ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]
ага , так значит ОНИ за эти 5 лет благодаря этим так называемым реформам расчитывают уничтожить часть населения...
Loner
Well-Known Member
Принятая медицинская реформа добьет достаточное колличество населения быстрее.
те есть тех кто не сможет заплатить 70.000грн за лечение раны на локте. Про большие
суммы (до 250.000) за операции неохота и говорить. Пенсионеры вымрут быстрее чем
от голода. потом наступит очередь вымирания работоспособного населения.
А в остальном все хорошо. сладкие конфеты "Рошен" скрасят горечь расставания с близкими.
Главное не раскручивать ситуацию что бы путин не напал...
Loner
Well-Known Member
У Північноатлантичному альянсі поки що не підтвердили інформацію про блокування Угорщиною проведення засідання Комісії Україна-НАТО. Водночас, не таємниця, що Будапешт намагається зробити Альянс «заручником» у відносинах із Києвом в умовах розгортання російської агресії.
Таку думку в ексклюзивному коментарі власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі висловив глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко.
«Кілька днів тому я зустрічався з угорським послом в НАТО, намагаючись переконати, що наші двосторонні питання слід вирішувати між собою, або разом з організаціями, які мають визнаний мандат надавати консультативну та іншу допомогу в такій конкретній сфері. Наскільки я розумію, після вчорашньої заяви міністра закоронних справ Угорщини про блокування засідання Комісії України-НАТО, наші аргументи вчергове залишились непочутими. У понеділок я зустрічаюся із заступником Генерального секретаря НАТО Розою Геттемюлер, щоб зрозуміти, чи дійсно Північноатлантична рада підтримала цю вимогу, і чи були почуті аргументи членів НАТО, які поділяють українську позицію, але не можуть дозволити втрати єдності в НАТО», - заявив глава Місії України при НАТО.
«Альянс вимушений поважати позицію кожного із своїх членів. Але там, в НАТО, не раді такій ситуації, яка утворилася. Там хочуть, щоб Угорщина і Україна знайшли порозуміння між собою, щоб блокування заходів припинилось», - відзначив посол.
За словами глави Місії України при НАТО, він «не здивується, якщо наступним кроком (з боку Угорщини – ред.), окрім блокування зустрічей, будуть спроби згортання спільних з Альянсом програм».
«Цього не можна допустити», - наголосив Пристайко.
Таку думку в ексклюзивному коментарі власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі висловив глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко.
«Кілька днів тому я зустрічався з угорським послом в НАТО, намагаючись переконати, що наші двосторонні питання слід вирішувати між собою, або разом з організаціями, які мають визнаний мандат надавати консультативну та іншу допомогу в такій конкретній сфері. Наскільки я розумію, після вчорашньої заяви міністра закоронних справ Угорщини про блокування засідання Комісії України-НАТО, наші аргументи вчергове залишились непочутими. У понеділок я зустрічаюся із заступником Генерального секретаря НАТО Розою Геттемюлер, щоб зрозуміти, чи дійсно Північноатлантична рада підтримала цю вимогу, і чи були почуті аргументи членів НАТО, які поділяють українську позицію, але не можуть дозволити втрати єдності в НАТО», - заявив глава Місії України при НАТО.
«Альянс вимушений поважати позицію кожного із своїх членів. Але там, в НАТО, не раді такій ситуації, яка утворилася. Там хочуть, щоб Угорщина і Україна знайшли порозуміння між собою, щоб блокування заходів припинилось», - відзначив посол.
За словами глави Місії України при НАТО, він «не здивується, якщо наступним кроком (з боку Угорщини – ред.), окрім блокування зустрічей, будуть спроби згортання спільних з Альянсом програм».
«Цього не можна допустити», - наголосив Пристайко.
You must be registered for see links
Loner
Well-Known Member
Армии нужно больше прав на СВОЕЙ земле
30.10.2017 Юрій Бірюков 0--- армия, забор, земля, Одесса
Юрий Бирюков
Стал меньше писать про армию, хотя и не стал меньше заниматься этой работой. Знаете почему? А смысл? Правда и реальная информация интересует десяток процентов, от силы. А все остальные… для них это попкорн. Сегодня посмотрели, сегодня покричали, завтра забыли. Это не хорошо и не плохо, я никого не упрекаю, это так просто есть.
