Події у Львові 9 травня 2011 року.

xxxFAFNIRxxx

Вечный студент :)
Луганский ветеран НКВД рассказал, за что «бандеровцы» мстят России и Сталину
Лол же ёпта. Фраза убила напрочь.

А бравый ветеран гестаповец-нквдшник случаем не рассказывал заодно о том, как он из пулемётов расстреливал в спины своих же солдат своей же страны за якобы трусость и "ни шагу назад" ? Или о том как он под водочку кушал бутербродики с маслецом и колбаской с партийных подачек, в то время как рядовые бойцы на передовой можно сказать сапогами питались?
НКВДшники убили жителей Украины наверное не меньше (а может быть и больше), чем гестаповцы. И это тело ещё удивляется, что его видите ли не любят? Да я бы плевался ему в след за одни только буквы Н К В Д.
 

Andy

Well-Known Member
xxxFAFNIRxxx,
А бравый ветеран гестаповец-нквдшник случаем не рассказывал заодно о том, как он из пулемётов расстреливал в спины своих же солдат своей же страны за якобы трусость и "ни шагу назад" ?
А за что расстреливали то? Наверное просто так, из природной злости? Что предшествовало приказу 227?


xxxFAFNIRxxx,
НКВДшники убили жителей Украины наверное не меньше (а может быть и больше), чем гестаповцы.
Цыфры приведите. Сколько НКВД (и за что) и сколько освободители.
 

valery_ua

Well-Known Member
Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

Кому лучше, а всем остальным нет. К тому же зачем выбирать из двух зол, если есть не зло?
А какое же зло от "Свободы", хотелось бы от Вас услышать? В правительство ее представители не входят, в парламенте эта сила не имеет ни одного места, а Вы только зло от них и видите. Не туда смотрите!
 

valery_ua

Well-Known Member
Лол же ёпта. Фраза убила напрочь.

А бравый ветеран гестаповец-нквдшник случаем не рассказывал заодно о том, как он из пулемётов расстреливал в спины своих же солдат своей же страны за якобы трусость и "ни шагу назад" ? Или о том как он под водочку кушал бутербродики с маслецом и колбаской с партийных подачек, в то время как рядовые бойцы на передовой можно сказать сапогами питались?
НКВДшники убили жителей Украины наверное не меньше (а может быть и больше), чем гестаповцы. И это тело ещё удивляется, что его видите ли не любят? Да я бы плевался ему в след за одни только буквы Н К В Д.
Да такие только и выжили, но по крайней мере большинство, а герои и истинные защитники положили свои жизни на поле боя за Родину. А теперь любви хотят.
 

lion.ts

[deleted]
Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

А какое же зло от "Свободы", хотелось бы от Вас услышать? В правительство ее представители не входят, в парламенте эта сила не имеет ни одного места, а Вы только зло от них и видите. Не туда смотрите!
Алооо!!))) У Свободы 2/3 депутатов Львовского горсовета))) И не в одном Львове они правят) Видим даже по городу, который раньше считал самым либеральным в стране, к чему приводит "Свобода"...
 

valery_ua

Well-Known Member
Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

Алооо!!))) У Свободы 2/3 депутатов Львовского горсовета))) И не в одном Львове они правят) Видим даже по городу, который раньше считал самым либеральным в стране, к чему приводит "Свобода"...
Вы мой пост читали внимательно? Я говорил о правительстве и Верховной Раде! Аллооо! Местные Советы у нас много решают???
 

lion.ts

[deleted]
Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

Вы мой пост читали внимательно? Я говорил о правительстве и Верховной Раде! Аллооо! Местные Советы у нас много решают???
А я и не претендовал. Местный совет руководит во Львове. Результат, как я уже сказал, на лицо...
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

