Регіонал пропонує усі мови, крім української, визнати іноземними
14.08.2012 13:42
Народний депутат Сергій Головатий (фракція Партії регіонів) вніс на розгляд Верховної Ради законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні».
Ним передбачено, що будь-яка інша мова, що застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації та мов інших корінних народів України, для цілей цього законопроекту є іноземною мовою. У законопроекті, текст якого розміщено на сайті Верховної Ради, сказано, що “українська мова є невід’ємним елементом конституційного ладу України як унітарної держави”. “
Спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України. Публічне приниження чи зневажання української мови є неприпустимими нарівні з наругою над державними символами України”, - йдеться у законопроекті. У законопроекті зазначається, що навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, створення перешкод та обмежень у користуванні українською мовою, застосування української мови з порушенням стандартів української мови, вульгаризація української мови та змішування її з іншими мовами мають наслідком відповідальність. У законопроекті йдеться, що мовою національної меншини України є іноземна мова, яку громадяни України, що за своїм етнічним походженням не є українцями, історично та упродовж багатьох поколінь застосовували в Україні як свою материнську мову. Дія законопроекту не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.
Законопроектом визначено, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти українською мовою як мовою свого громадянства. Також передбачено, що рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. Складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, здійснюється у Центрі української мови. Передбачено, що мовою нормативно-правових і нормативно-розпорядчих актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим і органів місцевого самоврядування в Україні є українська мова. Визначено, що орган місцевого самоврядування, який поряд з українською мовою застосовує мову національної меншини або регіональну (міноритарну) мову, а також комунальні підприємства, установи та організації, інші суб’єкти господарювання комунальної форми власності такого органу, листуються з органами державної влади та іншими органами місцевого самоврядування українською мовою.
У законопроекті зазначається, що мовою дошкільної освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і загальної середньої освіти є українська мова. У місцевостях традиційного поселення осіб, що належать до національної меншини і чисельність яких становить не менш як 50% громади села, селища або міста районного значення, мовою загальної середньої освіти у державних і комунальних дошкільних навчальних та закладах загальної середньої освіти може бути поряд з українською мовою також і відповідна мова національної меншини або відповідна регіональна (міноритарна) мова, яка запроваджується як мова дошкільної освіти на підставі подання громадського об’єднання, що представляє інтереси національної меншини і місцезнаходженням якого є відповідне село, селище, місто районного значення. Передбачено, що мовою в усіх державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах є українська мова. У законопроекті передбачено, що мовою вищої освіти у державних та комунальних вищих навчальних закладах є українська мова. Державні й комунальні вищі навчальні заклади можуть застосовувати іноземні мови для викладання вибіркової частини змісту навчання. Мовою вищої освіти у приватних вищих навчальних закладах є мова, визначена засновником такого навчального закладу.
Мовою медичної допомоги та медичного обслуговування є українська мова. Особа може звертатися по отримання медичної допомоги чи медичного обслуговування українською або іншою мовою, яку розуміє медичний працівник. У випадку, якщо особа, яка звертається по отримання медичної допомоги чи медичного обслуговування, та медичний працівник не дійдуть згоди щодо мови надання медичної допомоги чи медичного обслуговування, медичний працівник залучає перекладача.
Вартість послуг перекладача відшкодовує особа, яка недостатньо володіє українською мовою. Перехідними положеннями законопроекту передбачено визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про засади державної мовної політики». У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийнятий Закон «Про засади державної мовної політики» не відповідає європейським стандартам захисту державної мови та мов національних меншин. Попри посилання у Законі «Про засади державної мовної політики» на низку міжнародних актів, зокрема, на Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, норми закону суперечать основним завданням хартії. Хартія була укладена з метою захисту та розвитку регіональних або міноритарних мов, але не прав мовних меншин. Хартія жодним чином не гарантує будь-яких індивідуальних чи колективних прав для носіїв регіональних чи міноритарних мов. Таким чином, Закон «Про засади державної мовної політики» закріплює хибний підхід до розуміння сфери регулювання Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, йдеться у законопроекті.
Планується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено, що порушення порядку застосування та стандартів української мови у внутрішніх актах, у діловодстві та документообізі з боку організацій та суб'єктів господарювання усіх форм власності мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відмова у наданні українською мовою інформації про товари та послуги з боку суб'єктів господарювання усіх форм власності має наслідком накладення штрафу на службових осіб та працівників – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями і друкованими засобами масової інформації мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення порядку застосування української мови культурних і спортивних заходів мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення таких порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, має наслідком накладення штрафу на громадян від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законопроектом планується внесення змін до Закону «Про кінематографію»,
якими передбачено, що «іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин».
