ПРОТИСТОЯННЯ... [блог новин в УКРАIНI та свiтi]

Loner

Well-Known Member
В это время работала артиллерия и с какой стороны она била.. поймите в тот момент не смотришь с какой стороны в тебя летят снаряды. Ты понимаешь, что небе нужно выжить и просто ползешь. Там было поле. Оно было наполовину скошенное. И был перелесок. Мы начали перебегать через этот перелесок и увидели, что по краю дороги бегут тоже наши военнослужащие. Мы начали двигаться все к этому перекрестку. Прибежав туда, мы увидели, что там были окопы, сделано что-то наподобие блиндажа. Мне сразу сказали, что механик-водитель боевой машины, которая взорвалась жив. Наводчик вот здесь сидит. Но механик очень сильно обгорел. Подбежав к нему, я увидел, что наводчик успел оказать ему первую медицинскую помощь. У него было шоковое состояние, лицо обожжено, на руки страшно смотреть. Все были напуганные, потерянные - что делать, куда дальше, какие действия и что происходит. Никто не мог понять. У нас должны были быть учения и такого ни на одних учениях не было. Я посмотрел, что офицеров нет и принял командование на себя. Приказал уйти в глубину метров на 200 и занять круговую оборону. И оказать помощь раненому до конца. А сам с сержантом Генераловым (заместитель командира взвода, старший сержант Алексей Генералов также был взят в плен 24 августа. - Ю.Б.) остались на перекрестке подождать остальной личный состав, который остался там. Может, кто живой есть, чтобы вернуться и забрать. Мимо нас проехало две боевых машины в сторону горевшего танка. Они подавали сигнал сбора и несколько раз останавливались. Мы поняли что они забирали тех, кто оставался там. Боевые машины еще немного времени покружив там вернулись на перекресток и проехав мимо нас, может они не увидели нас. Но в определенный момент один механик водитель увидел нас. Мы ему махнули что нужно проехать чуть дальше чтобы нас забрать, что в глубине леса личный состав. Но может он недопонял меня, скорее всего тоже был напуган. Потому что у нас никто не участвовал ни в каких боевых действиях.. мы начали двигаться, вернулись к личному составу и приняли решение, так как механику становилось очень плохо, надо было просто его спасать. Мы начали выбираться оттуда. Потому что кто-то из нас может понимал, что происходит что-то не то. Не по закону учений. Ни на одних учениях такого не было. Дойдя до моста, мы увидели несколько военнослужащих. Людей в военной форме с оружием. Увидев нашего раненного, они сразу же подошли к нам и предложили оказать помощь раненному. Мы согласились потому что он уже начал терять сознание и шок начал проходить. А боль у него была скорее всего непереносимая. Спросили кто старший. Я сказал - я. Меня проводили в их штаб. Наподобие то ли сарая, то ли фермы. Там были военнослужащие уже с нашивками, со всем.. нашивки не наши. И там мне объяснили, что мы находимся на украинской территории и находимся в плену".

Мы видим полное совпадение в описании деталей боя с двух сторон.



Место, на котором были уничтожены российские БМД - топопривязка Национального военно-исторического музея Украины






Фото сделано сотрудниками Национального военно-исторического музея Минобороны Украины - это грузовик предположительно из состава 40-го батальона "Кривбасс" под Кутейниково. Машину расстреляли российские войска утром 24 августа, во время парада в Киеве. Недалеко от этого места батарея Коваля уничтожила российские БМД

Огромную и неоценимую работу по установлению обстоятельств боя провели работники Национального военно-исторического музея Минобороны Украины, которые в сентябре 2014-го побывали на месте боя, и провели точную привязку к местности - именно военные историки обнаружили и сфотографировали остатки БМД-2 №334. Это точка на трассе Осыково-Кутейниково близ отметки 182,0. И можем сделать еще один важный вывод из показаний пленных российских десантников - в результате точного огня батареи Коваля, и последующего обстрела осколочными снарядами лесопосадки, куда побежали спасаться экипажи двух разбитых БМД, старший лейтенант Михаил Миленко - командир 3-го взвода 1-й парашютно-десантной роты 331-го полка, испугался и потерял управление своими бойцами. В результате потери связи с командованием, 10 российских десантники во главе со старшим сержантом Алексеем Генераловым и с младшим сержантом Савостеевым пошли в направлении села Зеркальное, где их без боя взяло в плен отделение разведчиков 51-й механизированной бригады под командованием

"В 17.00 я вывел бойцов в секрет в посадке у дороги близ села. И вскоре мы увидели, как по дороге со стороны Кутейниково на нас идут 10 солдат. Они шли, как "телятко на пасовищі". Они передвигались не в боевом порядке, и не были готовы к бою.

