ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
15:15 09.10.19 Фото
Автор:
Кирилл Данильченко
Разведение войск и ветераны
Сейчас люди в Золотом-4 грозят лечь под траки родной армии, чтобы она не уходила. А добровольцы Национального корпуса объявили акцию «Последний блокпост» и готовы защищать жителей Золотого. Два десятка человек со своим личным оружием разместились в домах местных жителей и заявили, что никуда не уйдут.

Добровольцы УДА, ДУК и других парамилитарных формирований поддержали побратимов и готовы выставить несколько сотен человек. Сейчас в СМИ идет активная кампания, мол, раз вы против разведения – значит, за вечную войну. Так вот – все, как всегда, немножко сложнее. Возможно, эта информация покажется тяжелой для понимания гражданским и возмутительной тем, кто думает телевизором. Но дела обстоят именно так.

Война приняла позиционную фазу уже достаточно давно всего лишь по одной простой причине. Стороны не могут нанести друг другу поражения. На севере Донец, достаточно глубокий и заболоченный. На юге Кальмиус – там высоты и минные поля. В центре фронта достаточно плотная застройка – поселки переходят в городки, те в пригороды крупных городов. За годы противостояния пристреляна каждая кочка, создана инженерная полоса обеспечения. Пробовали уже наступать у Марьинки, «Алмазов», «промки», Желобка, на Бахмутке – даже ввод в дело пары батальонов не гарантирует успеха.

Потери тяжелые – с убитыми, ранеными, обмороженными почти всегда больше сотни человек. Продвижение более чем скромное : лесополоса, хутора, 500 метров нейтралки. Минная обстановка тяжелая – регулярные подрывы, в том числе на своих минах с обеих сторон. Насыпали мин дистанционно, наставили в 2014-2015 годах без карт минирования, хаотично ставили в серой зоне диверсанты и саперы с обеих сторон. Во время обострения поражаются критические объекты инфраструктуры : ЛЭП, электростанции, коксохимический завод, водопровод. Стороны не стесняются применить при случае ни «Ураганы», ни «Смерчи».

Опять же – дойдут «корпуса» до Днепра или ВСУ овладеет Новоазовском, ситуация не изменится. Российские власти, разводя руками, что их войск там нет, будут давать отмашку стрелять орудиями через границу, может, в этот раз и авиацию поднимут. У нас снова начнутся мобилизации и призыв резерва в случае любых тяжелых неудач. Тот же пат. Ибо причина войны никуда не делась. Все экономические и политические предпосылки для нее сохраняются. Транзит газа в Европу и политическое блокирование обходных Украину маршрутов. Попытки легализации аннексии Крыма и снятия санкций с РФ. Превращение Украины в Финляндию Восточной Европы, чтобы вне защиты НАТО можно было продолжать есть ее по частям. Поэтому продолжается конфликт на истощение. Нельзя просто отойти и оказаться в домике – невозможно на театре военных действий в четыре с половиной сотни километров. Все фантазии про стену и ров с крокодилами – это чушь. На стенах и башнях должны находиться люди, как находятся в Турции и Израиле. И они будут гибнуть там, как гибнут турки и израильтяне.

Возле нашей границы постоянно стоят 6-7 батальонных групп Российской Федерации – дежурят на случай, если мы решим повторить лето 2014 года. Это подтверждается средствами объективного контроля и стратегическими беспилотниками США. Основные силы «корпусов» расположены там же, в приграничье, или в глубокой застройке посреди городских агломераций – вне зоны действия наших тяжелых орудий и беспилотных аппаратов. Непосредственно на линии боевого соприкосновения – тонкая линия секретов, постов, наблюдательных пунктов и опорных точек уровня взвод-рота. Будет попытка прорыва – из глубины ее остановят основные части «корпусов» и эти российские «пожарные» батальонные группы. На этих постах несут службу не только местные, которых наши ССО, корпусная и бригадная разведка треплют достаточно сильно – тут и «Донбасс» который брал пленных, разгромив гарнизон, и «Дерзкий», и регулярные языки, и 8 человек из «девятки».

Замечена 22-я бригада СПН ГРУ – мальчик по фамилии Агеев, попал к нам плен, недавно поменяли на Сенцова и моряков. Третья бригада СПН ГРУ – мальчики по фамилии Ерофеев и Александров, которых поменяли на Савченко. Катаются снайпера на деплоймент – в ВСУ значительная часть потерь характерные попадания в снайперских калибрах. Брали пленных и есть фото нахождения в Украине минимум пяти бригад СПН. Видео, как гоняют минометчики «Азова» в составе 30-ки российскую станцию «Житель», можно посмотреть на «Ютубе». Остатки ракет от «Тора» и «Панциря» тоже. Россия продолжает агрессию в Украину – я мог бы написать сейчас номера полтора десятка частей, в которых зафиксированы потери, есть фото или видео характерной для россиян техники. Но в курсе, что это скучно – все эти «Мсты-Б» в 291 артиллерийской бригаде и бригаде ГРУ из Тольятти. Просто знайте как факт – тот, кто в 2019 отрицает участие РФ в войне на востоке Украины, или дурак, или враг, или мозг ему сожрала российская пропаганда. Другого объяснения нет.

