Відповідь: Оффтопики.
А звідки у вас таке захоплення режимом, який перетворив велику країну на величезні руїни, призвів до тотальної деградації нації заради "свободи" для педерастів, трансвеститів та інших дегененератів, режимом, що довів до зубожіння всього народу заради блага наживи кільком десяткам сімей?
Я вже зрозумів, що для Вас би було цілком нормальним підірватися та сконати під час будівництва пірамід для якогось фараона, забезпечивши йому тим самим пожиттєве ім'я в історії. Але не всі такі "альтруїсти".
Кожен бреше в свою сторону.
Знаєте, я чомусь був про Вас кращої думки, вважав Вас людиною більш вихованою. Гадав, що Ви відрізняєтеся, від тих прихильників ПР, що не в змозі написати жодного посту без помилок, але компенсують це нахабством та хамством... Так ось, моя бабуся з сім'єю була загнана до колгоспу, пережила лихоліття Голодомору, віддала свого чоловіка до РККА, якого Сталін з командою безглуздо поклав на березі Дніпра (бо забажалося йому взяти Київ до річниці революції), пережила те, що фронт двічі проходив через її село, пережила голод 1947 року, пережила рабську працю в колгоспі, коли непомірно важким трудом вона разом з іншими вдовами піднімали колгоспи, не маючи ніяких прав, лише обов'язок - здавати все, що виростили, інакше пряма дорога до в'язниці, пережила забуття влади, бо фактично допомога для солдатських вдів була лише на папері (виявляється, що солдатські і офіцерські вдови мали різний соціальний захист, бо офіцер - це цяця, а солдат - непотріб, якого було багато), згадую, що у 80-х отримала пільги - замість 4 копійок за кіловат годину електроенергії стала платити 2 (якщо не помиляюся, то таких людей лише в незалежній Україні прирівняли до учасників війни)...
Так ось,
запам'ятайте, що моя бабуся не брехала... Я вірю їй тому, що
казати неправду мені їй не було ніякого зиску, з цього вона не отримала ні моральних ні матеріальних дивідендів. Оце і все. Подальшу дискусію в такому напрямку вважаю вести не доцільним.
P.S. Знаєте, як в Пушкіна: "...Зачем стадам дары свободы, их должно резать или стричь...". Так ось, окремі "вівці" були цілком задоволені тим, що "великий" господар їх годує, хоча інколи й ріже... Та й то, краще сказати, що задоволені від того, що різали інших, бо на собі такого "кайфу" на відчули, слава Богу.