А я и не претендовал. Местный совет руководит во Львове. Результат, как я уже сказал, на лицо...
Знаєте, ніколи не бажав з Вами особисто дискутувати. Не тому, що якось боявся полягти під натиском Вашого красномовства, просто не бачив в Вашій особі опонента, в більшості випадків був згоден з тим, що Ви написали. Але зараз...
По-пунктам:
1) А Ви точно впевнені, що саме "Свобода" розгорнула той прапор зі свастикою? У Вас є докази? "Свобода" має 2/3 місць в раді Львова? Чудово! А чи чули Ви про те, що рішеннями Львівської ради було . Так чи є у Вас докази, що той прапор на трибуні розгорнули саме "Свободівці"? Щодо заборони символіки СССР. Як на мене - рішення зважене і мудре, на відміну від того заздалегідь провокаційного, так і не підписаного Януковичем, закону про обов'язкове використання червоного прапору! Вам ця обов'язковість нічого не нагадує? Часи СССР пам'ятаєте? Що буде далі? Завтра вони згадають, що нинішні ветерани піднімалися в атаку з ім'ям Сталіна (хоча особисто я цьому чув багато спростувань), тому мені в руки тицьнуть зі словами "обов'язково" плакат з портретом "отца народов", післязавтра заявлять про "єдину канонічну церкву" ПМ і "обов'язково" зобов'яжуть її відвідувати. Потім у нас буде єдина партія на всю країну, в яку примушуватимуть всіх вступати... Що буде потім?
2) Ви говорите, що цю перемога здобута були шляхом самопожертвування і самовідданості наших людей? Частково так. Але лише частково. Невже наші люди з власного бажання йшли в атаки з однією рушницею на трьох, невже наші люди з власної волі виставляли за своїми спинами "заградотряди", невже наші люди з власної волі опинялися кинутими напризволяще в різних оточеннях і котлах, невже наші люди лягали добровільно на ДЗОТи, щоби здобути міста на чергову "днюху", невже наші люди самі палили свої поля та підривали свої міста, невже наші люди з власної ініціативи "рвали кігті", лягаючи сотнями тисяч (наскільки я чув 600 000) в останньому ривку до Берліна з єдиною метою - щоби прийти туди раніше за союзників? Особисто я не вірю в це. Люди, які "саможертвували" були таким собі "розходним матеріалом" в руках вождів, ресурсом, який партія не звикла жаліти чи берегти. Наші люди були жертвами в тій війні, попри те, що формально вони її виграли. Така собі "трагічна перемога". А зараз певні політичні кола далі чимдуж сильніше заходяться в істериці "апогею офіційозу" махаючи червоними прапорами та обвішуючись "колорадськими стрічками". Здається про це вже писав пан Штайн. Чим менше залишається в живих ветеранів - тим більше роздмухується урочистість, коли вмре останній ветеран - вийде гаспадін Путін (чи хто там у них буде на той момент) і розкаже "саму справжню правду" про ту війну. Щодо самих стрічок... З'явилися вони на лацканах піджаків (а також водночас на антенах автівок, велосипедах, сумках, пасках і нашийниках собак) не так вже і давно. Як водиться - прийшли до нас з Росії. Наші "русскіє апсчіни" разом з комуністами кинулися їх розповсюджувати. Я тоді казав, що намагаючись виступити таким собі монопольним ініціатором нових заходів з наче-то вшанування пам'яті, Росія намагається незабаром стати монополістом і самої перемоги. Будь ласка, цього року ця кремлівська нікчема Путін заявила, що Росія б і сама виграла війну, без України. Хіба це не ляпас нашим ветеранам? Ще й який! Але чомусь тоді ані комуняки, ані російські блоки, союзи та "апсчіни" нічого не сказали на це. Так вони "шанують ветеранів", чи може згодні з "патроном"?
3) Ви кажете, що у Вас загинули 3 прадіди? У мене також два діди не прийшли з війни, залишилися лежати на березі Дніпра, полягли в так званій битві за Київ. Це, нагадаю Вам, коли місто вирішили взяти не з тактичних міркувань, а як подарунок Сталіну - до чергової річниці жовтневого заколоту в Петербурзі. Саме тоді кидали в бій нові і нові дивізії, не зважаючи на втрати, саме тоді "великий полководець" Жуков заявив, що "все хохлы предатели - чем больше потопим сейчас в Днепре, тем меньше потом отсылать в Сибирь". Ось тому зараз я і не поділяю захоплення від всіляких урочистостей, від законів про прапори та обвішування "колорадськими стрічками" що є продовженням того "совкового" святкування "руководящей роли компартии", "мудрого гения полководцев", "героичного самопожертвования народа", але ажніяк не справжнім вшануванням пам'яті полеглих та . А є ще й інші причини не любити цей "офіційоз", не любити символіку СССР. У галичан в тому числі
You must be registered for see images

