого законом.
6.2. Збір не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.
6.3. Особа, яка бажає надати товари або послуги, оподатковувані збором, повинна зареєструватися як його платник.
Якщо особа є платником податку на додану вартість на загальних підставах, то фактом її реєстрації як платника збору, є подання додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, який передує початку надання товарів та послуг, оподатковуваних збором. Форма такого додатку визначається у порядку, встановленому законом для затвердження форми податкової декларації. В інших випадках порядок реєстрації особи як платника збору визначається центральним органом державної податкової служби.
6.4. Якщо особа, яка надає товари або послуги, оподатковувані збором, не реєструється як його платник, то така особа вважається такою, що умисно ухиляється від оподаткування збором.
6.5. Платники збору відповідають за повноту та своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до закону.
6.6. Суб`єкти спрощених систем оподаткування (платники єдиного або фіксованого податку) не можуть надавати товари або послуги, оподатковувані збором.
Стаття 7. Розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору
7.1. Розпорядником коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору, є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у галузі театрального мистецтва та кінематографії.
7.2. Розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору, відбувається шляхом проведення тендеру з необмеженою участю, а також з обмеженою участю, у випадках участі в такому тендері осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, які субсидуються державою.
7.3. Для визначення об`єктів субсидування створюється постійно діюча комісія, склад та регламент діяльності якої затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу цієї комісії включаються на паритетних засадах представники центрального органу виконавчої влади, у віданні якого знаходяться питання розвитку театральної та кінематографічної галузей, та представники творчих спілок або інших неурядових громадських організацій, які представляють інтереси театральної та кінематографічної галузей.
7.4. Рішення про відбір об`єктів субсидування підлягає офіційному оприлюдненню до початку такого субсидування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскарженим у суді у випадку порушення регламенту діяльності комісії, визначеної у пункті 7.3 цієї статті, або правил проведення тендерів, визначених пунктом 7.2 цієї статті.
Стаття 8. Прикінцеві положення
8.1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення з урахуванням того, що обов`язок з нарахування, стягнення та сплати збору виникає з 1 січня 2010 року.
8.2. Кабінет Міністрів України у двомісячний термін після набрання чинності цим Законом приводить у відповідність з ним свої нормативно-правові акти та забезпечує перегляд та/або скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону.
8.3. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" доповнити пунктом:
"29) загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні".
8.4. В абзаці першому пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість":
після слів "а також збору на обов`язкове державне страхування на послуги стільникового мобільного зв`язку" додати слова: "та загальнодержавного збору на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні".
Кроме этого, законопроект предполагает налог в 1% на услуги кабельного ТВ, также налогообложению в размере 5% подлежит стоимость прокатных свидетельств, билеты в театры и кинотеатры, носители информации, которые содержат фильмы (CD, DVD, Blu-ray), сообщает Прайм-Тасс.
Из вырученные средств планируется финансировать госзаказ на постановку театральных спектаклей, документальных и художественных фильмов, а также субсидировать стоимости билетов на спектакли и фильмы, которые произведены по государственному заказу. Сбор на развитие театра и кинематографа будет взиматься ежемесячно.
БЮТ прогнозирует, что в 2010 году внедрение данного сбора поможет аккумулировать в бюджет 300 миллионов гривен. Именно налог на интернет, считают бютовцы, поможет собрать 260 миллионов. Таким образом, чтобы собрать данную сумму, необходимо установить налог на уровне 7,5% от стоимости интернет-услуг.
Проект
вноситься н. д. Сергієм Терьохіним (посвід. N 199)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні
Стаття 1. Загальні положення
1.1. Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні (далі - збір).
1.2. Збір є загальнодержавним податком, доходи від справляння якого зараховуються до складу спеціального фонду державного бюджету України.
1.3. Кошти спеціального фонду державного бюджету України від справляння збору використовуються виключно для:
1.3.1 фінансування державного замовлення на постановку театральних вистав та виробництво національних документальних та художніх фільмів (включаючи анімаційні);
1.3.2 субсидування повної або часткової вартості вхідних квитків або інших подібних документів, які дають право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, вироблених у межах державного замовлення, а також субсидування повної або часткової вартості їх прокату у кіномережі та/або на каналах телебачення;
1.3.3 повного або часткового субсидування витрат на гастрольну діяльність театральних труп з виставами та/або витрат на покази фільмів, вироблених у межах державного замовлення, на фестивалях, інших театральних та кінематографічних акціях, включаючи міжнародні;
1.3.4 повного або часткового субсидування витрат на постановку театральних вистав або вироблення фільмів у межах переддипломної, дипломної та післядипломної творчої діяльності обдарованої молоді (незалежно від форми їх навчання - бюджетної або контрактної);
1.3.5 фінансування державного замовлення на збереження та відновлення (реставрацію) національної кінематографічної спадщини, у тому числі на її архівацію та підтримання поточних витрат такого архіву, переведення на сучасні носії збереження інформації;
1.3.6 реконструкції, поточного ремонту та поліпшення основних фондів театрів, театральних та кінематографічних студій, майно яких перебуває у державній або комунальній власності, а також на балансі Національної спілки кінематографістів України.