Закончить войну в Украине достаточно просто. Так закончилась война в Афганистане или первая война в Чечне. Руководство страны, которая начала войну, приняло решение, что продолжение агрессии не приносит никаких бонусов, и за считанные недели вывело все свои войска с территории конфликта. Но в Украине, где люди хотят низких тарифов и мира любой ценой, а спустя шесть лет агрессии голосуют за оппозиционный блок, у агрессора сохраняется заблуждение, что еще не все потеряно. Плюс россияне просто не могут отступить. Потому что если санкциями можно вытолкнуть РФ из Украины, значит, можно и из Сирии, и из Приднестровья, и из Грузии. В Москве будут жрать землю, но не пойдут на это. Поэтому Кремль не гарантирует отвод и гарантирует регулярные обстрелы во время отведения.

Разведение у КППВ Золотое и Луганское – вполне понятно. В местах прохода тысяч людей желательно было бы отодвинуть дуг от друга передовые огневые точки, расширить КПВВ и пустить автобусы. Пусть смотрят, чем Украина отличается от «процветающих республик». В Петровском все неоднозначно – там уже разводили год назад до высот, потом вернулись на исходные. Потому что гарантировать, что снайпера 22-й бригады ГРУ не зайдут охотиться в серую зону, не может ни один политик в мире. Вполне понятно и возмущение отводом местных. Фермерские поля засеяны минами. Перерабатывающие цехи мертвы. Рыбные хозяйства превратились в болото. Время идет, ЕСВ им платить не из чего, вкладывать деньги в бизнес у линии соприкосновения никто не будет. Люди с минимальной пенсией и без будущего, которые живут с натурального хозяйства – банальные яйца, молоко, овощи, да магазинчик, в котором основная выручка с солдат на окрестных постах. Естественно, местные будут ложиться под траки армии – они не хотят ездить за колбасой через линию соприкосновения и жить в бандитской не признанной никем «республике».

И можно бесконечно говорить, что добровольцы пиарятся и это селфи войск, которые хотят сорвать разведение. Но они, а не вы поехали в 2014 году с охотничьими ружьями останавливать «русский мир» – попробуйте помешать им сделать это снова. Может, это и информационная акция. Но есть один нюанс. Даже капитуляция правительства не освобождает граждан от сопротивления агрессору. Недавно в Швеции готовились брошюры для резервистов, и там было написано большими красными буквами: «Если поступит приказ сложить оружие, не исполняйте его. Мы никогда не сдадимся». Не будет сражаться армия – будут сражаться боевые крылья политических партий. Будет сражаться народ – не все ваши соседи любители комедий и ходячие желудки. Будут взрываться мосты и гибнуть коллаборанты. Будут дергать в адресах предателей. Мир очень хрупкая вещь. Его легко разрушить и очень тяжело добиться. Если власть внятно не объяснит, кто может гарантировать стерильность серой зоны после разведения от российских специальных войск и диверсантов, протесты будут нарастать, и вопрос не в политической борьбе внутри страны. А в том, что рядом с нами живут десятки тысяч людей, которые оставили на войне своих близких, здоровье и которым не все равно, чем она завершится. И они могут чуть больше, чем те, кто хочет низких тарифов.
 

Loner

Well-Known Member
Про першу лобову танкову атаку і про «дорогу життя» до Донецького аеропорту – розповідає командир БМП Сергій Кирик
09 жовтня 2019, 10:00


You must be registered for see images

Сергій Кирик (в центрі) із побратимами у зоні АТО. Донбас, літо 2014 року


Командир відділення, командир БМП-2 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Сергій Кирик возив по «дорозі життя» все необхідне «кіборгам» під обстрілами у Донецький аеропорт. Він ненавидить війну і досі не розуміє як вижив. Найстрашнішим із пережитого, каже, є загибель побратимів. Радіо Свобода давно просило Сергія Кирика розповісти про «його війну».
– Коли мені сусідка сказала, що мене розшукує військкомат, я вже внутрішньо був готовий до того, щоб іти. На початку квітня 2014-го я потрапив у 93-ю окрему механізовану бригаду, у 6-у роту піхоти (тоді Харківська ОМБр, а тепер 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр», формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України – ред.).
Техніка була в жахливому стані. Ми були вимушені ремонтувати все за свій кошт. Радіостанції, генератор, інструмент, форму і ще багато всякого – я сам привіз із дому.
– Коли ви зайшли у так звану «зону АТО»?
– Це було 2 травня 2014 року.
Я із побратимами заступив на охорону блокпосту №10 під Новоселівкою Донецької області.
Тоді до нас приїздили з листом від Пушиліна – агітували перейти на їхню сторону. Ще пропонували їм продати зброю.
You must be registered for see images

