Обрученная с ветром
Люблю своего мужа
изнанка любви, дякую!
А ось іще в мене дещо вийшо сьогодні, правда, вони мені менше подобаються за попередній.
***
А він рвав на шматки її тіло голодне,
А вона в ньому танула, наче сльоза.
І давно вже вони не були на свободі,
І злились воєдино він та вона...
І губились вони в простирадлах прозорих,
Бо коханню такому не буде кінця.
І стікала краплинами з тіл насолода,
І були одним цілим він та вона...
****(такий собі верлібр)
Осінь, що піймана в пастку
На частоті fm,
Зализувала свої рани
Шумом вечірніх шосе.
І дивилась на нас згори,
На двох розділяючи сни.
Я додам її до меморі'з,
І збережу до весни.
Леля Ладо
А ось іще в мене дещо вийшо сьогодні, правда, вони мені менше подобаються за попередній.
***
А він рвав на шматки її тіло голодне,
А вона в ньому танула, наче сльоза.
І давно вже вони не були на свободі,
І злились воєдино він та вона...
І губились вони в простирадлах прозорих,
Бо коханню такому не буде кінця.
І стікала краплинами з тіл насолода,
І були одним цілим він та вона...
****(такий собі верлібр)
Осінь, що піймана в пастку
На частоті fm,
Зализувала свої рани
Шумом вечірніх шосе.
І дивилась на нас згори,
На двох розділяючи сни.
Я додам її до меморі'з,
І збережу до весни.
Леля Ладо
Останнє редагування: