ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

[Loner]

Mason Lemberg

3 Std.

Про підняття мінімальної зарплати в 2 рази

Хочу сказати, що я радий, що воно в нас починає формуватися, нарешті. І багато людей перш ніж радіти підняттю мінімальної зарплати, задають запитання: "За чий рахунок бенкет? Звідки в держави гроші на це?"
Це величезний прорив суспільства у порівнянні з часами "йуліної і вітіної тисячки".
Багато хто, в тому числі і я, вважаю такі дії влади популістським кроком.
Однак, навідміну від багатьох, я все ж таки розцінюю цей крок Уряду як необхідний, крок з допомогою якого можна запустити економіку. Безперечно, у випадку, якщо на це є можливості і ресурси (цього я не знаю).
Все ж думаю, що локальними алярмами Уряд точно зіткнеться.

Тим не менше, процес підняття мінімальної зарплати точно спричинить ряд негативних і позитивних процесів:

Негативні процеси:
- аномальна інфляція в 1-му кварталі 2017 року. Професійність уряду залежить від того як він впорається з інфляцією.
- погіршення фінансового стану підприємств, які мають неефективне, трудозатратне виробництво, витіснення їх з ринку, внаслідок суттєвого зростання собівартості їх продукції і неможливості конкурувати на ринку з більш ефективними підприємтвами. Тобто, значна частина малого бізнесу з трудоемкою малосерійною продукцією, буде мати проблеми, які вирішуються тільки шляхом модернізації виробництва.
- погіршення фінансового стану експортерів. Через зростання зарплати і інфляцію зросте собівартість продукції/послуг, при тому доходи залишаться на тому ж рівні, бо курс долара зросте не суттєво.

Позитивні процеси:
+ зростання зарплат в бюджетній сфері
+ зростання доходів пенсійного фонду, відтак зменшення субвенцій ПФ з держбюджету
+ зменшення видатків з дербюджету на фінансування субсидій
+ збільшення доходів місцевих бюджетів і ймовірно зменшення субвенцій місцевим бюджетам з держбюджету
+ детінізація зарплат на підприємствах приватної власності (власне, 4 останні пункти стануть джерелами росту зарплат в бюджетній сфері. чи вистачить цього - не знаю, розхрахунків не бачив)
+ покращення рівня життя в депресивних регіонах, де крім бюджетної сфери більше нічого немає
+ збільшення зарплат приведе до стимулювання внутрішнього попиту, обємів споживання, а відтак за умови дорого імпорту, має зумовити ріст виробництва.
+ це ж має зумовити покращення інвестиційної клімату і росту обємів інвестицій.

Також підняття мінімальної зарплати приведе до серйозних змін на ринку праці. Ті, хто думає піти в тінь, платити 0,5 ставки - сильно помиляються і переоцінюють свої плани. Бо це буде можливо тільки в депресивних регіонах де нема роботи і то в перші місяці. Працівники просто підуть від цих роботодавців. Збільшиться попит на вакансії в державних органах.

Зазначу, що зі збільшенням заробітної плати не було б взагалі ніяких проблем, якщо б Гройсман навів порядок на митниці і в податковій, хоча б почав наводити, хоча б звільнив насірова...

Вплив кожного з позитивних чи негативних факторів на економіку і на громадянина напряму залежить від дій Уряду, це тест на його професійність, а результати цього кроку можна буде оцінити десь через рік, тому виборів зараз не буде.

 

[Loner]