І як на мене, не зовсім коректно будь-кому повчати їх життю, розказуючи чому треба любити якусь символіку більше, а якусь менше, нав'язуючи свою думку. Вони вважають, що під червоним прапором вони зазнали багато горя і лиха, тому не мають до нього якихось симпатій. І тим більше не варто звинувачувати львів'ян в тому, що вони не зустріли відвертих провокаторів "з хлібом-сіллю"...
4) Нарешті, щодо цієї провокаторської "гвардії"... Вже кілька тижнів тому на форумах можна було прочитати про наміри їхати саме до Львова, саме з червоними прапорами. При цьому неофіційно звучало "поставити Львів на коліна", показати, хто справжній господар тощо... Тобто свідомо готувалися до зіткнень, свідомо чекали на сутички. І все це під прикриттям червоного прапору, який, мовляв, з'єднує Україну. Коли Ви не знаєте, то повідомлю, що одним з лідерів цього "походу" був такий собі Сєргєй Юхін, його можна було побачити на сторінках інтернет видань та в репортажах новин - сухорлявий чоловік в вицвілій пілоточці з зірочкою . Ось вже в іншому інтерв'ю, правда, проскочили слова про те, що їдуть вони, щоби надати підтримку "русскім людям":
О, це вже цікаво, це вже якось ближче до теми... І, нарешті, читаємо ось що:
Як то кажуть - "Без коментарів".
Ось такої... Цей... який відверто ненавидить Україну їде до галичан (яких він також відверто зневажає) у Львів, щоби "з'єднати" Україну? Якої, як він сподівається, не буде ніколи? Ви серйозно вважаєте, що їх вояж мав за мету щось інше, ніж ворожість та провокації? Ви не дивуєтесь, що люди не були пропущені міліцією для покладання квітів, а ось ці "миротворці" зуміли розгорнули прапор, не дивлячись на заборону суду? Ви гадаєте, що зовсім випадково саме 9 травня і саме в місцях зіткнень опинилися журналісти підконтрольних державних російських каналів, репортажі яких ми мали "насолоду" переглянути?
Можна було б ще поговорити, але на цьому поки що досить.
 

Фокс Малдер

Торговець чорним деревом
Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

І в доповнення до попереднього посту. Не маю того таланту Положія так яскраво, чітко і в той же час сильно висловлювати свої думки. Краще за нього я не скажу, тому наведу його статтю на тему "прапорів", "вшанування пам'яті" та ""боротьби ідеологій" без скорочень:
Воюют и умирают не флаги, а люди

