Відповідь: Церкви и политика
З церкви здуло хрест
Бог покарав батюшку-політика, якого можуть усунути від служби А люди бояться йти в небезпечний храм
Страшна буря, що вихідними пронеслася Ужгородом, завдала чимало лиха: повалено електричні та телефонні стовпи, понівечено рекламні щити, зламано і вирвано з корінням дерева.
З найрезонансніших збитків: знесено встановлений у 2003-му році за допомогою гелікоптера 8-метровий 500-кілограмовий хрест з головного купола недобудованого Хрестовоздвиженського кафедрального собору (пл. Кирила і Мефодія), який будує і яким заправляє політично стурбований протоієрей Димитрій Сидор. Ужгородці подейкують, що ця подія – кара Божа і попередження невгамовному попові-політикові за те, що він, замість проповідувати Слово Боже, за підтримки Москви перетворив цокольне приміщення храму на політичний осередок. Нагадаємо, на минулих виборах отець Димитрій Сидор балотувався до обласної ради за списком Наталії Вітренко, хоча саме за комуністичних часів церква зазнала найбільших переслідувань. Храм фактично перетворився на політичний офіс, на стінах собору вивішувались політичні плакати. Керівники як православної, так і греко-католицької церков краю постійно висловлювалися проти того, щоб священнослужителі втручались у політику. Однак це не зупинило батюшку.
Паства, яка зібралась у неділю на службу, активно обговорювала зникнення хреста з купола. Більшість людей бачать у цьому поганий знак – адже ніхто не зміг пригадати, щоб із закарпатських церков падали хрести. Старші жінки впевнено стверджували, що це – Божа кара батюшці за його втручання у світське життя і нехтування церковними справами. 63-річний пенсіонер Василь Миколайович, який живе неподалік храму на вул. Заньковецької, сказав, що це небесний знак.
випадках люди говорили: “Бог не прийде палицьов бити...”
Житель Тячівського району, 45-річний Петро, який приїхав того дня в Ужгород на базар, не міг приховати свого здивування побаченим. “У нас в районі є церкви, які збудовані сотні років тому без єдиного цвяха – але з жодної з них не падав хрест. Це покарання для церкви і священика. Хрест впав не від вітру, а від тяжких гріхів, що назбирались тут”, – переконував нашого журналіста тячівець.
Опитані редакцією “Місцевого часу” інженери висловлюють інше, більш матеріалістичне пояснення. Будівельник із 25-річним стажем Володимир Іванович сказав, що хрест на центральній бані навіть візуально був завеликий, через що просто не витримав вітрового навантаження під час буревію.
Але ж завеликий він був через нездорове марнославство о.Сидора. Раніше о. Димитрій Сидор неодноразово наголошував, що храм є найбільшим за всі інші на Закарпатті та найвеличнішим – немов від цього залежить сила людської віри в Бога. Нестримне бажання прославитися закінчилось таким сумним випадком, який немов нагадує: марнославство також є гріхом.
28-річна Тетяна, яка водить свою 3-річну дитину в сусідній садок, висловила свої побоювання: “Хрест впав уночі, коли поруч не було людей. Страшно уявити, якщо б це сталося в неділю під час служби! Ми з чоловіком постійно відвідували недільні служби, однак зараз мені якось не по собі від думки, що наступного разу може трапитися ще щось подібне – я просто боюсь: а якщо завтра над нами проламається дах? Цієї неділі ми хочемо піти в іншу церкву, ось, можливо, в новому районі, де живе моя мама”.
Позиція настоятеля храму о. Димитрія Сидора залишається невідомою: коментарів з приводу інциденту він не давав. Також дивує бездіяльність профільних служб, які погоджували будівельні роботи. Можливо, варто було би провести додаткове обстеження всієї будівлі, адже на службу до церкви щотижня збирається кількасот ужгородців, яким може загрожувати небезпека.
Ми звернулися до місцевого релігієзнавця, який на умовах анонімності розповів, які релігійні традиції є характерними для подібних ситуацій:
– Спеціальних приписів, як чинити у таких випадках, нема. Адже хрести з церков падуть вкрай рідко – останній такий випадок стався в 1944 році в одному з сіл біля Ужгорода, здається, в Худльові. Але існує практика, коли після якихось неприємних подій храм освячується заново. Також священика можуть відсторонити від проведення служби божої або перевести в іншу парафію. Це робиться не для того, щоб покарати священика, а в інтересах пастви – щоб уникнути розколу серед прихожан.
Також “Місцевий час” звернувся за коментарем до знавця історії Закарпаття, доктора історичних наук Сергія Федаки:
– Важко сказати, як це трактує народна традиція, бо, власне, таких випадків майже й немає – дуже рідко з церкви падає хрест. У нас є храми віком по 300-400 років, там стоять хрести – і не падають. Тож не думаю, що такі повір’я могли зародитись. Але сам факт дуже цікавий якраз своєю нетрадиційністю, бо для будівництва цього храму було характерно, що благочинний хотів зробити храм найбільшим в Україні.
Була характерна така гігантоманія, яка вийшла боком: щоб поставити найбільший хрест – який, мабуть, за інженерними приписами не мав бути таким великим. Зрозуміло, що ця вся конструкція не втрималась, і під час бурі вона звалилась. Все було запрограмовано цією гігантоманією, цим бажанням вип’ятити себе, вийти вперед.
Церковною мораллю засуджується, коли все так вип’ячується, цього би не мало бути, мало би бути скромніше. І отут, навіть якщо не залучати якісь там чисто релігійні традиції чи культурні, а чисто по-людськи, зрозуміло, що тут воно вийшло боком, що було запрограмовано якийсь такий скандал, якусь таку позаштатну ситуацію. Хрест був набагато масивнішим, ніж міг витримати купол, і він звалився.
МЧ: Ужгородці активно обговорюють цю подію в іншому аспекті. Священик, який править тут службу, відомий своєю політичною діяльністю. Люди кажуть, що це така свого роду Божа кара. Ви, як політолог, як би охарактеризували політичні нахили батюшки?
– Зрозуміло, що характер людини проявляється одночасно в усіх напрямках: і оцей величезний масивний хрест, який купол не міг витримати, і масивні прожекти у політичному житті. Отець Сидор любить порівнювати себе з Духновичем. Однак з точки зору нинішнього часу, то Духнович здійснював свою політичну діяльність в рамках церкви. А от Сидор має контакти з такою безбожницею, як Наталія Вітренко, з представниками інших політичних сил, які не дуже узгоджуються з церковною ідеологією. Це важко пояснити. Ясно, що це прояв того ж самого гігантизму. Тому – як з хрестом, так і з політичною діяльністю – вийшли тільки скандали.
П.С.
Як повідомили видання краю, отець Сидор все ж прокоментував цей інцидент. За його версією, хрест не падав – його просто зняли на реконструкцію. Яким чином 500-кілограмовий хрест, який встановлювали за допомогою гелікоптера, змогли вночі зняти робітники і навіщо, священник пояснити не зміг. Як і те, чому ж тоді повідомлення про здутий вітром хрест фігурує в зведеннях МНС. Обтяжений політичними справами батюшка, вочевидь, забув, що брехня також великий гріх…
You must be registered for see links
Чекав з нетерпінням Ваших нових постів, знаєте, якось нудно в світі жити без доброї порції гумору. Дозвольте спитати, а чого це Ви раптом так "оперативно" відреагували на мій пост, двомісячної давнини, тим більше, що після нього не раз вже на форум заходили та щось навіть і писали? Знаєте одразу пригадується реклама шоколадки "Снікерс": "Не гальмуй - снікерсуй!"