Про штани, шоколадки "Рошен" та гіперінфляцію

Про підвищення мінімальної зарплатні. Скільки тут економічної доцільності і скільки політики, передусім отого популізму, про який пішла ціла хвиля постів у соцмережах? Що на нас чекає? Повернення 90-х? Якісний крок вперед?
Зізнаюсь: всі мої уявлення про функціонування економіки та фінансової системи лежать у знаннях людини, яка отримала історичну освіту, та в курсі основ економічних знань у виші. Тож не хочу виступати в якості чергового «експерта» і висловлю власну суб`єктивну думку.
Хід цей, безумовно має дуже велику політичну складову. Президент та уряд чітко зіграли на випередження, у потрібний момент вибивши з рук Тимошенко та її оточення головного козиря - апеляцію до громадян з приводу низьких доходів населення. Тепер антиукраїнським силам важче буде розкручувати політичну нестабільність в країні; важче організувати черговий «майдан» і важче апелювати до шлунків люмпену.
З точки зору політичної, це майже геніальний хід. Таким чином Тимошенко заганяють в її власну яму. Її заганяють у змагання з популізму, перетворюючи це на фарс.
Опозиція (не лише «партія «Батьківщина-Родина», але і Опоблок, і Радикальна партія) муситимуть тепер йти двома шляхами.
Перший – це кричати, що підвищення зарплат це смерть українській економіці, що в країні немає грошей на це, що обвалиться гривня і т.п. Тобто, переконувати населення в тому, що уряд замається популізмом.
Але тут вони наступають на власні ж міни, бо ще два дні тому у студії Шустрого та на мітингах кричали про «тарифний геноцид», про «найнижчу в Європі зарплатню» тощо. Шлях відверто самовбивчий. Особливо, якщо врахувати, що основний електора цих партій складають якраз люмпени, люди-шлунки, для яких кожен, хто проти підвищення зарплат удвічі-тричі-десятеро є лютими ворогами.
Другий шлях – це почати соціалістичне змагання у «популізмі», тобто обіцяти ще більше. Чому лише удвічі? Все одно мало. Ми піднімемо утрич. Учетверо.
Проте в цьому випадку вони перетворюються на банальних горлопанів навіть для свого електорату. Бо значна частина його все ж таки не шлунком одним думає і спів ставляти 2 та 2 вміє. Відтак неприкрите бажання блефувати, мов гравець-банкрот у казино, підвищуючи ставки капітально маргіналізує опозицію.
Перші години після сенсаційної зави Гройсмана показали, що Тимошенко і компанія пішли по варіанту № 1, тобто, всупереч власним же вимогам і гаслам, почала кампанію з гаслом «напідвищеннязарплатнемаєгрошейвсецепопулізм». Не сумніваюся, що тепер пані Тимошенко нагадують, що на свої обіцянки гроші таки вона десь знаходить.
Трохи оговтавшись, пані Тимошенко намагається звернути на третій шлях: оголосити, що то вона насправді підвищує зарплатню. Вона добилася, змусила, примусила, натисла, надавила. Це не коментуватиму, бо смішно.
Головне – серйозно підірвана база для організації у найближчі місяці чергового «майдану». Очевидно, така загроза була, і оті інструкції з Кремля для української опозиції, що їх українські хакери витягли з пошти Суркова справжні. Бучу на середину листопада планували.
Це не значить, що Тимошенко не виведе на площу людей. Це значить, що вона виглядатиме смішно, вимагаючи від уряду підвищення зарплат і зниження тарифів в той час, як зарплати підвищуються, а тарифи, враховуючи субсидії, більшу частину населення, переважно пенсіонерів, котрі і є основною соціальною базою «Батьківщини-Родины» недостатній стимул для розкручування масштабних протестів. До того ж у листопаді холодно…
Тепер по фінансово-економічні складовій. Безумовно, у різкому підвищенні мінімальної зарплатні ризик є. Ризик є в усьому – навіть виходячи до магазину по хліб, ми ризикуємо (тьфу-тьфу) потрапити під машину, або отримати брунькою по голові.
Проте, як на мене, ризик цей дещо перебільшено. Чому?
