Z
ZverOK
Guest
Про колобка
Якось бабі дід сказав:
Я голодний як удав,
Хочу їсти, хочу пити,
Щось бадяж, бо буду бити.
Баба зразу очканулась,
Підірвалась, уїбнулась
Через час несе дідулі
Хавчік прямо у каструлі.
Облизався дідуган
Лисий чахлий уїбан
Відкриває казанок,
В казанкові колобок.
Що це, бабо, за хуйня?
Я не поняв ні хрена.
Кругле, з носом і вухами
З рилом, ротом і баньками.
Баба каже: “Це, Дідок,
Дуже вкісний колобок.
Хавай падло, не пизди,
І скоріше спать іди”
Тільки дід хотів вкусить
Чує матом хтось пиздить:
Хулі ти розкрив їбало
Чмо поморщене, хуйло.
Дід усрався з переляку,
Вмить закрив свою ротяку.
Колобок бігом стрибнув
І в ліси десь пиздонув.
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий звєрь.
Ой, пробачте, я збрехав
Зайчик – йобарь прискакав,
Каже: “Падло ти і чмо,
Кругле, печене дерьмо.
Зараз я тебе затопчу,
Потім сяду і подрочу”
Колобок немов здурів
Кажи: “Що ти охуїв?
Косоокий уїбан,
Тупорилий, блядь, баран?”
Заєць зразу замовчав
Яйця в жменю та й помчав,
Покотився в будяки,
Погубивши кізяки.
І попиздив наш кругляк
В центр лісу на п’ятак,
Де тусуються тварини
І нема ніде людини.
Котить, чує щось рипить
Лізе, кашляє, пердить.
Глянув – бєшений вовчара
Шкірить зуби – от сучара.
Каже: “Йобаний ти в рот
Хлібобулочний урод.
Щас захаваю тебе
І мене це не їбе”
Колобочок не злякався
Улибнувся, облизався
І почав грузить вовчару,
Тупорилу, бля, сучару.
Каже: “Я тебе зарию,
Положу в гроб і закрию.
Поняв, сіра ти собака
Геть, бо виїбу у сраку”
І поплентав десь у ліс
Сіре падло, дикий біс.
Далі валить колобок
За ліском уже гайок.
У гаю пташки співають
І дерева обсирають
Чує колоб незабаром
Потягнуло перегаром.
Це здоровий медведяра
Нализався, як сучара.
Каже: “Йди, шарко, сюди,
Бо получиш ти пизди.
Хватить, круглий, тормозить-
Мені треба закусить”.
“Не пішов би ти у сраку,
косолапий дибіляко” –
Отвічає колобок, -
“От’їбись, тупий мішок.
В мене настрою немає
І тебе грузить ламає.
Я вже вовка загрузив,
Хоч щоб тебе попустив?”
Міша каже: “Я поняв,
Я пішов” – і уїбав.
“Дуже добре, йди Мишко,
Бо напхну кілків в очко”.
Далі котиться як м’яч
Із муки солодкий квач.
Бачить: чухає ліса
На лобкові волоса.
Колобок розкрив їбало.
Щось було б , то щось би
Встало.
Він і справді здивувавсь
І в мурашник уїбавсь.
А лисиця на весь ліс
Гола бацає стриптиз.
Возбуждає на весь ліс
Псів, котів, тхорів і кіз.
І повівся колобок:
Очі вивалив, втикнув,
Тай до рижої катнув.
А вона його дибіла
Ухопила й замочила,
Об’їбала цю хлібину.
Рижа, хитра блядь, скотина.
Дуже сумно, я не спорю
Тяжко бути бокопором.
А смисл казочки такий:
Чи старий, чи молодий,
Чи у силі ти мужчина
Все одно - люба дівчина
Може башню задурить.
Об’їбать і зачмирить.
От таки вони сучари
Ці дівки, хуйові чмари!!!!!!!!
Якось бабі дід сказав:
Я голодний як удав,
Хочу їсти, хочу пити,
Щось бадяж, бо буду бити.
Баба зразу очканулась,
Підірвалась, уїбнулась
Через час несе дідулі
Хавчік прямо у каструлі.
Облизався дідуган
Лисий чахлий уїбан
Відкриває казанок,
В казанкові колобок.
Що це, бабо, за хуйня?
Я не поняв ні хрена.
Кругле, з носом і вухами
З рилом, ротом і баньками.
Баба каже: “Це, Дідок,
Дуже вкісний колобок.
Хавай падло, не пизди,
І скоріше спать іди”
Тільки дід хотів вкусить
Чує матом хтось пиздить:
Хулі ти розкрив їбало
Чмо поморщене, хуйло.
Дід усрався з переляку,
Вмить закрив свою ротяку.
Колобок бігом стрибнув
І в ліси десь пиздонув.
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий звєрь.
Ой, пробачте, я збрехав
Зайчик – йобарь прискакав,
Каже: “Падло ти і чмо,
Кругле, печене дерьмо.
Зараз я тебе затопчу,
Потім сяду і подрочу”
Колобок немов здурів
Кажи: “Що ти охуїв?
Косоокий уїбан,
Тупорилий, блядь, баран?”
Заєць зразу замовчав
Яйця в жменю та й помчав,
Покотився в будяки,
Погубивши кізяки.
І попиздив наш кругляк
В центр лісу на п’ятак,
Де тусуються тварини
І нема ніде людини.
Котить, чує щось рипить
Лізе, кашляє, пердить.
Глянув – бєшений вовчара
Шкірить зуби – от сучара.
Каже: “Йобаний ти в рот
Хлібобулочний урод.
Щас захаваю тебе
І мене це не їбе”
Колобочок не злякався
Улибнувся, облизався
І почав грузить вовчару,
Тупорилу, бля, сучару.
Каже: “Я тебе зарию,
Положу в гроб і закрию.
Поняв, сіра ти собака
Геть, бо виїбу у сраку”
І поплентав десь у ліс
Сіре падло, дикий біс.
Далі валить колобок
За ліском уже гайок.
У гаю пташки співають
І дерева обсирають
Чує колоб незабаром
Потягнуло перегаром.
Це здоровий медведяра
Нализався, як сучара.
Каже: “Йди, шарко, сюди,
Бо получиш ти пизди.
Хватить, круглий, тормозить-
Мені треба закусить”.
“Не пішов би ти у сраку,
косолапий дибіляко” –
Отвічає колобок, -
“От’їбись, тупий мішок.
В мене настрою немає
І тебе грузить ламає.
Я вже вовка загрузив,
Хоч щоб тебе попустив?”
Міша каже: “Я поняв,
Я пішов” – і уїбав.
“Дуже добре, йди Мишко,
Бо напхну кілків в очко”.
Далі котиться як м’яч
Із муки солодкий квач.
Бачить: чухає ліса
На лобкові волоса.
Колобок розкрив їбало.
Щось було б , то щось би
Встало.
Він і справді здивувавсь
І в мурашник уїбавсь.
А лисиця на весь ліс
Гола бацає стриптиз.
Возбуждає на весь ліс
Псів, котів, тхорів і кіз.
І повівся колобок:
Очі вивалив, втикнув,
Тай до рижої катнув.
А вона його дибіла
Ухопила й замочила,
Об’їбала цю хлібину.
Рижа, хитра блядь, скотина.
Дуже сумно, я не спорю
Тяжко бути бокопором.
А смисл казочки такий:
Чи старий, чи молодий,
Чи у силі ти мужчина
Все одно - люба дівчина
Може башню задурить.
Об’їбать і зачмирить.
От таки вони сучари
Ці дівки, хуйові чмари!!!!!!!!
opcornsm 