Російсько-Українськи відносини.
- Автор теми mangust
- Дата створення
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
До візиту Медведєва в Україну
Перелік питань, заявлених до візиту Медведєва в Україну не відповідає статусу заходу й політичному моменту. Мають обговорюватися не умови об‘єднання Газпрому і Нафтогазу, а умови возз‘єднання братніх слов‘янських народів.
В українському суспільстві точаться суперечки щодо російського питання. Одні хочуть дружити з Кремлем, другі – воліють возз’єднатися з руськими братами. Проте, навряд чи знайдеться український націоналіст, який не хотів би стерти кордони між Запорізькою січчю та козацькою Кубанню, норовливим Новгородом та молодим, але славетним Курськом.
Але наразі це неможливо. І гальмом поновлення родини слов‘янських народів виступають не українські націоналісти (як вважають москвофіли), а колоніальна політика Кремля. В наші мрії про єднання братніх народів жодним чином не вписуються Дагестан, Інгушетія, Адигея тощо. Куди їх дівати? Тим більше, коли у сучасній Росії «другосортним» є саме слов‘янське населення. Це наша Кострома нагадує колонію, а не їхня Чечня.
Дивує те, що широкі маси любителів Кремля не усвідомлюють: коли говорять про єднання «трьох китів слов‘янської цивілізації», насправді йдеться про знищення федеративного устрою Росії. Браття Вологодці, Костромчани та Уральські колоністи, ми переживаємо розрив між нами так само болісно, як і ви! Після того, як наша держава – Київська Русь – розпалася, ми всі мали і коханок, і зареєстровані стосунки. Проте, в цих шлюбах були нещасливі і ви, і ми. Кидайте своїх співмешканців і повертайтесь у сім‘ю!
Подивіться на Стару Європу. Європейський Союз став можливим лише після того, як Франція, Великобританія, Німеччина, Іспанія, Італія відмовились від своїх колоній та колоніальних зазіхань. Замість того, щоб в мирі та злагоді довбати Америку, Європа розв‘язала дві Світові війни. Замість того, щоб завершити велику цивілізаційну місію Хрестових походів, порівняну хіба що з поширенням елліністичної культури Олександром Македонським, Європа решту Середньовіччя чубилась сама із собою.
Історія ЄС почалася, тільки-но Великобританія під тиском союзників відмовилась від своїх колоній. Гітлер, який мріяв побудувати для німців щось на кшталт Великої Британської Імперії запізнився. І саме за несвоєчасність його всі так ненавидять. Проте, коли закінчились імперії, почався Євросоюз.
Ані Берлин, ані Лондон, ані Париж не могли стати столицею – на це не погодились би інші. Тому за столицю обрали селище міського типу Брюссель. Аби росіяни не комплексували, ми теж маємо перенести «матір городов руських». Наприклад, у Тирасполь. Придністров‘я – наша Бельгія.
Наразі ані Україна, ані Білорусь не мають колоній. Російський народ – останній з нас, хто обтяжений цим тягарем. Зрозуміло, що полишати Кавказькі гори шкода, - в Росії живе надто багато українців, а ми завжди сентиментально ставились до земельки. Проте, якою б великою не була квартира коханки, коли повертаєшся в родину, доведеться з болем у серці віддавати ключі.
Епоха колоніальних завоювань скінчилася. Колонії стали нерентабельними. Як свідчить досвід Сполучених Штатів, для того, аби мати свої військові бази та свою валюту по всьому світі, необов‘язково платити пенсії аборигенам. Те, що Кремль досі намагається утримати свої колонії, всіляко задобрюючи місцевих князьків, це не традиційність. Це кондовість, дрімучість. І годі вже пропонувати скляні буси нам, українцям – ці фокуси давно не вражають! Для чого нам знижки – віддайте нам наші свердловини!
Саме ці питання мають обговорюватися на зустрічі президентів. Якщо Медведєв так сильно любить Україну, як він про це говорить, то оголосить про вихід Росії з Російської Федерації (як колись Єльцин оголосив про вихід РРФСР з Радянського Союзу) і припинить нарешті звати Москву «старшим братом».
І тоді все в нас буде добре.
До візиту Медведєва в Україну
Перелік питань, заявлених до візиту Медведєва в Україну не відповідає статусу заходу й політичному моменту. Мають обговорюватися не умови об‘єднання Газпрому і Нафтогазу, а умови возз‘єднання братніх слов‘янських народів.
