Чи закривають окуповані території шлях України до НАТО?
П'ятниця, 10 липня 2015, 13:30
You must be registered for see images
В українському суспільстві і навіть серед аналітиків побутує думка, що для кожної країни на шляху до членства у НАТО існує одна неформальна вимога: відсутність будь-яких відкритих конфліктів з сусідами.
Утім, нова загроза, що постає перед Західним світом, і війна, розв’язана Росією, відкривають можливість для створення на території України нової лінії оборони, фактичного кордону – демаркаційної лінії, яка може стати новою межею між Сходом та Заходом на найближчі десятиліття.
Вступ до НАТО: умови та положення
НАТО – організація, що не вносила змін до своїх статутних документів із часів Вашингтонського саміту 1949 року.
Текст договору був написаний дуже якісно і настільки загально та широко, наскільки дозволяє юридична англійська, а отже, його можна було з однаковим успіхом застосовувати під час падіння Берлінської стіни, наприкінці холодної війни, після розпаду Радянського Союзу на незалежні держави, формальної ліквідації Організації Варшавського договору та процесу розширення Альянсу, що охоплював колишні комуністичні держави задля побудови об’єднаної, вільної та мирної Європи.
Для порівняння, поправки до Договору ЄС вносилися після кожної хвилі і на кожному етапі подальшої інтеграції держав-членів, а також під час заснування нових інституцій.
Розширення Альянсу передбачено статтею 10: "Сторони можуть за одностайною згодою запросити приєднатися до цього Договору будь-яку іншу європейську державу, здатну втілювати у життя принципи цього Договору і сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні".
Умови зрозумілі: одностайне рішення країн-членів, повага до принципів Договору і сприяння безпеці у Північноатлантичному регіоні.
Тобто країна може приєднатися до НАТО, якщо вона поважає принципи Альянсу та робить внесок у його безпеку.
Існують також умови, що висуваються Альянсом і державами-членами та стосуються рівня демократії, дотримання прав людини та прав меншин, а також ринкової економіки, верховенства права, незалежності судової системи і боротьби з корупцією.
У цьому контексті, як на мене, Україна потребує широкого спектру ефективних реформ, у тому числі
всеосяжної реформи сектору безпеки, що включатиме забезпечення взаємодії Україна-НАТО: діагностика партнерства цивільного контролю над збройними силами, створення професійної та якісної армії та пов’язаних з нею служб безпеки і розвідки, дотримання демократичних правил, а також деполітизацію збройних сил, служби безпеки і розвідки.
По-друге, країна-претендент
має довести свою цінність зважаючи на своє географічне розташування та військовий потенціал, а також свою "додану вартість" для Альянсу.
Для того щоб Україні це вдалося, потрібні реформи в усіх сферах, у тому числі ті, що вже передбачені у рамках Угоди про асоціацію та ЗВТ з ЄС, а також ті, що здійснюються у ході процесу лібералізації візового режиму.
Проте є одна дуже специфічна вимога, яка стосується території держави, що прагне приєднатися до Альянсу, оскільки будь-який кандидат у члени НАТО вступає в організацію як країна, що має населення, певну територію, контролює свої кордони, політичну волю та волю громадян до вступу в НАТО.
Не існує прецеденту вступу в НАТО країни, яка б не мала повного контролю над своїми кордонами або не була здатною захистити себе і зробити внесок у колективну оборону союзників.
Однак це не означає, що за умови виконання вимог Вашингтонського договору Україна не зможе вступити в НАТО.
Втім, подібне рішення вимагатиме від країн-членів неупередженого підходу та прийняття деяких застережень. І це стосується всіх країн-учасниць Альянсу.