Стаття 2. Об`єкти оподаткування
2.1. Об`єктами оподаткування збором є:
2.1.1 вартість прокатних свідоцтв, виданих відповідно до законодавства, крім прокатних свідоцтв на фільми, зазначені у підпунктах 1.3.2 та 1.3.4 пункту 1.3 статті 1 цього Закону;
2.1.2 вартість вхідних квитків (інших подібних документів), які дають право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, крім частини вартості таких вхідних квитків (інших подібних документів), яка субсидується із спеціального фонду державного бюджету згідно з підпунктом 1.3.2 пункту 1.3 статті 1 цього Закону;
2.1.3 вартість вхідних квитків (інших подібних документів), які дають право доступу на гастрольні заходи, визначені такими Законом України "Про гастрольні заходи в Україні";
2.1.4 вартість носіїв інформації, захищених авторським правом, які містять фільми (у тому числі анімаційні) при їх продажу в оптовій чи роздрібній мережі або для їх прилюдного показу за наявності відповідного дозволу;
2.1.5 вартість послуг, які надаються локальними мережами отримання та передання даних (Інтранет), включаючи платні послуги місць тимчасового розміщення фізичних осіб (готелі, мотелі, інші подібні місця) з надання за плату права перегляду фільмів, незалежно від того, чи включається така плата до загальної вартості проживання або справляється окремо. Якщо така плата включається до загальної вартості проживання, то об`єктом оподаткування є така загальна плата;
2.1.6 вартість послуг, які надаються глобальними мережами отримання та передання даних (Інтернет) з підключення абоненту, із справляння абонентської плати за наданий трафік, за фактично використані абонентом одиниці виміру обсягу отриманих або відправлених даних, кратних одному байту, або за будь-які інші додаткові плати абонента за користування Інтернетом, у тому числі із застосуванням мобільного зв`язку;
Стаття 3. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування збором є вартість (ціна) об`єктів оподаткування, зазначених у статті 2 цього Закону.
3.2. Якщо право доступу на театральні вистави або до місць демонстрування фільмів, гастрольних заходів, послуг Інтранету або Інтернету надається безоплатно особам, які у свою чергу надають спонсорську або меценатську допомогу для виробництва, поширення або прокату відповідно таких театральних вистав, фільмів, організації гастролей або послуг, то сума такої спонсорської або меценатської допомоги вважається базою для оподаткування збором.
3.3. Якщо під час проведення гастрольних заходів вартість проданих квитків (інших подібних документів) є меншим за суму гонорарів, наданих суб`єкту (суб`єктам) такої гастрольної діяльності, то така від`ємна різниця також уважається базою оподаткування.
Стаття 4. Платники збору
4.1. Платниками збору є особи, які поставляють товари або послуги, що підпадають під визначення об`єктів оподаткування згідно із статтею 2 цього Закону.
4.2. Особи, які згідно з нормами цього Закону є платниками збору, не включають такий податок до бази оподаткування податком на додану вартість для відповідних оподатковуваних товарів (послуг).
4.3. Сума фактично сплаченого збору включається до валових витрат особи, яка є платником податку на прибуток підприємств, та не включається до складу витрат особи з метою її оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
4.4. Особи, які не сплачують податок на додану вартість та/або податок на прибуток підприємств у загальному порядку, не можуть надавати товари або послуги, оподатковувані збором.
Стаття 5. Ставки збору
5.1. Ставки збору становлять:
5.1.1 5 відсотків до об`єктів оподаткування, визначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 цього Закону, з урахуванням положень пункту 3.2 статті 3 цього Закону;
5.1.2 1 відсоток до об`єктів оподаткування, визначених у підпунктах 2.1.5 - 2.1.6 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.
Стаття 6. Порядок справляння збору та реєстрації платника
6.1. Платники збору вносять його до спеціального фонду державного бюджету у строки, передбачені для місячного податкового періоду, встановленого законом.
6.2. Збір не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.
6.3. Особа, яка бажає надати товари або послуги, оподатковувані збором, повинна зареєструватися як його платник.
Якщо особа є платником податку на додану вартість на загальних підставах, то фактом її реєстрації як платника збору, є подання додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, який передує початку надання товарів та послуг, оподатковуваних збором. Форма такого додатку визначається у порядку, встановленому законом для затвердження форми податкової декларації. В інших випадках порядок реєстрації особи як платника збору визначається центральним органом державної податкової служби.
6.4. Якщо особа, яка надає товари або послуги, оподатковувані збором, не реєструється як його платник, то така особа вважається такою, що умисно ухиляється від оподаткування збором.
6.5. Платники збору відповідають за повноту та своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету відповідно до закону.
6.6. Суб`єкти спрощених систем оподаткування (платники єдиного або фіксованого податку) не можуть надавати товари або послуги, оподатковувані збором.
Стаття 7. Розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору
7.1. Розпорядником коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору, є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у галузі театрального мистецтва та кінематографії.
7.2. Розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих від збору, відбувається шляхом проведення тендеру з необмеженою участю, а також з обмеженою участю, у випадках участі в такому тендері осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, які субсидуються державою.
7.3. Для визначення об`єктів субсидування створюється постійно діюча комісія, склад та регламент діяльності якої затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу цієї комісії включаються на паритетних засадах представники центрального органу виконавчої влади, у віданні якого знаходяться питання розвитку театральної та кінематографічної галузей, та представники творчих спілок або інших неурядових громадських організацій, які представляють інтереси театральної та кінематографічної галузей.
7.4. Рішення про відбір об`єктів субсидування підлягає офіційному оприлюдненню до початку такого субсидування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскарженим у суді у випадку порушення регламенту діяльності комісії, визначеної у пункті 7.3 цієї статті, або правил проведення тендерів, визначених пунктом 7.2 цієї статті.
Стаття 8. Прикінцеві положення
8.1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення з урахуванням того, що обов`язок з нарахування, стягнення та сплати збору виникає з 1 січня 2010 року.
8.2. Кабінет Міністрів України у двомісячний термін після набрання чинності цим Законом приводить у відповідність з ним свої нормативно-правові акти та забезпечує перегляд та/або скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону.
8.3. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" доповнити пунктом:
"29) загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні".
8.4. В абзаці першому пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість":
після слів "а також збору на обов`язкове державне страхування на послуги стільникового мобільного зв`язку" додати слова: "та загальнодержавного збору на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні".