Відповідь: ВО "Свобода"
Чому Європа обирає націоналістів?
Олег Тягнибок з депутатами Європарламенту
10 квітня 2009
24-25 березня 2009 року лідер "Свободи" Олег Тягнибок на запрошення французьких націоналістів побував у Франції, у місті Страсбурзі, де зустрівся зі своїми європейськими колегами – представниками правих партій Європи. Зокрема з керівниками Національного Фронту Франції, правими депутатами Європарламенту від Австрії, Болгарії, Голландії, та Італії, які цими днями саме прибули до Страсбурга на засідання сесії Європарламенту.
– Олеже, отже – що було топ-темою спілкування з європейськими друзями?
– Свіжі вітри над Європою. Той факт, що останнім часом симпатії європейських виборців дуже змінилися. Цивілізований світ все впевненіше звертається до національних цінностей. Європа обирає націоналістів. Лише декотрі факти. Наприкінці вересня минулого року австрійські національні праві партії – Альянс за майбутнє Австрії та Австрійська Партія Свободи – отримали найбільше голосів на позачергових виборах до австрійського парламенту, набравши разом майже 30 відсотків. Вже цього року, у березні, австрійські націоналісти перемогли на регіональних виборах у провінції Каринтія: Альянс за майбутнє Австрії отримав 45% голосів, а Австрійська Партія Свободи – близько 13 %. Одразу після них, 26 березня, твердинею вже українських націоналістів – Всеукраїнського об’єднання "Свобода" – стало Тернопілля.
– У Франції, знаю, Ви зустрілися насамперед із французькими патріотами – Президентом Національного фронту Франції Жаном-Марі Ле Пеном та з його заступником, відомим європейським політиком-націоналістом Бруно Голнішем. Чи вони вже знали про перемогу "Свободи" на Тернопіллі?
– Розмова, власне, й почалася з того, що мене і моїх побратимів вітали з першою вагомою перемогою. Я навіть здивувався, як добре французькі патріоти обізнані з подіями політичного життя України. Вони дуже тішилися успіхами "Свободи" і казали, що перемога націоналістів на Тернопільських виборах – запорука того, що українські націоналісти увійдуть до наступної Верховної Ради. Наші французькі друзі зацікавилися, коли саме в Україні можуть відбутися вибори до Парламенту – себто, коли слід очікувати перемоги "Свободи". Водночас вони запевняли, що раді співпрацювати з нами й сьогодні, незважаючи на те, що Україна наразі не в Євросоюзі, а "Свобода" – поки не в Парламенті. Бо усіх нас, представників правих сил, єднає однакова мета – захист національних цінностей своїх країн.
- З якою політичною силою у своїй країні борються французькі націоналісти?
- З космополітами усіх мастей. У Франції це, передусім, – соціалісти, які відомі своїми популістськими гаслами. Французькі соціалісти, пояснював Ле Пен, – люблять красиво говорити, але не спроможні вирішити проблем, перед якими постала французька нація. Ці проблеми можливо подолати, лише звернувшись до першопричин, до природних процесів життя, як то роблять націоналісти.
- Чи досі у Франції найгострішою проблемою є засилля іммігрантів?
- Неконтрольоване зростання іммігрантів у Франції, особливо з країн Африки та Азії, – одна з найболючіших тем французьких патріотів. Приїхавши до Франції, чужинці не мають ні найменшого бажання інтеґруватися в суспільство, яке їх гостинно прийняло. Вони залюбки користуються чималими соціальними пільгами, якими щедро наділяє їх ліберально-соціалістична влада в погоні за голосами цього електорату. Натомість, переселенці просто зневажають закони країни та узвичаєні норми життя народу, який століттями будував цю країну. Увесь світ мав нагоду спостерігати за тою хвилею погромів і безчинств, що прокотилася Парижем та іншими містами Франції, де частка прибульців досягла критичної межі.
…З кожним днем іммігрантів у Франції стає все більше, а французів – все менше. Кожен іммігрант може привезти до Франції свою родину, а та родина – родину своєї родини. Всі вкупі вони нав’язують гостинному французькому суспільству свою волю. Жан Марі Ле Пен каже, що Франція вже майже не схожа на Францію часів Де Голля – це зовсім інша країна, яка різниться від тієї, узвичаєної, навіть ззовні.
Ось це і є повчальний приклад безглуздості космополітичних теорій. Неможливо нараз зігнати під один дах представників різних народів, штучно зліпити з них якусь "політичну націю" і змусити дружно будувати новітню Вавилонську вежу. Навіть у такій потужній і економічно благополучній державі, як Франція. Неможливо, принаймні без шкоди для корінного народу.
- Чому це стало можливо, що іммігранти так масово в’їжджають до Франції?