Мы взяли их без какого-либо сопротивления. Они были потрясены происходящим. Мы говорили с ними по-русски. Они рассказали сразу, что являются российскими военнослужащими из 98-й воздушно-десантной дивизии. Их направили на маневры в Ростовскую область. Ночью с 23 на 24 августа они пересекли границу Украины. Утром их подразделение в посадке в трех километрах от Кутейниково попало под обстрел. Была уничтожена боевая машина десанта, один из них был легко ранен. Двое их товарищей были убиты. Потеряв технику и связь, десантники пошли куда-то в поисках медицинской помощи. Они были шокированы тем, что попали в Украину и что здесь настоящая война.

Они нас не ожидали встретить. И сдались без сопротивления".


Фотография отделения российских десантников, часть которых попала в плен, сразу после вторжения в Украину. Обратите внимание на отсутствие опознавательных знаков

Так попали в плен российские десантники 98-й дивизии:

Архипов Сергей, Генералов Алексей, Горяшин Андрей, Кузьмин Артем (механик-водитель БМД-2 №334, ранен в результате прямого попадания снаряда) Мельчаков Иван, Митрофанов Артем, Почтоев Егор, Романцев Иван, Савостеев Владимир, Селезнев Сергей, Смирнов Сергей.

После прибытия орудий батареи Константина Коваля под Иловайск он немедленно получил новую задачу прикрыть от дальнейших атак противника дорогу из Кутейниково на Иловайск. И 26 августа под руководством капитана состоялся второй известный бой, в результате которого было захвачено еще трое российских военнослужащих.

Коваль занял удобную позицию. И замаскировал орудие батареи прямо на дороге. Наводчиком орудия был сержант Лукашук. Вот как рассказывает о действиях артиллеристов участник боя - начальник бронетанкового вооружения ОК "Юг" полковник Евгений Сидоренко:
"26 августа в 15.00 по дороге от Кутейниково на Иловайск была обнаружена колонна российской бронетехники - 16 единиц, включая танки, которая двигалась прямо на наши позиции, подвергшиеся артобстрелу. По радиостанции я услышал о движении колонны. Я был один рядом с российским танком, экипаж не был сформирован. Зная, что на позиции, прикрывавшей дорогу, стоит только одна наша противотанковая пушка "Рапира" из состава 2 противотанковой батареи 51-й механизированной бригады, я сел на место механика - водителя, и поехал на угрожаемое направление. У орудия стоял сам комбат Константин Коваль. Он прорвался из окружения в Иловайске, поэтому с удовольствием называю его имя. Наводчика орудия я также записал имя, но он пока не значится в списках вышедших из "котла", поэтому говорить сейчас об этом героическом воине и его расчете пока не буду. Парни проявили себя просто блестяще и профессионально. Первым же выстрелом была уничтожена головная машина противника - это была МТЛБ-6М, которая состоит на вооружении только российской армии.


Орудие старшего наводчика Лукашука из состава батареи капитана Коваля на дороге Кутейниково-Иловайск, 26 августа 2014-го года. Через несколько часов на батарею выйдет колонна российской 31-й десантно-штурмовой бригады, и рядовой Лукашук уничтожит 3 МТЛБ. Комбат Коваль управлял боем. Орудие было грамотно расположено и замаскировано, это обеспечило внезапность действий. Артиллеристы выждали, пока враг подойдет на 200 метров - били почти в упор, не страшась ответного огня.
 

