Виробництво набоїв в Україні: за три роки війни — лише обіцянки
06 серпня 2017 - 14:47
Коли в Україні почне свою роботу новий патронний завод, і чому за три роки війни на Донбасі він не з'явився?
Незалежна журналістка Любов Величко провела розслідування на цю тему, за результатами яких вона написала статтю
You must be registered for see links
Григорій Пирлік: Патронного заводу в Україні немає, адже він залишився в Луганську. Ви ретельно збирали обіцянки наших політиків щодо будівництва нового заводу. Що вони обіцяли і коли обіцяли?
Любов Величко: Обіцяти почали ще у вересні 2014 року, через кілька місяців після початку Антитерористичної операції. Говорили, що завод побудуємо дуже швидко, це наш пріоритет, і через рік-два підприємство вже буде.
Це обіцяв і голова «Укроборонпрому» Роман Романов, і голова РНБО Турчинов, і міністр МВС Аваков. Це така тема, на якій можна дуже класно попіаритися.
Можна говорити дуже багато, але від того, що скаже якийсь міністр чи навіть президент, результату мало — вони не можуть вплинути на тисячі своїх підлеглих, які задіяні в процесі реалізації цих слів. В нас, на жаль, склалася така ситуація, що наша бюрократія — це ворог № 1. Ми можемо ображатися на президента і Турчинова, але, насправді, та величезна команда, яка стоїть під ними, це і є те непомітне зло, яке знищує всі наші надії на те, що щось покращиться.
Тому відбувається так, що влада обіцяє, а підлеглі тихесенько собі саботують.
Григорій Пирлік: Коли ви робили матеріал, ви надсилали інформаційні запити в різні державні установи. Що вам відповідали?
Любов Величко: Було дуже смішно читати відповіді. Я ставила лише одне-єдине питання: чому не з’явився завод, наявність якого обіцяли і Аваков, і Турчинов, і Романов.
По суті, ніяких відповідей не було, інколи доходило навіть до абсурду. Найсмішніше було спілкуватися з керівником прес-центру РНБО пані Вікторією. Я запитувала у пана Турчинова, чи створили на базі Центру підготовки снайперів у селі Нові Петрівці, що на Київщині, лабораторію, яка мала створювати нові види патронів. Він анонсував, що в березні 2015-го року буде створений цей лабораторний центр.
Питання звучало так: чи був створений центр — якщо так, чи можете ви більше детально розповісти про його роботу, а якщо ні, то чому він не був створений?
Спочатку вона відповіла, що пан Турчинов ще також відвідав і інший завод — завод «Артем», і там відбулося засідання круглого столу. Звучить, як жарт, адже я питаю про Петю, а мені відповідають про Романа.
Я надіслала ще один запит, про те, що мені не цікаво, що було на заводі «Артем», мені цікаво, чи була створена лабораторія у селі Петрівці. На що вона відповіла: ми дали відповідь на ваш запит в попередньому листі.
Звичайно, мені потрібно було роздобути хоч якимось методами інформацію, тому я використала власні джерела — військових, які там працюють. І вони мені неофіційно сказали, що ніякої лабораторії там немає.
Григорій Пирлік: Чи намагалися ви з’ясувати, яка ситуація зараз із заводом, який залишився в Луганську? Чи працює він зараз?
Любов Величко: Я не вивчала детально, але, наскільки мені відомо, зараз там виробництва немає, можливо, я помиляюсь, але це та інформація, яку мені дали мої джерела.
Григорій Пирлік: Наскільки є нагальним питанням будівництво нового заводу? Ви пишете у своїй статті, що є старі запаси набоїв, і є постачання з Литви старих радянських патронів.
Любов Величко: Найбільший страх людини — це страх невідомого. Я дуже уважно вислуховувала всіх експертів, які висловлювалися на цю тему, тому що точних цифр немає, скільки набоїв в нас залишилося. Одні експерти кажуть, що в нас стільки набоїв, що їх вистачить на тисячу років. Інші кажуть протилежне, що набої ось-осі закінчаться.
Мені здається, що нам буде спокійніше, коли в нас буде виробництво патронів. Нехай воно буде не дуже колосальним, проте воно буде. І тоді ми не будемо перейматися тим, чи дасть нам патрони якийсь міжнародний донор, чи не дасть.
Григорій Пирлік: Проте ви пишете, що надія є, і в Україні є компанія, яка зможе виготовляти патрони. Яка це компанія?
Любов Величко: У Вінниці є таке підприємство, яке називається «Форт». Воно підпорядковується Міністерству внутрішніх справ. Про «Форт» вперше сказав Аваков більше двох років тому, і казав, що ми будемо робити завод тут. І цілих два роки тривали переговори із заводом. Під час підготовки до статті я зв’язалася з керівництвом «Форту» і запитала, чи дійсно буде в них виробництво. Директор виявився досить обережним і сказав, що це державна таємниця і що він не може цього розголошувати.
Та пролив світло на питання заступник міністра економічного розвитку Бровченко. Він сказав, що домовленість уже є. Що вони разом із міністром зустрілися з керівництвом «Форту». Він сказав: «Я вам обіцяю, що в 2017-му році гроші дадуть та почнеться будівництво цієї лінії».