Гавляйтер зайшов до авдіторії, де на нього вже чекав особистий представник Гітлера.
- Гайль, - сказав представник. - Сідайте.
Гавляйтер сів. «Гайль» його трохи здивувало.
- Отже, - почав представник. - Як ви знаєте, війська Вермагту підійшли до Гаркова…
- Куди? - не зрозумів гавляйтер.
- Туди, - огризнувся представник. Слухайте мовчки. Я павз робити не буду.
- Чого не будете робити?
- Так ось, - продовжив представник. - Прямо зараз мы з вами вирушаємо до Теодосії.
- Куди?
- Йоб твою ліворуч. Геогратію не вчив?
- Що не вчив?
- Такий наказ отдав особисто Адольт Гітлер, перебуваючи у Гельсінкі.
Гавляйтер вже замахався ставити питання.
- З нами буде радістка. Вона німкеня, філологіня, членкіня НСДАП. Все робить гарно. Навіть свої прямі обов'язки. Будете задоволені.
Гавляйтер мовчав. Він досі думав про Адольта і Гельсінкі.
- А ви поки проєктно продумайте маршрут. Раджу через Сімтерополь.
«Гуйня якась, - подумав гавляйтер. - Тьху,
You must be registered for see links
, тобто. Так, починається. Треба щось терміново робити».
И перейшов на сторону Червоної Армії
хм, если мы говорим география, значит нужно говорить и библиофека? Или если мы говорим библиотека, то значит нужно говорит и геогратия?
и почему вас так удивляет Гемингвей, но не удивляет Гарри Поттер? - будьте последовательны в безграмотности и говорите-пишите тогда Харри Поттер вместе Хемингуэем.
Только главное в Германии на Альберта не говорите Эйштейн, а то Вас никто не поймёт, и будете как Задорнов считать
американцев немцев тупыми, а ведь для них он всё же Айнштайн - и это правильно.
Хотя кацапским русскоязычным челюстям - это до одного места.... они и свой-то язык осилить не могут правильно, не говоря уже о понимании других языков...
Прекрасный пост на эту тему:
"13 помилок більшості українців на тему правописних срачів:
1. Більшість українців не знає, що українською В вимовляється не так, як російською. Українська В є переважно губно-губним звуком, як англійська W, а не губно-зубним, як V і В російська.
Тому — авдиторія, Віндовс і Вілліс.
2. Більшість українців вчили іноземні мови за підручниками, написаними на основі російських і вчили їх на основі російської фонетики, а не української.
Більшість викладачів іноземних мов завчили помилкові аналогії з російської і поширюють свої помилки учням і студентам.
3. Більшість українців не знає, що англійська H-h фонетично відповідає українській Г, а не Х.
Англійська вимова H буває м'якшою, або твердішою в залежності від регіону і позиції в слові. Але дуже часто ви можете почути чітку українську Г. Послухайте американця Елвіса Преслі чи британця Г'ю Лорі.
Тому так, панове, правильно — гостел. Так само, як і готель. Це однокореневі слова.
4. Більшість українців не знають, що чеська мова має такий же звук Г, як українська. Він пишеться H.
Якщо ви відкриєте англійський підручник з чеської, то там в розділі фонетики буде написано, що H передає звук аналогічний англійському H. Без усяких застережень.
Український звук Х чеською пишеться Ch. І от навпроти цього звука зазвичай буває складне пояснення, що з ним робити.
5. Більшість українців не знає, що причина, чому ми вчимо, що h=х криється в «рускоязичних челюстях». У російській мові звук аналогічний українській Г відсутній.
Росіяни не вміють його вимовляти, а тому вимушені для іноземних мов застосовувати якісь наближені звуки. Саме за зуком Г росіяни вираховують українців.
До середини 20-го століття англійські слова з H передавалися російською через Г. Тому Ґолівуд, Ґаррі, Ґарвард. Пізніше почали писати через Х. Тому є Томас Гексли і Олдос Хаксли. Обидва вони Huxley.
6. Більшість українців не знають, що англомовні, які вивчають російську, мають проблеми з вимовою Х. Вони не вживають такий звук. В їхніх підручниках для ілюстрації вимови наводяться слова іншомовного походження, зокрема німецького або кельтського з графічним Ch.
Англомовні, які вивчають українську, мають подібну проблему. Їм важко відрізнити Голодний від Холодний. Почитайте форуми Дуолінґо. Там є курс української для англофонів.
І їм абсолютно не здаються схожими звуки Г і G. Тому, якщо ви Григоренко і пишете своє прізвище - Grigorenko, то ви жертва росифікації і робите три помилки в одному слові. Так, Hryhorenko.
7. Більшість українців не знає, що титул Деєнеріс Тарґарієн khaleesi читається — Халісі. Як Kharkiv = Харків. Це диграф, а не два звука.
Почитайте пояснення самого Мартіна. Але вимовити так їм важко. Тому в серіалі прийняли рішення вимовляти Калісі.
Так само Хан англійською буде Khan. І вимовляють — Кан.
Нема ніякого Кх.
8. Більшість українців не вміють записати без помилок своє ім'я, адресу чи назву міста латинським або англійським транслітом.
Як писати літери И, Й, Ї, Є, Ж, Х, Ц, Щ, У?
Якщо ваше прізвище Хижник і ви записуєте себе Hujnuk, то я вас вітаю. За таким підписом вас навіть ЦРУ не знайде. Може хіба ФСБ.
9. Більшість українців не здогадуються, що Ч/Щ не пом'якшуються, як в рос.мові. Правильна українська вимова більше схожа на білоруську, а не на російську.
Червоний — це не Чєрвоний. І не Щястя, а Щастя.
Більшість українців думають, що вони нічого не пом'якшують і ламатимуть язика, намагаючись прочитати Чє ще м'якше, ніж вони робили це до того.)
10. Більшість українців не знають, що українська И м'якша за російську Ы.
В дореволюційній кирилиці не дарма було три літери і/и/ы. Вони відповідали за три різних звуки.
Зараз же, коли українці з перекривленим від огиди ротом вимовляють Индик, то роблять це на російський манір.
11. Більшість українців не чули, що в українській мові родовий і давальний відмінки історично мали різне закінчення.
Тому «прояви ніжности», але «завдяки ніжності».
12. Більшість українців не читає книг. Особливо українською мовою. А тому слова, яких вони не чули на 1+1, здаються їм неоковирними і викликають протест, засудження. Страх до незнайомого — це природня, підсвідома реакція, засвоєна на генетичному рівні. Але перш ніж відкидати щось, варто задуматися, чи не керує нами зараз внутрішній неандерталець?
13. Більшість українців, незадоволених правописом, ігнорують той факт, що більшість нововведень нового правопису факультативні.
Вони дозволяють тим українцям, які десятки років прагнули цих змін, боролися за них, нарешті офіційно керуватися дозволеними нормами, які були завжди притаманними українській мові.
І вони дозволяють решті, яку правопис ніколи не цікавив, далі ігнорувати ці зміни. Тільки пишіть «пів» окремо. "
(c)
You must be registered for see links
Наш язык живой и он развивается и осовременивается - и это прекрасно.