В українському суспільстві точаться суперечки щодо російського питання. Одні хочуть дружити з Кремлем, другі – воліють возз’єднатися з руськими братами. Проте, навряд чи знайдеться український націоналіст, який не хотів би стерти кордони між Запорізькою січчю та козацькою Кубанню, норовливим Новгородом та молодим, але славетним Курськом.
Але наразі це неможливо. І гальмом поновлення родини слов‘янських народів виступають не українські націоналісти (як вважають москвофіли), а колоніальна політика Кремля. В наші мрії про єднання братніх народів жодним чином не вписуються Дагестан, Інгушетія, Адигея тощо. Куди їх дівати? Тим більше, коли у сучасній Росії «другосортним» є саме слов‘янське населення. Це наша Кострома нагадує колонію, а не їхня Чечня.
Дивує те, що широкі маси любителів Кремля не усвідомлюють: коли говорять про єднання «трьох китів слов‘янської цивілізації», насправді йдеться про знищення федеративного устрою Росії. Браття Вологодці, Костромчани та Уральські колоністи, ми переживаємо розрив між нами так само болісно, як і ви! Після того, як наша держава – Київська Русь – розпалася, ми всі мали і коханок, і зареєстровані стосунки. Проте, в цих шлюбах були нещасливі і ви, і ми. Кидайте своїх співмешканців і повертайтесь у сім‘ю!
Подивіться на Стару Європу. Європейський Союз став можливим лише після того, як Франція, Великобританія, Німеччина, Іспанія, Італія відмовились від своїх колоній та колоніальних зазіхань. Замість того, щоб в мирі та злагоді довбати Америку, Європа розв‘язала дві Світові війни. Замість того, щоб завершити велику цивілізаційну місію Хрестових походів, порівняну хіба що з поширенням елліністичної культури Олександром Македонським, Європа решту Середньовіччя чубилась сама із собою.
Історія ЄС почалася, тільки-но Великобританія під тиском союзників відмовилась від своїх колоній. Гітлер, який мріяв побудувати для німців щось на кшталт Великої Британської Імперії запізнився. І саме за несвоєчасність його всі так ненавидять. Проте, коли закінчились імперії, почався Євросоюз.
Ані Берлин, ані Лондон, ані Париж не могли стати столицею – на це не погодились би інші. Тому за столицю обрали селище міського типу Брюссель. Аби росіяни не комплексували, ми теж маємо перенести «матір городов руських». Наприклад, у Тирасполь. Придністров‘я – наша Бельгія.
Наразі ані Україна, ані Білорусь не мають колоній. Російський народ – останній з нас, хто обтяжений цим тягарем. Зрозуміло, що полишати Кавказькі гори шкода, - в Росії живе надто багато українців, а ми завжди сентиментально ставились до земельки. Проте, якою б великою не була квартира коханки, коли повертаєшся в родину, доведеться з болем у серці віддавати ключі.
Епоха колоніальних завоювань скінчилася. Колонії стали нерентабельними. Як свідчить досвід Сполучених Штатів, для того, аби мати свої військові бази та свою валюту по всьому світі, необов‘язково платити пенсії аборигенам. Те, що Кремль досі намагається утримати свої колонії, всіляко задобрюючи місцевих князьків, це не традиційність. Це кондовість, дрімучість. І годі вже пропонувати скляні буси нам, українцям – ці фокуси давно не вражають! Для чого нам знижки – віддайте нам наші свердловини!
Саме ці питання мають обговорюватися на зустрічі президентів. Якщо Медведєв так сильно любить Україну, як він про це говорить, то оголосить про вихід Росії з Російської Федерації (як колись Єльцин оголосив про вихід РРФСР з Радянського Союзу) і припинить нарешті звати Москву «старшим братом».
І тоді все в нас буде добре.
blackboy
New Member
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Хотелось бы услышать комментарии товарища тигра, горлопанящего о сказочной жизни в росеянии, о огромном количестве рабочих мест и просто огромных зарплатах.
К слову: живут там родственники и никакой сказочной жизни, о которой вещает пуТВ небыло и нет. Люди еле сводят концы с концами.
Хотелось бы услышать комментарии товарища тигра, горлопанящего о сказочной жизни в росеянии, о огромном количестве рабочих мест и просто огромных зарплатах.