Loner

Well-Known Member
В этот момент я понял, что надо прикрыть наше орудие во время перезарядки и отвлечь внимание от нашей засады, и резко выехал вперед на дорогу, перебрался в кресло командира и открыл огонь из крупнокалиберного пулемета по вражеской колонне и разбегающимся солдатам. Было немного тревожно, конечно, я же не знал, кто там за моей спиной - вдруг их сейчас накроют огнем, или они побегут, а я тут один останусь, на открытой местности вообще без шансов. Но ребята оказались настоящими героями и профессионалами. Они подбили две следующих машины противника.



Три МТЛБ - марки МТЛБ-ВМ и МТЛБ-6МА российского производства, которых нет на вооружении украинской армии, разбитых огнем орудия солдата Лукашука из батареи Коваля 26 августа 2014-го под Иловайском

Россияне открыли беспорядочный огонь и под прикрытием дыма и пожара трех передовых бронемашин скрылись, бросив своих убитых и одного тяжелораненого солдата из состава 31-й десантно-штурмовой бригады".




Российские десантники Руслан Ахмедов и Арсений Ильмитов из состава 31-й десантно-штурмовой бригады, взяты в плен под Иловайском 27-28 августа 2014 года (на коллаже возможна ошибка). Находились в составе подразделений 31-й бригады, три МТЛБ, в которой были уничтожены огнем орудия солдата Лукашука из батареи Коваля, однако взяты в плен немного позднее этого боя

Благодаря профессионализму и личному мужеству съемочной группы "Еспресо.ТВ" в составе Егора Воробьева и Ростислава Шапошникова, об

Вероятно, из того же подразделения могли быть и взятые в плен позднее солдат Руслан Ахмедов и старший сержант Арсений Ильмитов из состава 31-й десантно-штурмовой бригады. Обстоятельства их пленения уточняются. Возможно они и были в других машинах из той разбитой колонны.

В бою 26 августа огонь по врагу прямой наводкой вел старший наводчик рядовой Лукашук, который также достоин самой высокой награды - посмотрите с какой короткой дистанции он открыл огонь! Его орудие было прямо на дороге, под ответным огнем врага, но он не прекращал бой, пока не уничтожил три машины противника!



Разбитые МТЛБ 31-й десантно-штурмовой бригады РФ - вид со стороны Кутейниково. Орудие Коваля стояло чуть выше на самом повороте дороги . Оцените, какая была короткая дистанция

Список особового складу
2-ої протитанкової артилерійської батареї
51-ої окремої гвардійської механизованої бригади,
яка відзначилася в бою з передовим загоном противника
на підступах до міста Іловайськ
26 серпня 2014 року

1. Капітан Коваль К. В.
2. Лейтенант Полюхович П. П.
3. Лейтенант Шванк О. М.
4. Молодший сержант Радь Ю. С.
5. Старший солдат Бодейчук В. М.
6. Старший солдат Голіней М. І.
7. Старший солдат Калюжний Ю. В.
8. Старший солдат Ковальчук Я. П.
9. Старший солдат Котик В. В.
10. Старший солдат Лаврішин Б. І.
11. Старший солдат Лящук М. М.
12. Старший солдат Пятківскький Р. М.
13. Старший солдат Самчук Т. О.
14. Старший матрос Карпюк А. М.
15. Рядовий Абраменко Д. В.
16. Солдат Ахметов О. С.
17. Солдат Жук А. О.
18. Солдат Криворучко Н. С.
19. Рядовий Лукащук В. О.
20. Рядовий Педченко М. С.
21. Солдат Руссов О. А.
22. Рядовий Франчук З. В.
23. Солдат Цалай Д. С.
24. Старший солдат Касянчук С. Я. (прикомандирований).

Склад гарматного розрахунку,
який знищив в бою 26 серпня 2014 року
дві ворожі бойові машини МТ-ЛБ

1. Старший навідник рядовий Лукащук В. О.
2. Номер розрахунку солдат Руссов О. А.
3. Номер розрахунку старший солдат Касянчук С. Я.
4. Механік-водій старший солдат Ковальчук Я. П.

