Я пишу стихи....

[Merime]

Відповідь: Я пишу стихи....

Але я саме та потвора,
Що виїла перший сніг.

Леля Ладо

Конгеніально

 

[amsterdam]

Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

Чекаємо на 2 і 3 частини (але перероблені і доопрацьовані):

частин взагалі шість. сьому не дописала... взагалі написала, але віддала тому, кому було написано, і не зберегла. заходьте до мого щоденника, там щось, та є

 

[Merime]

Відповідь: Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

частин взагалі шість. сьому не дописала...

не гони коней, працюй ретельніше, у тебе гарні думки ,але рука ще не тверда)))

 

[МВольная]

Ответ: Я пишу стихи....

Можливо я не я?
А осінь - лише листя...
Можливо тінь моя
теж відчуває біль?...
Можливо Вічність - це
Кожная хвилинка,
Яка у підсумку і є
Життя...

Можливо ми - ілюзія?
можливо нас немає
Але чому серце
так остро відчуває?..
Ілюзія - бо є,але
й не має нас...
Прийшли, пішли...
і чи не зітре час?

Наш слід...
Наше ім`я
Чи я вже тут була?
Живемо ,щоб піти,
Чи повернутися...
Й коли?
Чи не тоді,
коли забудуть зовсім...
Й ім`я на камені,
дбайливо вкриє осінь

 

[Обрученная с ветром]

Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

Можливо я не я?
А осінь - лише листя...
Можливо тінь моя
теж відчуває біль?...
Можливо Вічність - це
Кожная хвилинка,
Яка у підсумку і є
Життя...

Сподобалась перша строфа і кінцівка.

 

[amsterdam]

Ответ: Я пишу стихи....

не гони коней, працюй ретельніше, у тебе гарні думки ,але рука ще не тверда)))

що народжується, то народжується, а народжується воно випадково та частіше летить у смітник чи з смс комусь і видаляється з пам'яті) я ж не поет та за званням поета не женусь. приймуть люди - добре, не приймуть - то хай його, доля така)

P.S.: "не гоните лошадей, а вы, лошади, не гоните волну..."(с) Цыпленок Цыпа (вибачте, ніяких образ, це щось прийшло в мій розплавлений мозок... мабудь дуже багато мультиків дивлюсь )

 

[МВольная]

Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

Сподобалась перша строфа і кінцівка.

І то вже не погано, спасибі

що народжується, то народжується, а народжується воно випадково та частіше летить у смітник чи з смс комусь і видаляється з пам'яті)

останнім часом все частіше думаю, що пишуть поети саме тому, щоб знайти однодумців, чи то близьких "по духу". В твоєму вірші я побачила близьке, щось, що привернуло увагу, а то що в нього форма складна - не факт, що і душі у нас складні Спасибі, що "ділишся собою"

 

[Grosso]

Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

Можливо я не я?
А осінь - лише листя...
Можливо тінь моя
теж відчуває біль?...
Можливо Вічність - це
Кожная хвилинка,
Яка у підсумку і є
Життя...

дуже спродобалося. як завжди.

 

[Zingelshtutser]

Моему верному другу

Ты помнишь мои первые слова
И звуки плача брата.
Ему наверно было года два…

Я помню как в коробке из картона
Отец тебя принес
Я помню – наблюдал с балкона.

Я помню наши первые кассеты –
Они сейчас пылятся на шкафу
Не видя больше солнечного света.

Но ты еще стоишь в углу моем
Играешь мне альбомы Цоя
С тобою вместе по утрам поем

Пускай с попыткою прибавить звук
Динамик издает лишь жалобные хрипы
И стрелки в такт дрожат движеньям рук

Кассетник твой все продолжает клацать
Ты все еще поешь со мной
Магнитофон «Весна 212»​

 

[МВольная]

Ответ: Відповідь: Ответ: Я пишу стихи....

дуже спродобалося. як завжди.

дуже рада =)
______________________________

Безкомпромісне прагнення зуміти,
дійти мети, торкнутись перемоги
Шалена думка, зробити крок й летіти,
не очікуючи допомоги...
Стомлені крила - це все, що залишилось
для того, щоб не впасти, і дійти.
Сьогодні мені райдуга наснилась
Заради неї, крізь дощ мушу пройти

P.S.: Хочеш побачити райдугу, не бійся попасти під дощ - саме так можна це все охарактезувати) А дощ надихає ...