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Я б не сказав що так уж всі поголовно "ледь сводять". Звісно певний відсоток дуже бідних є, проте всі, кого я особисто знаю з РФ живуть значно краще ніж їх колеги в Україні.
Ті ж держслужбовці, які у нас отримують 900 грн. - в Росії мають в перерахунку 4000 грн.
Я б не сказав що так уж всі поголовно "ледь сводять". Звісно певний відсоток дуже бідних є, проте всі, кого я особисто знаю з РФ живуть значно краще ніж їх колеги в Україні.
Ті ж держслужбовці, які у нас отримують 900 грн. - в Росії мають в перерахунку 4000 грн.
blackboy
New Member
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
В даном случае город шахтеров. Большинство так или иначе работают в этой сфере. На многих висят кредиты по ипотеке. Зарабатывают они действительно мало и еле сводят концы с концами. Мне очень хорошо известно, что и как там есть
Интересно так же то, что на гос каналах это все умалчивают..
В даном случае город шахтеров. Большинство так или иначе работают в этой сфере. На многих висят кредиты по ипотеке. Зарабатывают они действительно мало и еле сводят концы с концами. Мне очень хорошо известно, что и как там есть
Интересно так же то, что на гос каналах это все умалчивают..
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
А навіщо порушувати мирний рожевий сон відданих путінців?
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Росіяни приступили до «зачищень» українців у Росії
Українська діаспора в Росії заявляє про політичний тиск на український культурний рух у РФ. «У Москві, Ніеншанці, Сургуті, Воронежі й Уфі почалося справжнє зачищення українського культурного руху», - говориться в заяві.
У документі, зокрема, згадують про «зачищення» Бібліотеки української літератури в Москві, переслідуванні її провідних працівників в 2006-2007 роках; закритті Українського освітнього центра в Москві при середній школі № 124 в 2008 році; а також оголошення персоною нон-ґрата активіста українського культурно-просвітнього руху в Росії, творця Бібліотеки української літератури в Москві Юрія Кононенка в 2009 році.
Також у заяві відзначається, що з 2009 року почалася тотальна перевірка міністерством юстиції РФ діяльності Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА), Об'єднання українців Росії (ОУР) з наступним призупиненням їхньої діяльності, а надалі це переросло в судове переслідування ФНКА й ОУР тою ж російською терористичною організацією «міністерство юстиції Росії» з метою ліквідації цих об'єднань українців у Росії, - передає Уніан.
Остання справа - про переслідування і ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії - у діаспорі називають показовим. Представники діаспори свідчать, що для того, щоб мати підстави для подачі позовної заяви про ліквідацію ФНКА, Мін'юст РФ у лютому виніс попередження організації, у якому також обвинуватив главу ОУР Валерія Семененко (він також є представником ФНКА в суді) в участі в засіданнях Української всесвітньої координаційної ради, Всесвітнього конгресу українців «з питань стану української нації».
«Лідери зазначених організацій (ФНКА, ОУР) виступають із позиції націоналізму і сепаратизму... Діяльність Семененко... спрямована на пропаганду переваги української нації», - цитуються в заяві документи рф-тербанды «мін'юст Росії».
У діаспорі підкреслюють, що українські культурно-просвітні й громадські організації Росії мають винятково культурно-освітній характер і їхні члени є люди із зовсім різними політичними поглядами й переконаннями, а то й взагалі без таких.
«Спроби «політичного зачищення» українського руху й українських організацій Росії дають підстави вважати, що всі слова представників російської влади про стратегічне партнерство Росії і України, а також про братерство російського й українського народів є лише ритуальною риторикою й не відповідають їхнім справжнім планам і намірам», - відзначається в Заяві Ради керівників українських громадських організацій Росії.
Росіяни приступили до «зачищень» українців у Росії
Українська діаспора в Росії заявляє про політичний тиск на український культурний рух у РФ. «У Москві, Ніеншанці, Сургуті, Воронежі й Уфі почалося справжнє зачищення українського культурного руху», - говориться в заяві.
У документі, зокрема, згадують про «зачищення» Бібліотеки української літератури в Москві, переслідуванні її провідних працівників в 2006-2007 роках; закритті Українського освітнього центра в Москві при середній школі № 124 в 2008 році; а також оголошення персоною нон-ґрата активіста українського культурно-просвітнього руху в Росії, творця Бібліотеки української літератури в Москві Юрія Кононенка в 2009 році.