Автобиография героя- капитана Константина Коваля:

"Коваль Костянтин Валерійович народився 18 вересня 1983 року в м. Львові в родині військовослужбовця, українець.
В 1990 році пішов в перший клас Ізяславської середньої школи, 8 класів якої закінчив в 1997 році та поступив до Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив в 2000 році.
В 2001 році поступив до Сумського військового інституту Ракетних військ і артилерії, який закінчив в 2005 році та був направлений для проходження служби у війська Західного оперативного командування, у м. Яворів, де проходив службу на посаді командира взводу - старшого офіцера на гаубичній самохідно-артилерійській батареї - до лістопада 2005 року.
У зв'язку з реорганізаційними заходами був переведений в м. Львів до 10-го окремого батальйону охорони та обслуговування штабу ЗахОК, де проходив службу на посаді командира взводу охорони роти охорони - до червня 2008 року.
Для подальшого проходження служби був переведений в м. Луцьк до Волинського обласного військового комісаріату, де проходив службу на посаді офіцера 1-го відділу - мобілізаційного і обліку - до січня 2009 року.
У звязку з реорганізаційними заходами був переведений в м. Володимир-Волинський до 51-ї окремої механізованої бригади, де проходив службу на наступних посадах:
З січня 2009 року по жовтень 2010 року - командир взводу - старший офіцер на гаубичній самохідно-артилерійській батареї.
З жовтня 2010 року по квітень 2014 року - командир кадру протитанкової батареї протитанкового артилерійського дивізіону.
З квітня 2014 року по дійсний час - командир протитанкової батареї протитанкового артилерійського дивізіону".

Капитан Коваль участвовал в прорыве окружения из Иловайска. Он прошел через ад, но в плен не сдался, и сумел выйти из окружения с группой бойцов. Сейчас продолжает службу. В том же звании, в той же должности, в той же съемной квартире... Не лучше положение и других героев батареи Коваля. Вся их 51-я бригада после августовских была обвинена в невыполнении приказов и... расформирована! Поэтому героями им не стать - если только народ Украины не решит по-другому и не поможет восстановить справедливость.

Наш долг отдать самую большую дань уважения этому герою и воинам 51-й бригады, которые в те страшные месяцы 2014-го совершили невозможное. Они показали что врага можно бить. Спасибо, парни, низкий поклон..

Благодарю за помощь в подготовке статьи военных историков из Национального военно-исторического музея Министерства обороны Украины.


Юрий Бутусов, Цензор.НЕТ
 

Loner

Well-Known Member
Щодо візиту Надії Савченко до США та її участі у званому обіді, а також святкування Дня незалежності України в колі українських діаспорян, штат Техас.