Тому, що основна небезпека підвищення з/п полягає в тому, що зросла купівельна спроможність населення не задовольняється ринком. Банально не вистачає ковбаси, шоколадок і штанів. Ми це вже проходили у 90-і роки минулого сторіччя, коли перманентне щомісячне підвищення зарплат розкручувало споживацьку інфляцію.
Чи усвідомлює уряд цю небезпеку? Оголошення Нацбанком орієнтовного курсу гривні до долара на рівні 27,2 свідчить, що наслідки підвищення «мінімалки» в плані інфляційних процесів прораховувалися. Наскільки вдало – покаже час. Проте тут є суттєва відмінність від славетних 90-х.
Тоді економіка стояла. Фабрики, що випускали ковбасу, шоколадки і штани, практично не діяли. Згадайте: у ті часи магазини було забито турецькими джинсами й светрами, польськими і швейцарськими шоколадками, шоколадними батончиками та печивом «Ülker», угорською горілкою «Распутін», що підморгувала, тощо.
На сьогодні ситуація кардинально інша. На сьогодні постало безліч підприємств, які пропонують ринку макарони і стільці; шоколад і горілку; штани і тушонку; пиво і курятину. Зараз у виробника інша проблема: мізерна купівельна спроможність населення не дає змогу розвернути виробництво на всю потужність. Тобто в 90-і інфляцію «розкручувало» передусім «вимивання» з країни валюти, яку підприємці везли до Туреччини, Польщі і Швейцарії. Зараз цю небезпеку суттєво мінімізовано.
Цікаво, що на відміну від 90-х про підвищення «мінімалки» оголошено не за тиждень і не за два дні, а – за два місяці, що дасть можливість бізнесу підготуватися до підвищення попиту. Ну а конкуренція на ринку не дасть надувати ціни, звісно (і це треба визнати чесно) якщо держава зможе ефективно працювати проти цінових змов.
До того ж навіть подвійне підвищення мінімальної з/п – це все таки у доларовому виразі достатньо скромний крок. З 56 вічнозелених Джорджів Вашингтонів вона зросте до трохи ніж більше 112.
Ну і останнє. Давайте визнаємо чесно, нинішню мінімальну зарплатню в Україні мало хто отримує. Хто сидить на 1450? В країні панує «чорний нал». У нас більшість країни – «конвертизована». Відтепер підприємцям не просто не буде сенсу платити у конвертах, принаймні (і це також треба чесно визнавати) до суми 3200 – це буде неможливо і не вигідно. Відтак, збільшаться відрахування до Пенсійного фонду, податки на армію, тощо.
Чи виживе бізнес? Виживе. Знову давайте будемо чесними: український бізнес, особливо великий і середні зараз завдяки мізерній вартості робочої сили отримує надприбутки. Їх просто ховають. Якщо фірма має 300-400% річного прибутку, вона показує 30-40. А то і 10. Зате подивіться на шеренгу автівок під офісами; погляньте в яких палацах живуть власники бізнесу, де скільки вони відпочивають.
У плюсі будуть навіть власники яток, кафешок і дрібних магазинчиків з парою продавців, бо їхні втрати на підвищенні платні для робітників і зростання суми сплати ЄСВ компенсується підвищенням обороту. тут головне на жадитися і не задирати ціни.
Ви хотіли боротьби з олігархами, українці – ось вам приклад не боротьби, а – взаємодії, коли держава змушує багатих ділитися з бідними. Шляхом перерозподілу прибутків.
Треба сказати й одну для декого неприємну штуку. Частину, і досить велику, від підвищеної зарплатні буде з’їдено комунальними тарифами. І це треба визнати, якщо ми прагнемо бути до кінця чесними. Це неприємно. Але коли в тебе на сплату комуналки йде 500 гривень з 1000 тих, що ти отримав додатково від підвищення зарплати, то з цим все таки миритися можна, правда?
Словом, особисто я є обережним оптимістом в цьому плані. А істерична реакція з табору прокремлівської опозиції, котру ця новина, схоже заскочила зненацька, як на мою скромну думку, свідчить, що рухаємося ми у правильному напрямку.
Як казала героїня фільму «Службовий роман» секретарша Вєрочка: «Значит хорошие сапоги, надо брать»…

