You must be registered for see links
18 мая 2022
В останні тижні ситуація в Україні стала нагадувати постапокаліптичний світ із кінотрилогії «Божевільний Макс», де головною валютою був «живильний сік» — бензин. Внаслідок атак російських окупантів на українські нафтобази та розбомблений Кременчуцький НПЗ, а також зупинку імпорту палива з рф та Білорусі, у країні виник відчутний дефіцит пального. Цим моментально скористалися заправні мережі та ділки різних мастей, які стали практикувати схеми реалізації бензину та ДП за захмарними цінами. Хто і як наживається на паливній спразі українців і чи можна щось із цим зробити – з’ясовував
You must be registered for see links
.
«Схематоз» на АЗС
Спочатку боротися із високими цінами на паливо уряд вирішив держрегулюванням. Мінекономіки 5 травня встановило гранично допустимі роздрібні ціни на пальне: 37,69 гривні за літр бензину та 42,63 гривні за літр дизеля. Для преміальних марок продавці можуть встановлювати надбавку 5%, отже, ціни не повинні перевищувати 39,57 гривні для бензину А-95 і 44,76 гривні для дизельного палива.
Проте насправді урядових цін ніхто не дотримувався, продаючи бензин від 60 до 80 гривень за літр та дизель по 70–80 гривень. При цьому окремі АЗС навіть не писали на інформаційних стелах вартість пального.
Крім того, за повідомленнями автомобілістів, деякі заправки використовують відверто шахрайські схеми.
«Траса Київ – Харків, Пирятинський район, село Вікторія. На АЗС продають бензин А-95 по 60 гривень. Після заправки на 10 літрів попросив надати чек, який був пробитий по РРО та захований під стіл. Оператор казав, що вони не видають чеки, але після кількох доводів чек все ж таки опинився у мене. У чеку було 395 гривень за 10 літрів замість 600 гривень, які я заплатив насправді. Звичайно, різницю в 205 гривень мені повернули, але скільки таких як я, хто не купився на цей обман? Була викликана поліція і написана заява», — повідомляє користувач у столичному пабліку «Солом’янські автомобілісти».
Така нехитра схема вигадана заправниками для того, щоб класти різницю між встановленою урядом ціною та реальною вартістю палива собі у кишеню.
Ця схема має варіації.
«Щоб хоч якось заправитися, скачав додаток партнера та купив там 50 літрів пального по 75 гривень. Залив бак та прошу чек для звіту на роботу. У чеку літр по 44 гривні. Прошу видати чек там, де по 75 гривень за літр. Оператор каже, що мені потрібно просити чек у того, де я купував паливо, а у них ціна по 44 гривні за літр. Добре, прошу заправити мені ще раз по 44 гривні. Оператор відповідає, що у них немає пального по 44 гривні» – скаржиться користувач Богдан Животіков.
Втім 75 гривень за літр — це ще відносно гуманно. На сайтах безкоштовних оголошень можна знайти пропозиції щодо продажу пального з рук по 100 гривень. А якщо замовляти у ділків доставку, це обійдеться ще по 10 гривень за кілометр.
Щоправда, самі автомобілісти запевняють, що купувати бензин та ДП з рук — справа ризикована. Адже його можуть «бодяжити» зі спиртом.
Також у соцмережах водії скаржаться на ще один схематоз АЗС, коли з «пістолета» заправної колонки ллється не пальне, а повітря.
«Зараз у багатьох АЗС є фішка по недоливу. Машина частенько не бачить зовсім заправку. Вже двічі так було. Спочатку думав, що якийсь глюк в авто», — скаржиться користувач Сергій Цимбал.
Заправити таким чином прозору каністру не вийде (відсутність 3–4 літрів у невеликій каністрі відразу помітно), але скроїти пару літрів у баку – будь ласка.
До речі, щодо каністр. Вони також злетіли у ціні: на маркетплейсах за металеву каністру на 20 літрів продавці просять від 1500 до 3000 гривень. Порожню, звісно.
Втім, не святі й самі водії, яким за умов паливного дефіциту доводиться викручуватися для того, щоб у сутичці з іншими автомобілістами здобути дорогоцінні літри.
«Відпускають не більше 20 літрів на авто, але є варіанти. Можна купити бензин через додаток АЗС, наприклад, літрів 60. Під’їжджаєте до колонки, вибираєте в додатку, де ви знаходитесь і яку колонку маєте намір використовувати, вставляєте «пістолет» у бак, додаток вам напише, що доступно не більше 20 літрів. Заправляєте ці 20 літрів, повертаєте «пістолет» на колонку, в додатку буде зазначено, що заправка закінчена. А потім виконуєте цю операцію вдруге і втретє. Таким чином можна залити 60 літрів за раз. Щоправда, деякі водії у черзі вас матюкатимуть, але, чесно кажучи, так робить багато хто», — розповіла «Апострофу» столична автомобілістка Яна.