Поглянемо на рекламу званого обіду з чотирьох страв у розкішному готелі Hyatt Regency (Сан-Франиск), за який бажаючі подивитися на Савченко та Саакашвілі мають заплатити 250 доларів.
Хто запрошений?
Посол України в США Валерій Чалий та генеральний консул України в Сан-Франциско (штат Каліфорнія) Сергій Альошин.
Ну, тут усе зрозуміло – дипломати за посадою зобов’язані, наприклад Альошин 21 травня брав участь у відзначенні 100-річчя з дня смерті отця Агапія Гончаренка.
Далі?
Великий борець з корупцією Міхеїл Саакашвілі. От, цікаво, який стосунок він має до української діаспори в США? Чому саме він туди полетів?
Великий журналіст Богдан Кутєпов. Так, той самий, котрий ллє бруд на Україну на «Громадському телебаченні» разом з Лєщєнком, Найємом, Гнапом та іншими «борцунами».
Ігор Пастернак, винахідник, що емігрував з України до США у 1992 році, президент компанії Аерос (Каліфорнія), що спеціалізується на розробці та будівництві дирижаблів. Співпрацює з Міністерством оборони США.
А хто ще?
Костянтин Боровий - відомий «борцун» з російською владою. Ну, то жодної тусовки не пропускає.
Шеннон Гроув з Каліфорнійської спілки жінок, член Асамблеї Каліфорнії від республіканської партії
Метт Дабабних, член Асамблеї Каліфорнії від Демократичної партії.
Девид Болдуїн, генерал-ад’ютант Національної гвардії США.
Дивишся на цей список і дивуєшся: що то за тусовка така цікава? Для чого зібралися на той званий обід? Що їх об’єднує?
У випадку з паном пастернаком це ще можна пояснити: його компанія намагається отримати від України контракт на постачання для Державної прикордонної служби радіолокаційних комплексів для облаштування морського кордону, компанія Аерос навіть і проект розробила в минулому рої – «Морська стіна» називається.
Як то кажуть – бізнес. Ігор Пастернак запропонував свої послуги Україні ще навесні 2014 року. Тоді вони вели перемовини з адміралом Кабаненко, якщо пригадуєте такого. Для пана Ігоря будь-який захід, на якому присутні представники України, а тим паче посол, народні депутати – це зайвий шанс підтримати контакт, нагадати про себе.
А от решта? В тому числі два релігійних діячі
Михайло Паночко, президент Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської п'ятидесятників.
Рустам Фатуллаев, пастор церкви християн віри євангельської п’ятидесятників «Скинія» (Київ).
От питання: з якими діаспорянами вона святкувала, якщо лідери української громади у цей час перебували на Світовому конгресі українців у... Києві?
Усе стає на свої місця, якщо знати, що організатор цього дійства – такий собі Микита Сафроненко, заступник Спілки Українських студентських товариств Америки.
Він народився у Дніпрі, навчався у Києво-могилянській академії. Дуже сильно переживав за долю українського народу, томі після приходу до влади Януковича емігрував на навчання до США і розпочав там боротьбу за волю України. Найбільшим подвигом пана Сафроненка є організація Майдану у… Сан-Франциско (MaydanSF).
Навіть не так – найбільшим проектом пана Сафроненка є заснування некомерційної організації «Нова Україна», яка є продовження Сан-франциського «майдану». Ось як окреслила завдання цієї організації, за словами заступниці Сафроненка – Ірини Білокінь:
«Украина сейчас в таком состоянии, что нужно выйти на более серьезный уровень, чем фейсбучная группа, нужна организация в статусе НКО, – пояснила Ирина Билокинь, вице-президент по координации программ. – Поддержки от украинской диаспоры недостаточно, нужна сильная финансовая и моральная поддержка.
Мы хотим выйти на сотрудничество с американскими компаниями, а кроме того, проводить образовательные и просветительные акции для широких слоев американского общества, разъяснять, что происходит в Украине, добиваться от политических деятелей США поддержки демократических устремлений Украины.
А сейчас наша основная задача – финансовая поддержка семей, у которых родные погибли на Майдане и в столкновениях на востоке Украины» ( )

Цікаво, що пані Ірина теж дуже «давня» діаспорянка – в США вона мешкає з 2012 року. Решта засновників організації, яка просить гроші в американських компаній на допомогу українцям – така само.
Зрозумійте правильно: я не стверджую, що Микита Сафроненко та Ірина Білокінь є схожими на деяких «волонтерів» в Україні. Може вони дійсно кинули на підтримку родин загиблих українців та української армії мільйони, вирвані з хижих пащ американських капіталістів. Але давайте погодимося: ми маємо право дути на холодну воду після Каськіва, Семенченка, Касьянова, Лижичко, Данилюка. Зрештою, Монтян та Чорновіл (Тетяна) були серед ініціаторів Євромайдану у Києві.
Давайте вважати, що ми колись почуємо про те, який внесок внесли (вибачте за тавтологію) ці люди у боротьбу українців за волю. А поки, перепрошую, вимальовується трохи інакша картина.
І та картина дає відповідь: що ж то за діаспора, з якою зустрічалася Надія Савченко у той момент, коли усі лідери української діаспори в США брали участь у Всесвітньому конгресі українців, що проходив у… Києві.
Правда цікаво: Надія Савченко, Міхо Саакашвілі та Богдан Кутєпов якщо б хотіли посвяткувати з діаспорянами та обговорити з ними проблеми взаємодії мали б не в Сан-Франциско летіти, а на таксі, до Українського дому.
Проте тут не все так просто. Справа в тому, що пан Сафроненко, так само, як і пані Савченко, пан Саакашвілі та пан Кутєпов належать до тих, хто дуже не любить нову українську владу.
Микита Сафроненко – частий гість у студії Мирослави Гонгадзе «Час-Time». Обізнані не дадуть збрехати: стараннями пані Мирослави ця програма стала чимось схожим на «Громадське телебачення». Ось один з виступів Сафроненка у програмі:
«Старі люди продовжують працювати у владі тими ж самими методами методами…» ( )
Але пан Сафроненко не просто критикує Порошенка за те, що у владі старі люди із старими методами: Бірюков, Деканоїдзе, Гройсман, Яресько, Нищук, Клімпуш-Цинцинадзе.
Новий голова «Нафтогазу» пан Коболєв працює старими методами. Директор «Укрзалізниці» Ворйцех Балчун – теж. Що вже говорити про генералів Ігоря Луньова, Степана Полторака, Сергія Попка – старими методами воюють. За 2 роки у Збройних силах України змінилося сорок(!) генералів, серед нових оличь легендарний «кіборг» Михайло Забродський, Олег Мікац, Ігор Гордійчук, Хусейн Вісханов…
Скринька відкривається просто: пан Микита Сафроненко дуже хоче… правильно, аби у владі були молоді патріотичні люди із західною освітою. Так і сказав у ефірі програми «Час-Time». Питання: чи не себе має на увазі?
Микита Сафроненко – улюбленець не лише Мирослави Гонгадзе, але й… правильно: «Громадського телебачення.
Давайте будемо відверті: пані Савченко, пан Саакашвілі, пан Кутєпов помчали в США не налагоджувати зв’язки з діаспорою. Не тягне десяток молодиків з маргінальної громадської організації, за якими не стоять ні людські, ні матеріальні, ні фінансові ресурси на потужну силу.
Тоді для чого цей променад? Невже лише для того, аби створити враження, що американська діаспора в опозиції до української влади? Цікаво, Хто стоїть за організацією цього всього? Хто сплачував квитки Наді та її сестрі? Сама «героїня» була відверта:
 