Евгений Положий

То, что я напишу сегодня, – очень личное и не совсем вписывается в формат «подвальчика». Но иначе выразить свое отношение к данным событиям не могу. Да и не хочу.
В детстве День Победы был для меня самым любимым праздником. Не только потому что дедушка и бабушка прошли войну, и утро 9-го мая начиналось со звонка в дверь и поздравлений пионеров. Сам праздник, весь этот день был какой-то особенный, чистый, светлый, наполненный человеколюбием и тихой скорбью о тех людях – братьях, дядях, дедушках, многих других – которые погибли на войне.
В этот день не искали врагов. Их иногда вспоминали; но тот, кто видел врага в лицо, вспоминал его с уважением: за храбрость, за умение воевать, за дисциплину и порядок похвалить немца из Вермахта было не грех, потому что победить такого противника – для тех, кто понимает, – это вдвойне тяжело. Вспоминали, конечно, и другого врага. Причем не только немца, но и венгра, и румына - всех, кто мародерствовал, жег, вешал, расстреливал, - злыми, плохими словами. Но не стремились разбудить в нас, детях, ненависть, наоборот, старались выключить в сознании функцию «месть». Война закончена, мы победили. Точка.
Обе мои прабабушки, мягко говоря, терпеть не могли Советы и все, что связано с большевиками, коммунистами и красным цветом. «Антихристы», - они знали, о чем говорили. Половина семьи - на выселении за Уралом в лагерях; отобранное имущество, земля и скот; нищета в семье, где позже пяти утра никто не просыпался; десять лет для матери с двумя детьми - «за колоски» в голодные 30-е и т.п. «веселости жизни» от товарища Сталина. За что же было любить большевиков моим прабабкам? За красный флаг с звездой, серпом и молотом?
Но так получилось, что их сыновья, родственники воевали за ту страну под красным флагом. Был бы синий – воевали бы под синим, у них не было выбора. Могли убить на войне, но здесь расстреляли бы быстрее. Поэтому приписывали себе годы в свидетельствах о рождении (крестьянам паспортов не полагалось, они, как крепостные, до 60-х были закреплены за «колхозом»), рвались на фронт, потому что в те годы многим проще было выжить там, чем в тылу. Мои прабабки воспринимали эту войну как стихийное бедствие, когда с одной стороны пожар, а с другой - наводнение, т.е, с одной стороны Гитлер, а с другой – Сталин; чужие народы, чужие люди, маниакально стремящиеся к уничтожению других и самих себя. Не было разницы, кто тебя убьет или ограбит – большевик или фашист, тем более, что еще год назад они были союзниками и проводили совместные парады победы в честь раздела Польши.
И главное в этой страшной войне было – выжить. Или хотя бы потерять только одну руку или только одну ногу, а не обе.
И после того, как фронт дважды прокатился по селу, как начали приходить первые похоронки, как стали возвращаться первые инвалиды, после того, как была завоевана Победа, о войне говорили только как о страшном горе. И даже в советские времена, времена оголтелой пропаганды, именно гуманизм был звенящей ноткой во всех торжественных мероприятиях ко Дню Победы. Наверное, именно поэтому это не вызывало протеста в моей детской душе.
Сегодня я не люблю праздник под названием День победы. При этом мое отношение к войне не изменилось: я многое знал в детстве из тихих рассказов родственников, многое чувствовал интуитивно, поэтому открывающиеся вновь и вновь исторические факты – это, скорее, пища для ума, чем для сердца.
Я разлюбил этот праздник потому, что он стал поводом для пропаганды, для поиска врагов, призывом к мести, уничижению одной нации и превознесению другой. Все эти псевдоисторические сериалы российского производства, где украинец - или предатель, или тупой, слова Путина «Да мы бы и без Украины победили!», постоянные нападки на людей, живущих в Западной Украине, - словом, действия и слова, направленные на раскол, на стравливание, на пробуждение самых низменных чувств. И все это - мастерски спекулируя на памяти людей, на скорби, на человеческих трагедиях, прикрываясь памятью о погибших.
Меня тошнит от этих горлопанов, которым не хватает только кожанки ЧК, револьвера и стенки для расстрелов, которые потрясают красными флагами и георгиевскими ленточками, танцуя на костях миллионов мертвецов.
Разве за это воевали солдаты? Для того, чтобы политические мерзавцы сеяли человеконенавистничество? Кто они такие и что они могут знать о войне, чтобы судить людей, живших и воевавших тогда?
День Победы из светлого тихого праздника человечества в память о трагедии и с надеждой на человечность будущих поколений превратился в инструмент политического шантажа и возбуждения ненависти. И принятое решение на государственном уровне об обязательном красном флаге на улицах – это подлог и подлость. И никакая это не дань памяти и т.п., а четко просчитанная провокация, под шумок которой можно спереть еще пару миллиардов из бюджета.
Но все это не значит, что День Победы перестал значить для меня меньше, чем значил в детстве – много чести было бы провокаторам. Просто из публичной, общенародной, очень еще недавно искренней сферы он перешел в глубоко личную: поздравить бабушку, вспомнить дедушку и всех, кто погиб. А всю эту ложь и пафос, к которым государство Украина и государство Россия стремятся приучить людей, я выбрасываю, как мусор.
Мой флаг – сине-желтый. Я – украинец; государство, в котором я живу, называется Украина. Это – моя Родина. Эта Родина всех моих предков. И не надо за них решать, за что, за какой флаг они воевали. Они поднимались в атаку с одной винтовкой на десятерых, падали, сраженные прямой пулеметной очередью, и умирали. Форсировали Днепр в фуфайках и палкой в руке, тонули в холодной воде. Тысячами умирали, как пушечное мясо, в лжепрорывах и окружениях, давая возможность другим уничтожить противника. Не надо на этих трупах делать политику, не надо ковырять человеческую память ржавой пятиконечной звездочкой. Оставьте погибшим светлую память, а живущим - понимание того, что они должны любить людей. Сталин и Гитлер людей не любили. Коммунисты и нацисты людей не любили. Красный флаг со звездой и флаг с нацисткой свастикой – это символы двух самых страшных убийц, двух самых страшных в истории человечества систем, уничтоживших огромное количество людей.
Те, кто сегодня пытается навязать нам образ врага, людей тоже не любят. Не нужно им верить. Достаточно того, что немцы поверили Адольфу, а на одной шестой части суши – Владимиру и Иосифу. Что из этого вышло, можете посчитать – более 60 млн погибших во Второй мировой войне.
Я хочу вернуть День Победы, где не ищут врагов. Для этого нам нужно извлечь из сердца ненависть и красные флаги и научиться прощать и любить людей. Воюют и умирают не флаги - воюют и погибают на войне люди. Мир вам, солдаты.
 