- Причина – надмірно ліберальне законодавство, що передбачає суттєві преференції для осіб, котрі звертаються за допомогою до французького суспільства. Націоналісти намагаються змінити це законодавство. Вони вже навіть змусили Президента Франції Ніколя Саркозі говорити про те, що Франція занадто мала країна, аби прийняти бідних людей з цілого світу. Праві сили домоглися, що іммігранта, який прибув до Франції літаком і в якого документи у проблемному стані, – можна тим самим літаком відправити назад додому. Раніше цього не можна було робити – іммігрант сходив з літака і потрапляв у теплі обійми французької демократії. Його мали забезпечити житлом, обігріти, нагодувати.
Досвід французьких націоналістів у боротьбі з неконтрольованою імміграцією дуже важливий для України. Адже невдовзі і ми постанемо перед схожою проблемою – іммігранти стали загрозою в багатьох східних регіонах України. Проблема лавиною рухається на Захід.
- Чи переймаються націоналісти європейських країн соціальними проблемами, як от підвищення рівня життя, захищеність соціально вразливих категорій населення тощо?
- Оскільки на Європу насунулася криза (яка, зауважу, значно менша ніж в Україні) – для тамтешніх націоналістів соціальні проблеми – питання номер один. Ле Пен вважає причиною кризи в Європі те, що країни – члени Євросоюзу – втратили контроль над соціальними та економічними процесами, які в них відбуваються. Адже вони, відомо, не можуть самостійно ухвалювати потрібні закони, а мають узгоджувати їх з директивами Європейського Союзу. Директивами, які не враховують національні особливості країн. Ле Пен і його політична сила не приймають Євросоюз таким, яким він є сьогодні – насамперед через надмірну бюрократизм. Об’єднання Європи, що існувало до 90-их років минулого століття, каже Ле Пен, було природнішим, бо країни мали своє військо, свою валюту, контролювали свої кордони. Європейські націоналісти переконують суспільство, що аби вийти з кризи, країни Євросоюзу мають повернути собі національні валюти, запровадити паспортний і митний режим на кордонах. До слова, того дня, коли ми мали зустрічі, французькі націоналісти вирушали контролювати кордон з Німеччиною. На період саміту великої 20-ки, з кінця березня до кінця квітня, французька влада, на вимогу правих сил запровадили по всьому кордону Франції паспортний режим.
- Коли європейські націоналісти говорять про втрату національної ідентичності у країнах Європи – що вони мають на увазі? Як цей процес відбувається?
- Розмивання національної самобутності в країнах Євросоюзу відбувається через різні чинники. Наприклад, засоби інформації –це, переважно, величезні газети чи телеканали, такі собі медійні монстри – нині висвітлюють не природні для кожного француза, італійця, болгарина, чи іншого європейця, проблеми, не сторінки рідної історії чи культури, а проблеми, які можуть бути цікаві тільки в контексті європейського співіснування. Необхідність протидіяти стиранню національних особливостей об’єднала європейських патріотів до спільної депутатської фракції Європарламенту – фракції "Самобутність, традиція, суверенітет".
- Ви мали й інші зустрічі у Страсбургу…
- Так. З депутатами Європарламенту від Болгарської націоналістичної партії „Атака", Фламандського народного Союзу, Австрійської Партії Свободи, правих партій Італії „Нова сила" та „Трикольор". Нам є про що поговорити – Європейські націоналісти жваво цікавляться Україною. Саме болгарська "Атака", для прикладу, стала єдиною силою у своїй країні, яка підтримувала Україну в газовому конфлікті цієї зими. Саме французькі націоналісти доклали чимало зусиль для визнання штучного голоду в Україні 1932-1933 рр. і щоб Європейський парламент вшанував жертв геноциду. Бруно Голніш – заступник голови Національного фронту Франції – став автором резолюції Європарламенту щодо визнання факту Голодомору в Україні.
- Якою бачить Європу Всеукраїнське об’єднання "Свобода"?
- Як і всі європейські націоналісти, ми орієнтуємося на Європу вільних націй з природнім економічним та культурним обміном, позбавлену бюрократичних пут нинішнього промосковського Брюсселя.
Між націоналістами, природно, буває багато розходжень. Адже кожен націоналізм, на відміну від неприродних універсалістських ідеологій, дбає передусім про інтерес своєї нації, своєї країни. Проте, є визначальна точка, на якій усі націоналісти Європи одностайно сходяться. Ми бачимо майбутнє не сірим полем одноманітної генетично модифікованої культури, де якісь інтернаціональні "мічурінці" коситимуть бариші. Ми хочемо залишити нащадкам барвистий квітник Європи. І в ньому квіти всіх національних кольорів мають право на своє, Богом дане місце під сонцем.