 

[Loner]

You must be registered for see images

 

[Loner]

Отто Йорк
12 хв. ·
"каждый дятел - дровосек" (эпиграф)
--------------------------------------------------------------------------------------------
по завету своего великого тёзки (О.Пономаря)) дал горячей новости отлежаться пару дней и теперь имею моральное право шо-та сказать за "проект 200> Гройсмана-Порошенко"
в силу двух высших профильных образований (экономика, финансы) имею некоторое представление о том, какие последствия повлечёт за собой претворение этой революционной идеи в жизнь. вижу как массу серьёзных минусов, так и некоторые плюсы. причём, если быть честным - плюсы скорее трансцендентного (выходящего за пределы обсуждаемого предмета - в данном случае, экономики) характера.
да, нехилый пиар. да, лёгкая перепасовка на электоральном поле конкурирующей фирмы (нерушимый союз "непримиримых антагонистов" : оппо-жулька-садо-немочь-ради-калы), с некоторым перетеканием голосов потенциальных избирателей в закрома правящих партий. да, довольно ощутимый пинок под зад украинским работодателям, от частных предпринимателей до олигархов.
минусы, вроде бы, выглядят более очевидными. прежде всего, серьёзная ломка сложившихся за два десятилетия экономических отношений в обществе. как известно, доля заработной платы в себестоимости украинской продукции составляет в среднем 8-11%, в европейской – 40-50%. за счёт этого наша продукция могла конкурировать на международных и внутреннем рынках и позволяла относительно неплохо себя чувствовать нашим, в большинстве своём, технологически отсталым, предприятиям. и, соответственно, их собственникам тоже. страна, худо-бедно, имела довольно ощутимый приток валюты.
и хотя ни одна более-менее серьёзная экономическая дискуссия не обходилась без призывов немедленно прекратить эту позорную практику и прямо с завтрашнего дня начать повышать заработные платы, прежде всего, в промышленном секторе, воз, как говорится, не собирался покидать своего облюбованного места.
и вот когда власть, наконец, тронула эту, засиженную мухами, тему, раздался многоголосый вопль шокированного социума - шооо???
(возвращаясь к эпиграфу - каждый дятел внезапно почувствовал себя дровосеком)
поднялся шум, из которого до моего уха чаще всего долетали такие термины, как : галопирующая инфляция, обвальная девальвация, зарплата в конвертах, массовое переоформление сотрудников на пол-ставки, расширение теневого сектора экономики и т.д. и т.п....
повторюсь, при том, что я немного шарю в теме, я не могу взять на себя ответственность, чтобы решительно осудить или поддержать данный шаг руководства страны. слишком много привходящих факторов и слишком мало информации. да и имеющихся в моём распоряжении знаний тоже.
но всё же смею предположить, что президент вслед за премьером (либо наоборот, не отследил очерёдность) не стал бы нести ничем не оправданную, не подкреплённую серьёзными экономическими выкладками, х...ню. думаю, эти заявления стали результатом достаточно серьёзного анализа специалистами текущей ситуации и прогноза будущих экономических показателей.
потому попросил бы шановне панство не разгонять волну, а положиться на здравомыслие выбранного нами президента и его команды. в конце концов, всё, что происходило в стране последние три года, делалось для того, чтобы каждый украинец наконец почувствовал реальную цену себе и своему труду.
резюмируя : будем посмотреть.
первые выводы можно будет делать уже через полгода-год.
а время летит неумолимо быстро, друзья.
просто жуть, как быстро...

 

[Loner]

Тайный груз из Сирии в Крым: что привезла Nadalina? Part 1

Международное разведывательное сообщество InformNapalm на основе данных, полученных в ходе проведения OSINT и HUMINT мероприятий вышло на след тайного груза, который прибыл из Сирии в Крым при весьма таинственных обстоятельствах. Разгрузкой груза занимались российские военные, в условиях повышенной секретности.
20 октября 2016 года около 13:00 в порт Феодосии (оккупированный Крым) прибыло грузовое судно Nadalina под флагом Сьерра-Леоне. Судно прибыло из Тартуса (Сирия), с заходом в румынский порт Наводари.
Разгрузка судна началась только спустя более чем сутки, происходила ночью с 21 на 22 октября 2016 года с 22:00 до 02:00 в условиях повышенных мер безопасности военнослужащими при помощи портового крана. Пирс был очищен от посторонних и оцеплен усиленными нарядами полиции и людей в штатском. Освещение было направлено в сторону от пирса, что затрудняло видимость процесса разгрузки. Прожектор на судне зажигался лишь до момента поднятия груза, а не постоянно, как происходит обычно при выгрузке.
На необычный характер выгрузки указывали также местные жители в социальных сетях.

You must be registered for see links

Тайный груз из Сирии в Крым: офшоры и торговля оружием. Part 2
Вторая часть расследования посвящена владельцу судна, которое транспортировало груз из Сирии.
Оператором и владельцем судна Nadalina (IMO:8215754) является офшорная Bia Shipping Co Ltd. (Маршаловы острова, 2010 год), с головным офисом в Констанце (Румыния). Данная компания входит к семейный бизнес сирийских предпринимателей, выходцев из предместий Тартуса. Компания Bia Shipping Co. является официальным партнером компании Johar Shipping srl., зарегистрированной в Констанце (Румыния), ее контролирует сирийская семья Джохар (Johar). Ее собственник – Хасан Джохар, 1981 года рождения. Члены семьи Джохар проживают в Сирии, Румынии и Великобритании.
Несмотря на то, что Джохар формально не является собственником Bia Shipping Co Ltd, он полностью контролирует компанию и имеет право подписи. Три ключевых поста в компании занимают Аднан Хасан (управляющий директор), Джохар Хасан (руководитель операционного департамента) и Ферхад Хасан (агент по снабжению судна).