Також у заяві відзначається, що з 2009 року почалася тотальна перевірка міністерством юстиції РФ діяльності Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА), Об'єднання українців Росії (ОУР) з наступним призупиненням їхньої діяльності, а надалі це переросло в судове переслідування ФНКА й ОУР тою ж російською терористичною організацією «міністерство юстиції Росії» з метою ліквідації цих об'єднань українців у Росії, - передає Уніан.
Остання справа - про переслідування і ліквідацію Федеральної національно-культурної автономії українців Росії - у діаспорі називають показовим. Представники діаспори свідчать, що для того, щоб мати підстави для подачі позовної заяви про ліквідацію ФНКА, Мін'юст РФ у лютому виніс попередження організації, у якому також обвинуватив главу ОУР Валерія Семененко (він також є представником ФНКА в суді) в участі в засіданнях Української всесвітньої координаційної ради, Всесвітнього конгресу українців «з питань стану української нації».
«Лідери зазначених організацій (ФНКА, ОУР) виступають із позиції націоналізму і сепаратизму... Діяльність Семененко... спрямована на пропаганду переваги української нації», - цитуються в заяві документи рф-тербанды «мін'юст Росії».
У діаспорі підкреслюють, що українські культурно-просвітні й громадські організації Росії мають винятково культурно-освітній характер і їхні члени є люди із зовсім різними політичними поглядами й переконаннями, а то й взагалі без таких.
«Спроби «політичного зачищення» українського руху й українських організацій Росії дають підстави вважати, що всі слова представників російської влади про стратегічне партнерство Росії і України, а також про братерство російського й українського народів є лише ритуальною риторикою й не відповідають їхнім справжнім планам і намірам», - відзначається в Заяві Ради керівників українських громадських організацій Росії.
Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Україна віддасть Росії частину Азовського моря
Україна, підписавши з Росією угоду про демаркацію сухопутної частини міждержавного кордону, розпочала останній етап формалізації кордонів між країнами. Водночас, Україна, найімовірніше, відмовиться від своєї вимоги - зберегти водний кордон в Азовському морі і Керченській протоці по лінії адміністративного розподілу між союзними республіками за часів СРСР. Упевненість в цьому висловила експерт з питань міжнародної безпеки Галина Яворська.
За її словами, питання демаркації сухопутного кордону (встановлення кордону на місцевості) і делімітації водного кордону (встановлення кордону на карті) дві країни завжди розглядали нерозривно. "Якщо є угода про демаркацію сухопутного кордону, значить, є домовленість і по делімітації водного кордону, - каже експерт. - А ця домовленість можлива тільки в одному випадку - якщо Україна відмовиться від свого головного козиря на переговорах: збереження кордону по лінії адміністративного поділу між республіками в Радянському Союзі".
Яворська підсумувала: якщо Росія погодилася на демаркацію, це означає, що Україна погодилася на російський варіант проходження кордону в Азовському морі і Керченській протоці, що змістить рубежі на захід, - ближче до України.
Про те, що сторони знайшли компроміс з питання делімітації водних кордонів, дав зрозуміти президент Віктор Янукович. "Розраховую, що найближчим часом ми вийдемо на ухвалення конкретних рішень і з питання делімітації суміжних морських просторів України і Росії", - сказав він, відкриваючи третє засідання українсько-російської міждержавної комісії.
Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко підтвердив, що проведення водного кордону в Азовському морі і Керченській протоці на основі адміністративного ділення між РРФСР і УРСР було ключовою вимогою України на всіх раундах переговорів двох держав. У такому разі приблизно 2/3 акваторії Азовського моря знаходилося б під юрисдикцією України, як і судноплавний Керч-Єнікальський канал Керченської протоки, що відкриває шлях до Азова. Натомість Київ був готовий йти на низку поступок з питань судноплавства (безкоштовне проходження російських судів через канал), екологічної безпеки, використання протоки оборонними відомствами тощо. Проте Росія повністю відкидає такий принцип ділення. "Російська Федерація не може погодитися з тим, щоб Україна контролювала канал", - констатує Огризко.
