Відповідь: Цензура
Мітинги заборонять - вона працює
Під маскою демократії ховається тоталітарний режим. Зрештою, для того й була вигадана демократія. Перед катуваннями зачитують права, під прапором свободи проводять окупацію (Ірак, Афганістан, Сербія). А вибори існують, аби у нас не було вибору. Демократична Україна — тоталітарна Україна.
Наші північні сусіди з Кремля не граються в свободу. Це, принаймні, чесно. Громадянин РФ знає, що він не має права на проведення акцій протесту (навіть акцій підтримки), на свободу слова (навіть якщо йдеться про підтримку режиму). Якщо щось не узгоджене з Кремлем, вас посадять, або просто відіб'ють нирки військовими черевиками на широких Московських вулицях. У дрімучій Московії кожен опозиціонер розуміє, що терор — єдиний шлях інакомислячого.
В Україні, побитій помаранчево-синіми революціями все інакше. На руїнах тоталітарної правди зросли мури жорстокої американської свободи. Все те саме, тільки з ілюзіями, міфами й відвертою брехнею. За зразком CNN запрацювали всі телевізійні канали. Вони розповідають про щастя й вільності в Україні (раніше нам розповідали про те саме в Америці), і викривають жорстокість тих, хто не став на шлях американсько-європейської істини. Ми щасливі, що в нас добре, а в них погано. Але...
Але те, що розповідає CNN, як і всі українські канали чесних новин - не має нічого спільного з реальністю. Ілюзія через ЗМІ розповсюджується на серця й душі, на все життя. Люди перетворились на електорат, і втратили свободу.
Після повалення антинародного режиму було знесено низенький, символічний парканчик біля адміністрації президента. Наш месія Ющенко обіцяв ту перешкоду знести після приходу до влади демократичних, чесних сил. Парканчик зняли, натомість поставили двометровий із гострими піками нагорі. Додали будку з міліціонерами, камери спостереження. Довгий час громадянам взагалі заборонено було ходити Банковою. Лише згодом, під тиском обурених громадян, яким цей паркан перешкоджав проходити до власних домівок, браму відчинили. Але контроль залишився жорстоким. Зрозуміла річ, що все це вже обговорено і перемито, але факт лишається фактом: президентської барикади так і не знищено.
Ми часто говоримо про свободу, про страшний Кучмівський режим. Нині вже стало поганим тоном порівнювати ці два режими (Кучма-Ющенко), але щоразу з ностальгією згадуєш, коли, навіть маючи заявку на акцію, груба міліцейська сила вирішувала все. Тоді, принаймні, напрошувався логічний висновок, що в якості альтернативи мирний український опозиціонер може запропонувати лише грубу силу демонстранта.
Але нащо порушувати права людини, запитав себе Президент, Прем'єр та партійці в Парламенті? Ми ж-бо обрали демократичну парадигму. Тому ці права треба просто змінити. Чим і зайнялася влада в останні місяці. Демократія і свобода — це ж не свобода в принципі, а лише те, що нам дозволяє режим. Так ось: тепер нам нічого не дозволено.
За якийсь тиждень-другий буде прийнятий законопроект № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який був поданий до Верховної Ради для розгляду і голосування. За цим законом більше не доведеться забороняти акції через суди. Тепер будь-який чиновник чи міліцейський начальник матиме право заборонити захід. У законопроекті сказано, що в разі непридатності місця для проведення акції, влада зможе її заборонити. Тобто, всі “придатні” місця будуть розташовуватись десь за межами міст. Наприклад, на аеродромі “Чайка”. І в цьому є суттєва різниця. Судове засідання ще потрібно мати час провести, прикритись якимись статтями кодексу, натомість “писульки” чиновника пишуться заднім числом, спираючись на хвору голову апаратного працівника.
До всіх “переваг” нового законопроекту, за правопорядок тепер відповідатимуть не правоохоронні органи, а організатор акції. Міліція, відтепер отримуватиме зарплату з наших податків лише за те, щоб нас розганяти.
На майбутніх виборах ми обиратимемо з-поміж тих хлопців, які викладуть по 2.5 мільйони за право бути кандидатом. Тому, якщо ти, невдаха, не маєш таких грошей, забудь, що ти на щось маєш право. Обирай собі пана серед сильних світу цього. Нам же вони приготували місце в стійлі.