You must be registered for see links

 

[Loner]

Гурьянов Сергей @Segozavr 5 ч5 часов назадЕкатеринбург, Россия

Группа кораблей с авианосцем Кузя, как легли утром в дрейф у берегов Марроко, так и топчутся на месте. Наверное, добывают со дна нефть.
По идее дозаправка в море от танкера вполне себе обычная операция,не пойму чего такой шум.Правда непонятно что это за корабль который не может дойти хоть в одну сторону без дозаправки.Или там дымище не просто так такой,и расход топлива дикий,в сравнении с тем что предполагалось.

Вот Шарль де Голль и амриканский эсминец присосались к танкеру одновременно.

You must be registered for see images

You must be registered for see links

 

[Loner]

Вообще просто оценим ситуацию.

В Украине де-факто война
В Украине больше 10 млн. нищих. Как это подсчитано? Просто Кто то кричал что примерно такое количество получает субсидии, типа это перемога. Для точности можно гуглить, но лень.

И при таких условиях в Украине хотят резко повысить зарплаты управляющему кодлу.
Это как например в блокадном Ленинграде оповещать, что подают в столовке кремля и будут подавать еще больше.

А теперь вопрос знатокам. Насколько эффективное управленческое решение повысить зарплату управляющему кодлу в Украине сейчас?

 

[Loner]

Новий Вогонь

"...А ви як хотіли? Хіба крім кулі вас могло щось зупинити?"

На суді по справі Небесної Сотні судять, власне, Небесну Сотню, а не її вбивць. Вчора я про це дізналась, коли разом з іншими активістами "НВ" побувала на одному з таких судилищ.
Там обговорюють не тих, хто стріляв у беззбройних протестантів, не тих, хто віддавав на це наказ. Там абсолютно серйозно вирішують, чи мали право майданівці підійматися до Жовтневого палацу, навіщо вони це робили, якщо добрі беркутівці їх навіть не штурмували, а просто здалеку обстрілювали. Так-так, я не перебільшую. Сама в житті б не повірила, якби своми вухами не чула. Вони судять НАС.
На засіданні, яке відбувалося минулого вівторка, допитували свідка - майданівця Лапко Вадима Івановича. Міцний спокійний чоловік, середнього віку, колишній офіцер, з тих сумлінних чолов'яг, які в ті дні кидали всі справи і стрибали в потяги на Київ, щоб відстоювати Майдан. Таке було. Я добре пам'ятаю цих хлопців. І ось він починає розповідати про події того страшного ранку: будівельні каски, дерев'яні палиці, шикування, страх, "хто готовий - той вперед", один залізний щит на двадцять чоловік... І усе це так до болю близько, так пам'ятно, до найдрібнішої деталі.
І на якомусь моменті розповіді я розумію, що переді мною справжній ГЕРОЙ. Чоловік, який дійсно там був, - у самому пеклі. Який сам дивом не потрапив у Небесну Сотню. Коли в нього вистрілили, Вадим Іванович якраз нахилився, щоб підняти із землі убитого побратима. Так куля потрапила тільки в плече...
Для мене досі це - незбагненна ступінь відваги.
І тут над ним починають знущатися. Ні, не допитувати. Саме знущатися, жартувати, заплутувати, звинувачувати в усіх "злочинах Майдану", відверто глумитися.

- Ви мали при собі вогнепальну чи іншу зброю?
- Ні, мі всі булі беззбройні.
- Скільки вас було чоловік?
- Близько двадцяти.
- І ви пішли в атаку на правоохоронців, які вже стріляли?
- Так.
- І що ви вдвадцятьох без зброї думали їм зробити?
Дружний сміх адвокатів, суддів, беркутівців і їх дружин.