Таким «документом» українським солдатам пропонували перейти на бік «ДНР». Травень 2014 року. Донбас

А в ніч на 4 липня – нас атакували. Це була перша лобова танкова атака російських гібридних сил на блокпост ЗСУ. Окрім танків, по нас стріляли з кулеметів.
You must be registered for see images

Танки російських гібридних сил. Донецька область

Проти нас також застосували артилерію.
Для відбиття цієї атаки нам також довелося застосувати важку артилерію, а саме САУ і БМ-21 «Град».
Як я тоді бігав разом із побратимами в чистому полі і у мене не влучила жодна куля – досі не розумію!
Я заповз в очерет, а мій товариш ледь не кинув у мене гранату Ф1, бо подумав, що то сепаратисти. Це все долі секунди і везіння.

You must be registered for see images

Українські солдати застосовують артилерію. Літо 2014 року

Кожного разу, коли я згадую цей день – 4 липня 2014 року – мене просто розриває на частини.
У цьому бою загинуло сім моїх побратимів разом із командиром, ще семеро отримали тяжкі поранення. І це за півтори години бою!
You must be registered for see images

Спалена техніка 93-ї бригади внаслідок танкової атаки на блокпост №10 під Новоселівкою. Донбас, Україна. 4 липня 2014 року.

Коли ми зібрали тіла хлопців – я мусив підписати кожне з них. А в цей час у їхніх кишенях «розривалися» телефони!
У той момент так ніхто і не наважився взяти телефон і сказати, що їхнього сина, батька, чоловіка вже немає серед живих.
You must be registered for see images

Сергій Кирик «підписує» тіла побратимів. Після танкової атаки російських гібридних сил. Донбас. 4 липня 2014 року.

Це так тяжко, відповідати на дзвінки, коли дзвонять рідні тих, хто загинув і питають… А що ти можеш сказати?!
А потім ще дуже образливо і важко було, коли подзвонив тяжко поранений В’ячеслав Опашко, він у Дніпропетровському шпиталі лежав, і каже, що вся лікарня «шушукається», що блокпост «розбили, бо усі п’яні були».
You must be registered for see images

Спалена техніка 93-ї бригади внаслідок танкової атаки на блокпост №10 під Новоселівкою. Донбас, Україна. 4 липня 2014 року.

І Таня Мамадалієва, дружина загиблого командира, дзвонить зі сльозами: «Тільки скажи правду… бо мені тут кажуть, що мій чоловік п’яний валявся в БМП».
You must be registered for see images

Спалені позиції 93-ї бригади внаслідок танкової атаки на блокпост №10 під Новоселівкою. Донбас, Україна. 4 липня 2014 року.

Потім – похорони (4 липня 2014 року біля села Новоселівка, під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост ЗСУ, загинули підполковник Мамадалієв, старший солдат Рущак, старший солдат Крилов, старший солдат Заїка, старший солдат Шевченко, старший солдат Савенков, старший солдат Чабанов – ред.).
Десь 12 липня я повернувся після похоронів побратимів назад у зону бойових дій – до своєї частини 93 ОМБР 2 БТГР. А далі вже були Піски і Донецький аеропорт.
– Ви добровільно зголосилися їздити у ДАП?
– Так. Підійшов до мене мій старшина – старший прапорщик Олег Лемішко (він кадровий військовий) і каже: «Сєрий, поїхали в аеропорт. Змотаємся до Кірюхи (Кирило Недря, заступник командира 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 93-ї ОМБР – ред.), відвеземо БК (боєкомплект – ред), воду … Я сказав: «Давай, поїдемо. Тільки зачекай трохи – я зберу трохи чогось смачненького для хлопців».
Збираю я «смачненьке», а сам думаю: «Нащо я погодився?!». Але відмовитися я вже не зміг – «дороги назад не було».
Тож, обвішали ми усю кабіну КАМАЗа бронежилетами і поїхали. З мене ще, як я тягнув у кабіну боєкомплект, сміявся товариш. «Ти – каже – як Рембо обвішався!», а я йому відповів, що «БК в одне місце не тисне».
Коротше кажучи, так я почав їздити у ДАП, возив все необхідне, боєкомплект, пальне, супроводжував «конвої». А ще моя місія була – бути «зв’язковим» між волонтерами і аеропортом – доправляти туди такі цінні речі, як приціли, прибори нічного бачення і тому подібне.
Це був серпень-вересень, коли наш 2 БТГР там знаходився. У перших числах жовтня наші підрозділи вийшли на ротацію.
А коли Ви отримали важкі контузії?
– Був бій під Жабуньками 18 січня 2015 року. Тоді, під Донецьким аеропортом ми потрапили в оточення бандформування – так званого батальйону «Восток».
Часто згадую, що я тоді ледь не застрелив свого побратима. Бій ми вели на відстані 30-50 метрів, а форма тоді – що у противника, що у нас – була одного кольору. Теж долі секунди зіграли свою роль.
Я весь час себе питаю: якби я тоді застрілив свого товариша, як би я із цим жив?!
Тоді вони нас оточили і перевага була на їхньому боці. Але, дякувати Богу, більшість наших хлопців уже психологічно і фізично були загартовані у боях: хтось у ДАПі був, хтось брав участь у боях за Авдіївку, хтось – за Піски.
І коли ворог запропонував нам здатися, то один із наших їм у відповідь крикнув – «русские не сдаются». Наші регочуть, кажуть: «Ти, тундра! Так нам же росіяни і пропонують здатися». А він так із посмішкою усіх обвів поглядом і повторив українською: «Руські не здаються! Ви мене зрозуміли, пацани!»
Такі хвилини теж є на війні.
Але, загалом, війна – це важка брудна праця.
Війна – страшна, а найстрашніше – втрачати своїх. Я ніколи не забуду солодкуватий запах смаженого людського м’яса… Війна підла і несправедлива.
Як тільки я відчую запах дизпалива – у мене зразу перед очима постає мій БМП. Його колір – чорний і червоний.
9 жовтня 2019 року оборонець Донецького аеропорту Кирило Недря передав подарований Сергієм Кириком прапор 93-тя ОМБр Холодний Яр канцлеру Міністерства оборони Республіки Литва – Дайві Беліцкієне
You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
Интервью Муслима Чеберлоевского, командира чеченского батальона имени Шейха Мансура.