lion.ts

[deleted]
Re: Відповідь: Re: Відповідь: Події у Львові 9 травня 2011 року.

1) А Ви точно впевнені, що саме "Свобода" розгорнула той прапор зі свастикою? У Вас є докази? "Свобода" має 2/3 місць в раді Львова? Чудово! А чи чули Ви про те, що рішеннями Львівської ради було . Так чи є у Вас докази, що той прапор на трибуні розгорнули саме "Свободівці"? Щодо заборони символіки СССР. Як на мене - рішення зважене і мудре, на відміну від того заздалегідь провокаційного, так і не підписаного Януковичем, закону про обов'язкове використання червоного прапору! Вам ця обов'язковість нічого не нагадує? Часи СССР пам'ятаєте? Що буде далі? Завтра вони згадають, що нинішні ветерани піднімалися в атаку з ім'ям Сталіна (хоча особисто я цьому чув багато спростувань), тому мені в руки тицьнуть зі словами "обов'язково" плакат з портретом "отца народов", післязавтра заявлять про "єдину канонічну церкву" ПМ і "обов'язково" зобов'яжуть її відвідувати. Потім у нас буде єдина партія на всю країну, в яку примушуватимуть всіх вступати... Що буде потім?
Тоскание фашистской свастики на стадионе во Львове - результат правления нацистских партий. Я не говорю, что именно "Свободовцы" растягивали этот флаг, но все же это результат ИХ работы. Вы не замечаете, что ВО "Свобода" уж слишком пытается настроить свой электорат против именно россиян. Подчеркиваю, НЕ России, а россиян. А с другой стороны - комунисты, которые практически подконтрольны ПР. Учитывая публикации в европейской прессе (в Польше точно писалось, помню), вполне возможно, что Тягныбок и его "Свобода" являются такой себе нацисткой партией, подконтрольной ПР. Если сложить все это в целом - тогда вполне понятно, кому перед началом акций протеста по поводу непопулярных решений КабМина выгодно перессорить Запад и Восток Украины.
По поводу фашистской свастики, я писал лишь, что такие "сознательные" львовяне появились только в момент развертывания красного флага, а никак не свастики. И это наиболее печально.