При чому, спочатку накинулися троє беркутовських адвокатів. Потім до допиту підключилися підсудні, що прямо з клітки розповідали про звірства, що творилися над ними, бідолахами. А після їм почав вторити сам суддя, вкрадливим голосом доносячи основну ідею заходу: усі були неправі, насильство це погано, давайте жити дружньо.
Апофеозом блюзнірства стала заява одного з адвокатів, мовляв, 20 лютого була офіційна заборона проведення мітингів. Та і диктаторські закони від 16 грудня були, виявляється, прийняті нашими легітимними обранцями, і обов'язкові до виконання.
І ось стоїть людина, якій вони повинні в ніжки кланятися, якій ці нелюди в підметки не годяться... і він абсолютно розгублений. І я разом з ним розвожу руками, я теж не знаю, що відповісти на ці питання. Тому що подібні питання не повинні звучати в принципі. За одні такі питання треба саджати. Але у нас немає судів Революції Гідності, що перемогла.
Тепер виявляється, у нас не було ніякої революції, а була купка хуліганів, які навіщось побилися з добрими міліціонерами.
Це судилище - часів Януковича, і процеси йдуть за законами Януковича. Подивіться самі.

(Вікторія Різниченко, секретар "НВ")

 

[Loner]

You must be registered for see links

27.10.2016 18:29

Комичный поход так называемой "российской авианосной группы" во главе с недоавианосцем "Адмирал Кузнецов" к берегам воюющей Сирии,

You must be registered for see links

, похоже, рискует закончится самым большим позором в истории ВМФ России. Причина банальна: ни одна страна региона не согласилась заправить корабли агрессора. По всем признакам, им придется глупо дрейфовать в Средиземном море без топлива, пока из самой России не пригонят танкер с мазутом. Последней надеждой кремлевских адмиралов была дозаправка топливом на Мальте, однако сегодня, 27 октября, министр иностранных дел этого островного государства Джордж Велла

You must be registered for see links

, что мальтийский мазут не светит российским агрессорам ни за какие деньги.

You must be registered for see images

Изначально в Кремле планировали дозаправить свою клоунскую эскадру в Испании - в расчете на это и был разработан весь сценарий дальнего похода. Однако не далее как вчера испанское правительство, раскритикованное своими коллегами по НАТО, вежливо отказалось делиться топливом с теми, кто

You must be registered for see links

. В свою очередь в Москве заявили, что сами отказались от дозаправки в Испании, очевидно, рассчитывая получить недорогой мазут для "Адмирала Кузнецова" и сопровождающих его кораблей на нейтральной Мальте. Но и здесь вышло, скажем так, некоторое недопонимание.

По словам главы мальтийского МИД Джорджа Веллы, к решению об отказе российским кораблям в дозаправке правительство подтолкнула петиция от граждан страны. Они настоятельно потребовали от своих властей последовать примеру Испании.

- В Мадриде очень легко и просто остановили дозаправку этого смертоносного флота, - говорилось в документе. - Мы должны срочно дать понять своему правительству, что народ Мальты также не хочет быть замешан в этих кровавых военных преступлениях. Мы обязаны действовать, чтобы остановить эту бойню, а не зарабатывать на ней деньги.

Признаться, российским адмиралам, в баках которых заканчивается последнее топливо, сейчас не позавидуешь: заправиться в западной части Средиземного моря после отказа и Испании, и Мальты им решительно негде. Нет шансов и в ближайших государствах региона: Франция и Португалия также являются членами НАТО, и, благодаря согласованной позиции стран Альянса топлива "Адмиралу Кузнецову" точно не дадут. Гибралтар является территорией подконтрольной Великобритании. Ливия еще не пришла в себя после революции, а кроме того - ее порты контролируются проамериканскими повстанцами. В Тунисе аналогичная картина: демократическое правительство, пришедшее к власти после свержения диктатора Бен Али, ни при каких обстоятельствах не захочет портить отношения с цивилизованным миром.

Единственной призрачной надеждой заправиться для коптящей российской эскадры остаются порты Египта - с этим государством Владимир Путин еще не успел разругаться окончательно. Однако до них еще нужно дойти, а топлива, скорее всего, уже не хватит. Разумеется, нет его и для возвращения домой, поэтому в ближайшие дни мы можем стать свидетелями самой смешной в истории спасательной операции российского ВМФ.

 

[Loner]

You must be registered for see images

You must be registered for see images