 

Loner

Well-Known Member
Anton Shvets
8 ч.

Я уже и не знаю, что думать.
Присаживайтесь, я сейчас вам расскажу историю о том, как тушить пожары керосином. И о действиях Бени по отжиму Привата. И о таймингах от которых удивление мне холодит желудок.
Помните нашу тайную акцию в Хозсуде города Киева 1 октября?
Суть дела состоит в том, что Беня через свою оффшорку "Триантал Инвестментс чототам" подал в хозсуд иск о признании сделки по выкупу акций Привата Минфином недействительной. Типа да, я как Коломойский писал письмо в Кабмин и просил выкупить у меня Приват за 1 гривну. А вот Бенина офшорка Триантал(владела долей в Привате) она ж письма не писала и сейчас подаст в суд, и похер что офшорка тоже Бенина. Несогласные они, верните все взад.
Там дело на глобус не натянешь даже, особенно на фоне того, что закон прямо запрещает возвращать акции старым владельцам банков. Или на фоне того, что банковское регулирование всегда говорит о конечных бенефициарах банков и пофиг какая там структура владения - офшоры, трасты, доверительное владение или еще какая дичь.
В общем, по-хорошему судья Шкурдова вообще должна была бы, взглянув на это дело, закрыть его.
Но ведь это Украина, это суд, и более того это хозяйственный суд. Там и почище чудеса видали.

Ознакомившись с сутью дела, нам очень захотелось обсудить с судьей Шкурдовой творчество классиков Северного Возрождения, а конкретно даже диптих Герарда Давида "Суд Камбиса" или "СДИРАНИЕ КОЖИ С ПРОДАЖНОГО СУДЬИ".
Осознавая, что судья Шкурдова, скорее всего занятой человек, мы решили провести обсуждение непосредственно по месту ее работы и даже в день и час ее заседания по Трианталу. А для того чтобы нам не помешали прямо на входе сотрудники Нацгвардии и Корд, акция была тайной и актив собирался на нее непублично. Благодаря чему мы постепенно и незаметно заполнили собой весь суд. Судья, впрочем, отметив многократную перенаселенность суда и заметив журналистов всех центральных телеканалов, все равно дискуссии избежала и сидела в кабинете как в ДОТе.

А ВОТ ТУТ НАЧАЛОСЬ САМОЕ ВЕСЕЛОЕ.