Loner

Well-Known Member
«Я отримала запрошення від української діаспори в Каліфорнії. До того, як стала депутатом, я не була за кордоном – тільки на війні в Іраку і в тюрмі в Росії. Нещодавно я побачила Європу. Тепер сподіваюся побачити США.
Цікаво поспілкуватися з українською діаспорою. Вони мене завжди підтримували. І я хотіла б їм особисто подякувати за це. Цікаво ще почути, як вони там живуть, як вони зберігають українські традиції ( ).
Тобто її возили туди в якості туристки. Невже знову використовували? А, може, чутки щодо участі Савченко у новій опозиційній партії, яку має заснувати пан Саакашвілі небезпідставні й це така собі презентація чергових «нових облич в українській політиці», які спиратимуться на спраглих до влади «молодих патріотів з західною освітою»? Може, це спроба пошуку джерел фінансування та політичної підтримки? Так протестанти (керівників яких було аж двоє) у політику принципово не втручаються. І потім: а як же пані Тимошенко? Пройшла любов?
Щоправда, задля справедливості зауважимо, що була і певна користь від того візиту: Асамблея Каліфорнії (аналог української обласної ради) на засіданні за участю Савченко та Саакашвілі прийняв резолюцію на підтримку України. Дуже непогано. Майже як результати візиту Порошенка…
Ну і ще одне: поки «Громадське» та «Голос Америки» розкручували тему «недолугої української влади», яка «діє старими методами» й розповідали що в Україні «нічогонеміняється», лідери Світового конгресу українців у Києві зустрілися з представниками Міністерства інформаційної політики України й підписали меморандум про співпрацю.
«За словами Президента СКУ Евгена Чолія, 20-мільйонна українська діаспора на чолі з цією організацією буде активно сприяти поширенню в світі правди про Україну, тим самим протистояти російській дезінформації. «Ми будемо поширювати інформацію про громадське життя української діаспори, а зокрема про її зусилля на підтримку України» ( ).
Такі ось справи, шановні. Інформацію для роздумів надано, ну а висновки робіть самі. Єдине що не вдалося з’ясувати – наша «героїня» з сестрою, пан Саакашвілі та журналіст «Громадського» літали рейсовим літаком чи замовляли чартер? Є певні сподівання, що ні.