Кто знает о том, что 75% земель министерства обороны – без документов? Ну как, какие-то бумажки есть. В 79-й бригаде, например, на ее территорию есть копия раритетного документа 1967 года. С гербом УССР и смешными названиями.
Кто знает о том, что для получения документов на землю армия должна заплатить сотни тысяч гривен за участок, пройти бюрократический путь длиною в 8-10 месяцев. При условии, что никто из местных властей не будет против! Да, та самая, наша армия, ге-ро-и, должны упрашивать дать документы на ИХ территорию! Сессия какого-нибудь мухосранского сельсовета – за-против-воздержались, решение НЕ принято. Армия, приходите в другой раз.
Кто знает о том, что Устав караульной службы регламентирует границу поста? А если границы нет? А если никто не может дать бумагу с картой, бумаги нет! Бумага сгорела, еще где-нибудь в в начале 2000-х? Сгорела бумага, все, нет ее. Восстановить бумагу? Читайте выше.
Кто знает о том, что конкретно на Школьном весь этот цирк длился уже два месяца, с регулярностью раз в две недели? Кто знает о том, что один лысый и неприятный одессит поставил армии УЛЬТИМАТУМ – отдавайте мне 14 гектар земли, воооон там, да-да, там. И тогда сессия примет решение. А иначе… Ну… Демократия, за-против-воздержались, решение НЕ принято…
А, и да, любимая часть этого феерического бурлеска – для сноса забора (на фото) армия должна теперь будет получить разрешение суда. Самостоятельно нельзя. Это касается не только армейских частей, у нас любой самозахват можно только по решению суда демонтировать.
Так о чем писать? О том, что у нас армия? Или о том, что армия обязана соблюдать законы и регламенты? Или о том, что законы-то может и не самые плохие, но армии нужно больше прав – НА СВОЕЙ ЗЕМЛЕ. Или о том, что у нас демократия, и если “за-против-воздержались, решение НЕ принято”, то…
30.10.2017 Юрій Бірюков 0--- армия, забор, земля, Одесса
Юрий Бирюков
Стал меньше писать про армию, хотя и не стал меньше заниматься этой работой. Знаете почему? А смысл? Правда и реальная информация интересует десяток процентов, от силы. А все остальные… для них это попкорн. Сегодня посмотрели, сегодня покричали, завтра забыли. Это не хорошо и не плохо, я никого не упрекаю, это так просто есть.
Кто знает о том, что 75% земель министерства обороны – без документов? Ну как, какие-то бумажки есть. В 79-й бригаде, например, на ее территорию есть копия раритетного документа 1967 года. С гербом УССР и смешными названиями.
Кто знает о том, что для получения документов на землю армия должна заплатить сотни тысяч гривен за участок, пройти бюрократический путь длиною в 8-10 месяцев. При условии, что никто из местных властей не будет против! Да, та самая, наша армия, ге-ро-и, должны упрашивать дать документы на ИХ территорию! Сессия какого-нибудь мухосранского сельсовета – за-против-воздержались, решение НЕ принято. Армия, приходите в другой раз.
Кто знает о том, что Устав караульной службы регламентирует границу поста? А если границы нет? А если никто не может дать бумагу с картой, бумаги нет! Бумага сгорела, еще где-нибудь в в начале 2000-х? Сгорела бумага, все, нет ее. Восстановить бумагу? Читайте выше.
Кто знает о том, что конкретно на Школьном весь этот цирк длился уже два месяца, с регулярностью раз в две недели? Кто знает о том, что один лысый и неприятный одессит поставил армии УЛЬТИМАТУМ – отдавайте мне 14 гектар земли, воооон там, да-да, там. И тогда сессия примет решение. А иначе… Ну… Демократия, за-против-воздержались, решение НЕ принято…
А, и да, любимая часть этого феерического бурлеска – для сноса забора (на фото) армия должна теперь будет получить разрешение суда. Самостоятельно нельзя. Это касается не только армейских частей, у нас любой самозахват можно только по решению суда демонтировать.
Так о чем писать? О том, что у нас армия? Или о том, что армия обязана соблюдать законы и регламенты? Или о том, что законы-то может и не самые плохие, но армии нужно больше прав – НА СВОЕЙ ЗЕМЛЕ. Или о том, что у нас демократия, и если “за-против-воздержались, решение НЕ принято”, то…
You must be registered for see links
Loner
Well-Known Member
Держприкордонслужба та ветерани-прикордонники вірять у неупередженість української Феміди
Старший солдат Бердянського прикордонного загону Сергій Колмогоров, який неодноразово виконував бойові завдання у зоні проведення АТО, 9 вересня 2014 року чергував на блокпосту в районі Маріуполя. Під час несення служби,військовослужбовці помітили неподалік від берега моря автомобіль, який блимав фарами, подаючи якісь сигнали, а потім попрямував у бік блокпоста.