Всем понятно, что даже готовность рассматривать подобное дело и решимость рассматривать его в закрытом режиме говорит о том, что с судьей все порешано. И окончательное решение известно – Бене отъедет часть или все акции Привата. Вопрос только, как и когда, если администрация не изменит свою позицию с отсутствия позиции, на активную по теме.
Послушав через дверь нашу занимательную лекцию о судьбе судьи Сисамбиса и снятой с него кожи, судья перенесла рассмотрение дела с 1 октября на 8 октября.
То есть на вчера.
И именно вчера и должно было выйти соответствующее решение. Окончательное. Мы туда не пошли, потому что второй раз фокус с накоплением бы не прокатил, а орать под дверью холодно.
Но судья еще раз перенесла рассмотрение дела вчера, теперь уже на 17 октября.
Что у нас 17 октября?
17 октября Зеленский будет где-то в районе Нормандских переговоров. Совпадение? Не думаю. Дело переносилось уже много раз, его можно хоть в космос отправить. Но анонс именно на 17.
И судя по всему к 17(или где-то в этих числах) Зеленский в режиме де Норманди там что-то подпишет, несмотря на то, что Кремль выебывается как может, не отводит войска, продолжает обтрелы и говорит, что не отдаст ни границу, ни власть, ничего не отдаст, сдавайтесь украинцы.
Какую реакцию у патриотов вызовет ЛЮБОЕ подписание чего угодно в такой унизительной позиции предсказать несложно. Как и то, что администрация Зеленского все подписанное\договоренное прокоммуницирует максимально хуево. Как и то, что Кремль прокоммуницирует все максимально в своих интересах, типа и подписали, и пообещали, и начали, путин короче всех переиграл и засадил Зеленскому нож в псину.
Что будет твориться в инфополе(у нас журналисты рерайтят русСМИ неглядя) и на улицах тоже понятно.
Гениальная ведь идея в этом всем шуме спрятать отжим олигархом крупнейшего банка, да?
Никто же не заметит, всего 30% населения клиенты Привата, да?
Никто же во всей стране не знает кто такой Беня, да?
Ошибка думать, что Штайнмайер как ширма способен скрыть беспредел по Привату.
Наоборот, беспредел по Привату может открыть новые грани у чисто патриотического протеста – антикоррупционную, экономическую и валютную.
Особенно на фоне того, что весь истеблишмент знает, что суды в стране управляются Андреем Богданом через ОАСК. Особенно на фоне того, что Зеленский УЖЕ провел ряд неоднозначных назначений вопреки выводам ГРД и на фоне того, что Зеленский просто НЕ ЗАМЕТИЛ скандала с прослушками судьи Вовка, где тот рулит ВРП, судами, ДБР и галактическим советом. Можно старательно делать вид, что этого не было Владимир Александрович, но тогда все старательно будут делать выводы, почему вы так делаете. Или не вы? Или это опять Богдан в ухо нашептал?
Бесполезно будет съезжать и говорить что это не я – это суды.
Я уже не говорю об экономической составляющей. В случае появления новостей, что Беня действительно получает долю в Привате, может начаться паника.
Это в фейсбуке народ может рассказывать, что Беня патриот и Днепр спас, а на улицах те же самые люди будут штурмовать отделения и банкоматы Привата, потому что они в курсе за чей счет Беня всех «спасает». За свой карман украинец всегда иллюзий не имеет. И хорошо если удар пойдет только по Привату, а не по всей банковской системе. Это не пост в фейсбуке, это тотальное сарафанное радио, сотни тысяч телефонных звонков, в которых происходящее на каждом повороте приобретает все новые безумные подобности. Все снятые бабки, а обнулять будут не только депозиты, но и счета физлиц и юрлиц, побегут менять на доллары. Начнется давление на курс, причем резкое и его надо будет тушить.
Итоги подведем.
То есть патриоты выходят против капитуляции, но это мало, потому что у нас патриотических организаций больше, чем патриотов. Потому чтобы патриотам не было одиноко градус происходящего надо поднять и аудиторию расширить, так что пусть все остальные выходят уже из-за Бени, Привата или курса. Каждый свое найдет.
Ахуенный план. И по таймингам четко – там плюс-минус два дня. Я уже реально верю, что часть команды Зеленского держит курс на максимальное обострение.
У меня один вопрос.
НАХУЯ ВЫ ЭТО ДЕЛАЕТЕ БЛЯДЬ?
Всем же понятно, что это Богдан (Беня?) выбирал перенос именно на 17 октября.
ЗАЧЕМ? Не дохуя ли хитрых планов, господа комбинаторы.
Я уже не вижу как вы разруливаете этот маргарин без серьезных потерь.
Зачем усугублять?
 

Loner

Well-Known Member
МОСКВА ВІШАЄ БОЇНГ НА НАС
Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Парламент Нідерландів проголосував за розслідування ролі України в катастрофі Боїнгу компанії «Малайзійські авіалінії», що виконував політ за маршрутом МН17 у липні 2014 р. Можу привітати усіх. Додаткове розслідування стосуватиметься причин, через які Україна не закрила повітряний простір над Донбасом під час бойових дій у 2014 р.

З пропозицією провести додаткове розслідування виступила партія «Християнсько-демократичний заклик» (CDA), яка нині входить до правлячої коаліції. Партія CDA також входить до міжнародного об’єднання політичних партій «Центристський демократичний інтернаціонал», членом наглядової ради якого від 2008 року є «Єдина Росія» - правляча в РФ партія Владіміра Путіна.

Це рішення парламенту Нідерландів – зовнішньополітичний провал ЗЕкоманди, ніяк не менший за повернення Росії у ПАРЄ. І якщо там ЗЕкоманда ще могла виправдатися мовляв «все було вирішено заздалегідь» (читайте – то все Порошенко винний), нині, що називається, крити нічим. Ситуацію створила ЗЕкоманда власними руками – коли видала Росії бойовика Володимира Цемаха, підозрюваного в участі у збитті малайзійського лайнера.