Наявність серед гостей званого обіду двох керівників Церкви п’ятидесятників взагалі наштовхує на думку, що організатори покористувалися фінансовими та організаційними можливостями протестантів. І що більша частина «діаспорян» - то представники цієї релігійної громади в США. Ну то таке. Кожен шукає там, де знаходить…
 

Loner

Well-Known Member
в гостях у ректора
You must be registered for see images


В ШКОЛАХ РФ БУДУТ ИЗУЧАТЬ "ЭПОХУ ПУТИНА"...
Aug. 27th, 2016 at 12:49 PM

Не прошло и недели, как я подшучивал над презентацией в Севастополе книги «Род президента В.В. Путина», авторства троюродного брата президента РФ - Александра, как появилась информация о том, что в новых учебниках по истории, для средней высокодуховной школы будет введен отдельный раздел - "Эпоха Путина"...
Эпоха Путина - 3 президентских срока и небольшой перерыв на премьерство, когда функции и.о. главы государства были возложены на Дмитрия Медведева. Однако, шутки шутками, а в результате получаем культ личности ничуть не хуже советских аналогов и то... Разве кто-то может сказать, что в учебниках по истории СССР была "Эпоха Сталина"? Или "Тысячелетие Брежнева"? Не смотря на тоталитаризм советской эпохи и идеализацию правящей верхушки, в учебниках для детей им отводилось место как части советской системы в историческом процессе, а не как самому олицетворению государства, без которого этого самого государства и быть не может!
К слову сказать, "Эпохе Путина" в учебниках отведено будет аж целых 35 страниц, на которых нам, а точнее – им, расскажут, как красное солнышко Владимир Владимирович россиюшку с колен поднимал...
В голове по этому поводу крутится много мыслей, но все они сводятся к одному - обществу рабов сие присуще, поклонение живым тиранам, идеализация и превозношение. Не пошло и четверти века как было разрушено совковое ярмо, а всё начинается сначала... Садомазо или неизлечим совок мозжечка?
 

Loner

Well-Known Member
You must be registered for see images

Замначальника погранзаставы ОБПК «Волноваха» продавал военным амфетамин
Фото: facebook/MatiosAnatolii
В Донецкой области задержали заместителя начальника пограничной заставы ОБПК «Волноваха» во время продажи наркотических средств военнослужащим. Об этом сообщил главный военный прокурор Украины Анатолий Матиос на своей странице в .

«26 августа следователи Мариупольского гарнизона военной прокуратуры сил АТО по материалам подразделения «К» УСБУ в Донецкой области задержали заместителя начальника пограничной заставы ОБПК «Волноваха» Донецкого пограничного отряда, а также двух гражданских лиц во время очередного факта сбыта наркотических средств (психотропного вещества амфетамин) военнослужащим ВСУ», – говорится в сообщении.

Он добавил, что все «горе-драгеры задержаны в порядке ст. 208 УПК Украины».


фото: facebook/MatiosAnatolii



 

Loner

Well-Known Member
You must be registered for see images


You must be registered for see images


You must be registered for see images



"Иду такая, таращусь на всякие штучки в надежде прикупить себе чего-нибудь винтажного да за минимальные деньги - и вдруг взгляд падает на Виктора Андреевича. Сидит себе на пластмассовом стуле и пьёт кофе из бумажного стаканчика. А перед ним разложены старинные вышиванки. Торгует, значит. Люди проходят, здороваются. Я попросила разрешения сфотографировать - он сказал: да не вопрос. Поговорили мы с паном Ющенко о погоде, о том-о сём, пожали друг другу руки...
Ёлы-палы. Мэр столицы ездит по городу на велосипеде один, без охраны. Президент торгует на блошином рынке... Два мира - два образа жизни.
И кто-то ещё ёрничает, кривя скептически губы: в Европу они собрались! Отвечу: идём уже, идём!
Эту страну не победить.", сообщает пользователь Сестра Чемоданова.
 

Loner

Well-Known Member
Українці. Географічний атлас СРСР для середньої школи, Москва, 1941

You must be registered for see images
 

Loner

Well-Known Member
Тут Юльку раньше выкладывали.
Более крутая фотка есть.

You must be registered for see images


Я даже название сразу придумал. Но оно с матом
You must be registered for see images
 
  • Like
Реакції: Aiir

Loner

Well-Known Member
Захар награждает шахтеров.

Ну ТТ понятно - от УкрДРГ отстреливаться, которых в Донецке пруд пруди.
А нож ему зачем?

Говорят не фотошоп.

You must be registered for see images
 
Зверху