На вимогу зупинитися для перевірки документів водій лише натиснув на газ автомобіля і пішов на прорив. Попереджувальні постріли не зупинили порушника, швидкість транспортного засобу лише збільшилась. Після цього був відкритий вогонь на ураження.
На жаль, пасажирка транспортного засобу загинула, а водій, уродженець Донецька, не постраждав. Пізніше, після кількох допитів, він виїхав до Росії.
Як з’ясувало слідство, вогонь по автомобілю одночасно вели дев’ять осіб. Але цивільний суд Маріуполя засудив лише прикордонника Сергія Колмогорова до 13 років ув’язнення. Апеляційний суд залишив вирок у силі.
Співробітники Держприкордонслужби, ветерани-прикордонники та учасники АТО висловлюють надію на неупередженість, чесність та об’єктивність Вищого спеціалізованого суду України, у якому 2 листопада поточного року відбудеться засідання по цій справі.
Адже боєць Сергій Колмогоров захищав суверенітет та територіальну цілісність України у складі прикордонного наряду. Ним повністю було дотримано усі вимоги наказів та інструкцій щодо застосування зброї.
«Подив, обурення, біль – ось ті відчуття, що охопили ветеранів-прикордонників, коли ми отримали інформацію про засудження героя АТО старшого солдата Колмогорова Сергія Валерійовича за те, що він чесно і самовіддано виконував свій священний обов’язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Не вкладається в голові, як могло статися, що військовослужбовець під час неоголошеної війни Українським судом визнаний винним у навмисному вбивстві. Прикордонник засуджений на 13 років ув’язнення за те, що виконав наказ зупинити машину з поплічником терористів, який діяв на користь сепаратистам», - звернулись до громадськості представники Всеукраїнської організації ветеранів-прикордонників.
Старший солдат Бердянського прикордонного загону Сергій Колмогоров, який неодноразово виконував бойові завдання у зоні проведення АТО, 9 вересня 2014 року чергував на блокпосту в районі Маріуполя. Під час несення служби,військовослужбовці помітили неподалік від берега моря автомобіль, який блимав фарами, подаючи якісь сигнали, а потім попрямував у бік блокпоста.
На вимогу зупинитися для перевірки документів водій лише натиснув на газ автомобіля і пішов на прорив. Попереджувальні постріли не зупинили порушника, швидкість транспортного засобу лише збільшилась. Після цього був відкритий вогонь на ураження.
На жаль, пасажирка транспортного засобу загинула, а водій, уродженець Донецька, не постраждав. Пізніше, після кількох допитів, він виїхав до Росії.
Як з’ясувало слідство, вогонь по автомобілю одночасно вели дев’ять осіб. Але цивільний суд Маріуполя засудив лише прикордонника Сергія Колмогорова до 13 років ув’язнення. Апеляційний суд залишив вирок у силі.
Співробітники Держприкордонслужби, ветерани-прикордонники та учасники АТО висловлюють надію на неупередженість, чесність та об’єктивність Вищого спеціалізованого суду України, у якому 2 листопада поточного року відбудеться засідання по цій справі.
Адже боєць Сергій Колмогоров захищав суверенітет та територіальну цілісність України у складі прикордонного наряду. Ним повністю було дотримано усі вимоги наказів та інструкцій щодо застосування зброї.
«Подив, обурення, біль – ось ті відчуття, що охопили ветеранів-прикордонників, коли ми отримали інформацію про засудження героя АТО старшого солдата Колмогорова Сергія Валерійовича за те, що він чесно і самовіддано виконував свій священний обов’язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Не вкладається в голові, як могло статися, що військовослужбовець під час неоголошеної війни Українським судом визнаний винним у навмисному вбивстві. Прикордонник засуджений на 13 років ув’язнення за те, що виконав наказ зупинити машину з поплічником терористів, який діяв на користь сепаратистам», - звернулись до громадськості представники Всеукраїнської організації ветеранів-прикордонників.
You must be registered for see links