Мітинги заборонять - вона працює
Під маскою демократії ховається тоталітарний режим. Зрештою, для того й була вигадана демократія. Перед катуваннями зачитують права, під прапором свободи проводять окупацію (Ірак, Афганістан, Сербія). А вибори існують, аби у нас не було вибору. Демократична Україна — тоталітарна Україна.
Наші північні сусіди з Кремля не граються в свободу. Це, принаймні, чесно. Громадянин РФ знає, що він не має права на проведення акцій протесту (навіть акцій підтримки), на свободу слова (навіть якщо йдеться про підтримку режиму). Якщо щось не узгоджене з Кремлем, вас посадять, або просто відіб'ють нирки військовими черевиками на широких Московських вулицях. У дрімучій Московії кожен опозиціонер розуміє, що терор — єдиний шлях інакомислячого.
В Україні, побитій помаранчево-синіми революціями все інакше. На руїнах тоталітарної правди зросли мури жорстокої американської свободи. Все те саме, тільки з ілюзіями, міфами й відвертою брехнею. За зразком CNN запрацювали всі телевізійні канали. Вони розповідають про щастя й вільності в Україні (раніше нам розповідали про те саме в Америці), і викривають жорстокість тих, хто не став на шлях американсько-європейської істини. Ми щасливі, що в нас добре, а в них погано. Але...
Але те, що розповідає CNN, як і всі українські канали чесних новин - не має нічого спільного з реальністю. Ілюзія через ЗМІ розповсюджується на серця й душі, на все життя. Люди перетворились на електорат, і втратили свободу.
Після повалення антинародного режиму було знесено низенький, символічний парканчик біля адміністрації президента. Наш месія Ющенко обіцяв ту перешкоду знести після приходу до влади демократичних, чесних сил. Парканчик зняли, натомість поставили двометровий із гострими піками нагорі. Додали будку з міліціонерами, камери спостереження. Довгий час громадянам взагалі заборонено було ходити Банковою. Лише згодом, під тиском обурених громадян, яким цей паркан перешкоджав проходити до власних домівок, браму відчинили. Але контроль залишився жорстоким. Зрозуміла річ, що все це вже обговорено і перемито, але факт лишається фактом: президентської барикади так і не знищено.
Ми часто говоримо про свободу, про страшний Кучмівський режим. Нині вже стало поганим тоном порівнювати ці два режими (Кучма-Ющенко), але щоразу з ностальгією згадуєш, коли, навіть маючи заявку на акцію, груба міліцейська сила вирішувала все. Тоді, принаймні, напрошувався логічний висновок, що в якості альтернативи мирний український опозиціонер може запропонувати лише грубу силу демонстранта.
Але нащо порушувати права людини, запитав себе Президент, Прем'єр та партійці в Парламенті? Ми ж-бо обрали демократичну парадигму. Тому ці права треба просто змінити. Чим і зайнялася влада в останні місяці. Демократія і свобода — це ж не свобода в принципі, а лише те, що нам дозволяє режим. Так ось: тепер нам нічого не дозволено.
За якийсь тиждень-другий буде прийнятий законопроект № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який був поданий до Верховної Ради для розгляду і голосування. За цим законом більше не доведеться забороняти акції через суди. Тепер будь-який чиновник чи міліцейський начальник матиме право заборонити захід. У законопроекті сказано, що в разі непридатності місця для проведення акції, влада зможе її заборонити. Тобто, всі “придатні” місця будуть розташовуватись десь за межами міст. Наприклад, на аеродромі “Чайка”. І в цьому є суттєва різниця. Судове засідання ще потрібно мати час провести, прикритись якимись статтями кодексу, натомість “писульки” чиновника пишуться заднім числом, спираючись на хвору голову апаратного працівника.
До всіх “переваг” нового законопроекту, за правопорядок тепер відповідатимуть не правоохоронні органи, а організатор акції. Міліція, відтепер отримуватиме зарплату з наших податків лише за те, щоб нас розганяти.
На майбутніх виборах ми обиратимемо з-поміж тих хлопців, які викладуть по 2.5 мільйони за право бути кандидатом. Тому, якщо ти, невдаха, не маєш таких грошей, забудь, що ти на щось маєш право. Обирай собі пана серед сильних світу цього. Нам же вони приготували місце в стійлі.
......