За словами експерта Галини Яворської, російська сторона наполягає, що законодавство СРСР не передбачало розмежування внутрішніх вод і, відповідно, адміністративний кордон по воді не проходив. Звідси пропозиція Кремля: провести кордон по так званій модифікованій серединній лінії. Ця лінія базується на основі рівного віддалення від берегів двох країн, але при цьому враховує острови, геологічні структури та інше. Для України це означає істотний зсув водного кордону з Росією на захід від лінії адміністративного ділення між колишніми союзними республіками. При цьому вододіл Азовського моря і Керченської протоки зміститься як по воді, так і по дну - це означає, що на користь Москви зміниться доступ країн до покладів нафти і газу.
Україна раніше займала жорстку позицію і відмовлялася на переговорах від самої можливості модифікувати серединну лінію. Проте після підписання угоди про демаркацію сухопутного кордону, на думку Яворськой, такий хід подій стає одним з найбільш вірогідних.
Україна віддасть Росії частину Азовського моря
Україна, підписавши з Росією угоду про демаркацію сухопутної частини міждержавного кордону, розпочала останній етап формалізації кордонів між країнами. Водночас, Україна, найімовірніше, відмовиться від своєї вимоги - зберегти водний кордон в Азовському морі і Керченській протоці по лінії адміністративного розподілу між союзними республіками за часів СРСР. Упевненість в цьому висловила експерт з питань міжнародної безпеки Галина Яворська.
За її словами, питання демаркації сухопутного кордону (встановлення кордону на місцевості) і делімітації водного кордону (встановлення кордону на карті) дві країни завжди розглядали нерозривно. "Якщо є угода про демаркацію сухопутного кордону, значить, є домовленість і по делімітації водного кордону, - каже експерт. - А ця домовленість можлива тільки в одному випадку - якщо Україна відмовиться від свого головного козиря на переговорах: збереження кордону по лінії адміністративного поділу між республіками в Радянському Союзі".
Яворська підсумувала: якщо Росія погодилася на демаркацію, це означає, що Україна погодилася на російський варіант проходження кордону в Азовському морі і Керченській протоці, що змістить рубежі на захід, - ближче до України.
Про те, що сторони знайшли компроміс з питання делімітації водних кордонів, дав зрозуміти президент Віктор Янукович. "Розраховую, що найближчим часом ми вийдемо на ухвалення конкретних рішень і з питання делімітації суміжних морських просторів України і Росії", - сказав він, відкриваючи третє засідання українсько-російської міждержавної комісії.
Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко підтвердив, що проведення водного кордону в Азовському морі і Керченській протоці на основі адміністративного ділення між РРФСР і УРСР було ключовою вимогою України на всіх раундах переговорів двох держав. У такому разі приблизно 2/3 акваторії Азовського моря знаходилося б під юрисдикцією України, як і судноплавний Керч-Єнікальський канал Керченської протоки, що відкриває шлях до Азова. Натомість Київ був готовий йти на низку поступок з питань судноплавства (безкоштовне проходження російських судів через канал), екологічної безпеки, використання протоки оборонними відомствами тощо. Проте Росія повністю відкидає такий принцип ділення. "Російська Федерація не може погодитися з тим, щоб Україна контролювала канал", - констатує Огризко.
За словами експерта Галини Яворської, російська сторона наполягає, що законодавство СРСР не передбачало розмежування внутрішніх вод і, відповідно, адміністративний кордон по воді не проходив. Звідси пропозиція Кремля: провести кордон по так званій модифікованій серединній лінії. Ця лінія базується на основі рівного віддалення від берегів двох країн, але при цьому враховує острови, геологічні структури та інше. Для України це означає істотний зсув водного кордону з Росією на захід від лінії адміністративного ділення між колишніми союзними республіками. При цьому вододіл Азовського моря і Керченської протоки зміститься як по воді, так і по дну - це означає, що на користь Москви зміниться доступ країн до покладів нафти і газу.
Україна раніше займала жорстку позицію і відмовлялася на переговорах від самої можливості модифікувати серединну лінію. Проте після підписання угоди про демаркацію сухопутного кордону, на думку Яворськой, такий хід подій стає одним з найбільш вірогідних.
hed1n.ru
стебанутый
Re: Відповідь: Російсько-Українськи відносини.
Кстати, Кононенко - гражданини Украины и заявлять «китайцы и негры намного ближе друг другу, чем украинцы и русские» иностранцу не очень то корректно.
=) В этой диаспоре членов 200 =)
Кстати, Кононенко - гражданини Украины и заявлять «китайцы и негры намного ближе друг другу, чем украинцы и русские» иностранцу не очень то корректно.