Володимир Цемах був ключовим свідком у справі про збиття Боїнгу. До того ж – він був єдиний, до кого нідерландське правосуддя могло дотягнутися, всі інші підозрювані нині ховаються від суду на території Росії. Українські спецслужби провели дивовижну операцію по вивезенню Цемаха з окупованих теренів. Але…

Не віддавати Цемаха Москві Україну просила Генеральна прокуратура Нідерландів, генпрокурор Фред Вестербак надіслав до Києва відповідного листа. На зустрічі послів країн Євросоюзу у Брюсселі питання видачі Москви Цемаха було підняте – голландці висловили глибоку стурбованість. Дипломати знають, що означають такі слова. А що на це відповів Київ? Відповів запитанням голови ОПУ Богдана, мовляв, ми мусимо захищати інтереси українців, чи інтереси Нідерландів?

Передача Цемаха викликала обурення в Нідерландах. «Відносини з Росією, заклятим ворогом, що анексував Крим, для Києва, схоже, важливіші, ніж відносини з Амстердамом» - це цитата з «De Telegraaf», найбільшої щоденної голландської газети.

Вже тоді говорили, що віддавши Цемаха Москві президент Зеленський сформував у Європі нову політичну реальність – показав, що готовий до гнучкості в переговорах з росіянами. Зеленський показав, що не вважає міжнародну коаліцію, сформовану президентом Порошенком проти Москви, метою якою не можна поступатися. А якщо міжнародна коаліція не потрібна Україні – нащо вона Заходу, який співіснує з такою Росією останні чотири сторіччя, і який зазнає збитків від антиросійських санкції?

ЗЕкоманда послала такий от сигнал Європі. ЗЕкоманда прохлопала вухами той факт, що в правлячій коаліції Нідерландів перебуває партія наближена до «Єдиної Росії»… В той час як російські дипломати провели десятки зустрічей з голландськими депутатами, президент Зеленський не робив нічого. Когось дивує рішення голландського парламенту прийняте щойно? Все логічно…

Що далі? Далі Україну вочевидь зроблять винною в катастрофі малазійського Боїнгу на рівні з Росією – бо небо над зоною АТО не перекрила. Чхати на те, що на момент збиття Боїнгу Україна закрила польоти на висотах до 10 тисяч м, - тобто значно вище ніж закрито над Сомалі. В політиці не буває справедливості – там є лише війна інтересів. Визнання України винною на рівні з РФ стане підставою аби Україна виплачувала компенсації. Суд США вже назвав суму у $400 мільйонів. Це – лише родинам загиблих пасажирів Боїнга. А ще визнання України винною на рівні з РФ буде використане для зняття санкції з Росії. І виставляти претензії нікому – бо саме всього цього захотіли пересічні українці, коли обрали цього президента і цю монобільшість і ВР. Хіба ні?

Це – ціна звільнення наших полонених за виконанням президента Зеленського. Захищати українців чи інтереси Нідерландів? А чи існувало таке питання взагалі?


You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
Vladimir Zavgorodny
3 ч. ·

Российские СМИ сообщают, что в рамках уголовного дела о госизмене, в котором фигурирует экс-президент Украины Петр Порошенко, Государственное бюро расследований намерено допросить всех украинских военных, нарушивших российскую границу в ноябре 2018 года.

В этой новости прекрасно всё.
И что о действиях ДБР сообщают российские СМИ.
И дело о госизмене.
Предлагаю господину Трубе сразу открыть следующее дело и в его рамках допросить всех украинских военных, которые, руководствуясь преступными приказами, проводили вооружённую агрессию против миротворческих сил братского народа и нашего надёжного торгового партнёра.
 

Loner

Well-Known Member
Victor Tregubov
15 мин. ·

Як ветерани до Зеленського ходили.

Привіт, рідні.

Я сьогодні трішечки поспілкувався з паном Володимиром Зеленським. Забігаючи наперед скажу, що спілкування було не зовсім теплим, в чому, здебільшого, моя провина - не дотримався етикету привітання. Але, принаймні, певний конструктив був - я маю, що вам розповісти.

Сьогодні на пів на п’яту до Офісу президента запросили групу ветеранів - майже повністю з тих, хто так чи інакше виходив на акції протесту проти нього, або навіть організовував їх. На жаль, я не знаю багатьох в обличчя - були азовці, зокрема Матрос, був Жора Турчак, був Карась, був Саша Погребиський - загалом близько дюжини осіб. Ну і я, ваш покірний. З “того боку”, окрім власне Зеленського, були Андрій Єрмак, Микола Тищенко, генерал Хомчак. Була й така собі “проміжна сторона” - по-перше, керівництво Мінвету, по-друге - Фацевич, голова Нацполіції, по-третє - Єгор Чернєв, ветеран, що пройшов до парламенту по списку Слуги народа. Може, когось забув. Я зараз спробую переказати півтори години жвавої бесіди по пам’яті, тож вибачте, якщо щось впущу. Також, очевидно, що свої питання та репліки я пам’ятаю краще, ніж репліки колег - це не тому, що я так себе люблю, просто пам’ять людська так влаштована.