2) Ви говорите, що цю перемога здобута були шляхом самопожертвування і самовідданості наших людей? Частково так. Але лише частково. Невже наші люди з власного бажання йшли в атаки з однією рушницею на трьох, невже наші люди з власної волі виставляли за своїми спинами "заградотряди", невже наші люди з власної волі опинялися кинутими напризволяще в різних оточеннях і котлах, невже наші люди лягали добровільно на ДЗОТи, щоби здобути міста на чергову "днюху", невже наші люди самі палили свої поля та підривали свої міста, невже наші люди з власної ініціативи "рвали кігті", лягаючи сотнями тисяч (наскільки я чув 600 000) в останньому ривку до Берліна з єдиною метою - щоби прийти туди раніше за союзників? Особисто я не вірю в це. Люди, які "саможертвували" були таким собі "розходним матеріалом" в руках вождів, ресурсом, який партія не звикла жаліти чи берегти. Наші люди були жертвами в тій війні, попри те, що формально вони її виграли. Така собі "трагічна перемога". А зараз певні політичні кола далі чимдуж сильніше заходяться в істериці "апогею офіційозу" махаючи червоними прапорами та обвішуючись "колорадськими стрічками". Здається про це вже писав пан Штайн. Чим менше залишається в живих ветеранів - тим більше роздмухується урочистість, коли вмре останній ветеран - вийде гаспадін Путін (чи хто там у них буде на той момент) і розкаже "саму справжню правду" про ту війну. Щодо самих стрічок... З'явилися вони на лацканах піджаків (а також водночас на антенах автівок, велосипедах, сумках, пасках і нашийниках собак) не так вже і давно. Як водиться - прийшли до нас з Росії. Наші "русскіє апсчіни" разом з комуністами кинулися їх розповсюджувати. Я тоді казав, що намагаючись виступити таким собі монопольним ініціатором нових заходів з наче-то вшанування пам'яті, Росія намагається незабаром стати монополістом і самої перемоги. Будь ласка, цього року ця кремлівська нікчема Путін заявила, що Росія б і сама виграла війну, без України. Хіба це не ляпас нашим ветеранам? Ще й який! Але чомусь тоді ані комуняки, ані російські блоки, союзи та "апсчіни" нічого не сказали на це. Так вони "шанують ветеранів", чи може згодні з "патроном"?
Я нигде не возводил в ранг героев тех, кто сидел в кабинетах и покуривал трубки. Я возводил в ранг героев людей, которые не стали на колени в тот момент, когда вся Европа была захвачена, не сдались даже тогда, когда столица была совсем рядом с фронтом. Вот этих простых полевых рядовых и офицеров армии я считаю Героями. С большой буквы. И согласен с Вами как раз в том, что руководство СССР было сволочами и героями. Но День Победы, как по мне - это праздник не генералов и маршалов, а простых солдат - Героев, как по мне. Очень жаль, что словосочетание "ветеран ВОВ" является в некоторых регионах ругательным.

Они заслужили того, чтобы хотя бы раз в год их вспоминали и напоминали им же, кто на самом деле спас этот мир (не генералы, а простые солдаты, которые бросались под пули, и которым был отдан приказ ни шагу назад).


4) Нарешті, щодо цієї провокаторської "гвардії"... Вже кілька тижнів тому на форумах можна було прочитати про наміри їхати саме до Львова, саме з червоними прапорами. При цьому неофіційно звучало "поставити Львів на коліна", показати, хто справжній господар тощо... Тобто свідомо готувалися до зіткнень, свідомо чекали на сутички. І все це під прикриттям червоного прапору, який, мовляв, з'єднує Україну. Коли Ви не знаєте, то повідомлю, що одним з лідерів цього "походу" був такий собі Сєргєй Юхін, його можна було побачити на сторінках інтернет видань та в репортажах новин - сухорлявий чоловік в вицвілій пілоточці з зірочкою . Ось вже в іншому інтерв'ю, правда, проскочили слова про те, що їдуть вони, щоби надати підтримку "русскім людям":

О, це вже цікаво, це вже якось ближче до теми... І, нарешті, читаємо ось що:

Як то кажуть - "Без коментарів".
Ось такої... Цей... який відверто ненавидить Україну їде до галичан (яких він також відверто зневажає) у Львів, щоби "з'єднати" Україну? Якої, як він сподівається, не буде ніколи? Ви серйозно вважаєте, що їх вояж мав за мету щось інше, ніж ворожість та провокації? Ви не дивуєтесь, що люди не були пропущені міліцією для покладання квітів, а ось ці "миротворці" зуміли розгорнули прапор, не дивлячись на заборону суду? Ви гадаєте, що зовсім випадково саме 9 травня і саме в місцях зіткнень опинилися журналісти підконтрольних державних російських каналів, репортажі яких ми мали "насолоду" переглянути?
Можна було б ще поговорити, але на цьому поки що досить.
Вы знаете, еще 8-го мая я о том, что примешать политику к Дню Победы может только последняя сволочь, для которой нету ничего святого. Да, эти дельцы влезли! НО! 1) Флаги отбирались и топтались абсолютно у всех; 2) у ветеранов прям с одежды срывались георгиевские ленточки; 3) ветеранам и людям, которые хотели положить цветы у памятника попросту запретили туда пройти. Как я и говорил, у ветеранов просто забрали их ЕДИНСТВЕННЫЙ день в году. И если понять 1-й пункт еще возможно, то пункт 2 и 3 - считаю непростительным отбором единственного светлого дня в году у ветеранов.
Хрен с ними - этими флагами, но! Остальное - это уже явно не провокация приезжих россиян...
 
Зверху