Чи будуть проводитися перевірки умов проживання людей, які отримали чи ще тільки отримають субсидію? Ходять чутки, що представники органів місцевої влади шукатимуть речі, які коштують більше 50 тисяч гривень…
Так ходять вже й зараз. Це передбачено системою призначення субсидій.
Але ходять же не до всіх підряд. Ходять лише до тих, хто звернувся по додаткову, наднормативну допомогу. Про що мова? Субсидії розраховуються на певну площу житла, на певні соціальні норми. Але ж люди зазвичай живуть не за нормами, а в тих домогосподарствах, де вони мешкають вже давно. Щоб нарахувати субсидію на всю площу житла, ми повинні розуміти, що ця людина дійсно є незабезпеченою. Так, у неї площа квартири чи будинку виходить за ті нормативи, на які ми надаємо субсидію, але тій людині реально потрібна допомога. У місцевих органів влади є право в таких випадках за рішенням комісії нараховувати субсидію на більшу площу житла. Але вони повинні переконатися, що це справді бідна людина, інвалід або пенсіонер. Тому комісії і ходять.
Другий варіант, який також трапляється. У нас записано, що субсидія не надається людям, які в попередній період здійснили покупку на суму понад 50 тисяч гривень. Але, наприклад, родина мала велику трикімнатну квартиру, і от роз’їжджаються батьки з дітьми в різні квартири. Вони замість великої квартири купують меншу, можливо, переїжджають у гірші умови. Але все одно це факт покупки на суму, більшу ніж 50 тисяч. І система субсидій знову гнучка в таких ситуаціях. Ми не йдемо за тупим принципом: ну, ви ж купили житло більше ніж за 50 тисяч, отже, «не положено». Комісії місцевих адміністрацій досліджують: якщо ця родина реально незаможна, їй можуть нарахувати субсидію.
Тобто комісії, що формуються місцевими органами влади, ходять, перевіряють такі випадки і приймають рішення про призначення субсидій. Це нормальна ситуація. Усі мають розуміти, що субсидії надаються лише тим, хто реально потребує допомоги.
Уявімо ситуацію: я купила собі фотоапарат, який мені потрібен для роботи, за 50 тисяч гривень і подалася на субсидію. Чи будуть перевірятися такі покупки? І як саме?
Ви ж самі розумієте, що довести такі покупки неможливо. Те, що ви купили фотоапарат цього року, а не торік чи ще раніше, довести неможливо. Те, що він коштує понад 50 тисяч, теж довести фактично неможливо. Ви можете сказати, що ви купили його на барахолці, з рук тощо. Не будуть ходити по квартирах, усе перевертати догори сподом, вишукувати і перераховувати вартість майна. Ми перевіряємо інформацію про покупки лише за даними Державної фіскальної служби. Та й функція соціальних служб – допомагати людям, а не бігати й підглядати в щілину.
Але зі свого боку кожна людина має бути відповідальною. Якщо ти маєш суттєву нелегальну заробітну плату, достатній тіньовий заробіток, побійся Бога, не звертайся по субсидію, сплачуй повну вартість послуг. Нехай державна підтримка піде справді до знедолених людей.
Скільки за минулий сезон було здійснено перевірок? І скільки для цього було залучено працівників служб?
Ми не висуваємо жодних планів по перевірках, не перевіряємо та не систематизуємо таку інформацію. Для нас не є завданням бігати за людьми і в чомусь обмежувати їхні права.
You must be registered for see images
«Створення єдиної бази даних «субсидіантів» буде реалізовано»
Чи бачите ви проблему в тому, що немає єдиного реєстру «субсидіантів»?
У нас немає централізованого управління в галузі соціальної політики. Тому що у Міністерства соціальної політики немає «вертикалі», немає своїх територіальних органів. Субсидії оформлюють місцеві органи влади - відповідні управління міських рад, районних держадміністрацій. Разом із тим у нас є механізм, який дозволяє нам проводити постійну верифікацію системи субсидій, коли бази даних із базового рівня піднімаються нагору, в міністерство, відбувається обробка інформації. Це робиться в щомісячному режимі. До того ж, історично так склалося, що у нас при нарахуванні субсидій місцевими органами влади використовується 4 чи 5 різних програм. Але, незважаючи на таку різноманітність, усі наші інформаційні системи між собою «грають». Хоча створення єдиної бази даних - ідея правильна і обов’язково буде реалізована.
Певну кількість років тому Світовий банк вже виділяв надвелику суму грошей на створення такої системи. На що вони були витрачені?
Зазначений проект Світового банку був «успішно закінчений» ще 2012 -го року. «Успішно закінчений» тим, що кошти було витрачено, а систему до кінця так і не було створено.