Бізнес касти
На тлі бардаку на ринку палива в країні з’явилися нові види кустарного бізнесу.
Наприклад, «постою за вас у черзі». У соцмережах та на сайтах безкоштовних оголошень можна зустріти безліч пропозицій від приватних осіб, які готові провести час у черзі за бензином чи дизелем замість самого водія, якому реально потрібно заправити авто. Послуга дуже актуальна, адже на деяких заправках водіям доводиться проводити в чергах від 3 до 6 годин.
«Черга на мережній заправці висмоктує бензовоз за 6 годин. Це ненормальний попит. Раніше бензовоз, залежно від розташування заправки, приїжджав раз на тиждень або раз у 2-3 дні. Але за 6 годин… Такого ще не було», — пояснює «Апострофу» аналітик UPECO Олександр Сіренко.
За свою допомогу «стоюни» просять від 150 до 300 гривень за годину, або 1000 гривень за виконану роботу без урахування часу у черзі.
Крім «стоюнів» біля АЗС можна зустріти представників касти «несунів». Ці люди пропонують водіям у черзі вже куплений бензин у каністрах, за ціною на 20-30% дорожчою, ніж на самій заправці.
Але якщо «стоюни» і «несуни» хоч і ведуть специфічний бізнес, але, принаймні, відпрацьовують свої послуги, то мати справу з продавцями талонів на бензин, яких у мережі розвелося безліч – та ще лотерея.
Відносно надійною угодою, у випадку з такими ділками, буде передача паперових талонів з рук в руки. Ціна не кабмінівська – 55–70 гривень за літр А-95. Але в мережі примудряються торгувати електронними талонами з обмеженим терміном придатності і навіть фотографіями талонів для подальшого пред’явлення на заправці.
Що робити
Чи є надія навести хоч якийсь порядок із цінами на ринку бензину і ДП, щоб у схематозі не було сенсу?
Так, 8 травня уряд доручив Держпродспоживслужбі завітати з перевірками до несумлінних роздрібних продавців. У відомстві «Апострофу» повідомили, що розпочали 52 такі позапланові перевірки і навіть уже встигли скласти акти та накласти штрафи.
Втім, за словами експертів, просто кошмарити роздріб – справі не допоможе. Адже насправді пальне є у країні.
«Імпорт збільшується. У травні вже завезли на 20% більше дизпалива, ніж у квітні та на 42% більше бензину. Зрідженого газу привезли вдвічі більше, ніж у квітні», — запевняє Сіренко.
То чому ж не падає ціна? За словами Сіренка, вся справа в політиці роботи імпортерів.
«Зараз імпортери пального з європейського напрямку отримують великий прибуток в оптовому сегменті. І вони все менше уваги приділяють ретейлу. Продавати оптом набагато ефективніше: заробіток більший і там подвійний попит. На першому рівні це звичайний попит серед промислових споживачів: аграрні ринки, «Укрзалізниця» , металургія. На другому рівні попиту – роздрібні оператори, які не мають можливості виїжджати за кордон за пальним, і вони шукають можливості на внутрішньому ринку, їм оптом продають по 70, а вони перепродають по 75. Зараз маржа в Україні при реалізації пального в оптовому сегменті перевищує 500 доларів на тонні. Раніше заробити 20 доларів на тонні було щастям», — зазначив Сіренко.
В уряді розуміють, що треба вплинути на імпортерів. Для цих цілей прем’єр-міністр Денис Шмигаль 17 травня провів онлайн-зустріч з представниками паливного бізнесу і навіть пригрозив їм реакцією «відповідно до воєнного часу», якщо ті зловживатимуть цінами на ринку. У той же час уряд все ж таки скасував держрегулювання цін, але зберіг граничну межу ціни на бензин: 52 гривні за літр і 58 гривень за літр ДП.
«Пожежа» на мережах АЗС якраз і є причиною ажіотажних додаткових десятків гривень на літрі в опті. Одне тягне інше. Щоб загасити «пожежу», потрібно просто, щоб усі оператори одночасно розвезли пальне по заправках. Потрібен паливний карантин: закрити країну на 3–5 днів, щоб усі сиділи вдома та не їздили, окрім транспорту критичної інфраструктури, а за цей час розвести пальне по роздрібних точках. Люди вийдуть із карантину, побачать, що на всіх заправках є пальне та ажіотаж упаде», — резюмував Олександр Сіренко.