Бесіда почалася майже без вступного слова, але якось швидко перескочила на тему звільнення заручників. Це взагалі в команді Зеленського вважають великою перемогою і яскравим свідченням, що їм і далі все вдаватиметься, тож треба вірити. Особисто Зеленський вважає, що вдало склеїв простачка, і що дуже вигідно здійснив обмін. Обурювався на критику щодо Цемаха - за його словами, той був абсолютним нулем та пустишкою в якості свідка.

Тут я трішки не витримав і запитався, як же так сталося, що відразу після цього голандський парламент одноголосно проголосував за початок розслідування ролі України в загибелі Боїнга.

Зеленський попросив вимкнути камеру (так я дізнався, що була ввімкнута якась камера) та досить емоційно пояснив, що до цього мав переговори на усіх рівнях з голандцями, які взяли з Цемаха усе, що можна взяти, і повністю схвалили його передачу.

- То що, виходить, вас голандці кинули? - перепитав я.

Мені пояснили, що голандці взагалі виявилися не дуже надійними людьми - он як голосували за повернення РФ у ПАСЕ.

(в принципі, вірю. Тільки вбачаю певну проблему в том, що нашого очільника можуть кинути голандці - йому ще з росіянами говорити…)

Взагалі з західною підтримкою, за словами Зеленського, в України проблеми: викручують руки по Мінських угодах, прямо дають зрозуміти, що не хочуть бачити Україну в НАТО, хочуть позбутися санкцій.

(ні, я не став згадувати попередника, який якось з цим впорався - припустимо, переобрання Зеленського частина західних лідерів справді могла сприйняти як можливість позбутися попередніх домовленостей)

- Я б сам відмовився від Мінських, в перший же день хотів! - казав він, - але мені дали зрозуміти, що автоматично знімуть санкції.

Далі мова пішла про розведення. За словами наших візаві, мова поки що йде лише про окремі пункти, і про невеликі дистанції.

- Ну, ви ж воювали, знаєте, що відійти на 500 метрів - можна швидко й повернутися - переконував Хомчак.

Присутні мали певні сумніви. Як на мене - то залежно від ділянки. ДУЖЕ залежно від ділянки.

За версією влади, сірої зони не буде взагалі. В населених пунктах буде українська влада, українські поліцейські сили та військові Спільного центру по контролю та координації (росіян там немає - я спершу трішки офонарів, бо коли я служив, їх там була половина, але Хомчак нагадав мені, що вони звідти вийшли). А якщо що - ВСУ підтягнеться.

Мені не дуже віриться в ефективність такого захисту, особливо якщо ворог піде всерьйоз. Але, принаймні, цього разу конкретно пояснили, як вони взагалі уявляють ситуацію.

Зеленський сподівається вирішити справи з Донбасом за рік. Якщо за рік не вдасться - схильний, цитую “вибудувати вал” - я це зрозумів, як повернення до діючого статус-кво з ізоляцією окупованих територій. Взагалі, він впевнений, що у будь-який момент може соскочити і повернутись до цього стану (а от я - ні). Але цей варіант він розглядає, як негативний, тому прагне до реінтеграції.

Власне, це й було найважливіший для мене запитанням - як він розглядає реінтеграцію, на що готовий піти і що буде пропонувати Путіну. Але саме на це я відповіді й не отримав. Зеленський прямо стверджує, що форсував процес мирних перемовин для виходу на Нормандський формат і прямого діалогу з Путіним. Але що він йому запропонує? Тут він посилається на те, що такі речі не розголошуються, і просить просто дати йому шанс.

Власне, це і є головна проблема особисто для мене. Я вголос зауважив - нічого особистого, та я не вірю, що квнщик затащить кдбшника.

Це справді так. Зеленський може вірити в свою зорю. Навіть якщо вважати, що він повністю щирий, мене лякає думка, що така людина, як він, від імені моєї країни буде торгуватися з такою людиною, як Путін. Зеленський ж стверджує, що вони просто обміняються умовами, а він зможе з цих запропонованих варіантів обрати найкращий, та не нарватися на негативні.

І так, він каже, що розглядає можливість проведення виборів на окупованих територіях, якщо російські війська підуть, а українські збройні сили - не зайдуть (хоча, можливо, зайдуть інші українські державні органи). І це будуть вибори за українськими законами, хоча він впевнений, що, на жаль, на них все одно переможуть місцеві “авторитети”.

(тут я зауважив, що для того, щоб вибори пройшли за українськими законами, партії “місцевих авторитетів” мають бути зареєстровані в Мінюсті України. Він чомусь впевнений, що для них це проблемою не буде. Мені здалося, він просто не знає, як це робиться)

Зрештою, наприкінці бесіди Зеленський, як на мене, зробив велику помилку. Йому вже час було йти - здається, мала бути телефонна розмова з одним з європейських лідерів. Саша Погребиський попросив його передати привіт Богдану та вимагати від нього вибачень перед ветеранами. Адже Богдан звинуватив мітингуючих 6 жовтня у тому, що вони збиралися за гроші. А йому - та іншим присутнім там ветеранам - трішки образливо це чути.