Основною причиною попередні чиновники, міністри попередньої злочинної влади, які займалися цим питанням, називали у звітах те, що у 2011-12 роках Міністерство фінансів не заклало до держбюджету видатки, які мали б завершити цю роботу, у розмірі, якщо не помиляюсь, 70 мільйонів гривень. Ці кошти вже від держави мали бути призначені також для введення в експлуатацію цієї системи. Правда це чи ні – над цим мають працювати відповідні правоохоронні структури. Знаю, цим питанням займалася Служба безпеки, Генпрокуратура, проводилися чисельні ревізії.
Але там же були виділені не копійки. Здається, йшлося про 300 мільйонів доларів.
Ця сума виділялася не лише на створення інформаційної системи. Там була багатокомпонентна програма. За рахунок цієї програми було здійснено переобладнання управлінь соцзахисту шляхом створення єдиної технології прийому громадян. Кошти вкладалися в певні технології, в те, щоб зробити офіси соціальних служб доступними для людей з інвалідністю. У нас були випадки, коли управління соцзахисту знаходились на 2-3 поверсі, куди інвалід на візку фізично заїхати не міг.
Так само багатокомпонентним є новий проект Світового банку, який був запущений 2014-го року, і метою якого є доопрацювання чи створення нової єдиної інформаційної системи соціального захисту населення. Із 200 мільйонів доларів, які виділені Україні Світовим банком, 100 мільйонів після виконання певних показників реформування соціальної сфери піде прямо в державний бюджет. А близько 40 мільйонів якраз будуть виділені на доопрацювання старої чи створення нової інформаційної системи. Проект на стадії запуску. Коли я ще перебував на посаді міністра, писалося технічне завдання для інформаційної системи. Цим процесом уже займається новий міністр. Переконаний, що цей проект Світового банку закінчиться створенням єдиної інформаційної системи, яка буде об’єднувати всі реєстри, що знаходяться в управліннях органів соцзахисту, Пенсійного фонду тощо.
Чи дійсно відсутність такого реєстру дозволяє «активним» громадянам отримувати по кілька субсидій на один паспорт? Фіксувалися такі випадки?
Немає підстав говорити про це. У нас налагоджений чіткий механізм проведення перевірки цих виплат. Зараз багато хто говорить про верифікацію соцвиплат, яку здійснює Мінфін. Була дуже велика недовіра, що ми самі не можемо прослідкувати пенсійні виплати, чи що ми зацікавлені в тому, щоб люди отримували подвійні-потрійні виплати. У нас є вже перші результати перевірки Мінфіну. Після аналізу 13 мільйонів пенсійних справ подвійних виплат виявлено – нуль, «мертвих душ» (виплат пенсій померлим) виявлено аж близько 80 (!!!) випадків. Наголошую: 80 випадків на 13 мільйонів пенсійних справ. Але і ця інформація не підтвердилась. Як виявилося після перевірки таких випадків, там не відбувались виплати. Тобто також – нуль. Пенсійний фонд теж не має централізованого єдиного реєстру, має обласні. Але це не означає, що ми сиділи і нічого не робили, що ми із закритими очима дивилися на подвійні виплати. Ні, за півтора року спільно із новою командою керівників Пенсійного фонду ми зробили колосальну роботу, самостійно провели верифікацію і соціальних виплат, і виплат Пенсійного фонду. І тепер, після висновків Мінфіну дуже хочеться подивитися в очі тим «експертам» та «аналітикам», які останні півроку поливали нашу команду брудом і розповідали казки про 15-30 мільярдів пенсійних коштів, які начебто виплачуються в Україні «двійникам» і «мертвим душам».
Як вирішується проблема, коли столичні монополісти «Київенерго» та «Київгаз»
You must be registered for see links
позбавляють киян субсидій на свої послуги? Ці компанії подекуди ігнорують рішення соціальних служб про призначення допомоги, і люди отримують платіжки, де замість призначених їм субсидій стоять нулі. При цьому ці монополісти отримують субвенції від держави за компенсацію субсидій своїм споживачам.
Це маніпуляції, які здійснюються не соцзахистом, а енергетичними компаніями. Це протиправна діяльність, бажання витягнути з людей побільше живих коштів. Ми намагаємося на такі факти швидко й оперативно реагувати. Узагалі, це функції Національної комісії з регулювання питань енергетики, і ми такі факти передаємо їм.
Більше того, це не поодинокі факти. Наприклад, масовими були факти, коли представники цих компаній ходили по будинках з індивідуальним опаленням і лякали людей тим, що в них заберуть субсидії, якщо вони не випалять всю норму споживання, яку на них нараховано. Вони просто знущалися над людьми. Люди їм вірили, відкривали вікна-двері й використовувати той газ, який насправді їм не був потрібен. Лише після того, як ми в це втрутилися, коли я неодноразово в ЗМІ звертався до людей, говорив, що не треба нічого спалювати, субсидію ніхто не забере, ця ситуація стабілізувалася.
