Цитата:
У нас всегда была проблема с ненавистью. Вроде она есть – но где-то далеко спрятана, и всегда не наготове. Шо на огороде закопанный дедовский кулемет – тоже вроде есть, та бежать и откапывать лень. Може, на цей раз не поднадобится?
Проще подождать, пока москали в хате напьются, отпиздят газду, помацают за цыцки газдыню, спалят сарай, насрут на прощание в колодец и уйдут. Ну и шо? Ушли же, даже лисапет не забрали! И котик он, дывы, повернувся - втик, як кацапи гуляли, а зараз додому прийшов, нявче, йисты просить. Все зараз добре, а погане все минуло. А кулемет нехай дали лежить прикопаный.
Вот так в организме проявляется недостаток ненависти - когда тебя ебут понемногу, и ты уже сам не понимаешь - на какой стадии надо бежать откапывать пулемет? А когда доходит, что уже пора - так и хата сгорела, и газдиня лежит в колодце, и котика твоим же лисапетом переехали.
***
Растерянные украинские солдаты в крымских гарнизонах решали для себя важнейшую этическую проблему – «можно ли стрелять в русских?» По-человечески ли это будет? Они же русские, говорят понятно, выглядят как мы, и вообще...
Через полгода мы все могли видеть в сети фотографии расстрелянных россиянами украинских солдат со связанными за спиной руками. Солдаты срочной службы правительственной армии суверенного государства были убиты российскими бандитами на собственной украинской земле за то, что защищали законный порядок. Кацапня заходилась в восторге. Вот так.
Блять, до кого-то еще не дошло – что происходит? Значит до него вообще никогда не дойдет.
Вот эти две точки на концах провода – растерянные украинские солдаты в Крыму и расстрелянные на Востоке - это разница потенциалов, через которую хуярит ток. И мы постоянно хапаемся за этот дрот, и нас пиздячит током. А москаль технично к нему пристраивает лампочку и электрошашлычницу. Потому что он уверен – у него монополия на ложь, злобу и ненависть. А с других он может требовательно спрашивать: "А за што вы нас так ненавидити?"
Логіка Іловайська. Російське вторгнення
Портников Віталій
Коли Путін програє, він з "легітиміста" перетворюється в самого звичайного "гопника" з околиці
Річниця подій в Іловайську - це завжди оплакування полеглих і прагнення знайти винних у причинах поразки і трагедії. Безумовно, все це дуже важливо. Але під Іловайськом сталося ще щось, що докорінно змінило характер війни. Це - пряме вторгнення регулярних військ Російської Федерціі.
Як виглядала війна до Іловайська? Росія озброювала найманців на окупованій території і посилала на Донбас "добровольців". З найманців і "добровольців" формувалися відповідні військові загони.
У бандитів не було ніяких шансів здолати наші збройні сили і добровольчі батальйони. Війна в Донбасі наближалася до завершення. При цьому українське військове командування і політичне керівництво країни виходили з того, що Кремль не піде на пряме військове вторгнення в Україну.
Можна, звичайно, вважати, що це припущення було наївним. Але не тільки в Києві, а й в західних столицях дотримуються думки, що російське керівництво - при всіх злочинах, які воно вчиняє - намагатиметься залишатися в рамках якоїсь "легітимності". Адже Путін - відомий "легітиміст".
Тільки вчора міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро в інтерв'ю Le Mond припустив, що після застосування режимом Асада хімічної зброї російське керівництво може «засудити сирійський режим» і навіть припинити бомбардування Алеппо. Тому що Путін не може «залишатися байдужим до міжнародної громадської думки».
Не знають вони Путіна. Путін - «легітиміст», тільки поки виграє. Коли він програє, він перетворюється в самого звичайного «гопника» з околиці. І ні з якими нормами міжнародного права, ні з якою «світовою громадською думкою» не рахується зовсім.
Саме тому Путін міг утримувати свої війська біля наших кордонів, поки не виникла загроза самому існуванню «ДНР» і «ЛНР». А коли стало ясно, що Українська армія скоро демонтує бандитські республіки, він вирішив вводити війська.
І війна з найманцями і «добровольцями» перетворилася на повноцінну війну з Росією. До речі, саме ця обставина і викликало такий шок на Заході. Там зрозуміли, що Путін перейшов червону лінію, яка відділяла «гібридну війну» від справжньої.
