Loner
Well-Known Member
Як українська «Шилка» кришить сепарів на Авдіївський «промці»
Війна на Донбасі зажадала від військових буквально напруження усіх сил. Так на фронті з’явилися зразки бойової техніки, давно знятої з озброєння ЗСУ. Одним з них стала самохідна зенітна установка ЗСУ-23-4 «Шилка».
Така установка має чотири автоматичні 23-мм гармати з темпом стрільби у 3400 снарядів на хвилину та дальність в 2 км.
До весни 2014 року це зенітні установки здебільшого перебували на зберіганні: 20 одиниць в Вознесенську, 12 — в Ніжині, 10 — В Шепетівці, 8 — в «Десні» і 55 — в Балаклії (всього 105 машин).
На озброєнні вони були тільки в складі дивізіону 36-ї бригади берегової оборони. Ці машини були захоплені російськими окупантами в Криму, були повернуті і в червні 2014 року склали основу оборони Миколаєва — їх поставили на блок-постах, але їх технічний стан був дуже поганий.
Пізніше ці 11 установок був передані 145-му ремонтно-відновлювального полку і частково відновлені та відправлені до війська (за деякими даними це три установки). З початком війни почалося відновлення парку «Шілок».
У 2015 році Міністерством оборони був підписаний контракт з ремонтним заводом в Балаклії, де знаходилося максимальна кількість «донорів» для відновлення. Всього на сьогоднішній день вдалося поставити в стрій біля 30 ЗСУ-23-4 «Шилка».
Більшість з них знаходиться в другій і третій лінії оборони — у Покровському, Костянтинівці, Краматорську в складі різних механізованих бригад.
Однак принаймні одна установка знаходиться на самій «гарячої» точці фронту — на Авдіївській промці.
Відновлена волонтерами вона є серйозною вогневою силою. Як загадує один із бійців: «Бої на промзоні спалахують під вечір, коли представники ОБСЄ їдуть вечеряти. Спочатку починається обстріл з кулеметів, гранатометів і автоматів.
Багатостраждальні будівлі промзони починають приймати на себе сотні куль, випущені в основному бойовиками за алгоритмом «авось кого зачепить». Десантники починають мляво їм відповідати, якщо засікає явну позицію.
Ну а якщо по промзоні з боку позицій сепаратистів починають тягати щось серйозне типу ЗУ-23, в гру включається її величність «Шилка» своїми зчетвереними авіаційними гарматами ГШ-23. І на тих секторах, які оглядає її величність «Шилка», стріляти чомусь ніхто не намагається».
Війна на Донбасі зажадала від військових буквально напруження усіх сил. Так на фронті з’явилися зразки бойової техніки, давно знятої з озброєння ЗСУ. Одним з них стала самохідна зенітна установка ЗСУ-23-4 «Шилка».
You must be registered for see images
Така установка має чотири автоматичні 23-мм гармати з темпом стрільби у 3400 снарядів на хвилину та дальність в 2 км.
До весни 2014 року це зенітні установки здебільшого перебували на зберіганні: 20 одиниць в Вознесенську, 12 — в Ніжині, 10 — В Шепетівці, 8 — в «Десні» і 55 — в Балаклії (всього 105 машин).
You must be registered for see images
На озброєнні вони були тільки в складі дивізіону 36-ї бригади берегової оборони. Ці машини були захоплені російськими окупантами в Криму, були повернуті і в червні 2014 року склали основу оборони Миколаєва — їх поставили на блок-постах, але їх технічний стан був дуже поганий.
Пізніше ці 11 установок був передані 145-му ремонтно-відновлювального полку і частково відновлені та відправлені до війська (за деякими даними це три установки). З початком війни почалося відновлення парку «Шілок».
У 2015 році Міністерством оборони був підписаний контракт з ремонтним заводом в Балаклії, де знаходилося максимальна кількість «донорів» для відновлення. Всього на сьогоднішній день вдалося поставити в стрій біля 30 ЗСУ-23-4 «Шилка».
Більшість з них знаходиться в другій і третій лінії оборони — у Покровському, Костянтинівці, Краматорську в складі різних механізованих бригад.
Однак принаймні одна установка знаходиться на самій «гарячої» точці фронту — на Авдіївській промці.
Відновлена волонтерами вона є серйозною вогневою силою. Як загадує один із бійців: «Бої на промзоні спалахують під вечір, коли представники ОБСЄ їдуть вечеряти. Спочатку починається обстріл з кулеметів, гранатометів і автоматів.
Багатостраждальні будівлі промзони починають приймати на себе сотні куль, випущені в основному бойовиками за алгоритмом «авось кого зачепить». Десантники починають мляво їм відповідати, якщо засікає явну позицію.
Ну а якщо по промзоні з боку позицій сепаратистів починають тягати щось серйозне типу ЗУ-23, в гру включається її величність «Шилка» своїми зчетвереними авіаційними гарматами ГШ-23. І на тих секторах, які оглядає її величність «Шилка», стріляти чомусь ніхто не намагається».