- Хлопці, - каже Зеленський своїм характерним тоном, - 99% з вас нормальні люди. Але є ж 1%… Коротше, мені ж теж кладуть на стіл записи розмов. Я ж знаю, хто з ким про що домовлявся і хто кому скільки платив. А привіт Богдану я передам.

Усю бесіду Зеленський намагався будувати діалог на емоційній ноті “мужики, я свій”. Якщо йому й вдалося з кимось встановити якийсь емоційний контакт, то цей фініш, судячи з витянутих обличчь поряд, його лихо порвав. Просто так вийшло, що більшість з присутніх там людей точно знала, що ніхто на цьому мітингу за гроші не стояв. І одне з двох - або людина перед нами кидає слабенький понт, невдало вбиваючи між нами клин, або - що, може, й гірше - йому лапшу на вуха вішають не тільки голандці, а й власні спецслужби. Ну б**дь. Нормально ж спілкувались.

(десь в цей момент я зрозумів, що “ну б**дь!” кажу вголос, а не про себе, і стулив пельку)

Далі Зеленський пішов, а хлопці ще певний час дискутували з іншими присутніми. Особливо палко сперечалися азовці з Фацевичем, виясняючи, хто більше не правий у сутичках на шляху до Золотого, їхні побратими чи поліція. Але я невдовзі пішов геть.

Якщо вам цікаве моє враження - для мене ця розмова дещо прояснила, але нічого не змінила. Навіть якби я змусив себе повірити в щирість Зеленського, я не потягну змусити себе повірити в його професійність як дипломата. Я не можу на це ставити долю моєї країни. А це означає, що я буду й надалі протестувати - можливо, тепер із більш чітким усвідомленням, що і як відбувається. І в якій ми ситуації.
 

Loner

Well-Known Member
Олександр Погребиський
Подписаться
33 мин.

Насправді Вітя вже багато чого описав я тільки додам, чого у Віті немає.
Я додам нижче текст його опису.

Відпочатку в залі поставили дві камери, але у один момент Зеленський сказав їх виключити, взагалом привід ніби був бо наче інсайдик злив, але насправді це вже чули з різних джерел.
Далі я напишу про те які, питання задавав я

- Якщо ви посилаєтесь на Мінськ, як документ, що забов‘язує нас відводити війська, чи збираєтесь ви піднімати питання на міжнародних зустрічах, зокрема у Франції вивід ворожих сил і засобів з Дебальцево, адже по Мінську Дебальцево має залишитись під нашим контролем?

- Це питання підніматись не буде.

- Вибори на окупованих територіях будуть проводитись після того як наші війська зайдуть?

- Ні без наших військ.

Ну і трете була вимога по Богдану, але Вітя вже це описав....
Богдан має вибачитись перед ветеранами за 06.10., та публікацію про нібито проплачених міьингуючих.
Але Зеленський пояснив, що йому приносять роздруківки..... і там пишуть про якісь суми....Чи на роздруківках були «Славнозвісні Скріни» залишилось невідомим, так як Зеленський поспішав.

Від мене:

Невідомим залишилась позиція стосовно цілей, невпевненою виглядала позиція, постійно діалог зводився до звільнення полонених....

Вийшли ні з чим.....

Можливо будуть зустрічі ще....невідомо чи нас покличуть знову....
 

Loner

Well-Known Member
У Росії прямо заявили, що дозволять Україні лише символічно контролювати окупований Донбас.

Если коротко - переговоры с Россией и их прокси из ЛДНР - пустая трата времени, поскольку Кремль просто валяет дурака и не собирается ничего выполнять. Сами россияне не признают себя стороной конфликта и говорят, что не могут ничего гарантировать. И пока они занимают такую позицию, подписывать с ними какие-либо документы не имеет никакого смысла. ЛНР и ДНР по факту являются российскими ЧВК. Следовательно, ни о чем договориться с ними также невозможно. ЧВК не заключают перемирия. Перемирия заключают те, кто нанимает ЧВК, но Россия отказывается признавать свое участие в войне, так что получается замкнутый круг. При этом представители Кремля открыто заявляют, что не собираются возвращать Украине контроль над ОРДЛО даже в том случае, если мы согласимся выполнять минские соглашения. В частности, об этом вчера написал в своем телеграмм-канале человек Суркова - политолог Алексей Чеснаков, который курирует в РФ вопросы Донбасса:
«Нужно быть реалистами. Украина в конечном счете будет иметь символический, а не реальный суверенитет над Донбассом. Не нужно ей рассчитывать на что-то большее. Большего от минских соглашений Украина не получит», - написал он. Какой смысл при таком подходе продолжать какие-либо переговоры с Россией - не понятно. Если там все равно прямым текстом говорят, что позволят нам только символически контролировать ОРДЛО, то для чего нам это нужно? Зачем нам символический суверенитет? Чтобы что?

 
Зверху