З того часу одним з важливих елементів західної політики по відношенню до дій України буде утримання Києва від активного наступу. Тому що є думка, що цей наступ - у разі його успіху - викличе активні дії Москви. І на територію нашої країни знову будуть введені регулярні частини з Росії.
Отже, подивимося як виглядає війна після Іловайська. На території Донбасу зараз знаходяться озброєні формування, які складаються з місцевих найманців і російських «добровольців». Завдання цих бандитів - влаштовувати провокації, підтримувати нестабільність і надати початковий опір українським військам в разі початку операції по ліквідації терористичних анклавів.
Саме тому Кремль може нахабно говорити міжнародним спостерігачам «нас там немає». Але основний тягар відповідальності за збереження «ДНР» і «ЛНР» повинні взяти на себе інші бандити – регулярна армія, бандити в російських погонах, які знаходяться по той бік кордону з нашою країною.
У разі виникнення загрози для «ДНР» і «ЛНР» вони можуть негайно бути введені на територію нашої країни. Путіну плювати на «світову громадську думку», на санкції і дзвінки Обами і Меркель. З усім цим він буде розбиратися вже після того, як забезпечить результат. Як захистить окуповану територію від її визволителів.
Така логіка Іловайська.
You must be registered for see images
Мартин Брест
21 хв. ·
Журнал "Военный дачник", рубрика "Строим ВОП".
Не, давайте уж сразу по человечески. ВОП - это взводный опорный пункт. Именно из них в основном и складається наша линия обороны. Обычно на ВОПе живут от 10 до 25 человек, в зависимости от "богатства личным составом", и командует ВОПом или комвзвода, или ротный. Зачастую офицер на позиции аж один, дел у него - миллион, и выражение "сижу на вопе ровно" знакомо ему непонаслышке.
Итак, путем додержання Мінських домовленостей ваш (ну нехай будет взвод) случайно просунулся на пару километров на восток и закрепился. Пехота поматерилась, покурила и отрыла на позициях несколько окопов, и наступает время все таки обустраивать позицию, в которой можно пережить нормальный человеческий обстрел.
ВОП, шоб вы не сомневались, состоит из трех вещей - ям, бревен и денег. Ямы бывают двух типов - капониры для техники и блиндажи для особового складу. И даже не пытайтесь уговорить (приказать) особовый склад копать капониры - поверьте, сначала будут выкопаны блиндажи.
Итак, лайфхак номер раз - выпросить "ложку". "Ложка" - это такой специальный военный механизм, где снизу - грузовик, наверху - кабина и ковш, а посредине - два человека, которые никогда не выкопают то, что тебе надо))) будет или ширше, или длиннее. Запомни - этот копатель выкопает ровно в два раза меньше, чем ты хочешь. Но таки выкопает. А пока он копает - считаем лопаты.
Лайфхак номер два: лопат должно быть столько, чтобы никто и никогда не мог сказать: "Че не копаю? Так лопаты нема!" Поэтому - едь и покупай.
Лайфхак номер три: скорость копания блиндажа находится в прямой зависимости от интенсивности обстрелов.
Лайфхак номер четыре: никогда не командуй копать командирский блиндаж до того, как вырыты блиндажи для людей.
И - покупай скобы. Сколько бы не приехало тебе от зампотыла - поверь, их все равно будет гораздо меньше, чем надо. Или вообще не будет.
Лайфхак номер пять: Рой щели. Везде, где можно. Чтобы с любого места вопа до щели было максимум 8-10 метров. Поверь - оно надо. Ну вот просто поверь. Рой щели так, шоб нельзя было ночью дойти до клозета, не упав в щель. Рой так, чтобы редкий механ мог проехать по вопу, не заехав в яму. Рой так, чтобы приехавшая проверка не могла залететь на машинах прямо на позицию. Засевший в щели генеральский джип - это п@здюлина от большого начальства сейчас и "норм накопал" от комбата потом. Комбат важнее - от него зависит отпуск))
Лайфхак номер шесть: не храни бк в одном месте, разнеси как минимум в четыре точки. Во первых так безопасней, во вторых будет прекрасный повод поиметь військовослужбовця, когда он придет спрашивать "а дэ в нас лэжать пульки до дшк?"
Лайфхак номер последний: Никогда не думай, что накопано достаточно. Ведь всегда есть еще "запасні та тимчасові позиції", "запасні капоніри", "оновлення траншей та окопів" и то, что ты точно не сделал: "місце розряджання зброї".
Девиз вдв: "Ніхто, крім нас".
Девиз пехоты: "Копай, отпуск в опасности!" ))
